Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Вересень 28, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 04 Листопад 2016 10:44

Перший тур молдавських виборів

Rate this item
(0 votes)

30 жовт­ня 2016 ро­ку від­бу­ли­ся пря­мі ви­бо­ри пре­зи­ден­та Рес­пуб­лі­ки Мол­до­ва. На­га­да­ємо, що без­по­се­ред­нім во­ле­ви­яв­лен­ням мол­до­ва­ни оби­ра­ли гла­ву дер­жа­ви в 1996 ро­ці. То­ді пе­ре­міг ко­му­ніст Ми­хай­ло Во­ро­нін. Але 2000 ро­ку бу­ли вне­се­ні змі­ни до Кон­сти­ту­ції Рес­пуб­лі­ки Мол­до­ва, які за­фік­су­ва­ли по­ло­жен­ня про об­ран­ня пре­зи­ден­та пар­ла­мен­том.

Однак на тлі масових соціальних протестів лівої опозиції у березні 2016 року Конституційний суд Молдови визнав поправки до Конституції 2000 року неконституційними та санкціонував нинішні прямі президентські вибори.
Такий політично-правовий кульбіт був обумовлений тим, що після 2005 року нестабільна більшість голосів у молдовському парламенті не могла забезпечити обрання глави держави депутатами.

Водночас правлячі у країні еліти вирішили використати президентські вибори як запобіжник від перегрівання градуса соціальної напруги в Молдові. Опозиційні соціалісти та інші проросійські політичні сили звинувачують у соціальних негараздах Молдови «помилковий курс на європейську інтеграцію».
У 2014 році Молдова підписала Угоду про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Оскільки молдовське вино та товари продовольчої групи складають конкуренцію європейським виробникам, більшість товарних позицій у торгівлі Молдови з Євросоюзом були піддані квотуванню.
Того ж року фактичне закриття російського ринку для молдовських товаровиробників помітно обмежило можливості для присутності молдовської аграрної продукції на російському ринку. Непевності додає й проблематика геополітичного вибору Молдови.
Окупація Росією Криму, гібридна війна Кремля на Донбасі, посилення проросійського режиму у Придністров’ї створили напружену ситуацію на східному кордоні Молдови.
Утім, не менше невизначеності залишилося на молдовсько-румунському кордоні. Чимало молдован ще до вступу 2007 року Румунії до ЄС встигли отримати подвійне громадянство.
Оригінальний крок зробив президент Румунії в 2005–2014 роках Траян Бесеску, який для прискорення створення унії між Румунією і Молдовою прийняв молдовське громадянство. Проте прорумунські сили в Молдові не є монополістами на місцевому політичному ринку.
Сучасна Молдова є надзвичайно складним державним утворенням. З одного боку, у молдовському суспільстві впливовим залишається прошарок населення із суто молдовською ідентичністю. Ці люди попри близькість мов із сусідньою Румунією не вважають себе «румунами».
Крім того, Придністров’я, яке від весни 1992 року політично відокремилося від Молдови, є не єдиним представником «не молдовської» і «не румунської» ідентичностей у молдовському суспільстві. Адже є Гагаузія, яка у складі Молдови має широкі автономні права. Але так само, як і Придністров’я, Гагаузія різко виступає проти будь-яких уній із Румунією.
З іншого боку, чимало «молдован» кровними узами пов’язані з Румунією і мають «румунську» ідентичність. Отже, Молдова є класичним прикладом держави, в якій досить непросто співіснують принаймні чотири політичні ідентичності — «молдовани», «румуни», «гагаузи», «придністровці», хоча останні позиціонуються як багатонаціональний етнос, що складається ще з етнічних меншин — росіян і українців.
Інтрига першого туру виборів полягала у тому, хто стане конкурентом Ігоря Додона у другому турі — Майя Санду — екс-міністр освіти або лідер Демократичної партії Маріан Лупу. Обох провладних кандидатів соціалісти звинувачують у зв’язках із ключовим молдовським олігархом Владом Плахотнюком, який, навіть на думку румунської преси, практично контролює більшу частину національної економіки та маніпулює місцевими політиками.
На фініші молдовської президентської виборчої кампанії у сусідній Румунії націоналістичний унійний рух зажадав від румунських властей активних та ефективних кроків із возз’єднання Румунії з Молдовою у кордонах до 1940 року.
У першому турі голосування, що відбувся в неділю, переможця визначити не вдалося. За результатами підрахунку 100% бюлетенів лідер Партії соціалістів Ігор Додон отримав 48,7% голосів виборців, його головна суперниця Майя Санду, кандидат від проєвропейських сил, — 37,96%, передає DW з посиланням на Центрвиборчком Молдови.
Для перемоги необхідно було набрати більше 50% голосів, а в голосуванні мали взяти участь не менше третини виборців. У другому турі такого обмеження немає.
Оскільки жоден із провідних кандидатів у першому турі не назбирав потрібних для перемоги понад 50% голосів виборців, за два тижні у другому турі й визначиться, хто саме стане загальнонародно обраним президентом.
Цей результат у будь-якому випадку матиме помітний вплив на грудневі вибори у Румунії та Придністров’ї. Зокрема, у Румунії обиратимуть парламент. У парламентській виборчій кампанії румунські ультранаціоналісти активно розігрують карту прискорення унії з Молдовою, сподіваючись на цій темі збільшити кількість своїх депутатів у румунському парламенті.
Також у грудні поточного року заплановано президентські вибори у самопроголошеному Придністров’ї. Скоріше за все, незалежно від того, чи переможе у другому турі президентських виборів у Молдові Ігор Додон або Майя Санду, політична ситуація буде виведена з нинішнього «статус-кво», що може створити на південно-західних кордонах України додаткову напругу.
Принаймні, на відміну від Ігоря Додона, який у передвиборчій риториці декларував готовність визнати легітимними дії Росії в Україні, Україна послідовно продовжує виступати за територіальну цілісність Молдови. Правда, не варто виключати й гірших сценаріїв розвитку подій.
Зокрема, у випадку максимального загострення соціально-політичної ситуації в Молдові після президентських виборів можливі спроби Румунії і Росії «розділити» Молдову шляхом приєднання Придністров’я до Росії, а Молдови — до Румунії.
На перешкоді реалізації цього задуму можуть стати Євросоюз і США, адже Румунія як член ЄС вимушена прислуховуватися до рекомендацій із Брюсселя, а як член НАТО — підтримувати союзницьку дисципліну.
Навряд чи ЄС буде зацікавлений у фрагментації території Молдови, що суперечитиме його ж позиції щодо невизнання окупації Криму Росією та може дуже потужно дестабілізувати ситуацію на Балканах.
Тому ЄС і США закликатимуть усі політичні сили в Молдові до прагматизму та реалізму, бо ірраціоналізм у діях може стати детонатором для надто ризикованих для миру в Європі подій.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».