Як завжди, посадовцям заважали якісь чинники — бракувало у бюджеті грошей, не вдавалося визначитися з підприємствами, де утилізують небезпечні відходи, або утруднювала ініціативу доволі складна процедура тендерних закупівель спеціально обладнаного екобуса тощо.
Роль каталізатора, який прискорив появу в Полтаві екобуса, відіграла судова тяганина місцевих активістів із міськрадою. Її чиновники ще три роки тому необачно проігнорували петицію, яка набрала необхідну кількість підписів полтавців про збір ртутних ламп від населення. Після чого автори петиції звернулися до суду, аби визнати бездіяльність міської влади та змусити її таки почати роботу з організації збору небезпечних відходів першого класу небезпеки від населення.
Після того як міськрада програла судову тяжбу у всіх інстанціях, чиновники обласного центру нарешті подолали всі перепони на шляху до корисної ініціативи і на початку жовтня 2019 року на вулиці міста таки виїхав екобус.
Зовні це звичайний мікроавтобус, який Полтавська міська рада придбала майже за один мільйон гривень. Ще близько 200 тис. грн довелося викласти на його переобладнання під перевезення небезпечного вантажу, який містить, зокрема, ртуть. Екобус — переобладнаний Citroёn Jumper — передали на баланс міського комунального підприємства КП1628, чий автопарк він відтепер і поповнив.
Екобус курсує Полтавою щодня, крім вихідних. Комунальники розробили спеціальний графік його руху і місця стоянок, на яких з 9:00 і до 16:00 приймають від полтавців шкідливі відходи.
У салоні мікроавтобуса встановлено кілька невеликих пластикових контейнерів для збору батарейок та акумуляторів. Ртутні лампи складають у пластиковий ящик чеського виробництва із саркофагом з оцинкованого заліза.
Подбали і про безпеку водія, який приймає небезпечні відходи. Для його захисту передбачено протигаз та спеціальний одяг. Уже перший тиждень, протягом якого до екобуса містяни зносили небезпечні відходи, показав, що овчинка варта вичинки.
Судячи з кількості принесених батарейок, ртутних ламп та термометрів, стало зрозуміло, що проблема з цивілізованою утилізацією небезпечних відходів в обласному центрі не лише назріла, але й перезріла. Уже в перший день збору до екобуса принесли десятки кілограмів відпрацьованих батарейок та чимало газорозрядних ламп, які містять пари ртуті.
Водій мікроавтобуса Вадим розповів кореспонденту «ДУ», що щодня полтавці активно приносять небезпечні відходи, які до того або викидали, або ховали подалі в гаражах чи підвалах. І, схоже, прогнозує чоловік, нестимуть і надалі, адже у кожній квартирі чи дворі з роками накопичилося дуже багато таких відходів, з якими не знали, що робити.
Небезпечні відходи від полтавців приймають безплатно. А от підприємцям, котрі теж почали зносити шкідливий непотріб, доводиться платити. А перед тим укласти з КП1628 окремий договір. Гроші, необхідні для переробки зібраного небезпечного вантажу в сумі 200 тис. грн, до кінця року Полтавська міська рада виділила зі свого так званого екологічного фонду.
Комунальники розраховують на те, що в разі, якщо цих грошей забракне, то звернуться ще раз до міськради по допомогу. Вартість утилізації однієї газорозрядної лампи становить 12 грн, ртутного термометра — 26 грн, 1 кг батарейок та акумуляторів — 100 грн.
До цих розцінок слід додати і витрати на транспортування. Підприємство, якому належить екобус, не має ліцензії на утилізацію небезпечних відходів, а має дозвіл лише на їхній збір. Тож екобусом зібрані відходи відвозять на околицю Полтави, де розташовано філіал столичної фірми ТОВ «Полекозахист» і де збирають небезпечний вантаж і згодом відправлятимуть його, зокрема батарейки, до Києва на склади компанії «Екологічні інвестиції».
Наразі на столичному підприємстві вже зібрано майже 60 тонн батарейок. З них — п’ять тонн із Полтави. Першу партію батарейок вагою 20 тонн з України до Румунії на завод GreenWEEE відправлять уже у листопаді після оформлення всіх потрібних документів.
А зібрані ртутні лампи підприємство відправить до селища Муроване поблизу Львова. Там на гроші ЄС — 1,3 млн євро збудовано державне підприємство «Боднарівка». Цей завод — єдиний в Україні, де на шведському обладнанні проводять повну переробку відходів, які містять ртуть.
Процес налагодження збору небезпечних відходів у Полтаві розтягнувся майже на довгі чотири роки. Увесь цей час активісти буквально підштовхували місцевих чиновників до активних дій. Нарешті екобус став реальністю в обласному центрі на Ворсклі. Лише за перший тиждень роботи екобуса полтавці здали одну тисячу люмінесцентних ламп, три мішки використаних батарейок та три десятки ртутних градусників.
Приклад Полтави збираються наслідувати і в Полтавській обласній раді, де теж поставили за мету закупити екобуси для районів.