Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 18, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Серпень 2015 11:41

Чи буде збудовано «новий світ»?

Rate this item
(0 votes)

Під егі­дою Ки­таю фор­мує­ть­ся но­ва ар­хі­тек­ту­ра сві­то­вих фі­нан­сів, яка ста­вить під зна­ком пи­тан­ня по­во­єн­ний єв­ро­ат­лан­тич­ний по­ря­док. Ро­сія хо­че бу­ти спів­ав­то­ром і спів­твор­цем, але не мо­же ві­ді­гра­ти про­від­ну роль, на яку пре­тен­дує.

Столиця Башкортостану Уфа, де в липні проводилися саміти БРІКС і Шанхайської організації співробітництва (ШОС), протягом двох липневих днів була серцем «Нового Світу». БРІКС, у склад якого входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР, не є жодним чином інституалізований, але його саміти стали певною традицією.


Від першого формального саміту в Єкатеринбурзі у 2009 році вони реалізують свою головну мету — будівництво нової архітектури фінансових ринків та багатополюсного світового порядку.
ШОС створена Росією, Китаєм, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном і Узбекистаном і більше зосереджена на питаннях безпеки, хоча і займається питаннями економіки і культури.
Новий банк розвитку БРІКС (НБР) як субститут Світового банку, Фонд валютних резервів як замінник Міжнародного валютного фонду, Азіатський банк інфраструктурних інвестицій як конкуренція для Азіатського банку розвитку, план будівництва аналогу системи СВІФТ — так коротко виглядає нова архітектура світових фінансів, яку будує Китай.
Хоча на саміті в Уфі багато говорилося на цю тему, формально більшість рішень уже були прийняті раніше. Будівництво нових (без залучення американських ресурсів) фінансових інститутів почалось у 2009 році, але тільки зараз стало набирати реальних обрисів.
Метою НБР буде спільне фінансування довготермінових інфраструктурних проектів. Засновницький капітал банку становить 50 мільярдів доларів (по 10 мільярдів від кожної держави БРІКС). Росія мусить вкласти два мільярди доларів, а на решту будуть надані гарантії. Перші кредити планують видати вже навесні 2016 року. Москва сподівається, що ресурси НБР можуть бути призначені на проекти, які нині фінансує Фонд національного добробуту (ФНД). Це дозволить продовжити роль ФНД як власного (а через це незалежного) стабілізаційного й інвестиційного механізму.
Роль подушки безпеки буде виконувати пул умовних резервних валют. Їхня сукупна вартість становитиме 100 мільярдів доларів, із них російський внесок — 18 мільярдів. Ці ресурси використовуватимуть у випадку недостатніх власних валютних резервів держав БРІКС. Доступна сума для можливого використання Росією обмежена величиною її внеску.
Важливо, що після отримання згоди всіх держав БРІКС можна буде використати лише 30% пулу, решта буде доступною тільки за умови порозуміння даної країни з Міжнародним валютним фондом. Через відсутність планів створення власних структур оцінка дій, здійснюваних державою у зв’язку з кризою, та економічні рекомендації будуть спиратися на оцінки МВФ. Тим самим фінансова структура БРІКСу замість того щоб скласти конкуренцію, лише доповнюватиме існуючу світову систему.
Доступні для Росії 18 мільярдів доларів можуть стати незначним запобіжником на «чорний день». З одного боку, за останній рік російські валютні резерви зменшились аж на 118 мільярдів, з іншого — у розпорядженні Центрального банку РФ залишається 313 мільярдів.
Важливою новоствореною інституцією є Азіатський банк інфраструктурних інвестицій (АБІІ). Офіційно він був створений 29 червня у Пекіні. Його капітал становить 100 мільярдів доларів, а частка країн-членів залежить від величини ВВП і внесеного капіталу. Мета АБІІ — поліпшення інфраструктури в Азії та розв’язування проблем розвитку. Фінансовані проекти охоплюють енергетику, транспорт та будівництво, а на пізнішому етапі — сільське господарство та капіталомісткі ініціативи.
Найбільшу частину голосів отримав Китай (26,06%), потім — Індія (7,5%) та Росія (5,92%). На азіатські держави припадає 75% голосів, а решта 25% — на всіх зацікавлених учасників з-поза континенту. На запрошення відповіли також європейські держави, у тому числі Великобританія, Франція, Німеччина, Італія. Відмовилися брати участь Сполучені Штати Америки і Японія, для яких головним фінансовим механізмом у цьому регіоні є Азіатський банк розвитку.
