Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Червень 14, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 06 Листопад 2015 10:14

Боротьба з корупцією чи новий виток протистояння?

Rate this item
(0 votes)

ЩО СТОЇТЬ ЗА ЗАТРИМАННЯМ ГЕННАДІЯ КОРБАНА

Тим­ча­со­ве по­лі­тич­не за­тиш­шя, спри­чи­не­не аж над­то дов­гим під­ра­хун­ком ре­зуль­та­тів міс­це­вих ви­бо­рів, за­вер­ши­ло­ся на­стіль­ки ж гуч­но, на­скіль­ки й не­спо­ді­ва­но. По­руш­ни­ком по­лі­тич­но­го спо­кою став лі­дер пар­тії «Укроп» Ген­на­дій Кор­бан.

Його арешт більшість оглядачів поспішили назвати продовженням конфлікту, який спалахнув ще навесні між Президентом Петром Порошенком і мільярдером Ігорем Коломойським. Правила гри в українській політиці, як бачимо, не надто змінюються.
Коли у березні в Києві Ігор Коломойський відстоював контроль над «Укрнафтою» і «Укртранснафтою», одним із найактивніших виразників дніпропетровського олігарха був саме Геннадій Корбан.

Силове протистояння у боротьбі за підприємства — його стихія, адже сам Геннадій Олегович у своїх інтерв’ю не раз іменував себе конфліктологом.
Чимало оглядачів тоді говорили, що Корбан і Коломойський перетнули умовну червону лінію, втягнувши у силові розбірки уряд. Більше того, саме після конфлікту навколо згаданих державних підприємств у багатьох оглядачів з’явилися серйозні сумніви стосовно можливості подальшої співпраці Коломойського і Ко з президентською командою.
Втім, після неабиякої демонстрації сили саме в тому конфлікті олігарх змушений був відступити і підконтрольне Ігорю Коломойському керівництво держкомпаній було усунене. Однак уже невдовзі дніпропетровська команда пішла у наступ, цього разу вже не в силовий, а в політичний. Саме так конфліктолог Корбан став лідером новоствореної партії «Укроп».
Перше серйозне політичне протистояння за участі Геннадія Корбана відбулося вже влітку. Пригадуєте небачений за напруженням двобій між ним та керівником Державного управління справами Сергієм Березенком на 205-му окрузі в Чернігові?
Логіка того протистояння була обумовлена відставкою Ігоря Коломойського з посади голови Дніпропетровської ОДА та появою на політичному небосхилі «Укропу», котрий об’єднав давніх його соратників. Для них було принциповим кинути виклик особисто Президенту та його висуванцю.
Коротко виборчу кампанію у Чернігові можна охарактеризувати просто — вона пройшла під умовним гаслом: «Гальма придумали дурні». Починаючи від змагання між продуктовими наборами і закінчуючи екзит-полами з результатами, що суперечили один одному. 205-й округ став антологією брудних виборчих технологій та промовистою демонстрацією того, як мало змінилася українська політика.
Власне, саме після тих виборів у суспільстві почалися доволі жваві дискусії щодо того, хто з протиборних сторін був (і залишається?) більшим патріотом та державником. Хоча найбільш далекоглядні експерти усе ж таки визнали: проведення подібного брудного дійства в ситуації, коли Росія доводить усьому світу, що Україна є державою, що не відбулася, більше скидалося на злочин, ніж на подвиг.
Щось подібне ми маємо й сьогодні. Тільки протистояння впевнено переводиться з чисто політичної в якусь деформовану політико-правову площину.
Доводилося чути тезу, мовляв, саме політична діяльність Геннадія Корбана, скоріше за все, досі рятувала його від арешту. Як заявили на своїй спільній прес-конференції генеральний прокурор Віктор Шокін і голова СБУ Василь Грицак, матеріали кримінальної справи проти Корбана і його ймовірних поплічників були зібрані давно. Однак слідчі чекали завершення місцевих виборів, на яких лідер «Укропу» знову пробував свої політичні сили. Цього разу вже не у Чернігові, а в столиці.
Геннадія Корбана звинувачують у створенні організованого злочинного угруповання, викраденні людей, незаконному зберіганні зброї та відмиванні коштів під виглядом діяльності благодійного фонду на підтримку добровольчих батальйонів, які беруть участь в антитерористичній операції.
Натомість у партії «Укроп» цілком прогнозовано заявляють про політичні репресії, реставрацію диктатури і проросійський реванш. Арешт Корбана викликав критику і в середині правлячої коаліції у Верховній Раді. Із критичними заявами виступили, зокрема, «Батьківщина» і «Самопоміч».
Ситуація підігрівається й тим, що факт затримання Геннадія Корбана активно коментує навіть сам Петро Порошенко. Зазвичай Президент намагається дуже обережно й толерантно висловлюватися стосовно подій, котрі відбуваються, скажемо так, за межами його прямих посадових обов’язків.
Нині ж Порошенко мало не відразу досить гостро прокоментував затримання Геннадія Корбана: «На Корбані ніхто зупинятися не буде. У нас немає імунітету від розслідування, притягнення до відповідальності за корупційні злочини ні в кого — ні від команди нової влади, де також мають бути порушені справи, ні від старої влади, де всі винні мають бути притягнені до відповідальності», — зазначив глава держави й додав, що країна найближчим часом повинна почути нові прізвища тих, хто буде притягнутий до відповідальності.
