Наука і техніка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 17, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 13 Листопад 2015 21:21

Поповниться малий флот українських дослідників Антарктики

Rate this item
(0 votes)

Пре­зен­та­ція по­пов­нен­ня то­го ма­ло­го фло­ту, яким опе­ру­ють ук­ра­їн­ські до­слід­ни­ки в Ан­тарк­ти­ці, від­бу­ла­ся під час ви­став­ки Activ Expo Fest, кот­ра про­тя­гом кіль­кох днів пра­цю­ва­ла в Між­на­род­но­му ви­став­ко­во­му цен­трі, що у лі­во­бе­реж­ній час­ти­ні Ки­єва. На цій пре­зен­та­ції віт­чиз­ня­ні ви­роб­ни­ки з різ­них міст за­про­по­ну­ва­ли На­ціо­наль­но­му ан­тар­ктич­но­му на­уко­во­му цен­тру свою про­дук­цію — три мар­ки на­дув­них чов­нів та об­лад­нан­ня до них, при­чо­му без­плат­но — як по­да­ру­нок. На то­му за­хо­ді був при­сут­ній і ко­рес­пон­дент «Де­мо­кра­тич­ної Ук­раї­ни».

 

Актуальні воднотранспортні засоби
Про те, що такі човни дуже потрібні українським полярникам, які працюють на станції «Академік Вернадський», автор цих рядків мав нагоду пересвідчитися не лише в різних інтерв’ю з нашими дослідниками, а й особисто, коли кілька років тому, в березні 2012-го, побував на далекому острові Галіндез під час перезмінки 16-ї та 17-ї експедицій. Тоді мені довелося на човні-«зодіаку» перебиратися із судна «Поляр Піонер», котре кинуло якір неподалік від станції «Академік Вернадський», на берег — до причалу на острові, а через три доби — у зворотному напрямку.

Крім того, в один із днів нашого перебування на станції її зимівники влаштували тим, хто вперше потрапив у Антарктику, ознайомчу подорож на одному з човнів між Галіндезом та іншими островами — протоками, на поверхні яких (антарктична осінь) було безліч плавучих крижин.
Човни-«зодіаки» використовуються в тих краях як транспортний засіб не тільки для доставки із судна на берег острова людей, їхніх речей та розвантаження всього необхідного (продуктів харчування, напоїв, спорядження тощо), котре раз на рік привозять на антарктичну станцію для наступної зимівлі. Працює малий флот і протягом усього того кількамісячного періоду, коли залишаються незамерзлими навколишні морські простори і протоки між архіпелагом Аргентинських островів (Галіндез — один із них) та західним узбережжям континенту — Антарктичним півостровом. Саме на надувних моторних човнах вирушають у ближні й більш дальні рейси дослідники — біологи, гідрометеорологи, геофізики, геологи та інші фахівці.
Але ж кожен такий воднотранспортний засіб має певний ресурс експлуатації — і зрозуміло, що човни не є вічними. Тим більше, що працюють вони у суворих антарктичних умовах, коли по човнах не лише б’ють морські хвилі, а й неминучими є часті стикання з камінням скелястих берегів під час причалювань та з великими і малими крижинами. І все це, звісно, негативно впливає на довговічність човнів.
Проте той складний стан, в якому, на жаль, уже протягом низки років перебуває українська економіка, і пов’язаний із цим «залишковий» принцип держбюджетного фінансування вітчизняної науки, в тому числі й недостатнє забезпечення коштами фундаментальних і прикладних досліджень в Антарктиці, не сприяють своєчасному оновленню того малого флоту, який експлуатується на станції «Академік Вернадський».
Оскільки бюджетних грошей на придбання нових човнів, аби замінити зношені, немає, українським полярникам, котрі, з року в рік, змінюючись на антарктичній станції, доводиться — для того, аби їхні водні мандрівки у тих краях були не лише продуктивними, а й безпечними, — самим (а фахівців із вправними руками серед них вистачає) час від часу ремонтувати човни-«зодіаки», бо без них на тамтешніх островах, як без рук.
До того ж варто врахувати і те, що великого флоту — давно потрібного судна льодового класу для морських експедиційних робіт в Антарктиці — через уже згадані фактори вкрай обмеженого держбюджетного фінансування цієї сфери українські дослідники все ще не мають — і тут найближчим часом важко очікувати змін у ситуації.
Між іншим, цілісності надувних човнів, що працюють в антарктичних акваторіях, загрожують не лише вже перелічені нами природні умови, а ще дехто з водної фауни, зокрема, такі хижаки, як морські леопарди — досить великі за розмірами і вагою тварини, озброєні гострими іклами. Мені такого звіра довелося побачити лише одного разу з берега острова Галіндез, коли морський леопард, судячи з усього, збирався полювати на пінгвінів, які завбачливо втікали від такої небезпеки з води на сушу.
А біологам, котрі ведуть підводні (з аквалангами) дослідження у тих краях, стикатися з морськими леопардами доводиться частіше — у воді зустріч із таким хижаком є не дуже приємною, оскільки звір може сприйняти аквалангіста за потенційну здобич і атакувати. До речі, якось від атаки морського леопарда постраждав один із «зодіаків» українських полярників: хижак прокусив матеріал надувного човна, зробивши в ньому чималу дірку розміром десь у п’ятнадцять сантиметрів. Ще добре, що це трапилося неподалік від острова, а не десь у відкритому морі, тож дослідники, аби не прийняти холодну морську купіль, встигли швидко дістатися берега, перш ніж човен через дірку «наковтався» води. А потім, уже на острові, пошкодження на «зодіаку» залатали-заклеїли.

