Духовність
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Червень 14, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Вiвторок, 06 Сiчень 2015 17:59

Колядки

Rate this item
(0 votes)

Сло­во «ко­ляд­ка» по­хо­дить від ла­тин­сько­го colendae — пер­ший день кож­но­го мі­ся­ця у древ­ніх рим­лян. Усі «ко­лен­ди» свят­ку­ва­ли­ся, але осо­бли­во — «ко­лен­ди» но­во­річ­ні.

Власне колядки — це ритуальні народні пісні. Вони збереглися під схожими назвами у фольклорі багатьох народів. Римське свято сонцестояння на честь сонячного бога Митри називалося Різдвом непереможного Сонця. У древніх англосаксів найдовша ніч передувала дню народження Фрейєра (Сонця) і називалася Материнською ніччю, оскільки шанувалася Матір’ю Сонця або сонячного року. У Скандинавії — це юльське свято (юль — «колесо»), рік повертається колесом.
Після запровадження християнства новоліття у багатьох народів було перенесене на свято народження Ісуса Христа або на переддень цього свята. У VI столітті при імператорові Юстініані святкування січневих календ було перенесене церквою на весь святочний цикл від Різдва (25 грудня) до Хрещення (6 січня). Але язичницькі обряди, ворожіння й пісні на честь Нового року продовжували зберігатися.
Християнська церква боролася з ними як шляхом прямих заборон, так і організацією своїх урочистостей і церемоній або вкладанням християнського значення в тлумачення традиційних народних обрядів. Християнські колядки «живилися» переважно церковними джерелами, наближаючись у наспівах до церковних псалмів.


У Давній Русі до прийняття християнства колядки були пов’язані з язичницьким святом Коляди — сонячного божества. Особливо вони були поширені в українців (колядки, щедрівки), менше — в білорусів (авсеньки) і зовсім мало — у росіян у північних областях (винограддя — величальні пісні, виноград — символ достатку). У колядках і щедрівках величаються господар дому і члени його сім’ї, звучать побажання багатства, успіху, щасливого шлюбу.
У ніч на Коляду палили багаття (священний вогонь, який горів 12 днів), навколо танцювали, скочували з гір палаюче колесо. Язичницькі святки супроводжувалися ворожіннями про майбутній урожай. Пізніше ворожіння перетворилися просто на гру. Церква забороняла під час святок ворожіння і перевдягання (рядження), на підставі постанови Шостого всесвітнього собору: «Ті, хто вдається до чарівників або інших, їм подібних, щоб дізнатися від них що-небудь таємне, підлягають правилу шестирічної єпітимії».
У Давній Русі колядками також називали маленькі випечені вироби з житнього тіста з різними начинками. Тісто для колядок може бути приготовлене лише з житнього борошна або ж із суміші житнього та пшеничного борошна у рівних співвідношеннях: 2 склянки борошна, 1 склянка рідини (вода, молоко, кисле молоко, сметана в будь-яких співвідношеннях), сіль на кінчику ножа.
Замішане тісто має «відпочити» хвилин 20–30. Потім розкачати його в джгут, нарізати на рівні шматочки, розкачати на тонкі коржики, надати їм круглої або овальної форми, у центр покласти різноманітні начинки. Житнє тісто дуже пластичне, воно приймає і зберігає будь-яку надану йому форму, тому краї виробу можна защипувати і загинати у вигляді трьох-, чотирьох-, п’яти-, шести-, семикутників.
Випікати при температурі 200–220 градусів до готовності. Спечені гарячі колядки змазати розтопленим вершковим маслом або маслом із сметаною, щоб скориночка була м’якою та смачною.
Начинки. Ягідна — 1 склянку садових або лісових ягід перем’яти зі склянкою цукру. Якщо ягода дуже соковита, то до неї додати 1 чайну ложку крохмалю для зв’язки соку або підсипати в начинку небагато товчених сухарів;
картопляна — обчистити і зварити 7–8 картоплин, розім’яти, додати 1 яйце, 2–3 столові ложки вершкового масла, сіль, збити до однорідної маси;
морквяна — 300 г сирої моркви натерти на тертушці, пасерувати з додаванням 1–2 столових ложок води, вершкового масла, цукру, солі й соку лимона, прикривши кришкою і періодично помішуючи;
сирна — 100 г сиру розтерти з жовтком, 1 чайною ложкою цукру та сіллю за смаком до однорідної маси;
із сиру або бринзи — зварене круто яйце і 150 г сиру або бринзи натерти на великій тертці, додати 1 сире яйце, дрібно нарізану зелень, добре перемішати;
грибна — 1 кг свіжих грибів обсмажити в олії, додати обсмажену головку цибулі, 1/2 склянки сметани, посолити і, прикривши кришкою, тушкувати приблизно 20 хвилин. Охолодити, додати дрібно нарізану зелень кропу або петрушки;
з каші — зварити розсипчасту кашу (пшоняну, гречану, перлову) на молоці або на воді.
Їли колядки й у пісні дні, й у свята.
Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».