Вплив Москви на рішення в рамках АБІІ далеко не такий, як вона очікує: маючи більше четверті голосів, впевнено домінує Пекін. Проекти, навіть реалізовані у Росії, можуть створюватись із метою поліпшення ситуації в Китаї (будівництво інфраструктури китайськими субпідрядниками і з матеріалів, зроблених у Китаї, інвестиції у родовища копалин і трубопроводи з видобутком, спрямованим на китайський ринок). Росія, здається (принаймні в офіційних висловлюваннях), не бачить проблеми.
Як у БРІКС, так і в ШОС першу скрипку грає Китай. НБР буде мати офіс у Шанхаї, АБІІ — у Пекіні. Росія може лише «пливти за течією», а вона визначається китайським пошуком ринків збуту для своїх товарів. Крім того, Росія потребує капіталу, а Серединна Держава якраз його широко експортує. На противагу до запропонованого Європейським Союзом Партнерства для модернізації — Китай не вимагає також прив’язки до жодних цінностей, окрім цінності грошей.
В Уфі неформально було презентовано ще одне угруповання — Євразійський економічний союз (ЄЕС). З Китаєм його інтереси перетинаються в рамках проекту Нового шовкового шляху. Сторони створили власну робочу групу, щоб пошукати площини співпраці. В подальшому може відбутися створення зони вільної торгівлі.
Нині детально обговорюється проект будівництва швидкісної залізниці Москва — Казань (як частини транспортного коридору Москва — Пекін). Вона дозволить скоротити час проїзду між містами з 11,5 до 3,5 годин. Це вимагає вкладу в розмірі більйона рублів, а Китай погодився позичити лише третину суми. Можливо, будуть залучені також ресурси НБР. Меморандум, підписаний під час травневого візиту Сі Цзіньпіна у Росії, передбачає використання на будівництві матеріалів, вироблених у Китаї. Це була головна умова участі Пекіна в інвестуванні.
Проектом, до якого можуть підключитися китайці, є також міст через Лену в Якутії. Інвестиція планувалася до того, коли федеральні бюджетні ресурси були перекинуті на Крим.
Частина росіян із пересторогою ставиться до вкладення китайських інвестицій в їхню країну, особливо коли йдеться про Сибір. На початку червня з’явилась інформація, що влада Забайкальського краю планує віддати в оренду китайській фірмі 115 гектарів землі на 49 років. Якщо проект виявиться рентабельним, з 2019 року ареал буде збільшений до 200 тисяч гектарів.
Проти цих регіональних планів виступили КПРФ і ЛДПР. Хоча досі підписано лише протокол про наміри, комітети Державної Думи мають оцінити заплановану інвестицію і встановити, чи вона відповідає законодавству. Ситуація стає патовою. З одного боку, китайська присутність викликає істерію, а з іншого — у регіоні бракує охочих обробляти землю.
Однак неможливо, щоб таке важливе рішення було ухвалено без відома федеральної влади — і тому серед них є захисники майбутньої інвестиції. Голова Ради Федерації (верхня палата парламенту) Валентина Матвієнко сказала в «Радіо «Росія 24», що оренда може позитивно вплинути на розвиток регіону. Про те, що федеральний центр не буде втручатись у рішення влади краю, поінформував на тому самому каналі представник президента у Далекосхідному федеральному окрузі Юрій Трутнєв. Кремль відмовив у коментарі.
У зв’язку із санкціями та ізоляцією з боку держав євроатлантичного регіону Китай для Росії є важливим союзником — може, і неомріяним, але, принаймні, багатим. Піднебесна усвідомлює це і прагне якнайкраще забезпечити свої інтереси.
Росія завжди ставила себе перед вибором: Захід або Схід? Нині попри заявлений поворот на Схід російський істеблішмент напевно відчув, що багатовекторність вигідніше. Серединна Держава рішуче і напористо використовує свою економічну позицію, яку підсилюють нові фінансові структури. Кремлівська політика балансування не суперечить китайським інтересам, бо для чого Пекіну добрі відносини з Росією, якщо вони не полегшують проникнення на європейські ринки? Європа — це головна мета Нового шовкового шляху.
Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».