 

Нові човни: повсякденна праця і водночас порівняльні іспити
На згаданій на початку цієї розповіді презентації, увертюрою до якої став продемонстрований на екрані у павільйоні відеофільм про антарктичні експедиційні роботи, де використовуються «зодіаки», українських дослідників представляли головний інженер Національного антарктичного наукового центру Ігор Мороз (однією з головних службових функцій його є забезпечення всіма потрібними технічними засобами станції «Академік Вернадський» та персоналу фахівців, що працюють там) і доцент кафедри зоології та екології тварин Харківського національного університету імені Каразіна, кандидат біологічних наук Андрій Утєвський (він зимував на станції «Академік Вернадський» у 8-й антарктичній експедиції та ще кілька разів працював там у сезонних наукових загонах, досліджуючи водну фауну, в тому числі й у численних підземних зануреннях з аквалангом, які здійснюються там у різних місцях акваторій саме з надувних моторних човнів).
А від тих вітчизняних виробників, котрі презентували свою продукцію, яку вони вирішили передати у дар українським дослідникам Антарктики, виступив Віталій Борисенко — директор компанії «Боріка», що працює у Харкові і є відомим виробником комплектуючих та аксесуарів для човнів, катерів і яхт. Він представляв на презентації не лише продукцію очолюваної ним фірми, а й трьох виробників різних моделей надувних човнів, придатних для експлуатації і в антарктичних умовах, — компаній «Аква-Стар» із Києва, «Аква-Шторм» — Дніпропетровська та «Елінг» — Маріуполя.
Віталій Борисенко вручив головному інженеру НАНЦ Ігорю Морозу подарункові сертифікати на човни згаданих трьох виробників та на обладнання до них від «Боріки» і побажав українським дослідникам Антарктики успішно використовувати ці вироби у своїй роботі в морях та інших акваторіях навколо льодового континенту. Він також зазначив, що експлуатація цієї продукції у суворих антарктичних умовах протягом кількох років стане водночас змаганням між вітчизняними виробниками човнів та комплектуючих до них — за те, чия продукція виявиться кращою і надійнішою.
Ігор Мороз та Андрій Утєвський щиро подякували всім учасникам цієї спонсорської акції за їхні дари для Національного антарктичного наукового центру.
— Нині, — розповів Ігор Володимирович після завершення презентації, — НАНЦ разом із партнерами веде підготовку до наступної, 21-ї української антарктичної експедиції, яка має навесні 2016 року — орієнтовно у березні (в Антарктиді тоді буде осінь) — вирушити в далеку подорож для зміни зимівників 20-ї експедиції, котрі зараз працюють на станції «Академік Вернадський».
Дещо раніше різні вантажі, призначені для цієї станції (в тому числі й подаровані три човни та обладнання до них), укладені в контейнер, будуть відправлені зі столиці України до Гдині — польського морського порту на Балтиці. Звідти все це у трюмі одного із суден вирушить просторами Атлантичного океану — до аргентинського порту Ушуая, що на Крайньому Півдні Південної Америки.
— А з Ушуая, коли туди прилетять з України учасники 21-ї експедиції, вони та різні вантажі (й серед них нові човни) попливуть в Антарктику (на тому судні, власник якого виграє тендер на перевезення) — до острова Галіндез, де три нові плавзасоби, якими поповниться наш малий флот, дуже допоможуть дослідникам, — сказав на завершення Ігор Мороз.
Вадим ФЕЛЬДМАН

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».