Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 10, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 21 Вересень 2018 10:29

Пристрасті за Центрвиборчкомом

Rate this item
(0 votes)

Днями в епіцентрі вітчизняних політичних подій знову перебувала Центральна виборча комісія. Ще на початку пленарного тижня Верховна Рада проголосувала за збільшення кількісного складу ЦВК із 15 до 17 членів. А вже наступного дня депутати відмовилися скасувати це рішення, тим самим підтвердивши своє попереднє голосування.

Таке несподіване для багатьох оглядачів збільшення складу ЦВК уже кілька днів обговорюється навіть активніше, ніж безпосередньо чергові кадрові перипетії в Центрвиборчкомі. Воно й не дивно, адже стосовно «простроченості» ЦВК упродовж останніх чотирьох років не згадував хіба що відвертий ледар.

Причому всі підстави для подібного роду кпинів справді існували. Надто вже вперто учасники процесу не бажали йти на будь-який компроміс.

Такий важливий орган...
Питання ЦВК може здатися нецікавим чи неважливим простому виборцю. Насправді це не так, оскільки, по-перше, сама по собі Центральна виборча комісія — вкрай важливий орган, від якого залежить, хто, як і на чию користь буде або не буде підтасовувати результати голосування на виборах.
Кажучи простіше, для того щоб бюлетень, в якому виборець голосує за свого кандидата, став бюлетенем саме за цього кандидата і не «перекочував» до когось іншого, є один головний фільтр — Центральна виборча комісія.
Фактично ЦВК — це такий собі запобіжник демократії, який відповідає за дотримання фундаментального права кожного обирати свою владу.
По-друге, питання ЦВК важливе ще і як лакмусовий папірець щодо ситуації в політиці. Оскільки Центрвиборчком має відображати повну політичну палітру суспільства, у ньому повинні бути представлені всі політичні сили Верховної Ради.
Тобто влада, як би їй того не хотілося, мусила від самого початку поступитися своїми апетитами і поділитися впливом з усіма політичними гравцями. Так відбувається в усьому цивілізованому світі. І так само, до речі, досі відбувалось і в Україні.

Традиційний дуалізм
Нинішнє рішення про збільшення кількісного складу Центральної виборчої комісії справді неоднозначне. І стосовно нього в експертному середовищі, як і слід було очікувати, немає єдиної думки.
Більше того, думки ці діаметрально протилежні: від панічних припущень, що тепер «все пропало», до оптимістичних натяків на те, що інакше вийти з чотирирічного глухого кута просто неможливо.
Наведемо кілька найцікавіших точок зору із приводу парламентського рішення, котрі в ці дні звучать чи не найчастіше. Отже, директор Інституту практичної політики Богдана Бабич вважає, що збільшення кількісного складу ЦВК — це шлях до розхитування державного ладу. Мовляв, воно загрожує знищити рештки довіри населення до виборів як таких та до їхніх потенційних переможців.
«Президент активно готується до виборів, відтак йому потрібна гарантія, що в нього є свої люди в Центральній виборчій комісії і він зможе захистити свій тил. Коли збільшується таким чином склад ЦВК, то виникає багато побутових запитань, наприклад, де їх розмістити, тих двох додаткових людей.
Коли заявили про те, що вони будуть працювати на громадських засадах, то виникли запитання, чи не будуть вони заохочуватися до іншої праці за інші гроші.
Є багато запитань, і однозначно це не сприяє довірі до виборів, дає якомусь можливому опоненту, який програє вибори, апелювати до того, що рішення було неправильним. Тобто це створює нестабільну атмосферу.
Я розумію, що перед виборами хочеться мати більше своїх людей, щоб мати більш гарантовані голосування, але ж повинні бути норми, треба дотримуватися процедури. Тим часом довіра до державних інституцій на низькому рівні, а такі дії ще більше її підривають.
Уже й так люди не хочуть ходити на вибори, а такі перестановки цю «діжку» недовіри все більше заповнюють. Держава зникає, вона неефективна, апарат неефективний, витрачається багато грошей, утримуються багато чиновників», — наголошує Богдана Бабич.
Сумніви щодо доречності додавання до складу Центрвиборчкому ще двох посадовців, які працюватимуть безплатно, висловлює і заступник голови «простроченої» ЦВК Андрій Магера: «Схоже, двоє із 17 членів Центральної виборчої комісії мають працювати на громадських засадах і, звісно, стануть найнезалежнішими у своїй діяльності. Все це нагадує аукціон», — написав пан Магера цими днями у соціальних мережах.

