Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 27, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Одним із найцікавіших відкриттів, здійснених нещодавно зимівниками 24-ї української антарктичної експедиції (2019–2020 рр.), яка нині працює на острові Галіндез, де розташована наша станція «Академік Вернадський», стало виявлення входу до великої крижаної печери у товщі тамтешнього льодовика, проникнення в її глибини й початок вивчення такого дуже красивого природного утворення.

Про це у Київ, у Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ), повідомив, використовуючи наявні на станції засоби зв’язку, її начальник у зимівлі 24-ї експедиції львів’янин Ігор Дикий (він — не родич очільника НАНЦ киянина Євгена Дикого, а його однофамілець).

Але перш ніж перейти до більш докладної розповіді про подробиці цієї події, зазначимо, що вона мала не менш цікаву передісторію, яка розпочалася ще у перших двох українських антарктичних експедиціях (1996–1998 рр.), а згодом отримала продовження у четвертій (1999–2000 рр.).

В Україні за останні п’ять років інвестиції у проєкти з відновлювальної енергетики сягнули 4 млрд євро. Левову частку таких інвестицій, а саме — більше 3,3 млрд євро, акумульовано на встановлення майже 4 ГВт нових потужностей відновлювальної електроенергетики.

З них за дев’ять місяців 2019-го введено в дію майже 2,6 ГВт потужностей і залучено понад 2 млрд євро інвестицій. Ще 520 млн євро інвестовано у 2300 МВт нових потужностей, які генерують тепло з альтернативних джерел енергії.
У нашій країні переважає сонячна енергетика, трохи відстає біоенергетика, але завдяки законодавчим змінам її розвиток незабаром має активізуватись. У рейтингу інвестиційної привабливості щодо розвитку джерел відновлювальної енергетики Україна за останні роки піднялася з 66-го місця на восьме.
Усі ці проєкти мають зміцнити енергобезпеку нашої країни, зменшити її залежність від вугілля й газу.

Про це міністр соціальної політики Юлія Соколовська написала у Фейсбуці.
18 грудня п. р. Кабінет Міністрів затвердив оновлене Положення про Державну соціальну службу України, чим дав фактичний старт її роботі», — зазначила Ю. Соколовська.
Вона додала, що Державна соціальна служба — «це орган влади, який буде сфокусований на допомозі Міністерству соціальної політики аналізувати на ризико-орієнтованих підходах 293 млрд грн бюджету — коштів платників податків, що перерозподіляє Міністерство на соціальні програми та виплати».

Найбільша частка трудових мігрантів з України є у віковій групі 26–35 років, але динамічно зростає наймолодша вікова група 18–25 років.
Про це йдеться в оприлюдненому дослідженні польської компанії з працевлаштування іноземців EastWestLink (EWL SA).

Як підкреслюється у дослідженні, постійно змінюється демографічний склад української трудової міграції до Польщі.
Найбільшу групу трудових мігрантів у Польщі (32%) становлять українці віком від 26 до 35 років. Однак порівняно з минулорічним опитуванням ця група зменшилася на 3%. Водночас на 8% зросла частка мігрантів у наймолодшій віковій групі — 18–25 років.

Законопроєкт «Про підвищення зайнятості населення» нині перебуває у стадії розробки, тому чутки довкола нього не відповідають дійсності.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, який спростував найпоширеніші міфи щодо майбутнього закону.

«Новий законопроєкт про працю («Про підвищення зайнятості населення».— Ред.) ще опрацьовується. Він буде найближчими днями опублікований на сайті Мінекономіки», — зазначив Милованов.
Міністр надав роз’яснення, що буде і чого не буде в цьому законопроєкті.

Уряд Естонії разом з іншими балтійськими країнами готує «план В» на випадок, якщо НАТО не зможе виконати свої гарантії безпеки — такі слова віце-прем’єра і керівника МВС Естонії Марта Хельме процитувала одна з фінських газет. Від цих слів відмежувались інші члени естонського уряду, а міністр оборони навіть назвав їх абсурдом.

На хвилі критики Хельме вже наступного дня відмовився від слів про «план В». Однак уся ця справа підважує авторитет НАТО, особливо після недавньої заяви президента Франції з висловленням сумнівів у союзницьких гарантіях організації.
Тим більше що ці слова прозвучали з вуст віце-прем’єра країни, яка належить до тих членів НАТО, чия безпека найбільшою мірою залежить від союзників. Якщо взяти до уваги ідеологічний і політичний профіль партії EKRE, лідером якої є Хельме, не можна виключати, що з його боку це була свідома провокація.

Американський Конгрес ухвалив оборонний бюджет (National Defense Authorisation Act. NDAA) на 2020 рік, у який включено санкції проти будівництва газопроводу Nord Stream 2 (NS2).

9 грудня за документ проголосувала палата представників (377 голосів при 48 проти), а 17 грудня — сенат (86 голосів — за, 8 — проти). Президент Дональд Трамп мав 10 днів на роздуми, але не зволікав і підписав закон 20 грудня.
Санкційні умови включено у розділ документа під назвою «Захист енергетичної безпеки Європи (Protecting Europe’s Energy Seсurity)». Вони стосуються «поставок кораблів, які служать для будівництва окремих російських експортних трубопроводів».

У січні 2019 року Німеччина і Франція підписали Аахенський договір, за яким фактично утворили конфедерацію. Президент Франції Емманюель Макрон поступово перебирає на себе від Ангели Меркель роль політичного лідера Європейського Союзу.
 Це особливо було помітно під час Паризького саміту у «нормандському форматі», який відбувся 9 грудня 2019 року. Але на цьому напрямку врегулювання на Донбасі прориву не відбулося не в останню чергу внаслідок непоступливої позиції Росії. Така політика Кремля закономірно мотивувала країни Євросоюзу продовжити дію режиму санкцій проти Росії.

Щоразу наприкінці грудня Укрінформ підбиває підсумки прожитого року. Соціально активні люди зазвичай співвідносять своє життя з тим шляхом, який пройшла країна, адже найголовніші події ми проживаємо разом.
Давайте згадаємо події, які з нами відбулися. Найголовніші, які не лише вразили нас і наповнили дуже різними — іноді полярними почуттями, але, можливо, ще довго впливатимуть на наше життя.

ЧИМ ЗАПАМ'ЯТАВСЯ ПОЛІТИЧНИЙ 2019-й УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВУ

В останні дні старого року зазвичай прийнято підбивати підсумки. В політиці це правило — аж ніяк не виняток. Скоріше, навпаки: від політичних підсумків так чи інакше залежить майбутнє навіть тих, хто цією політикою принципово не хоче цікавитися...

2019-й добігає кінця, а це означає, що саме сьогодні буде аж нітрохи незайвим спробувати окреслити його політичні результати. Хоч би там як, а рік Свині став для України доволі бурхливим саме на політичні події. Власне, як ми й прогнозували рівно рік тому, в останньому числі попереднього, «Собачого» року.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».