Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Травень 07, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 21 Вересень 2018 15:40

Проблеми ринку праці

Rate this item
(0 votes)

У наш час порушення трудового законодавства стало таким звичним, що цьому ніхто не дивується. Розхожа сентенція радянської доби про те, хто начальник, а хто дурень, сьогодні спрацьовує частіше, ніж будь-коли.

По три порушення на кожному підприємстві
За перші п’ять місяців 2018 року фахівцями служби та органів місцевого самоврядування у сфері дотримання законодавства про працю було проведено понад 5,5 тис. інспекційних відвідувань та 191 невиїзне інспектування на 5 тис. 582 підприємствах.

Під час перевірок виявили 11 тис. 897 порушень законодавства про працю у 4 тис. 176 роботодавців. Тобто зловживання зафіксували на 75% перевірених підприємств (у середньому по 3 порушення на одному підприємстві).
Картина вимальовується вельми неприваблива: лише на чверті перевірених підприємств над найманими працівниками не збиткуються. Щодо решти, то тут повний «букет» зловживань, які тягнуть на різну ступінь відповідальності: від адміністративної до кримінальної.
Найчастіше роботодавці полюбляють дармову працю, невиплату заробленого, маніпуляції з тарифами.
За словами директора департаменту з питань праці Ігоря Дегнера, тут є зловживання у сфері оплати праці, порушення стосовно робочого часу та часу відпочинку, трудового договору, правил ведення трудових книжок.
Сказати, що за такі проступки не карають, не можна. За результатами перевірок на посадових осіб складено та передано до суду тисячі матеріалів. І хоча суми штрафів не вражають, уже добре те, що є хоч якесь покарання.
Причому не тільки від судів, а й безпосередньо від державних інспекторів праці, які виносять постанови згідно зі ст. 188-6 Кодексу про адміністративні правопорушення та ст. 265 КЗпП про накладення штрафних санкцій.
І все ж співробітництво Держпраці з правоохоронними органами щодо боротьби з порушеннями трудового законодавства, судячи зі статистичних даних, не надто плідне: лише кожне шосте контролерське розслідування потрапило до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
Не дуже ефективний і такий засіб впливу, як пропозиції керівникам та власникам підприємств щодо притягнення посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю, до дисциплінарної відповідальності: реакція є майже на кожне четверте подання.

Заборгована зарплата
Найболючішою проблемою на ринку праці є маніпуляції із зарплатою. За даними моніторингу Держпраці, на початок серпня 2018 року сума заборгованості із заробітної плати по Україні хоча й дещо зменшилася (на 566 млн грн) порівняно з даними на початок липня, все ж становила 2157 млн грн. Зокрема, на економічно активних підприємствах вона зменшилася майже на 222 млн грн та була 1344 млн.
Із початку 2018 року інспектори праці перевірили 571 підприємство-боржник, які мали заборгованість на суму 1 млрд 569 млн грн перед 112 тис. 862 працівниками. На вимогу інспекторів 308 підприємств-боржників виплатили працівникам 438 млн 204 тис. грн, тобто повністю чи частково розрахувалися з 69 тис. 818 працівниками.
За результатами перевірок за порушення строків виплати заробітної плати (ст. 265 КЗпП) щодо винуватців винесено 955 постанов про накладення фінансових санкцій у сумі 10,5 млн грн.
Варто наголосити, що невиплата заробітної плати є ще й кримінальним злочином (ст. 175 ККУ передбачає накладення штрафу на керівника підприємства у сумі від 8500 до 17000 грн, або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).
Однак про такі покарання щось не чути, інакше заборгованість із зарплати не набула б такого поширення і масштабності. На офіційному сайті Держпраці (www.dsp.gov.ua) щотижня оновлюється реєстр підприємств, установ, організацій, які мають перед працівниками борги. Це робиться з метою привернення громадської уваги до цього ганебного явища.
Та чи є совість у тих, хто прирікає на матеріальну скруту тисячі сімей? Мабуть, про це не йдеться. Адже серед тих, по чиїх трудових правах топчуться роботодавці, нерідко трапляються військовослужбовці.
І це попри те, що статтею 119 КЗпП передбачено: за призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності, в яких вони працювали на час призову.
За порушення гарантій, установлених статтею 119 КЗпП, передбачено адміністративну та фінансову відповідальність. Частиною сьомою статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення установлено штраф від 850 до 1700 грн, який покладають на посадових осіб роботодавця.
Юридичній особі або фізичній особі-підприємцю загрожує за таке порушення штрафна санкція у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (у 2018 році — це 37230 грн) за кожного працівника, права якого порушено.
Та, вочевидь, роботодавці цього не надто бояться. Інакше б не було справи працівника Кузнецовського міського комунального підприємства (Рівненщина), якого незаконно звільнили з роботи у зв’язку з призовом і не нараховували середньомісячної зарплати. Фахівцям управління Держпраці рік довелося доводити правоту звільненого працівника і дійти аж до Вищого адміністративного суду, який відновив справедливість.

