Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Червень 25, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 23 Вересень 2016 02:32

Поглиблення кризи ООН

Rate this item
(0 votes)

На поточному тижні завершується загальнополітична дискусія на відкритті 71-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Стало вже сумною традицією від однієї сесії Генеральної асамблеї до іншої переносити у стані невирішеності ключові для реформування діяльності ООН питання.
Нагадаємо, що від часів ювілейної, 70-ї сесії Генеральної асамблеї, залишаються невирішеними проблеми перегляду чисельності постійних і непостійних членів Ради Безпеки, можливі поправки до Статуту ООН щодо питання збереження або скасування права вето для постійних членів Ради Безпеки, вирішення проблеми фінансування бюджету ООН.
Утім, емоційний вплив на цьогорічну дискусію на відкритті 71-ї сесії Генеральної асамблеї ООН вкотре внесла Росія: у неділю 18 вересня довелося на вимогу Росії проводити позачергове засідання Ради Безпеки ООН з приводу помилкового бомбування американськими військово-повітряними силами позицій сирійської армії Башара Асада поблизу міста Дейр-ез-Зор.

Цей інцидент фактично зірвав непросто досягнуті американсько-російські домовленості щодо умов припинення вогню у Сирії. Попри окремі порушення цього режиму, він загалом дотримувався, і лише цей прикрий інцидент поставив виконання подальших домовленостей по Сирії під сумнів. Росія вкотре звинуватила США у «підступній» підтримці опозиції до Башара Асада, який залишається головним російським близькосхідним клієнтом.
Натомість США відповіли, що 30 вересня 2016 року виповнюється рік від часу прямого військового втручання Росії в Сирію. Відтоді було чимало помилкових російських бомбових ударів по цивільним об’єктам у багатьох населених пунктах Сирії, але досі немає головного, тобто не декларативної, а реальної готовності Кремля вести переговори із сирійською опозицією щодо умов відставки Башара Асада.
Упродовж роботи нинішньої сесії Генеральної асамблеї доведеться обирати нового Генерального секретаря ООН, адже наприкінці поточного року завершуються повноваження Генерального секретаря ООН — південного корейця Пан Гі Муна. За негласною традицією ООН, тепер настає черга обрання Генерального секретаря ООН від країн Європейського континенту.
Своїх кандидатів висунули всі Балканські країни, також Португалія та Нова Зеландія. Аналітики вважають, що взаємні протиріччя між Балканськими країнами можуть погіршити шанси на обрання Генсеком ООН одного з їхніх кандидатів.
Країни — члени Євросоюзу підтримують на цю посаду колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Гуттєрєша. Своєю чергою, Нова Зеландія продовжує агітувати за свого колишнього прем’єр-міністра Хелен Кларк, яка претендує на статус першої жінки на цій ключовій дипломатичній посаді в системі ООН.
У разі блокування кандидатів від Європи, її шанси реалізувати гендерний принцип у стінах ООН можуть стати реальними, адже Росія навряд чи погодиться на кандидатуру португальця, який представляє країну — члена НАТО. Крім того, є недовіра Кремля до потенційних кандидатів від Балтійських та Балканських країн.
Зрештою, цілком вірогідні декілька безрезультатних раундів голосування за нового Генсека ООН, можуть висунути як компромісну абсолютно несподівану кандидатуру.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».