Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Сiчень 24, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 09 Грудень 2016 02:25

З надією на стабільність

Rate this item
(0 votes)

Ви­бо­ри пре­зи­ден­та Узбе­кис­та­ну прой­шли 4 груд­ня 2016 ро­ку. При­во­дом до цьо­го ста­ла смерть у ве­рес­ні по­точ­но­го ро­ку не­змін­но­го від 1991-го пре­зи­ден­та Узбе­кис­та­ну Іс­ла­ма Ка­ри­мо­ва. 
То­ді ви­ко­ну­ва­чем обо­в’яз­ки пре­зи­ден­та став го­ло­ва уря­ду Шав­кат Мір­зі­йо­єв. Він до­міг­ся ухва­лен­ня змін до ви­бор­чо­го за­ко­но­дав­ства кра­їни, які за­без­пе­чи­ли впер­ше в іс­то­рії Узбе­кис­та­ну від­нос­но кон­ку­рент­ну ви­бор­чу кам­па­нію.

Конкурували між собою кандидати від парламентських партій: Демократичної партії Узбекистану Сарвар Отамуратов, Ліберальної демократичної партії Шавкат Мірзійоєв, Народнодемократичної партії Хатамжон Кетмонов, Соціалдемократичної партії Наріман Умаров.

Центральна виборча комісія доклала зусиль, аби забезпечити відкритість і гласність виборчого процесу. Вперше було дозволено проведення виборчої кампанії з використанням соціальних мереж. Щоправда, всі учасники перегонів відмовилися від публічних дебатів. Виправданням цьому факту було твердження про те, що в Узбекистані вибудовується неконфліктна демократія, а дебати — це завжди прямий конфлікт.
Утім, виборча кампанія не обійшлася без скандалів. Найбільш гучним інформаційним приводом для такого скандалу стали чутки, які поширювала непарламентська опозиція щодо вбивства доньки Іслама Каримова — Гульнари. В останні роки життя першого президента Узбекистану вона розсварилася з батьком, хоча й тривалий час вважалася його наступницею. Утім, офіційна узбецька влада спростувала факт її смерті.
Незалежні оглядачі вважають, що в будьякому разі її особа перешкоджатиме встановленню в країні нового балансу сил між різними клановими групами. Ісламу Каримову, який керував країною у жорсткому авторитарному стилі, вдалося нейтралізувати досить потужну ісламістську опозицію. Після придушення влітку 2005 року соціального бунту у місті Андижан більша частина невдоволених владою залишила країну. Чимало прихильників забороненої в Узбекистані Ісламської партії Узбекистану воюють у сусідньому Афганістані.
Варто згадати, що чимало етнічних узбеків представлено в керівних структурах «Ісламської держави Іраку і Леванту». Тому відносну політичну стабільність після смерті Іслама Каримова владі вдалося підтримати завдяки такій розпорошеності радикальних ісламістів за межами Узбекистану.
Водночас незалежні аналітики вважають, що в середині країни також представлено досить потужне ісламістське підпілля. Якщо за результатом голосування на президентських виборах 4 грудня в країні розпочнеться реальний перерозподіл влади і ресурсів між кланами, не можна буде виключати можливості активізації ісламістського підпілля. Його ідеологи розглядають Узбекистан як центр Центральної Азії, взявши владу в якому буде можливість поширення впливу на сусідні Казахстан, Киргизстан, Туркменистан, Таджикистан.
Зрозуміло, що всі сусідні з Узбекистаном країни, так само, як і Росія разом із Китаєм, докладають максимум зусиль, аби в країні збереглася стабільність. Чимало узбеків, маючи перед очима трагічні приклади зміни політичних режимів унаслідок силових дій в Іраку, Сирії, Лівії, також не в захваті від радикальних експериментів із «політичним ісламом».
Поки що здається, що внутрішньополітичний і зовнішньополітичний консенсус навколо Узбекистану складається на користь саме такої неконфліктної демократії з місцевою специфікою. Таким курсом країну має повести Шавкат Мірзійоєв.
Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».