Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Травень 07, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Вiвторок, 10 Квiтень 2018 13:22

Рушій прогресу – чесна конкуренція

Rate this item
(0 votes)

У нашій країні питаннями, пов’язаними з конкуренцією та її захистом, опікується Антимонопольний комітет України (АМКУ). Від ефективної діяльності цього державного органу зі спеціальним статусом залежить усунення перешкод у розвитку економіки й добробут українців.

Як зазначив на VІІ Міжнародному форумі з конкуренційної політики, організованому АМКУ і Competition Development Foundation, голова АМКУ Юрій Терентьєв, головними завданнями відомства є недопущення та припинення порушень конкурентного законодавства, контроль за концентраціями, узгодженими діями суб’єктів господарювання.

Захищає АМКУ економічну конкуренцію і при регулюванні цін на товари, що виробляються природними монополіями, сприяє розвитку добросовісної конкуренції. АМКУ є також органом оскарження у сфері публічних закупівель та органом із питань держдопомоги.
Торік економічний ефект від діяльності АМКУ сягнув 2,56 млрд грн, що у 1,8 разу більше, ніж позаторік. Це не тільки накладені штрафи, а й оцінка впливу АМКУ на суспільний добробут завдяки поновленню умов конкуренції чи запобіганню негативному впливу на неї. Зокрема, зниження чи запобігання підвищенню цін після припинення порушень.
АМКУ самостійно і з правоохоронцями провів розслідування 317 антиконкурентних змов. Серед найсуттєвіших — зловживання на аукціонах «Укрнафти» при продажу сирої нафти. Порушників оштрафовано на 1 млрд грн. Сума штрафу відображає розмір економічної шкоди, з якою пов’язане порушення.
Антиконкурентні дії фармацевтів оцінено у 140 млн, а змову при поглибленні портів Азовського і Чорного моря — у 100 млн грн. Позаторік АМКУ зафіксував зловживання монопольним становищем ПАТ «Газпром», виявив порушення у діяльності дистриб’ютора сигарет ТОВ «Тедіс Україна», операторів АЗС, численні змови на торгах.
Знаковими були справи проти телекомунікаційних операторів. За розповсюдження інформації, що вводить в оману споживачів щодо тарифікації послуг («посекундна тарифікація» фактично була «похвилинною»), порушників оштрафовано на 40 млн грн.

 