Перший крок до вирішення глобальнішої проблеми
Разом із тим рішення про збільшення кількості членів ЦВК отримало шанс зрушити з місця процес оновлення складу комісії, який мав бути вирішений ще чотири роки тому, зауважує голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко:
«Це — новий варіант компромісу за рахунок збільшення на два місця кількості представників у Центральній виборчій комісії. Зникає проблема з так званою зайвою кандидатурою, адже на момент голосування за збільшення кількісного складу у президентському поданні на нових ЦВКівців було 14 кандидатів на 13 вакантних місць.
Одне місце, я так розумію, будуть пропонувати «Опозиційному блоку». Хоча представники цієї фракції, як відомо, раніше заявляли, що хочуть два місця у складі ЦВК. А після голосування стосовно збільшення кількісного складу взагалі висловлювали претензії стосовно трьох своїх представників. Утім, вочевидь, їм можуть зараз дати лише одне місце.
Виходить відносний компроміс. Але нейтралізується ризик, що можуть не проголосувати за когось із кандидатів від малих фракцій чи депутатських груп. Як того вимагали міжнародні організації, всі фракції та депутатські групи можуть мати своїх представників у ЦВК», — каже Володимир Фесенко.
Власне, сподівання побачити нарешті оновлений склад Центральної виборчої комісії після рішення про збільшення кількісного складу ЦВК було помітним у більшості експертів. І не тільки у тих, хто це рішення прямо чи опосередковано підтримав.
Скажімо, голову правління громадської мережі «Опора» Ольгу Айвазовську складно запідозрити у симпатіях до нинішньої владної верхівки. Однак із даних нею коментарів випливає передусім саме сподівання на вирішення цього найбільш застарілого кадрового питання.
Водночас Ольга Айвазовська зауважує, що відповідний закон не змінює і не уточнює порядку процедур Центральної виборчої комісії, тобто в цій частині не враховує зміни кількісного складу. Зрештою, це може поставити під сумнів будь-яке майбутнє рішення нової ЦВК.
«Я би охарактеризувала таке парламентське рішення як таке, що не є красивим, але прийнятним. Передусім його було ухвалене з порушенням регламенту. По-друге, після його підписання число членів комісії не ділиться, щоб чітко визначити дві третини. А саме стільки голосів потрібно при ухваленні низки важливих рішень.
Натомість проголосований минулого вівторка законопроект вносить зміни лише щодо чисельності комісії, але не враховує решти процедур, які відбуватимуться за похідним принципом від кількісного складу. Процедура прийняття рішень даватиме можливість оскаржити закон у Конституційному Суді», — зауважує Ольга Айвазовська.
Її колега — аналітик громадської мережі «Опора» Олександр Клюжев — також вказує як на неабияку суперечливість ухваленого Верховною Радою рішення, так і на порушення регламентних норм під час першого голосування.
«Те, що парламент пішов шляхом політичної доцільності, створює серйозні виклики для майбутньої діяльності ЦВК. Насамперед ідеться про порядок розгляду та ухвалення законопроекту 18 вересня. Воно не відповідало певній кількості вимог про регламент Верховної Ради», — підкреслив експерт.
Він пояснив, що того дня депутати не мали можливості вчасно ознайомитись із законопроектом, не отримали можливості внести альтернативні проекти чи внести поправки перед другим читанням.
Утім, тут доречно вказати на ту обставину, що згадану активістами громадської мережі «Опора» Ольгою Айвазовською та Олександром Клюжевим регламентну проблему частково було вирішено вже наступного дня, 19 вересня.
Як уже було сказано на початку даного тексту, саме позавчора депутати відмовилися скасувати рішення про збільшення кількісного складу Центральної виборчої комісії. Саме такою була реакція більшості на внесені відповідні три (!) проекти постанов від супротивників цього неординарного рішення.
Авторів ініціатив скасувати попереднє парламентське рішення загалом виявилось аж п’ятеро. Так, парламент не підтримав проекту постанови № 9090-П1 авторства нардепів від «Опозиційного блоку» Ігоря Шурми та Михайла Папієва, проекту № 9090-П, який подала представниця «Батьківщини» Альона Шкрум, і проекту № 9090-П2 представників того-таки «Опозиційного блоку» Олександра Долженкова і Миколи Скорика.
Показово, що лише після цього Голова Верховної Ради Андрій Парубій поставив свій підпис під ухваленим напередодні законопроектом. До речі, авторство ідеї про збільшення кількісного складу Центральної виборчої комісії належить саме Андрієві Парубію.
Це цілком логічно, адже саме спікер чи не найбільше виступав за вирішення проблеми «простроченої» ЦВК. А напередодні відкриття нинішньої парламентської сесії він навіть офіційно спрогнозував, що це питання вдасться зрушити з мертвої точки вже у вересні.
Як бачимо, такі обіцянки Голови Верховної Ради виявилися щонайменше небезпідставними. Однак у експертів усе ще залишаються сумніви стосовно того, чи не з’явиться в опонентів збільшення кількісного складу Центрвиборчкому бажання оскаржити це рішення.
Так, уже згадуваний експерт громадської мережі «Опора» Олександр Клюжев наполягає: «Ми не можемо виключати, що в певний момент та чи інша політична сила може вплинути через судові механізми на діяльність майбутньої ЦВК шляхом оскарження. І тут буде навіть неважливим сам факт доведення до завершення рішення щодо, наприклад, визнання законності призначення складу ЦВК.
Сам факт певного спору, пов’язаний з діяльністю цього органу, його складом, може значно вплинути на суспільне сприйняття діяльності ЦВК. Тому проблема дійсно є», — зауважує експерт.
Водночас він додає, що це рішення можна назвати «найкращим із найгірших варіантів». «Бо дійсно є неприйнятною ситуація, коли б «прострочений» склад ЦВК здійснював організацію президентських виборів», — додає Олександр Клюжев.
Хоч би там як, а перипетії навколо Центральної виборчої комісії після збільшення її кількісного складу навряд чи закінчаться. Скоріше, навпаки.

P. S. Коли номер був готовий до друку, Верховна Рада розглянула питання про призначення нових членів Центральної виборчої комісії. Відтак ....... ........... .............

Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».