При цьому фактичним вигодонабувачем державної фінансової підтримки були не тільки громадяни з низькими доходами, а й підприємства — надавачі (виконавці) житлово-комунальних послуг різних форм власності.
Щодо останніх, то з ними держава централізовано, без участі кінцевих споживачів, проводила розрахунки за частину наданих громадянам послуг. Часто це робилось авансом і здебільшого шляхом взаєморозрахунків (заліків). Оплата за субвенцією через взаєморозрахунки у 2016 році становила 94%, у 2017-му — 93%.
Чинна система була громіздкою, затратною, викликала чимало нарікань. Тож Кабмін у 2016–2017 роках вніс зміни до відповідних нормативних актів, значно спростивши порядок призначення пільг і субсидій.
Було скорочено перелік необхідних документів. Гроші, зекономлені при ощадливому використанні, переказували на особові рахунки громадян, а систему взаєморозрахунків (заліків) скасували у 2018 році.
Але й після цього механізм надання субсидій не став набагато прозорішим та справедливішим. Контролери Рахункової палати зазначили, що він зберігає та поглиблює залежність громадян від держави, не стимулює їх належним чином до економного використання енергетичних і водних ресурсів, призводить до значного зростання фінансового навантаження на державний бюджет.
Мовляв, для країни критична як кількість домогосподарств, котрі потребують субсидій, так і витрати державного бюджету на субсидантів, оскільки рівень зростання тарифів на житлово-комунальні послуги не відповідає рівню збільшення доходів громадян.
Адже в Україні майже половина домогосподарств на той час отримувала субсидії, тоді як у більшості країн Європи цей показник не перевищував 10%, а в таких високорозвинених державах, як Німеччина, — 1,5%.
Однак застарілі витратні норми теплоенергії на опалення житлових будівель ні Мінрегіон, ні НКРЕКП не поспішали змінювати. Видатки з держбюджету на фінансування пільг і житлових субсидій зросли майже у чотири рази порівняно з 2015 роком.
Протягом 2016–2017 років обсяг кредиторської заборгованості за субвенцією перед підприємствами — надавачами житлово-комунальних послуг загалом зріс більш як утричі (з 7,8 млрд грн станом на 1 січня 2016 р. до 26,7 млрд грн станом на 1 січня 2018 р.). А заборгованість перед майже 82 тисячами сімей за невиплаченими їм сумами невикористаної (зекономленої) субсидії за опалювальний період 2016–2017 років сягнула 45,9 млн грн.
Про недосконалість чинного механізму свідчив і той факт, що обсяги видатків субвенції на 2016-й і 2017 роки в сумі 35,0 і 47,1 млрд грн не відповідали фактичній потребі в коштах і вимагали протягом року значного збільшення асигнувань (у 2016 році — на 12,1 млрд грн, у 2017 році — на 21,7 млрд) до 47,1 млрд грн та 68,8 млрд грн відповідно.
Із цим щось треба було робити, й механізм призначення та надання субсидій укотре змінювали. І хоча далеко не завжди новації поліпшували ситуацію, суми допомоги у держбюджеті почали зменшуватись, як і кількість її отримувачів.
На початку цього року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримували 3,736 млн родин. Нині допомогу призначено 2,8 млн домогосподарств. У проекті бюджету-2020 закладено 47628,6 млн грн на виплату пільг та субсидій.
На переконання міністра соціальної політики Юлії Соколовської, цієї суми вистачить для задоволення потреб усіх категорій населення, які потребуватимуть державної допомоги з оплати компослуг.
Міністр не погоджується з тими, хто стверджує, що передбачених коштів замало й тому доведеться ще скорочувати кількість отримувачів субсидій у новому опалювальному сезоні. Мовляв, цифри неправильно інтерпретують. Оскільки видатки на субсидії було переглянуто вже в цьому році, то у 2020-му ніяких скорочень не відбудеться.
Розбіжності в цифрах (у бюджет на 2019 рік було закладено 55,1 млрд грн проти нинішніх 47,6 млрд грн) і зменшення держдопомоги в уряді виправдовують зростанням доходів громадян, індексацією пенсій, збільшенням мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.
На тлі такого скорочення дещо дивно виглядає рішення уряду розширити аж до 38 число банків, через які можна отримувати монетизовану допомогу. Щоправда, це не єдина зміна, яка вноситься у чинний порядок.
