Травень
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 23 Травень 2014 03:00

Ожиріння в дітей: як із ним боротися?

«Жиртрест-комбінат, м’ясо, сало і салат!» Ця дошкульна дражнилка відома з дитинства кожному, хто виріс у дворі в атмосфері підліткової вольниці. А адресувалася вона, звісно, юним товаришам-товстунам. Пригадується, що зайва вага серйозно ускладнювала життя хлопцям, що страждали на ожиріння. Звідки ж береться ця напасть? І головне — що робити, аби позбутися цієї проблеми?
Про це ми попросили розповісти фахівця — Ірину Марухно, кандидата медичних наук, лікаря-гастроентеролога. 

— Нині кожна третя дитина має надлишкову вагу. Більшість науковців і дослідників вважає, що в усьому винні вседозволеність батьків і нав’язування продуктів швидкого приготування, фастфудів, солодощів. Майже всі дорослі розуміють, що фастфуд шкідливий, але як це пояснити дитині, коли постійно настирлива реклама спокушає нас відвідати найближчу забігайлівку і купити великий гамбургер? Крім того, в денний час, коли діти в школі, батькам важко простежити, чим же там харчується дитина.

Наш співрозмовник — поет, прозаїк, публіцист Борис Тимошенко. Відомий збірками спогадів про Б. Антоненка-Давидовича «Багаття», упорядкованою ним книжкою невідомих творів Б. Антоненка-Давидовича «На шляхах і роздоріжжях» (з передмовою і післямовою), збірником «Листопадовий рейд» — Другий зимовий похід; літературним записом книги полковника ОУН, командира Буковинського куреня П. Войновського «Моє найвище щастя». 

Проте визначальне місце у творчості Бориса Олексійовича належить романам: «Зваба», «Розлад», «Самовирок», «Нелюб», «Безвість».
Новий роман-епопея, роман-сповідь у семи книгах «Потала» — художнє осмислення відомим письменником пройденого ним самим і його поколінням дітей війни тяжкого життєвого шляху, де у жорнах тоталітарного комуністичного режиму перемелювалися на схололий порох долі мільйонів.
— Борисе Олексійовичу, прізвище Тимошенко заважає чи допомагає?

Published in Вітальня
П'ятниця, 23 Травень 2014 03:00

Два Шевченки і «Мертві душі» Гоголя

Як нині краще донести до глядачів творчість Тараса Шевченка? Можна всоте повторити набиту хрестоматією оскому, а можна скинути Кобзаря з п’єдесталу, як це зробив Олесь Бузина. Але, як правило, істина знаходиться посередині. 

Саме такий підхід став визначальним для народного артиста України Михайла Резніковича, який у Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки нещодавно здійснив постановку вистави «Завжди один... Свічка на вітрі».
«У мене виникла внутрішня потреба висловитися про цю багатогранну постать. Після прочитання щоденників і листів поета я замислився над тим, наскільки він був нещасливим у взаєминах з жінками, як прагнув сімейного вогнища, та так і не отримав його. Документи відкрили дуже багато нового, і захотілося явити глядачеві найнесподіваніші риси його характеру та обдаровання. Акцент зроблено на найдраматичнішому періоді його життя — засланні та після заслання», — розповів Михайло Резнікович.

Published in Культура
П'ятниця, 23 Травень 2014 03:00

Готові стояти до кінця...

28 ТРАВНЯ — ДЕНЬ ПРИКОРДОННИКА
Українські прикордонники нині перебувають на передових рубежах захисту української землі, запобігаючи проникненню багатьох зловмисників.
Загальна протяжність державного кордону України становить майже 7 тисяч кілометрів: сухопутна ділянка — 5677 км, морська — 1355 км. Охороняють його хлопці в зелених кашкетах — українські прикордонники. 

До України — з ненавистю
У словах, винесених у заголовок цього матеріалу, немає найменшого перебільшення, бо на українських прикордонників покладаються як ніколи надважливі завдання: уберегти нашу країну від потрапляння на її територію зловмисників різної масті, у тому числі представників спецслужб сусідньої держави, які намагаються проникнути для подальшої дестабілізації обстановки. І це окрім важливих завдань, пов’язаних з охороною державного кордону, яких ніхто не скасовував!

Published in Військо
П'ятниця, 23 Травень 2014 03:00

Гроші – в обмін на реформи

Валютний курс, що лякає, ціни, які вже не просто кусають, а вигризають цілі шматки родинного бюджету простих українців. Чи відчують звичайні люди фінансову допомогу міжнародних організацій на собі? Адже 30 квітня Рада МВФ схвалила дворічну програму кредитування нашої країни у розмірі 17 млрд дол. 

На відміну від 15 млрд дол., які В. Янукович мав отримати від Росії за відмову від Угоди про асоціацію з ЄС і фактично міг витрачати як заманеться, умови фінансування від МВФ чітко виписано. Перший транш у 3,2 млрд дол. Україна вже отримала, 2 млрд із них підуть на латання дірок у бюджеті, тобто на покриття бюджетного дефіциту, 1 млрд — до НБУ. Тож деякі експерти сподіваються якщо не на зміцнення гривні, то, принаймні, на стабілізацію курсу.

Published in Економіка

На очах менш ніж одного покоління в міліції сталися вкрай негативні зміни. Боротьба зі злочинним світом дуже швидко перетворилася на боротьбу зі своїм народом. Люди почали боятися міліціонерів більше, ніж бандитів. З кожним роком погіршувалася ситуація з дотриманням прав людини. Згідно з моніторингом, проведеним Харківським інститутом соціальних досліджень, 2009 року жертвами незаконного насильства в органах внутрішніх справ стало понад 600 тис. осіб, 2010-го кількість потерпілих сягнула 780–790 тис. осіб, 2011-го — 980 тис. 

