З 1 трав­ня по 31 жовт­ня 2015 ро­ку у Мі­ла­ні під де­ві­зом «На­го­ду­ва­ти пла­не­ту. Енер­гія для жит­тя» три­ває Все­світ­ня ви­став­ка ЕХ­РО-2015. Вос­тан­нє ана­ло­гіч­ний за­хід з єв­ро­пей­ських міст у 2000 ро­ці при­ймав ні­мець­кий Ган­но­вер. Від­то­ді у 2005 ро­ці та­кий фо­рум прой­шов у япон­сько­му міс­ті Аїчі, а у 2010-му — у ки­тай­сько­му Шан­хаї.

Італія декілька років посилено готувалася до цього заходу, який є важливим для іміджу країни, котра останнім часом потерпає від навали північноафриканських нелегальних емігрантів до італійських берегів. Трохи більше тижня тому Євросоюз обговорював проблему надання Італії негайної допомоги з метою протидії масштабній міграції. Не менше й внутрішньополітичних проблем має Італія з ЕХРО-2015. Великі кошти, вкладені в організацію павільйонів виставки, у день її відкриття викликали масове невдоволення у Мілані, наслідком чого стали сутички між демонстрантами і карабінерами.

27 квітня 2015 року у Нью-Йорку у штаб-квартирі ООН відкрилася Міжнародна конференція щодо можливого перегляду виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Цей документ було підписано 1 липня 1968 року. Він закріпив статус ядерних держав за Великою Британією, США, Китаєм, Росією, Францією.
Україна не з власної волі стала військовою ядерною державою в 1991 році внаслідок розпаду Радянського Союзу, але 1994 року позбулась ядерної зброї під безпрецедентним тиском інших ядерних держав. Тому не дивно, що серед тем обговорень на цій конференції — проблема порушення Росією Будапештського меморандуму щодо гарантій суверенітету і територіальної цілісності України.
Російська дипломатія намагається виправдати себе тим, що Росія давала зобов’язання лише не застосовувати проти України ядерної зброї, хоча текст Будапештського меморандуму свідчить про зворотне, насправді Росія за вивезення ядерної зброї брала на себе обов’язок відмовитися навіть від економічного тиску на Україну. Утім, від часу інциденту на косі Тузла у 2003 році Кремль послідовно не дотримувався положень Будапештського меморандуму, апогеєм чого стала відкрита збройна інтервенція в Україну після 20 лютого 2014 року.

Дня­ми у Ки­єві від­був­ся са­міт Ук­раї­на — Єв­ро­пей­ський Со­юз, який став пер­шим від ча­су під­пи­сан­ня Уго­ди про асо­ці­ацію. Біль­ше тиж­ня три­ває дис­ку­сія з при­во­ду йо­го ре­зуль­та­тів. Пе­си­міс­ти на­го­ло­шу­ють, що са­міт за­свід­чив факт по­си­лен­ня вза­єм­ної не­до­ві­ри сто­рін та їх­ньо­го не­вдо­во­лен­ня один од­ним.

Зрозуміло, що Україна розраховує на більшу фінансову і технічну допомогу з боку Євросоюзу, хоча й порівняння потреб України з потребами кризової Греції навряд чи коректні, адже Греція, на відміну від України, є повноправним членом Євросоюзу з усіма обов’язками і правами. У той час Євросоюз невдоволений повільними темпами реформ в Україні, які ускладнюються війною на Донбасі та корупцією, котра зменшується не фактично, а суто інформаційно-символічно шляхом створення на папері Антикорупційного бюро, але за відсутності результатів цієї боротьби.

У Льво­ві у Між­на­род­но­му цен­трі ми­ро­твор­чо­сті та без­пе­ки Ака­де­мії су­хо­пут­них військ іме­ні геть­ма­на Пет­ра Са­гай­дач­но­го офі­цій­но стар­ту­вав пер­ший етап ук­ра­їн­сько-аме­ри­кан­ських ко­манд­но-штаб­них на­вчань із за­лу­чен­ням військ — «Фі­ар­лес Гар­ді­ан-2015».
247 де­сант­ни­ків 173-ї по­віт­ря­но-де­сант­ної бри­га­ди зброй­них сил США ді­лять­ся до­сві­дом з ук­ра­їн­ськи­ми на­ц­гвар­дій­ця­ми, які во­юва­ли в АТО. На від­крит­ті на­вчань по­бу­ва­ла ко­рес­пон­дент «ДУ».

VIP-гості

Дощова злива не завадила офіційному відкриттю міжнародних навчань. На полігон разом із Президентом України завітали начальник Генерального штабу ЗС України Віктор Муженко, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, полковник Рід, який очолює місію 173-ї повітряно-десантної бригади збройних сил США. Спершу українські та американські військові почули вітальне слово Президента України Петра Порошенка.

На тлі зрос­тан­ня по­тен­цій­ної за­гро­зи чер­го­во­го на­сту­пу ро­сій­сько­го аг­ре­со­ра на ук­ра­їн­ські зем­лі у на­шій дер­жа­ві зно­ву по­си­ли­ли­ся дис­ку­сії що­до по­тен­цій­но­го при­єд­нан­ня до НА­ТО. Звіс­но, про те, що Ук­раї­ну вже сьо­го­дні че­ка­ють у Пів­ніч­но­ат­лан­тич­но­му аль­ян­сі, жод­ним чи­ном не йдеть­ся. Та все ж та­ки остан­нім ча­сом со­ціо­ло­гіч­ні опи­ту­ван­ня впев­не­но фік­су­ють зрос­тан­ня кіль­ко­сті тих, хто во­ліє ба­чи­ти на­шу дер­жа­ву в за­галь­ній сис­те­мі сві­то­вої без­пе­ки.
А ци­ми дня­ми чер­го­ву зна­ко­ву за­яву зро­бив Пре­зи­дент Ук­раї­ни Пет­ро По­ро­шен­ко. За йо­го сло­ва­ми, уже най­ближ­чим ча­сом не­об­хід­но по­вер­ну­ти у Стра­те­гію на­ціо­наль­ної без­пе­ки май­бут­нє член­ство Ук­раї­ни в НА­ТО. Та­ка за­ява ви­дає­ть­ся ще зна­ко­ві­шою з ог­ля­ду на те, що зроб­ле­на во­на бу­ла під час від­крит­тя по­за­вчо­раш­ньо­го за­сі­дан­ня Ра­ди на­ціо­наль­ної без­пе­ки та обо­ро­ни.