Передусім слід пояснити, чому новації запрацюють саме з 1 жовтня. Річ у тім, що субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирними будинками призначаються на опалювальний сезон із 1 жовтня по 30 квітня, а на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня.
Отож новий порядок виплати субсидій виведе напряму спілкування отримувачів із місцевою владою. Вона й раніше фактично призначала ці виплати, але не мала впливу на обіг коштів і не могла відповісти на запитання, де гроші? Тепер це її пряма відповідальність.
Оскільки виплату готівкових субсидій здійснюватимуть місцеві органи соціального захисту населення, Пенсійний фонд надасть їм виплатні реквізити (рахунки в уповноважених банках або поштові реквізити), на які пенсіонери отримують пенсію.
Працюючим громадянам виплату проводитимуть на відкриті раніше рахунки в «Ощадбанку» або через «Укрпошту» (каси у відділеннях чи доставка поштарем додому).
Якщо субсидіант з якоїсь причини захоче змінити цей банк на інший, то йому потрібно звернутися із заявою в управління соцзахисту й надати реквізити рахунку в банку, в якому бажає отримувати кошти.
Не залишили поза увагою й тих, у кого наразі немає рахунку в уповноважених банках. До їх відкриття монетизована субсидія надходитиме через «Укрпошту» за адресою, зазначеною при зверненні за допомогою.
Щодо субсидій на опалювальний період, то управління соцзахисту почнуть її розраховувати лише у жовтні на основі доходів, отриманих у 1-2 кварталах 2019 року.
Дещо підправлено чинний порядок, згідно з яким державна допомога не надається тим, у кого є борги за житлово-комунальні послуги. Урядовою постановою від 08.05.2019 р. за № 528 внесено зміни до Положення про порядок призначення житлових субсидій.
Ними передбачено неврахування заборгованості одержувачів субсидії з оплати природного газу в тих випадках, коли за даними НКРЕКП, виконавцем послуги з постачання та розподілу природного газу були порушені певні заборони комісії.
Ідеться про порушення щодо визначення фактичного об’єму споживання (розподілу) природного газу по об’єкту побутового споживача. За такий переступ на компанії-винуватці складають акти й призначають штрафні санкції.
Порушників майже два десятки. Перелік газорозподільних підприємств (операторів ГРМ), яким заборонено здійснювати донарахування, можна знайти на сайті НКРЕКП.
Заборгованість, яка виникла через порушення ними заборон регулятора, не буде враховуватися при призначенні субсидії, у тому числі на наступний період. Мінсоцполітики поінформує про це структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на місцях.
Ще одна істотна новація: з 1 жовтня починається процес монетизації пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Новий механізм виплат передбачає, що гроші передаватимуть людям, а не підприємствам — надавачам послуг. До того ж пільги будуть виплачувати в готівковій та безготівковій формі за аналогією із субсидіями.
При цьому порядок призначення виплат залишається майже незмінним. Але розрахунок субсидій проводитимуть з урахуванням пільг на сплату комунальних послуг.
Річ у тім, що величину пільги тепер розраховуватимуть виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом. Також на неї впливатимуть ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги та державні соціальні нормативи у сфері ЖКГ.
Згідно з новим механізмом пільгові гроші передаватимуть людям, а не підприємствам — надавачам послуг. Але монетизація пільг не вплине на розмір передбачених законом соціальних гарантій і навіть дасть змогу заощаджувати. Споживаючи менше ресурсів, ніж передбачено в нормативі, зекономлені кошти можна буде використовувати на власний розсуд.
А ще новий механізм надає пільговикам на вибір два варіанти одержання допомоги. Згідно з першим, якщо монетизація безготівкова, то «Ощадбанк» автоматично створює обліковий запис одержувача пільг, куди нараховують кошти. За підсумками опалювального сезону зекономлені гроші можна зняти раз на рік. При цьому жодних дій від пільговика не вимагається, за нього все зроблять органи соцзахисту.
Другий варіант передбачає отримання готівкової монетизації. Такі пільговики до 15 жовтня мали звернутися до управління соціального захисту, написати заяву, в якій зазначити реквізити рахунку в одному з 38 уповноважених банків (або через виплатні об’єкти «Укрпошти») і кожен місяць знімати гроші.
При цьому правила надання житлових субсидій не змінюються. Розмір допомоги й надалі залежатиме лише від двох факторів: розміру витрат на комуналку та від доходів громадян. Змінюється лише алгоритм її виплати.
