Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 22, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 04 Жовтень 2019 15:35

Лариса Кадирова: камерна сцена – це рентген

Rate this item
(0 votes)

Київська осінь уже 16-й рік запрошує киян та гостей столиці на Міжнародний театральний фестиваль монодрам «Марія». Цього року, як завжди, він проходить з 4-го по 9 жовтня традиційно у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.
Фестиваль натхненний силою духу тендітної ніжної жінки — народної артистки України Лариси Кадирової, чиє життя осяяне зіркою Марії Заньковецької. Саме цій легенді українського театру Фестиваль завдячує своїй назві.
Напередодні Фестивалю народна артистка України, акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Лариса Кадирова розповіла, що глядач візьме з ХVІ Міжнародного театрального фестивалю жіночих монодрам «Марія».

— Пані Ларисо, чим особливий цьогорічний Фестиваль?
— ХVІ Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам «Марія» проходить у стінах Національного театру на Камерній сцені ім. Сергія Данченка. Цього року він буде присвячений 100-річчю Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Так усе збіглося цього року. Це і 250 років Івану Котляревському, і 200 років Пантелеймону Кулішу, і 100 років від дня народження Миколи Лукаша, і 90 років Дмитру Павличку, і 60 років Марії Матіос, і 80 років Павлу Мовчану, і, зрештою, 165 років від дня народження Марії Заньковецької... Все це збіглось у дивовижний такий синтез літератури, музики, драми, театру.
— Розпочнете Фестиваль...
— Розпочнемо прес-конференцією для журналістів, акторів, глядачів. У цей же день, 4 жовтня, відкриємо виставки «Нам сто років. Франківці», «Франківці у п’єсах Марка Кропивницького» (фонди Театру імені І. Франка), «Марія Заньковецька» (фонди Музею М. Заньковецької), «Марко Кропивницький» (презентує «Вітальня на Дворянській» за підтримки Культурно-ділового центру «Рубаненко і партнери», що в Харкові). Презентуємо книгу про театр директора — художнього керівника театру Михайла Захаревича. І покотиться далі наш Фестиваль...
— Хто долучається до організації Фестивалю?
— Зазвичай Фестиваль благодійний. Тобто двері Камерної сцени імені Сергія Данченка відчинені, люди заходять, п’ють каву, чай, вибирають улюблене місце й безкоштовно дивляться виставу.
Відмінність цього року та, що на цьому Фестивалі, оскільки він присвячений ювілею нашого театру, буде показано чотири вистави франківців.
Це вистави — Morituri te salutant за новелами Василя Стефаника, «Земля» за романом Ольги Кобилянської, «Момент кохання» за творами В. Винниченка, «Не плачте за мною ніколи» за творами Марії Матіос.
— Є й родзинки на Фестивалі?
— Так. Один день цілком буде присвячений любові. Знаєте, Ірена Вільде, львівська письменниця, ми називали її «нанашка», якось сказала: «Люблю любити любов». І мені це так сподобалося...
Вирішили неділю 6 жовтня присвятити любові. Саме цього дня можна подивитися виставу «Момент кохання», яку подарує глядачу Євген Нищук. Цього ж дня Роман Горак зі Львова подарує виставу «Карта любові». А Театр на Липках, який цьогоріч відкрив свій 95-й театральний сезон, подарує виставу «Я кохаю». Словом, день про кохання.
Мені завжди хочеться, щоб люди, які приходять на вистави, відчували любов до себе, щоб дивилися вистави з любов’ю. Ми ж завжди все робимо з любов’ю. Ми щасливі, що живемо у цій чудовій країні, ходимо по цій землі, знаємо, що над нами сяють щасливі зірки...
До речі, саме 4 жовтня відлетіла до зірок душа Марії Заньковецької і ми невипадково проводимо Фестиваль у ці дні. Саме на цьому Фестивалі ми згадуємо нашого колегу Андрія Мовчана, якого вбив снайпер на Майдані 20 лютого. Для родини Андрія ми збираємо благодійні кошти.
— Чим ще вирізняється цьогорічний Фестиваль?
— У нас пройде цікава вистава Тадеуша Ружевича «Стара жінка висиджує» «непослідовного» польського театру. До нас приїдуть німці з Кельна. Вони влаштують цікавий Фестиваль «Нова Європа». Якось я грала в них на цьому фестивалі. Вони привозять дивовижну виставу «Німеччина-Сендвіч». Вирізняється ще й тим, що ні Міністерство культури, ні Український фонд культури матеріально не підтримали Фестивалю.
Моя велика шана генеральному директору — художньому керівнику театру Михайлу Захаревичу, адміністрації театру, постановочній частині, завліту театру. Без них, без їхньої участі я б не провела Фестиваль. Багато років допомагає нам Благодійний фонд «Наш дім — Україна».
— Звернула увагу, що на Фестивалі відбудеться багато презентацій книжок...
— Так. Це — насамперед презентація нових книг братів Капранових, презентація книги Марії Матіос «Букова земля», презентація нового роману Володимира Яворівського «У мене вечеряв Ісус» про княгиню Ольгу, якою її не знали. Словом, Фестиваль замішаний на магії слова — слова писаного, перекладеного, винесеного до глядачів.
Радію з того, що до нас завітає Павло Гриценко, директор Інституту української мови. Фестиваль — це прекрасний обмін енергії, позитиву, творчості. А Камерна сцена, на якій усе це буде відбуватися упродовж тижня, — це як рентген. Ніколи не скаржуся, що важко. Бо все моє життя — це театр.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».