Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Червень 14, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 14 Червень 2019 00:18

Законність чи доцільність?

Rate this item
(0 votes)

Цього тижня Конституційний Суд України розпочав розгляд справи про відповідність Конституції указу Президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради.

Нагадаємо, відповідний позов до Суду подала група депутатів. Відкрите засідання у цій справі тривало з перервами близько восьми годин. Тепер судді досліджують надані матеріали, радитимуться і ухвалюватимуть рішення, але це вже відбувається непублічно.
Показово, що на засідання Великої палати Конституційного Суду прийшов і сам Президент Володимир Зеленський. Щоправда, ненадовго. Він висловив сподівання на справедливе рішення і пішов, зазначивши, що не хоче, аби присутність Глави держави трактували як тиск на суд.

Хоча його короткий виступ якраз і нагадував саме такий тиск. «Не мені розповідати вам, що таке дух і буква закону. Я впевнений, що рішення про розпуск Верховної Ради відповідає обом цим критеріям... Зараз суспільство дуже уважно слідкує за цією справою, ви точно всі про це знаєте. І, думаю, приймете рішення, справедливе рішення, за яке нам всім не буде соромно», — заявив Зеленський.
Далі на засіданні його представляв Федір Веніславський. Пояснюючи позицію Президента, він зазначив, що коаліція у Верховній Раді перестала існувати, відколи з неї вийшла фракція Радикальної партії Ляшка, бо відтоді у ній буцімто стало замало депутатів — менш ніж 226.
«Визнаність юридичного факту відсутності коаліції підтверджується офіційними документами, які є на офіційному сайті Верховної Ради України, а саме: стенограмою планарних засідань Верховної Ради України, зокрема від 29 березня 2016 року.
Мова йде про що? Що системою «Рада» зафіксовано, що сукупний склад двох фракцій (БПП та «Народний фронт») станом на 29 березня 2016 року становив 216 народних депутатів», — сказав Веніславський.
Це заперечували автори подання до Конституційного Суду: 62 депутатів, котрі під ним підписалися, представляли троє — Андрій Тетерук та Ігор Алексєєв із «Народного фронту», а також Олег Купрієнко із Радикальної партії.
За їхніми словами, представник Президента не враховує позафракційних депутатів, які вийшли зі своїх фракцій, але залишилися в коаліції, коли ті її покинули.
«У фракцію БПП заходили народні депутати. Пам’ятаємо, що із «Самопомочі» шість народних депутатів було виключено, вони пересіли в інший сектор до БПП, і коаліція була», — зауважив Купрієнко.
Водночас, як зазначили самі судді Конституційного Суду, якихось списків складу коаліції станом на 2016-й, на основі яких можна судити про кількість депутатів парламентської більшості, жодна зі сторін їм не надавала.
Як зазначив Ігор Алексєєв, коаліція таки перестала існувати, але дещо пізніше, 17 травня 2019-го — коли з неї вийшов «Народний фронт». «І фактично станом на даний момент вона ще має місячний термін на формування нової коаліції. Тому ми вважаємо, що цей указ не відповідає низці статей Конституції України», — сказав він.
Виступав також і представник Верховної Ради у Конституційному Суді Анатолій Селіванов. На його переконання, указ Президента про розпуск Верховної Ради дійсно має невідповідності українській Конституції, але він вважається конституційним, поки інакше не вирішить Суд.
«Сама імперативна воля, політична воля Президента, вона обов’язково має бути присутня, але в межах тих повноважень, які передбачені Конституцією. Статті Конституції мають бути дотримані до крапельки, до коми, — зазначив правник. — Водночас указ не зупинено цим провадженням у Конституційному Суді, і процес іде. Тривають з’їзди політичних партій, визначаються списки. ЦВК сприймає усе це як початок виборчого процесу».
Показово також, що перед початком засідання під стінами Конституційного Суду тривав невеликий мітинг на підтримку визнання указу Володимира Зеленського неконституційним, але до завершення засідання демонстранти не чекали.
Окрім того, поліція Києва повідомляла про нібито мінування будівлі Суду. Нікого звідти, однак, не евакуювали, і засідання через це не переривалося.
Тим часом один з авторів конституційного подання, народний депутат Максим Бурбак, показав на сторінці у соціальних мережах листа від судді Конституційного Суду Віктора Кривенка, де зазначено, що провадження у справі відкрили 29 травня.
Відтак, враховуючи, що дану справу визначено невідкладною, останнім днем, коли Конституційний Суд може винести рішення про конституційність указу Володимира Зеленського, є 29 червня.
Втім, ситуація — доволі напружена. Із запитань, що їх ставили судді учасникам процесу, було очевидно, що в них є бажання достеменно розібратись у ситуації. З іншого боку, виборчий процес уже набрав таких обертів, що незрозуміло: чи вдасться його зупинити навіть у разі визнання президентського указу неконституційним.
До речі, на тому, щоб процес тривав за будь-яких умов, наполягають окремі політичні діячі, зокрема лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Тому ключовим гаслом у нашому політичному житті, схоже, остаточно стає: «Хай живе політична доцільність!» На превеликий жаль...

Руслан ІВАНІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».