Спільні дії
Торік зросла й кількість заяв щодо контролю концентрацій (666 проти 547 позаторішніх). Цьому сприяло збільшення порогових показників контролю у травні 2016го. При цьому повагомішала частка суто українських трансакцій. Це свідчить про зростання довіри до АМКУ і про підвищення правової культури й стандартів цивілізованості нашого бізнесу, зазначив Ю. Терентьєв.
Минулий рік був рекордним і за кількістю скарг у сфері держзакупівель, які були розглянуті постійно діючою адміністративною колегією АМКУ (5706 проти позаторішніх 3067). Десятки матеріалів АМКУ передає до антикорупційних органів, отримує чимало сигналів від НАБУ, СБУ, проводяться спільні розслідування порушень.
У своїй роботі АМКУ використовує досвід і напрацювання правоохоронних органів, але має обмежені можливості щодо правозастосовної діяльності. Департамент юстиції США є правоохоронним органом і розслідує порушення, пов’язані з корупцією, картельними змовами. У нас комплексний ефект досягається у співпраці з правоохоронцями.
Цього року набрав чинності Закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Почали працювати нові механізми, які мають значний вплив на конкуренцію, формується новий тип відносин між державою та господарниками — складний та надзвичайно важливий для економіки країни.
Зараз фахівці АМКУ активно займаються просвітницькою роботою серед надавачів та отримувачів держдопомоги. Вже затверджено критерії допустимості її надання. Надійшло 133 повідомлення щодо держдопомоги.
Фахівці АМКУ долучалися до нормотворчої діяльності, активно співпрацюючи з парламентом, були співавторами важливих законодавчих ініціатив, спрямованих на посилення повноважень Комітету, на справедливість та передбачуваність у взаємодії з бізнесом, підкреслив Ю. Терентьєв.
Попрацювали й над вторинним законодавством — прийняли типові вимоги до вертикальних узгоджених дій, схвалили проект методики визначення ринку. Підготовлено детальний план із впровадження нормативних актів, які стосуються злиття і поглинання, передачі технологій.
Активізувалась імплементація вторинного законодавства до законів ЄС. Ці документи мають відповідати сучасним євростандартам. Але багато удосконалень до первинного і вторинного законодавства у сфері конкуренції — ще в роботі.
Суттєве підвищення прозорості в діяльності АМКУ отримало міжнародне визнання. Всі рішення Комітету обов’язково публікуються, тож бізнес може оцінити відповідність своєї діяльності конкурентному праву.
АМКУ переміг у всесвітньому конкурсі з просування конкуренції, який проводить Світовий банк. Експерти високо оцінили реалізацію проекту з розвитку конкуренції на ринках енергетики.
Підвищити кваліфікацію фахівців АМКУ, які мають ретельно моніторити стан ринків, ідентифікувати порушення, дотримуватись юридичних стандартів доказування у справах, представляти справи у судах допомогла програма технічної допомоги з Федеральною торговою комісією США та програма «Твінінг» із конкурентними відомствами Німеччини та Литви.
АМКУ — не каральна сокира, а орган, який має приймати рішення, що змінюють конкурентну ситуацію на краще, сприяють розвитку економіки країни й приватному бізнесу, підкреслив Ю. Терентьєв. Тож фахівці Комітету ретельно аналізують нормативні акти щодо їх конкурентного впливу.
Зокрема, оцінюють, чи звужує новий нормативний акт коло постачальників товарів і послуг, надає господарнику виключні права на поставки товарів і послуг? Чи запроваджується режим ліцензування, погодження на ведення підприємницької діяльності, обмежується здатність підприємців постачати товари, підвищується вартість входження на ринок, створюються додаткові бар’єри?
Цікавить фахівців АМКУ й обмеження здатності підприємців визначати ціни на товари і послуги, здійснювати маркетинг. Не обходять увагою і встановлення стандартів якості, які надають необґрунтовані переваги окремим постачальникам, збільшення витрат окремих господарників порівняно з іншими.
Звертають увагу в АМКУ і на те, чи зменшує новий акт мотивацію постачальників до активної конкуренції, чи обмежує доступ споживачів до інформації. Після ретельного аналізу нормативних актів АМКУ може висловити зауваження щодо негативного впливу на конкуренцію.
І це не особиста позиція керівника чи фахівця, а об’єктивний висновок, зроблений за раціональним алгоритмом. Позаторік оцінили 1554 таких акти. Після цього до міністерств і відомств надіслали листи, аби ті проводили самоаналіз своїх напрацювань, не очікуючи оцінок АМКУ.

 

Позитивний вплив
Експерти відзначають сприятливий вплив конкуренції на економічний розвиток країни: майже 41% підприємств під тиском конкуренції змушені були підвищити ефективність роботи. Намагаючись утриматися на ринку, 43% підприємств знижували ціни на свою продукцію.
Висококонкурентними в Україні є ринки фінансових та страхових послуг, торгівлі, виробництва товарів, агропродукції, будівельних робіт.
Підприємці зазначають, що до конкуренції їх підштовхує поява на ринках нових вітчизняних виробників, скорочення внутрішнього попиту, стримування цін конкурентами, законодавча діяльність Верховної Ради.
Додає конкурентної інтенсивності й можливість вільно рекламувати свою продукцію, діяльність АМКУ й торговельнопосередницьких організацій, краща якість імпортних товарів, зростання їх обсягів і низькі ціни.
Заважає працювати бізнесу корупція, валютнокурсові коливання, зростання собівартості виробництва, недосконалість законів, надмірне податкове навантаження, політична та економічна нестабільність, війна на Сході України.
Майже 19% респондентів заявили, що їм не вдалося уникнути зростання собівартості, адже зруйнувались усталені торговельні зв’язки, зросла інфляція, постачальники підвищили ціни. Торік підприємств, які скоротили виробництво, було на 15% більше, ніж тих, які наростили його обсяги.
Утім, тенденція до поступового згортання виробництва зберігається протягом останніх трьох років. Цьому сприяло стрімке скорочення попиту у 2014–2015 роках. Проте за рік індекс споживчих настроїв підвищився, у торішньому жовтні він був найвищим з початку 2015го.
Скорочення внутрішнього попиту через зниження доходів стало додатковим стимулом для інтенсифікації конкуренції між вітчизняними виробниками, яким удалося втриматися на ринку за кризи 2014го.
Складні умови ведення бізнесу, обумовлені розривом торговельних відносин із партнерами, зростанням собівартості виробництва через девальвацію, стримують нарощування конкурентних переваг. Це нерідко підштовхує бізнес до нечесних методів конкуренції.
Тож у періоди посткризового відновлення економіки зростає роль АМКУ як гаранта захисту добросовісної конкуренції і роль Державної регуляторної служби, з якою Комітет тісно співпрацює.
Її очільниця Ксенія Ляпіна підкреслює, що дерегуляція підприємництва зменшує корупцію, підвищує конкуренцію, адже більше суб’єктів виходить на ринок. Дерегуляція бізнесу триває три роки, двічітричі на рік скасовується купа застарілих регулятивних актів. Важливо, щоб регуляція бізнесу була зрозумілою, прозорою, не викликала подвійного трактування.
Нині кожен проект регуляторного акта держрегулятор детально аналізує — визначає його вплив на ринок, конкуренцію і на витрати бізнесу (раніше таких розрахунків не було). Якщо вплив на конкуренцію суттєвий, запускається процедура погодження з АМКУ.
Свіжий приклад — регуляція лотерейного бізнесу. Було намагання віддати ринок одному приватному учаснику, але завдяки АМКУ цього не сталося.