Незадекларованих працівників не меншає
Ще один гордіїв вузол у зв’язці роботодавець — найманий працівник (незалежно від професійної приналежності) — незадекларована праця, зарплати в конвертах, несплата податків та внесків до соціальних фондів. Наскільки масовим є це явище, свідчать свіжі серпнево-вересневі інспекційні перевірки.
Приміром, підприємець на Закарпатті, який займається міжнародними транспортними перевезеннями, використовував найману працю 186 водіїв без укладення з ними трудових договорів, за що отримав постанову про накладення штрафу на понад 20,7 млн грн.
Дещо на меншу суму (понад 8,7 млн грн) постраждали власники приватного акціонерного товариства будівельної галузі, що на Харківщині, за виконання робіт 45 працівників без офіційного працевлаштування. І так у всіх регіонах.
Загалом статистика першої половини року свідчить про зростання у 3–4 рази незадекларованої праці порівняно з аналогічним періодом 2017-го.
— Наші інспектори постійно вивчають нові шахрайські практики, що виникають на ринку праці, — каже Ігор Дегнера. — Навіть сумнозвісна незадекларована праця не є статичним явищем, а як усяке шахрайство еволюціонує.
Основними і найбільш популярними формами незадекларованої праці в Україні є: неформальна зайнятість у формальному та неформальному секторах; приховування фактично відпрацьованого робочого часу та виплата заробітної плати в конверті; підміна фактичних трудових договорів цивільними та господарськими.
Також поширюється штучне використання дистанційних та аутсорсінгових механізмів для приховування найманої праці, не оформлена належним чином вторинна зайнятість осіб, які мають оформлені трудові відносини за основним місцем роботи.
Задля виявлення роботодавців, які використовують працю незадекларованих робітників, територіальні органи Держпраці проводять аналіз стану неформальної зайнятості в областях на підставі інформації про рівень такої зайнятості у формальному і неформальному секторах економіки, які потім узагальнюють органи статистики. А для визначення найризикованіших галузей Держпраці розробила паспорти неформальної зайнятості областей.
Свою роль відіграє й отримання інформації щодо конкретних суб’єктів господарювання, що працюють у певній галузі. Ці дані головні управління (управління) беруть на цілком законних підставах в органах місцевого самоврядування та місцевих органів державної влади.
Окрім того, Держпраці упродовж 2016–2017 років уклала угоди про взаємодію, обмін інформацією та спільні дії з ДФС, ПФУ, ФПУ, Укртрансбезпекою, галузевими організаціями профспілок та роботодавців.
Отримані дані аналізують, порівнюють показники чисельності працівників у дозвільних документах із кількістю фактичних працівників за даними Пенсійного фонду. У разі наявності розбіжностей у чисельності працівників вирішується питання про здійснення інспекції.
Координація дій Держпраці, Державної фіскальної служби та Пенсійного фонду, спрямованих на подолання незадекларованої праці, також дає позитивний результат.
Лише за перші чотири місяці 2018 року кількість застрахованих осіб (найманих працівників) по Україні порівняно з початком року збільшилася на 172 тис. 250 осіб, а сума сплаченого ЄСВ зросла на 3 млрд 429 млн грн.
Не є зайвими і превентивні заходи Держпраці щодо запобігання незадекларованому працевлаштуванню. Це стосується надання суспільству всієї необхідної інформації, навчання, консультування та сприяння веденню задекларованого підприємництва.
Серед превентивних інформаційних кампаній корисними є гарячі лінії та консультативні центри, де можна отримати компетентні відповіді на багато актуальних запитань. На сайті Держпраці, територіальних органів, органів місцевої влади розміщено сервіси для повідомлення про незадекларовану працю.

Травматизм на виробництві
Насамкінець ще про одну досить болючу проблему у сфері зайнятості — виробничий травматизм. Головний спеціаліст управління інспекційної діяльності Держпраці Наталія Савенкова, посилаючись на моніторинг, стверджує, що за роки незалежності в Україні зменшилася кількість випадків травмування на виробництві (як загальна, так і зі смертельними наслідками). Приміром, загальний травматизм у 2017 році зменшився порівняно з 1992-м майже у 29 разів, а зі смертельними наслідками — у 7 разів.
Кількість травмованих на виробництві з розрахунку на 100 тисяч працюючих за цей період знизилася з 600 до 41 особи, у тому числі зі смертельними наслідками — з 13 до 3,5.
Але якщо взяти до уваги той факт, що за цей же час на 49% зменшилася загальна чисельність працівників на підприємствах, установах і в організаціях, то цифри не видаються такими разючими.
Тому ліпше не порівнювати непорівнюване, а проаналізувати те, що маємо нині. Стан виробничого травматизму свідчить, що за 2017 рік кількість нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, порівняно з 2016 роком зменшилася майже на 3%, або на 115 нещасних випадків.
На підприємствах України у 2017 році травмовано 4313 осіб, у 2016 році — 4428 осіб, а кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із виробництвом, за 2017 рік порівняно з 2016-м зменшилася на 9%, або на 34 нещасних випадки (у 2017 році смертельно травмовано 366 осіб, у 2016-му — 400 осіб).
— У цілому, — робить висновок Наталія Савенкова, — по країні у 2017 році стан виробничого травматизму знизився порівняно з минулим роком на 3% (із розрахунку кількості травмованих на 100 тис. працюючих). Показник 2017 року — 40,90, 2016-го — 42,24.
Рівень виробничого травматизму зі смертельним наслідком (із розрахунку кількості загиблих на 100 тис. працюючих) за 2017 рік на 9% менший аналогічного показника 2016 року (3,47 проти 3,82).
Не сталося прориву і в цьому році. Про стан справ на місцях свідчить проміжна статистика з регіонів. Так, у Київській області інспекторами управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки та відділу гірничого нагляду за перше півріччя проведено 987 перевірок суб’єктів господарювання і виявлено 11895 порушень законодавчих та нормативно-правових актів із питань охорони праці та промислової безпеки.
Тож насамкінець, мабуть, незайве нагадати, що за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці й зокрема тих, що призвели до настання нещасних випадків на виробництві, винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».