Демілітаризація, децентралізація, багатопрофільність
Реформувати міліцію тією чи іншою мірою бралося багато міністрів. Яскравим був почин Юрія Кравченка, котрий збурив суспільство, запропонувавши запровадити нову форму чорного кольору і перейменувати ввірене йому відомство в поліцію. Його наступник Юрій Смирнов робив акцент (принаймні в публічних заявах) на психологічному тестуванні майбутніх міліціонерів, щоб до їхніх лав не потрапили садисти чи інші неадеквати.

П'ятниця, 23 Травень 2014 03:00

Стійкий солдат Путіна

Запеклий курець, любитель рафтингу, твердий дипломат. Завжди вірний Путіну. Після анексії Криму у Сергія Лаврова архіскладне завдання, бо світ не вірить Москві. 

Рафтинг із телефоном
Клуб «МГИМО-72» — це група друзів, випускників 1972 року престижної кузні кадрів російської дипломатії, тобто Московського державного інституту міжнародних відносин (рос. МГИМО). Серед них — колишній офіцер розвідки, кілька дипломатів, банкір і він, керівник російської дипломатії Сергій Лавров.
Зустрічаються вони рідко, зазвичай, раз на рік. Присвячують зустріч своєму захопленню: понтонним сплавам бурхливими гірськими річками, тобто рафтингу. Група друзів вирушає у далеку глухомань, наприклад у Сибір, Таїланд, в Амазонію чи Скандинавію. Вимикають телефони і присвячують час тільки річці. Але один із телефонів завжди увімкнений. Це телефон Сергія Лаврова. Якось, кажуть, російський міністр запанікував, коли його супутниковий телефон намок у воді під час сплаву і замовк.
«МГИМО для російських еліт є тим, чим Оксфорд для британців чи Гарвард для американців. Це щось більше, ніж навчальний заклад», — зазначає Олександр Баунов, також випускник московської школи дипломатів і публіцист порталу Slon.ru. Лавров закінчив МГИМО у часи, коли студенти на канікулах обов’язково працювали у так званих студентських будівельних загонах або у колгоспах.

П'ятниця, 23 Травень 2014 03:00

Газовий монологічний діалог

Європейський Союз, перебуваючи в стадії виборів до Європейського парламенту, зіштовхнувся з потужним російським тиском. «Газпром» у відповідь на європейські санкції щодо Росії вдарив по Україні. Її перевели на передоплату за газ, погрожуючи зупинити поставки в разі невиконання цього ультиматуму. Фактично анонсовано дату чергової газової війни, яка може розпочатися вже за декаду. Принаймні, поки що російська, українська та європейська сторони не знайшли компромісу щодо розв’язання цінового питання на газ для України. 

Літні місяці на вагу золота у закачуванні запасу газу до українських підземних сховищ заради його використання в період найбільшого зимового попиту 2015 року. Зрозуміло, що українська сторона не хоче платити за невиправдані борги за газ. Натомість Україна готова платити за ринковими цінами, а з боргами розрахуватися з урахуванням минулих і теперішніх реалій. Тобто Україна пропонує Росії врахувати свої втрати газу на кримському шельфі.

У цьому переконаний генерал-майор у відставці Вадим Гречанінов — президент Атлантичної ради України.
НАТО... Цією абревіатурою радянські ідеологи лякали кілька поколінь радянських людей, мовляв, вона «загрожує не тільки Радянському Союзу, а й усім народам світу», запевняючи, що «Варшавський блок гарантує надійний захист, бо спроможний дати натовцям достойну відсіч». Але...
Останнього вже давно немає, а перший як існував, так і продовжує існувати. Більш того, поповнився новими країнами, у тому числі колишніми членами Варшавського договору і навіть деякими радянськими республіками. Україні ж там не знайшлося достойного місця.
Чому так сталося? Невже ми настільки відстали від цивілізованого світу, що нам ще рости і рости до стандартів НАТО?
Відповісти на ці та інші, не менш злободенні запитання редакція попросила Вадима Гречанінова — генерал-майора у відставці, президента Атлантичної ради України — громадської організації, яка багато зробила для наближення нашої країни до альянсу. 

Published in Рiзне

Найнеспокійніша в історії України передвиборна президентська кампанія закінчується. Післязавтрашнього дня — 25 травня — з нетерпінням очікують буквально всі. Кандидати на пост глави держави з надією та сподіваннями на успіх. Терористи на сході України — з твердими намірами, можливо, востаннє, продемонструвати свою силу та впливовість. Російське керівництво — з бажанням якщо не зірвати волевиявлення, то хоча б якнайбільше насолити Україні. Пересічні громадяни нашої держави — з вірою в те, що після виборів життя в країні почне хоч якось нормалізовуватися...
Нинішня кампанія подарувала українцям чимало нових політичних штампів. Частина з них, так чи інакше, має право на життя. Інша частина — категорично неприйнятна. Однак, у будь-якому разі, підготовка до президентських перегонів завершується, тож вимагає певного підбиття підсумків. 

З болем у серці
Передусім, варто пригадати, в яких умовах Верховна Рада призначала позачергові вибори глави держави. Це сталося 22 лютого, тією самою постановою, яка проголошувала про самоусунення Віктора Януковича з посади президента.

Published in Суспільство

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».