 

Корупція
Усі добре знають, що корупція заважає чесній конкуренції. Україна з 1998 року є учасником Антикорупційної мережі для Східної Європи і Центральної Азії, нагадала радник із питань боротьби з корупцією в Україні ОЕСР Марина Цапок. Мережа об’єднує 35 держав, які не є членами ОЕСР (Організації економічної співпраці та розвитку) — від Естонії до Монголії.
У рамках Антикорупційної мережі співпрацюють працівники правоохоронних органів. І не тільки керівники, а й детективипрактики, які розслідують транснаціональні корупційні справи. Часто зустрічі проводять у країнах, де мешкають фігуранти гучних справ.
Зараз в Україні проходить четвертий раунд моніторингу стандартів в антикорупційній сфері в рамках Стамбульського плану дій. Експерти надсилають спеціальні опитувальники в держоргани, громадські організації, представництва міжнародних організацій. Отримані відповіді аналізують, перевіряють інформацію і готують звіт.
Під час четвертого раунду особлива увага приділялася боротьбі з корупцією у держсекторі, на держпідприємствах. Зараз цей блок проходить додатковий моніторинг, тож остаточний звіт буде ухвалено у липні цього року. Після цього будуть надіслані офіційні листи керівникам держави з описом досягнень і недоліків у боротьбі з корупцією і рекомендаціями щодо поліпшення роботи.
ОЕСР, нагадала Марина Цапок, надає експертні висновки, з 2007 року втілює в Україні проект технічної допомоги, націлений, зокрема, на імплементацію кращих стандартів боротьби з корупцією.
Експерти проекту не тільки дають рекомендації щодо ефективної реалізації антикорупційної політики, а й визначають точки впливу, які можуть бути каталізаторами великих секторальних реформ.
У рамках проекту налагоджена співпраця зарубіжних експертів і українських правоохоронних органів, які розслідують випадки корупції — НАБУ, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, Державною службою фінмоніторингу, Агентством із розшуку і повернення активів, Радою бізнесомбудсмена.
Експерти проекту допомагали у створенні НАБУ, розробці прозорої процедури набору фахівців, які покликані розслідувати ТОПкорупцію. Аналогічні процедури були використані й в Агентстві з розшуку і повернення активів. У рамках проекту була розроблена унікальна методика навчання працівників правоохоронних органів, які розслідують ТОПкорупцію.
Під час авторських тренінгів правоохоронці могли освоїти нові методи розслідувань, обмінятися досвідом. До таких навчань залучалися фахівці Фонду держмайна, Міністерства юстиції.
Експерти проекту прагнуть скоординувати донорську фінансову допомогу на боротьбу з корупцією в Україні, адже важливо, аби донорські гроші не концентрувалися в одному секторі, а справедливо розподілялися між антикорупціонерами.
Іноземні експерти позитивно оцінюють діяльність Ради бізнесомбудсмена в Україні, створення української мережі доброчесності, яка була ініційована українськими бізнесменами.
Вони хочуть, аби не лише держава боролася з корупцією і підтримувала справедливу конкуренцію, а й самі хочуть працювати прозоро, не дозволяти розвиватися корупції.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».