Травень
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Квiтень 21, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

У дру­гій по­ло­ви­ні квіт­ня до Ук­раї­ни піс­ля пе­ре­змін­ки по­вер­ну­ли­ся з Ан­тарк­ти­ди зи­мів­ни­ки юві­лей­ної 20-ї екс­пе­ди­ції, які з квіт­ня 2015-го по кві­тень 2016-го нес­ли вах­ту й ве­ли до­слі­джен­ня на Га­лін­де­зі та ін­ших нав­ко­лиш­ніх ос­тро­вах.
Ко­рес­пон­дент «Де­мо­кра­тич­ної Ук­раї­ни» взяв низ­ку ін­тер­в’ю у по­ляр­ни­ків 20-ї екс­пе­ди­ції.

Дослідження у царстві криги, скель і снігів
— Під час зимівлі, — розповідає начальник станції Віктор Лук’ященко, — ми повністю виконали затверджені міжвідомчою науково-технічною радою «Антарктика» плани фундаментальних і прикладних досліджень — гідрометеорологічних, геолого-геофізичних, біологічних, геокосмічних, медико-фізіологічних та інших, що передбачені Державною цільовою програмою. Крім того, полярниками було здійснено і низку досліджень за тематикою міжнародного співробітництва нашого Національного антарктичного наукового центру з партнерами із США, Польщі, Аргентини, Австралії.

Published in Суспільство
П'ятниця, 13 Травень 2016 10:34

Трамп і Росія

Під час пре­зи­дент­ської кам­па­нії До­нальд Трамп із не­при­хо­ва­ним за­до­во­лен­ням на­смі­хав­ся над екс­пер­та­ми з пи­тань зов­ніш­ньої по­лі­ти­ки.

Кілька тижнів тому Трамп з’явився у супроводі групи різноманітних експертів та проголосив свою першу промову з питань закордонної політики. Зустріч була організована у вашингтонському готелі Mayflower дослідницьким Центром національного інтересу, заснованим колишнім президентом Річардом Ніксоном і відомим як Центр Ніксона, який став важливим центром «політичного реалізму», тобто доктрини стриманості і порозуміння.
Виступ Трампа оголосив Залмай Халізад, колишній представник США в ООН та посол в Афганістані та Іраку.

За остан­нє пів­річ­чя у Мол­до­ві від­бу­ли­ся гли­бо­кі змі­ни спів­від­но­шен­ня по­лі­тич­них сил. У ре­зуль­та­ті сприт­них хо­дів, ви­ко­рис­то­ву­ючи кон­троль за мол­дов­ськи­ми пра­во­охо­рон­ни­ми ор­га­на­ми, Влад Пла­хот­нюк, один із лі­де­рів но­мі­наль­но про­єв­ро­пей­ської Де­мо­кра­тич­ної пар­тії і най­ба­гат­ша лю­ди­на у дер­жа­ві, зміг до­мо­гти­ся ареш­ту у жовт­ні 2015 ро­ку сво­го го­лов­но­го кон­ку­рен­та — ко­лиш­ньо­го прем’­єра Вла­да Фі­ла­та.

Потім він здійснив призначення на посаду прем’єра свого вірного співпрацівника — Павла Філіпа, зосередивши у своїх руках небачені в сучасній історії Молдови політичні і бізнесові впливи.
Після арешту Філата впливи Плахотнюка почали швидко зростати. Протягом трьох місяців йому вдалося підпорядкувати собі більшу частину політичної еліти.

11 травня 2016 року в Берліні відбулася чергова зустріч міністрів закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра, Франції Жана-Марка Ейро, України Павла Клімкіна та Росії Сергія Лаврова. Порядок денний цього раунду переговорів залишається традиційним і стосується відсутності прогресу в процесі реалізації Мінських угод.
Одні експерти вважають, що їх неможливо Україні виконати в принципі, зберігши свою незалежність і суб’єктність у міжнародних відносинах. Інші зауважують, що альтернативою зазначеним угодам є лише відновлення бойових дій з усіма ризиками для європейської системи безпеки.

П'ятниця, 13 Травень 2016 10:23

Імпічмент по-бразильськи

Май­же за два з по­ло­ви­ною мі­ся­ці до стар­ту літ­ньої Олім­пі­ади у Ріо-де-Жа­ней­ро Бра­зи­лія за­ну­рює­ть­ся у гли­бо­ку внут­ріш­ньо­по­лі­тич­ну кри­зу. На­при­кін­ці квіт­ня ниж­ня па­ла­та пар­ла­мен­ту Бра­зи­лії за­по­чат­ку­ва­ла про­це­ду­ру ім­піч­мен­ту про­ти пре­зи­ден­та Діл­ми Рус­сефф. Да­лі це пи­тан­ня 11 трав­ня 2016 ро­ку роз­гля­нув бра­зиль­ський се­нат, який прий­няв не­при­єм­не для пре­зи­ден­та рі­шен­ня.

Тому, якщо події розвиватимуться за буквою Конституції Бразилії, Ділма Руссефф має передати повноваження президента віцепрезидентові Бразилії Мішелу Темеру, котрий представляє центристську партію, яка перейшла в опозицію до правлячих лівих.

