На жаль, і нинішня конференція не може зобов’язати Росію відмовитися від її силової політики у світі. Навпаки, напередодні відкриття конференції Росія ухвалила рішення про виробництво додаткової кількості стратегічних бомбардувальників, здатних нести на борту ядерну зброю.
Зрозуміло, що Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун мав усі підстави констатувати на відкритті конференції той факт, що «рух до загального ядерного роззброєння повернувся назад». Замість прогресу, нових угод про скорочення озброєнь з’являються повідомлення про дестабілізацію і порушення наявних зобов’язань. Причому своєрідний розкол стався у клубі легальних ядерних держав. США і Росія де-факто визнали ядерний статус Індії, підписавши з нею угоди про співробітництво у розвитку атомної енергетики.
Аналогічні угоди з Пакистаном має Китай. У свою чергу, Японія попри участь у Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї неодноразово наголошувала, що створення ядерної бомби у Північній Кореї та її агресивна поведінка найближчим часом може зробити неминучим ухвалення політичного рішення про створення японської ядерної бомби.
Ще більш заплутаною виглядає ситуація в ядерній сфері на Близькому Сході. Досягнення Лозаннських домовленостей про згортання військової ядерної програми Ірану наразі виглядає надто крихким. Натомість Ізраїль, який напівлегально володіє ядерною зброєю фактично з 1967 року, не приховує наміру використати її проти арабських сусідів у разі виникнення загрози існуванню єврейської держави. Справжнім кошмаром залишається проблема можливого оволодіння ядерними матеріалами різноманітними терористичними групами.
Дипломатичні війни між ядерними потугами створюють серйозні перепони для налагодження конструктивної співпраці між їхніми спеціальними службами у протидії наполегливим спробам терористів оволодіти ядерною зброєю. Недавно сирійські урядові війська, втративши контроль над містами Дайр-ель-Зор і Ракка, які відтоді перебувають у зоні впливу «Ісламської держави Іраку і Леванту», не виключають можливості того, що у руках ісламістів можуть бути залишки сирійського збагаченого урану, з якого можна зробити «брудну ядерну бомбу». Це змушувало останні два місяця активно використовувати ізраїльські військово-повітряні сили, які бомбували можливі місця зберігання ісламістами збагаченого урану.
Нинішня конференція щодо продовження дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї триватиме до кінця травня. Оптимісти вважають, що він буде пролонгований на наступні десять років. Але у разі його неефективного використання світовою спільнотою до 2025 року кількість нелегальних власників ядерних боєзарядів може суттєво збільшитися. Принаймні для цього існують усі передумови.
Андрій МАРТИНОВ