Усім тим громадянам, кому допомогу перепризначать за підсумками попереднього опалювального сезону, вона буде перерахована автоматично й якихось додаткових документів чи походів до чиновників від них не вимагається.
Однак є категорії громадян, яким це таки доведеться зробити. Йдеться про субсидіантів, чиї справи розглядала спеціальна комісія; внутрішньо переміщених осіб; орендарів житла; власників домогосподарств, яким було призначено субсидію на фактично проживаючих у помешканні осіб.
У цьому переліку й сім’ї, де є непрацюючі особи працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони менші мінімальної заробітної плати. Це також стосується тих сімей, де є молоді люди, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду декларування доходів, та ті домогосподарства, в яких з жовтня відбулися зміни у складі сім’ї.
Але звертатися до управлінь соцзахисту мають лише ті, хто не зробив цього ще у травні поточного року. Тепер їм слід до 15 грудня (тобто не пізніше ніж за 2 місяці з початку опалювального сезону) туди навідатися. Виняток можуть становити тільки окремі життєві ситуації, які цьому перешкодили.
А тим отримувачам, яким у травні субсидію призначили на новий період 2019–2020 рр. (тобто на цей опалювальний сезон), її розмір розрахують автоматично. До уваги братимуть доходи перших двох кварталів 2019 року. Для тих, хто вийшов на пенсію в 2019 році, замість доходів за два квартали можуть врахувати пенсію за серпень.
Домогосподарствам, яким за підсумками попереднього опалювального сезону відмовили у наданні субсидії через борги (загальна сума перевищує 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 340 грн), а таких сімей близько 200 тисяч із майже 4 млн домогосподарств-субсидіантів, пропонується кілька варіантів виходу із ситуації.
Ідеться про погашення заборгованості або її реструктуризацію, звернення до спеціальної комісії при місцевих органах влади, яка у випадку обґрунтованої позиції може відновити надання субсидії. Або ж звернутися до суду, якщо особа не погоджується з нарахованими боргами.
Тим, хто вперше звертається за державною допомогою на оплату комунальних послуг, варто нагадати порядок звернення. Заява та декларація на призначення субсидії подається уповноваженою на це особою сім’ї (домогосподарства).
До заповнення декларації про доходи і витрати заявникам слід поставитися з особливою відповідальністю, вказавши й ті з них, що не знайшли відображення в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та Державному реєстрі соціального страхування.
Декларація про доходи подається щодо зареєстрованих членів сімей та всіх осіб зі складу домогосподарства, які досягли 14-річного віку, незалежно від місця проживання. Тобто навіть у разі проживання членів сім’ї в іншому місці інформацію про них усе одно слід зазначати у декларації. А відносно тих, хто зареєстрований за адресою домогосподарства, але там не проживає, треба вказати «не проживає» у графі «примітки».
Якщо під час отримання житлової субсидії змінився склад сім’ї, склад зареєстрованих у житловому приміщенні або ж набір житлово-комунальних послуг, про це слід повідомити органи соцзахисту, аби по-новому розрахували допомогу.
Її можуть і відібрати. Станеться це у таких випадках: куплено транспортний засіб із датою випуску до 5 років; придбано, продано нерухомість; реалізовано товари або сплачено послуги на суму понад 50 тис. грн.
На непризначення субсидії може вплинути й отримання спадщини, здача в оренду нерухомості, продаж власної продукції й навіть незадекларованих доходів, отриманих за роботу за договором цивільно-правового характеру чи за наявності закордонних грошових переказів від родичів. Про все це слід повідомити протягом 30 календарних днів.
До перелічених застережень треба поставитися з усією серйозністю, аби потім не повертати субсидію назад. За інформацією урядового порталу, протягом 2018 року за результатами верифікації підтверджено до повернення в бюджет неправомірно призначених державних виплат на загальну суму понад 50 млн грн.
Планується, що вже із середини 2021 року кожен отримувач будь-якої держдопомоги буде проходити верифікацію й на основі наданих соцслужбам відомостей вирішуватиметься, чи має він право на держдопомогу.
Відповідний законопроект за № 1231, який упорядковує систему моніторингу та верифікації державних виплат, Верховною Радою вже прийнятий у першому читанні у вересні цього року.
Згідно з ним соціальні інспектори перевірятимуть достовірність наданих відомостей, що впливають на право та розмір житлової субсидії. Звірятимуть дані з державними реєстрами, а у виключних випадках навіть обстежуватимуть матеріально-побутові умови претендентів на субсидію.

Тетяна КИРИЛЕНКО