Згідно з дослідженнями хвороб Альцгеймера і Паркінсона новий антибіотик міноциклін може уповільнити або запобігти цим недугам і дати надію людям, що страждають від них.
Науковці, тестуючи вплив міноцикліна на особинах черв’яків, в яких було накопичення альфа-синуклеїну та амілоїду-бета, виявили зменшення кількості агрегації двох білків. Зазначається, що ці два білки якраз і пов’язані з хворобою Паркінсона та Альцгеймера.

Уче­ні роз­ро­би­ли ре­во­лю­цій­ний при­стрій, який до­зво­ляє па­ра­лі­зо­ва­ним лю­дям ви­ко­рис­то­ву­ва­ти свої дум­ки для ви­ко­нан­ня зав­дань, які во­ни ні­ко­ли не очі­ку­ва­ли ро­би­ти зно­ву.

Крихітний чіп, імплантований у мозок, дозволяє їм набирати текстові повідомлення своїми думками і навіть грати на піаніно. Чіп підключено до комп’ютера BrainGate, оснащено алгоритмами, які визначають, коли мозок формує думки, і перетворює їх на команди, що читаються планшетом.

Прий­шла зи­ма, все вкри­ло­ся сні­гом, ди­тин­ча­та сі­ли на сан­ча­та, а лю­ди літ­ні по­тяг­ли­ся до трав­мпунк­тів — сли­зо­та, од­на­че.
Втім, окрім ри­зи­ку впас­ти там, де ра­ні­ше не іс­ну­ва­ло жод­них за­гроз, при­нес­ла зи­ма і при­єм­ні очі­ку­ван­ня та роз­ва­ги, зок­ре­ма від но­во­річ­них свят до Різд­ва і на­віть до ста­ро­го Но­во­го ро­ку — це все се­зон за­кон­но­го за­до­во­лен­ня.
І не­за­леж­но від то­го, чи бу­де у вас стіл, який ло­мить­ся від страв, чи ви свят­ку­ва­ти­ме­те ли­ше з шам­пан­ським та ман­да­рин­ка­ми, в обох ви­пад­ках важ­ко чи­ни­ти опір над­мір­но­му спо­жи­ван­ню і пит­тю під час свят.

13 ГРУДНЯ — 125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО (1893–1933), УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА

Ми­ко­ла Хви­льо­вий (справж­нє ім’я Ми­ко­ла Гри­го­ро­вич Фі­ті­льов) на­ро­див­ся 13 груд­ня 1893 ро­ку в се­ли­щі Трос­тя­нець на Хар­ків­щи­ні (ни­ні рай­центр Сум­ської об­лас­ті) в ро­ди­ні вчи­те­лів.

Навчався у початковій школі у селі Колонтаєві, де вчителювала його мати Єлизавета Іванівна (до заміжжя — Тарасенко), потім продовжив навчання в Охтирській чоловічій гімназії, яку був змушений залишити через участь у «так званому українському революційному гуртку», а згодом у Богодухівській гімназії, звідки його виключили за зв’язки із соціалістами під час революційних заворушень.

12 ГРУДНЯ — 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕОНІДА ФЕДОРОВИЧА БИКОВА (1928—1979), АКТОРА ТЕАТРУ І КІНО, РЕЖИСЕРА, СЦЕНАРИСТА, НАРОДНОГО АРТИСТА УРСР

В іс­то­рії куль­ту­ри Ук­раї­ни має­мо ба­га­то не­пе­ре­січ­них ді­ячів. Утім, Лео­нід Би­ков на­ле­жить до мит­ців, без яких прос­то не­мож­ли­во уяви­ти віт­чиз­ня­не кі­но та й не тіль­ки.

Змалку Биков Леонід мріяв про авіацію і двічі вступав до льотних училищ. Перший раз (1943 рік) — в Ойрот-Турі, куди в 1942 році було евакуйовано другу Ленінградську спецшколу військових льотчиків, але туди його не взяли (можливо, через стан здоров’я).

