Наука
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 22, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Квiтень 2019 17:07

Голова Державного космічного Агенства України Павло Дегтяренко: Україна має велике космічне майбутнє

Rate this item
(0 votes)

— Наше Агентство було створено 29 лютого 1992 року, — говорить Павло Глібович. — Час, що минув відтоді, переконливо довів: на сьогоднішній день космічна діяльність є однією з небагатьох сфер, де Україна виступає гідним партнером розвинутих країн світу та є дієвим засобом забезпечення загальнодержавних інтересів. Зокрема, підвищення обороноздатності й безпеки країни, високотехнологічного розвитку промисловості.
За цей час реалізовано 5 Державних космічних програм, які були спрямовані не тільки на збереження інтелектуального (конструкторського і наукового) та високотехнологічного виробничого потенціалу, а й містили великий інноваційний зміст.

Вони сприяли розвитку космічної діяльності, установленню міжнародних контактів із десятками країн світу, виходу підприємств галузі на світовий ринок космічних послуг, здійсненню унікальних міжнародних проектів.
Перший крок до створення Україною власної системи дистанційного зондування Землі було зроблено у 1995 році, коли на навколоземну орбіту було виведено космічний апарат «Січ-1» (штучний науково-дослідницький супутник) зі знімальною апаратурою, що дозволяла проводити оптичну та радіолокаційну зйомку.
Цей супутник був запущений уперше під юрисдикцією незалежної України. Для управління цим КА та прийому інформації від нього була розроблена система однопунктного управління ним та іншими вітчизняними супутниками.
За 27 років 159 ракет-носіїв вітчизняного виробництва («Циклон», «Зеніт», «Дніпро») та створених за участю України («Антарес», «Вега») стартували з 6 космодромів світу на замовлення 25 країн світу з понад 370 космічними апаратами, 27 з яких були розроблені в конструкторському бюро (КБ) «Південне» та виготовлені на виробничому об’єднанні (ВО) «Південмаш».
— До ре­чі, скіль­ки під­при­ємств сьо­го­дні вхо­дять до скла­ду ДКА?
— Станом на початок 2019 року до сфери управління ДКА входить 21 суб’єкт господарювання: 11 державних підприємств, 2 акціонерних товариства, 5 бюджетних установ та 3 наукові організації.
— По­ді­літь­ся, будь лас­ка, здо­бут­ка­ми за ми­ну­лий 2018 рік.
— Зроблено чимало. Зокрема, тривала робота з модернізації виробничої бази підприємств: у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів після модернізації та переоснащення введено в експлуатацію оновлений інформаційно-аналітичний центр, який працює в інтересах національної безпеки та оборони країни. А також 15 контрольно-коригуючих станцій для надання високоточних навігаційних сервісів, створено радіотелескоп RT-32 з діаметром дзеркала 32 м.
— Сьо­го­дні, ко­ли фі­нан­со­во-еко­но­міч­на си­ту­ація в дер­жа­ві за­ли­шає­ть­ся склад­ною, так зва­на гіб­рид­на вій­на, яку ве­де про­ти нас Ро­сія, «з’їдає» де­сят­ки міль­яр­дів гри­вень, дех­то вва­жає за не­об­хід­не кар­ди­наль­но ско­ро­ти­ти ді­яль­ність Агент­ства, мов­ляв, це дасть змо­гу зеко­но­ми­ти ве­ли­кі кош­ти...
— Не сперечатимусь із цими «економістами» і «експертами», а зауважу лише, що галузь є експортоорієнтованою та бюджетоутворюючою, а суми податків, спрямованих у державний бюджет, та обов’язкових платежів від комерційної діяльності підприємств на зовнішніх ринках у 10 разів перевищують суми коштів, отриманих із державного бюджету нашим Агентством на виконання космічної програми.
Наприклад, лише торік підприємствами, які входять до сфери управління ДКА України, вироблено товарної продукції на суму 4,6 млрд грн та реалізовано продукції на суму майже 4,9 млрд грн, а фактичне фінансування космічної програми у 2018 році становило 130,3 млн грн.
Порівняно з 2017 роком обсяги виробництва товарної продукції (в порівняних цінах) зросли на 23,2%, а обсяги реалізації продукції зросли на 36,9%.
Це відбулося в основному за рахунок розширення співробітництва із США, ЄС та іншими країнами.
— А що ска­же­те про між­на­род­не спів­ро­біт­ниц­тво?