П'ятниця, 13 Травень 2016 10:20

Македонська криза

Тре­тій мі­сяць три­ва­ють ан­ти­уря­до­ві про­тес­ти у сто­ли­ці Ма­ке­до­нії Скоп’є та ін­ших най­біль­ших міс­тах цієї бал­кан­ської кра­їни. Опо­зи­ція ви­ма­гає від­став­ки пре­зи­ден­та Ма­ке­до­нії Ге­ор­ге Іва­но­ва й пе­ре­не­сен­ня за­пла­но­ва­них на 5 черв­ня по­точ­но­го ро­ку ви­бо­рів на піз­ні­ший строк.

Президент відмовляється скасовувати оголошену амністію корупціонерам і тим, хто організовував прослуховування телефонів політиків, бізнесменів і дипломатів. Рік тому аналогічні протести вже відбувалися. Тоді за посередництва європейських дипломатів напругу вдалося зняти.
Тепер лідер соціалдемократів Зоран Заєв висуває більш радикальні вимоги, а Європейський Союз демонструє більшу пасивність.

6 трав­ня 2016 ро­ку у Со­чі від­бу­ли­ся пе­ре­го­во­ри пре­зи­ден­та Ро­сії Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на та япон­сько­го прем’­єр-мі­ніс­тра Сін­дзо Абе. Ке­рів­ник ви­ко­нав­чої вла­ди Япо­нії зу­стрі­вся з гос­по­да­рем Крем­ля піс­ля за­вер­шен­ня сво­го за­хід­но­єв­ро­пей­сько­го тур­не. Прав­да, остан­нє від­бу­ва­ло­ся під гуч­ний ін­фор­ма­цій­ний су­про­від очі­ку­вань то­го, чим за­кін­чать­ся ро­сій­сько-япон­ські пе­ре­го­во­ри.

Інтриги додавали заяви обох сторін про те, що за підсумками переговорів не передбачаються жодні спільні заяви. Утім, ще до візиту було анонсовано появу «восьми пунктів» від Сіндзо Абе щодо розвитку японськоросійських відносин.
Зокрема, Кремлю обіцяно інтенсифікувати торговельноекономічні відносини, збільшити японські інвестиції у ключові галузі економіки Далекого Сходу, розвивати технологічні та культурні зв’язки.

П'ятниця, 13 Травень 2016 10:10

Чи варто святкувати День Перемоги?

Цей день на­ра­зі не мож­на на­зва­ти днем на­шої єд­но­сті.
Час­ти­на кра­їни по­лі­рує юві­лей­ні ме­да­лі, за­ку­по­вує гвоз­ди­ки і чіп­ляє до ви­во­ро­тів лац­ка­на сму­гас­ті стріч­ки — щоб із ви­кли­ком про­йти­ся до Алеї сла­ви. Ви­ри­нуть на день із під­піл­ля ста­лі­ніс­ти-ко­му­ніс­ти і не ро­зі­гна­ні по­ки віт­рен­ків­ці. Ка­нал «Ін­тер» спо­ку­сить чер­го­ви­ми «Смуг­лян­кою» і «Ка­тю­шею». Ті, хто вва­жає се­бе ве­те­ра­на­ми, от­ри­мають ра­зо­ві 400 гри­вень від вла­ди і що­річ­ні сто гра­мів від «Опо­бло­ку».
А як же інак­ше, ска­жуть де­які. Не мож­на, щоб Ве­ли­ку Пе­ре­мо­гу при­ва­ти­зу­вав Пу­тін. Не­го­же спус­ка­ти йо­му об­раз­ли­ві сло­ва про те, що фа­шизм по­до­ла­ли б і без Ук­раї­ни.

Published in Точка зору
П'ятниця, 13 Травень 2016 10:02

Кримськотатарська правда

За кіль­ка днів ви­пов­ню­єть­ся 72 ро­ки від мо­мен­ту зло­чин­ної де­пор­та­ції крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду з те­ри­то­рії пів­ос­тро­ва. Три­ва­лий час 18 трав­ня пред­став­ни­ки ко­рін­но­го на­ро­ду Кри­му ши­ро­ко від­зна­ча­ли цю сум­ну да­ту.
Втім, піс­ля ро­сій­ської оку­па­ції пів­ос­тро­ва усе кар­ди­наль­но змі­ни­ло­ся. Ска­жі­мо, то­рік ма­со­ві за­хо­ди в Сім­фе­ро­по­лі бу­ли за­бо­ро­не­ні, а ни­ні до чер­го­вої річ­ни­ці де­пор­та­ції оку­па­цій­на вла­да в Кри­му під­го­ту­ва­ла ще ци­ніч­ніший «по­да­ру­нок» — за­бо­ро­ну пред­став­ниць­ко­го ор­га­ну крим­ських та­тар — Ме­джлі­су.

На думку одного з лідерів кримських татар Мустафи Джемільова, віднині під загрозою звинувачення в екстремізмі перебуває, по суті, більшість представників цього етносу.

Published in Суспільство
Сторiнка 7 iз 7

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».