У ці дні в На­ціо­наль­но­му му­зеї Ук­раї­ни від­кри­то ви­став­ку «Го­ло­до­Мор» і пред­став­ле­но мис­тець­ку па­но­ра­му на­род­но­го ху­дож­ни­ка Ук­раї­ни, ла­уре­ата На­ціо­наль­ної пре­мії іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка Ва­ле­рія Фран­чу­ка.
«Місяців три тому мене запросила на розмову директорка музею Тетяна Сосновська. За такий короткий термін треба було підготувати експозицію про Голодомор. Я підготував великий панорамний розпис — 17 метрів. Всі картини були створені мною спеціально для цієї виставки.

У Ки­єві впро­довж двох днів 4-го та 5 груд­ня — від­бу­ла­ся Дру­га між­на­род­на кон­фе­рен­ція-шоу­кейс «Куль­тур­ні від­но­си­ни Ук­раї­ни та ЄС: під­сум­ки 2018 ро­ку».

Конференція була організована Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні за підтримки та у співпраці з Представництвом ЄС в Україні.

Енер­гій­на й та­ла­но­ви­та, а ще не­ймо­вір­но кра­си­ва жін­ка — це все про майс­три­ню з Луць­ка Жан­ну Ми­ляш­ке­вич, її гли­ня­ні ви­ро­би не­по­втор­ні. Са­ма майс­три­ня офі­цій­но вне­се­на в Кни­гу ре­кор­дів як во­ло­дар­ка най­дов­шої ко­си в Ле­си­но­му краї.

Познайомилися ми на Ягеллонському ярмарку 10 років тому. Згодом зустрічалися в Музеї народної архітектури та побуту (Пирогово), Замку-музеї «Радомисль».

РІК ТО­МУ, 30 ЛИС­ТО­ПА­ДА, ПІ­ШЛА З ЖИТ­ТЯ ЛЬОТ­ЧИК-ВИ­ПРО­БУ­ВАЧ 
МАРИ­НА ПО­ПО­ВИЧ, ВІ­ДО­МА РЕ­КОР­ДА­МИ В ТО­МУ ЧИС­ЛІ НА ЛІ­ТА­КАХ «АН»

Ма­ри­на Лав­рен­ті­їв­на По­по­вич пра­цю­ва­ла про­від­ним льот­чи­ком-ви­про­бу­ва­чем фір­ми «Ан­то­нов» в 1982–1984 ро­ках. Прав­да, їх спів­пра­ця по­ча­ла­ся ще за­дов­го до то­го: з «Ан-2» во­на по­зна­йо­ми­ла­ся в 1956-му, а в 1965 ро­ці — з «Ан-12».
За ни­ми по­слі­ду­ва­ли «Ан-14», «Ан-24», «Ан-26», «Ан-32», «Ан-22» «Ан­тей», «Ан-72» та ін­ші. На «Ан-22», «Ан-72», «Ан-24» во­на вста­но­ви­ла 99 сві­то­вих авіа­цій­них ре­кор­дів.

На­пе­ре­до­дні Дня Зброй­них Сил Ук­раї­ни в Пол­та­ві від­кри­ла­ся ви­став­ка ху­дож­ніх тво­рів, ви­ко­на­них у тех­ні­ці гра­вю­ри, майо­ра Де­ни­са Зо­зу­лі — за­ступ­ни­ка вій­сь­ко­во­го ко­мен­дан­та ко­мен­да­ту­ри вій­сь­ко­вих спо­лу­чень за­ліз­нич­ної діль­ни­ці на стан­ції Пол­та­ва.

Свій шлях стежиною, яка вивела офіцера якщо не на вершини, то принаймні на узгір’я самодіяльної творчості, він розпочав, як сам зізнається, «планомірно». Ще змалечку майбутній військовий залізничник почав малювати. З олівцем та пензлем не розстався і коли ступив на тернисту стезю військового.