— Як я вже згадував, за участі України у 2018 році були здійснені 2 пуски ракет-носіїв «Антарес» (міжнародний проект, призначений для запуску корисних вантажів масою до 7000 кг на низьку навколоземну орбіту, а точніше — на Міжнародну космічну станцію).
Це відбувається в межах програми співробітництва Commercial Resupply Services з NASA за допомогою космічного корабля Cygnus. Українське підприємство ДП ВО «Південний машинобудівний завод» виготовляє основну конструкцію першого ступеня ракети-носія.
Крім того, минулого року здійснено 3 пуски ракет-носіїв «Вега» (спільний проект Європейського космічного агентства (ESA) і Італійського космічного агентства (ASI) з використанням ракети-носія, призначеної для доставки невеликих корисних навантажень (від 300 до 2000 кг) на низькі навколоземні і сонячно-синхронні орбіти.
Маршовий двигун четвертого ступеня ракети-носія (РД-868П) розроблено в Україні Державним підприємством «КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля», а вироблено Державним підприємством «ВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (м. Дніпро).
— Сво­го ча­су у су­спіль­стві то­чи­ло­ся ба­га­то роз­мов нав­ко­ло до­ціль­но­сті ви­ве­ден­ня на ор­бі­ту віт­чиз­ня­но­го су­пут­ни­ко­во­го те­ле­ско­па СТЕП-4...
— Відтоді, як український супутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-4 почав працювати на навколоземній орбіті, минуло 10 років. Цього часу виявилося цілком достатньо, щоб сказати: завдяки СТЕПу-4 зроблено багато.
Наприклад, з його допомогою було виявлено потоки електронів проміжних енергій на низьких широтах і навіть поблизу екватора, тобто в тих регіонах, де, як вважалося раніше, їх не існує.
Було знайдено нову несподівану особливість, яка полягає в тому, що на початковій фазі геомагнітної бурі збільшення потоків електронів спочатку спостерігалось у внутрішньому електронному радіаційному поясі, тоді як у зовнішньому поясі зміни відбулися дещо пізніше.
Унікальність конструкції супутникового телескопа СТЕП-4 та оригінальні результати, що були отримані в результаті обробки даних, дали змогу започаткувати тривалу співпрацю з ученими та розробниками космічної апаратури з Центру космічних досліджень Польської академії наук.
Результатом плідної співпраці є численні публікації, доповіді на робочих нарадах, інститутських семінарах, міжнародних та вітчизняних конференціях і симпозіумах.
Так, під час роботи 42-ї Генеральної Асамблеї Комітету з космічних досліджень COSPAR у місті Пасадена (США) були представлені дві спільні доповіді про тимчасове розщеплення електронного зовнішнього радіаційного поясу Землі на два вузьких пояси під час геомагнітної суббурі в період глибокого мінімуму 11-річного циклу сонячної активності та про можливість використання малорозмірних сцинтиляторів з монокристалів паратерфенілу з напівпровідниковими фотоелектронними помножувачами в космічних дослідженнях динаміки заряджених частинок високої енергії.
— На­сам­кі­нець, ша­нов­ний па­не Пав­ле, по­ді­літь­ся пла­на­ми на май­бут­нє.
— У 2018 році була підготовлена нова Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України на 2019–2023 роки, яка зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді України.
Ця програма покликана забезпечити державні інтереси на національному і міжнародному рівні та досягнення прямого ефекту для економіки країни від космічної діяльності шляхом залучення іноземних інвестицій (у результаті комерційної діяльності підприємств) разом із прямою фінансовою підтримкою з боку держави.
Крім того, реалізація програми забезпечить підвищення рівня обороноздатності держави та національної безпеки шляхом виконання державного замовлення; поглиблення взаємовигідного міжнародного співробітництва, зокрема з Європейським космічним агентством.
Виконання Програми дасть змогу забезпечити реалізацію загальнодержавних інтересів України у сфері космічної діяльності, зокрема забезпечити створення, запуск космічних апаратів та ефективну експлуатацію космічних систем.
Приміром, таких, як система науково-технологічного призначення «Мікросат-М» (2021 рік); система дистанційного зондування Землі, яка включає до свого складу космічні апарати різної роздільної здатності — «Січ-2-1» (2021 рік), «Січ-2-2» (2022 рік), «Sat4EO» (2023 рік), «Січ-2М» (2025 рік); система зв’язку «Либідь» (запуск передбачається у 2020 році).