Окрім того, Петро Порошенко наголосив на важливості ухвалення парламентом законопроекту про Бюро розслідувань. «Верховна Рада має проголосувати закон і все слідство по усіх справах забрати у Генеральної прокуратури і передати його Національному бюро розслідувань», — сказав він.
І все ж таки навіть після цих слів у суспільстві остаточно не розвіялися підозри щодо вибірковості вітчизняного правосуддя. Такі підозри серед інших активно висловлюють і політичні оглядачі.
«Доказова база у справі Корбана у правоохоронних органів, схоже, є. Однак її епізоди, у тому числі викрадення людей, стосуються здебільшого періоду активної фази АТО на Донбасі. Тоді виникає запитання: чому правоохоронні органи не переслідують належним чином багатьох із тих регіоналів, які торік були посібниками сепаратизму або відправляли тітушок на Київ?» — зовсім нериторично запитує голова Центру політичних студій і аналітики Віктор Таран.
У тому, що є підстави для кримінальних справ проти Геннадія Корбана, не сумнівається і професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. Водночас політолог зауважує, що дії влади не виглядають переконливими в очах значної частини суспільства:
«Щоб суспільство відчуло, що йде системна боротьба з олігархами, які переступають закон, має бути очевидним, що закон — один для всіх. У тому числі і для інших олігархів, і для колишніх регіоналів, і для людей, які підтримували сепаратизм», — констатує Олексій Гарань.
Зрештою, немає нічого дивного в тому, що акції протесту «Укропу» знаходять певний резонанс у суспільстві. «Вони відбуваються на тлі неспроможності правоохоронних органів покарати відповідальних за вбивства на Майдані і за сепаратизм. Ситуацію достатньо легко дестабілізувати і в цьому сьогодні полягає основна проблема. Якщо «Укроп» піде шляхом дестабілізації, це працюватиме на Путіна», — додає політолог.
Впадає у вічі й те, що дії Служби безпеки та Генеральної прокуратури із затримання Геннадія Корбана вразили своєю масштабністю. П’ятсот співробітників СБУ та п’ятдесят слідчих та прокурорів брали участь у спецоперації з припинення діяльності, як стверджує прокуратура, організованого злочинного угруповання на чолі з Корбаном. Усе це супроводжувалося масовими обшуками, арештами майна та грошових коштів.
По суті, це була справжня бойова операція із застосуванням зброї та бронетранспортерів — нічого подібного українці ще не бачили. Прихильники Геннадія Корбана вказують, що така спецоперація була абсолютно незрозумілою й непотрібною. Але схоже на те, що влада готувалася до силового протистояння з представниками дніпропетровської фінансово-політичної групи.
Щоправда, в умовах війни на Донбасі весь цей антураж радше свідчив не про силу, а про слабкість силовиків. Цілком імовірно, що їхнє керівництво побоювалося зворотної реакції прихильників Корбана та Коломойського, на боці яких зараз перебуває частина добровольчих батальйонів, у тому числі й добровольчий український корпус «Правий сектор».
Хоч би там як, але скидається на те, що конфлікт переходить в іншу площину і може мати серйозні наслідки. Зрештою, попри відвертий провал Геннадія Корбана особисто і партії «Укроп» в цілому в Києві загалом цей новий політичний проект отримав на місцевих виборах доволі пристойні результати — в середньому по країні до 8% голосів виборців.
«Ця партія стає загальнонаціональною і може кинути виклик владі», — вважає голова Центру політичних студій і аналітики Віктор Таран. Політолог не виключає також, що політичні мотиви могли справді зіграти роль в арешті Геннадія Корбана.
Але от що цікаво: сам Ігор Коломойський, який вважається спонсором «Укропу» і мав би значно сильніше перейматися долею Геннадія Корбана, залишається відносно спокійним. «Я нормально спілкуюся з Адміністрацією Президента, жодних претензій до мене не озвучували», — заявив дніпропетровський олігарх невдовзі після арешту Корбана. Коломойський навіть висловив переконання, що Блок Петра Порошенка і «Укроп» як патріотичні сили мають вести діалог.
Спостерігачі вказують, зокрема, на те, що зазвичай імпульсивний Коломойський дещо змінив риторику з моменту своєї відставки з посади голови Дніпропетровської облдержадміністрації та після зустрічі з Президентом у розпал конфлікту за «Укрнафту» і «Укртранснафту». Причому багато нюансів тієї зустрічі так і не було озвучено. Відтак можна лише домислювати: про що, окрім показової мирової, говорили тоді Петро Олексійович та Ігор Валерійович.
Водночас конфлікт навколо нафтових держпідприємств досі не вичерпано. За даними Державної фіскальної служби, податкова заборгованість «Укрнафти» становить станом на сьогодні понад 9,5 мільярда гривень. Ще 1,8 мільярда — це заборгованість перед державою з дивідендів. І найголовніше: така заборгованість виникла ще за попереднього керівника компанії, який діяв в інтересах Ігоря Коломойського. Але це вже — тема для інших роздумів.
Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».