Заглядаючи наперед, скажу, що напрацьований науково-технічний доробок дасть можливість реалізувати перспективні проекти, а саме створення таких космічних апаратів, як апарат зв’язку «Либідь-2»; апарат наукового призначення «Аерозоль»; апарат дистанційного зондування Землі надвисокої роздільної здатності «Січ-3-О».
Ще додам, що зараз продовжується розробка нового космічного апарата YuzhSat-1, який створюється на основі мікросупутникової платформи YuzhSat.
Цей супутник створюється ДП «КБ «Південне» в ініціативному порядку і призначений для проведення космічного експерименту з дослідження атмосферних аерозолів за допомогою наукових приладів AerosolUA, які розроблені Головною астрономічною обсерваторією НАН України.
Ще один ініціативний проект ДП «КБ «Південне» — наносупутник GS1класу CubeSat. Його призначення — відпрацювання в умовах космічного простору рушійної установки малої тяги на малотоксичному (так званому зеленому) монопаливі.
Нині до опрацювання можливості розроблення сучасних космічних апаратів дистанційного зондування Землі, включаючи їх угруповання, долучились і фахівці НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» і у 2018 році запропонували концепцію створення вітчизняної супутникової системи спостереження за поверхнею Землі.
Заявлені технічні можливості системи спостереження є дуже привабливими для контролю за поверхнею Землі на замовлення державних органів та недержавних замовників.
Щодо ракет-носіїв, то зазначу, що сьогодні ракети-носії легкого та надлегкого класу є надзвичайно інвестиційно привабливими та мають високий потенціал на ринку пускових послуг. ДП «КБ «Південне» вже проведено попередні опрацювання двох варіантів ракети-носія надлегкого класу для виведення КА масою від 100 до 200 кг та від 450 до 1000 кг на орбіти. Ракета-носій із більшою вантажопідйомністю отримала назву «Циклон-1М».
Ракети-носії сімейства «Маяк» призначено для виведення космічних апаратів на низькі й середні навколоземні орбіти включно із сонячно-синхронними.
У складі сімейства ракет-носіїв «Маяк» є ракети-носії легкого («Маяк-L1», «Маяк-L2»), середнього («Маяк-M1», «Маяк-M2») і важкого («Маяк-H3», «Маяк-H5») класів. Їх створюють із використанням уже існуючих технологій РН типу «Зеніт» і «Циклон». Перспективність їх у тому, що у ракетах використовується екологічно чиста паливна пара «рідкий кисень — гас».
ДП «КБ «Південне» створило концептуальний проект місячної промислово-дослідної бази. У рамках проекту сформовано зовнішній вигляд Місячної бази, попередньо визначено конфігурацію та інфраструктуру на різних етапах її функціонування.
У 2018 році цей проект отримав розвиток за темами «Місячна транспортна система» та «Багаторазовий місячний лендер», які на сьогодні вже перебувають на етапі проектних розробок.
У березні 2018 року ДП «КБ «Південне» як інституційний член приєдналося до міжнародної некомерційної організації Moon Village Association (MVA), яка заснована з метою формування платформи з надання всесторонніх послуг для підтримки концепції бази на Місяці. Зараз продовжується формування українського та міжнародного співробітництва з дослідження та освоєння Місяця.
— Ось уже 5 ро­ків Ук­раї­на про­ти­сто­їть ро­сій­ській аг­ре­сії. Звід­си й за­пи­тан­ня: кос­міч­на га­лузь Ук­раї­на здат­на пра­цю­ва­ти на зміц­нен­ня обо­ро­но­здат­но­сті кра­їни? Як­що так, то як са­ме, як­що, звіс­но, це не є та­єм­ни­цею. Мож­ли­во, вже пра­цю­єте і має­те пев­ні здо­бут­ки?
— Звісно, космічна галузь України виконує визначені керівництвом держави в рамках державного оборонного замовлення завдання в інтересах забезпечення національної безпеки і оборони. Для цього використовується лише невелика частина науково-технічного потенціалу та можливості підприємств.
Разом із тим можливості підприємств космічної галузі дозволяють створювати новітні зразки високоточного ракетно-реактивного озброєння, які в перспективі можуть стати реальними засобами стримування агресора. Але, на превеликий жаль, замовлення на такі види озброєння не повною мірою відображені у бюджетах силових відомств.

Ін­тер­в’ю про­вів Сер­гій ЗЯТЬ­ЄВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».