Футбол[col=130]
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Вересень 28, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 29 Травень 2015 20:51

Феєрія «ДНІПРА», тріумф «СЕВІЛЬЇ»

Rate this item
(0 votes)

Дніп­ро­пет­ров­ський фут­боль­ний клуб «Дніп­ро» з ви­со­ко під­ня­тою го­ло­вою за­вер­шує фе­єрич­ний між­на­род­ний се­зон. По­раз­ка у вар­шав­сько­му фі­на­лі Лі­ги Єв­ро­пи від по­туж­ної іс­пан­ської «Се­ві­льї» тьмя­ніє на тлі во­льо­вих пе­ре­мог над фран­цузь­ким «Сент-Еть­єном» і азер­бай­джан­ським «Ка­ра­ба­хом», грець­ким «Олім­пі­ако­сом» і гол­ланд­ським «Аяк­сом», бель­гій­ським «Брюг­ге» та іта­лій­ським «На­по­лі».

Коли наприкінці жовтня минулого року підопічні Мирона Маркевича мали після трьох поєдинків групового турніру жалюгідне одне очко, програвши з мінімальним рахунком 0:1 як італійському «Інтеру», так і азербайджанському «Карабаху», то навіть оптиміст у найрожевіших окулярах навряд чи був здатний побачити «Дніпро» не те що у фіналі — навіть на стадії плей-оф другого за престижністю євротурніру.

А коли до того додати ще й літній безславний виліт із кваліфікації Ліги чемпіонів від посереднього данського «Копенгагена», то максимумом для дніпропетровців у листопаді-грудні видавалося здобуття хоча б кількох очок до скарбнички України в рейтингу УЄФА.
Та «Дніпро» не без допомоги фортуни продерся таки до 1/16 фіналу. На тлі другої поразки від «Інтера» перемог над «Карабахом» і «Сент-Етьєном» і підсумкових семи очок могло й не вистачити для євровесни, але в Азербайджані помилка рефері з Чехії Мірослава Зелінки відібрала у «Карабаха» заслужену перемогу над «Інтером» та історичний вихід цієї команди до плей-оф.
Далі були матчі навиліт, і в кожному двобої «Дніпро» коли й не був аутсайдером, то мав рівні шанси із суперником. У лютому з рахунком 2:0 удома і 2:2 на виїзді був подоланий «Олімпіакос», згодом у березні лише за рахунок гостьового голу в овертаймі дніпропетровці довели перевагу над «Аяксом» (1:0 у Києві, 1:2 — в Амстердамі). У квітні у чвертьфіналі за 180 хвилин протистояння з «Брюгге» був єдиний гол — Євген Шахов забив його на 82-й хвилині другого, київського матчу двох команд.
У півфіналі «Дніпро» був абсолютним аутсайдером перед матчами з «Наполі», та тут на користь українського представника виступили як людський чинник, так і природні стихії. У відверто програному матчі в Італії комфортну нічию 1:1 дніпропетровцям принесла результативна помилка норвезьких арбітрів на чолі зі Свейном Моеном, які зарахували гол Євгена Селезньова з мінімального офсайду.
А вже в Києві 14 травня рясна злива нівелювала технічну перевагу гостей, натомість на перший план вийшов чинник, якого «Дніпру» Мирона Маркевича не бракує,— морально-вольові якості. Ще один гол Селезньова і перемога 1:0 стали гідною винагородою за вміння захищатися, терпіти і результативно контратакувати.
А далі настав час фіналу. На варшавський стадіон «Народовий» 27 травня Мирон Маркевич випустив воротаря Дениса Бойка, захисників Лео Матоса, Євгена Чеберячка, Артема Федецького, Дугласа Сілву, півзахисників Джабу Канкаву, Валерія Федорчука, Матеуса, Руслана Ротаня, Євгена Коноплянку та єдиного форварда Ніколу Калінича.
Опонент Маркевича Унаї Емері довірив місце в основному складі таким виконавцям: Ріко у воротах, оборонці Відаль, Каррісу, Колодзейчак, Тремулінас, півзахисники Мбіа, Криховяк, Рейєс, Банега, Вітоло і нападник Бакка.
Головний тренер дніпропетровців вгадав зі змінами у складі порівняно з переможним матчем проти «Наполі». Героя того протистояння Селезньова замінив на вістрі атак Калінич, а замість молодого Лучкевича на правий фланг вийшов досвідчений Матеус. І саме ця пара на сьомій хвилині (якій передував шалений тиск фаворитів фіналу) розіграла чудову контратаку. Довгий пас від Федецького з оборони, Калінич виграв боротьбу на другому поверсі, скинувши на Матеуса, а уже з меж штрафного майданчика навісив точно на голову Ніколі у відповідь, і — 1:0!
Цей швидкий гол не заспокоїв дніпрян. Вони так само нервово відбивалися, інколи їм навіть три передачі поспіль не вдавалося виконати. Далася взнаки відсутність досвіду таких протистоянь.
Натомість «Севілья» тричі (а тепер уже й чотири рази) за останні десять років вигравала другий за престижністю трофей УЄФА.
І андалусійці за чотири хвилини — від 27-ї до 31-ї — відзначилися двічі. Спочатку оборонці не заблокували добивання Крихов’яка після розіграшу кутового, а потім помилка при створенні штучного офсайду, і Бакка виводить свою команду вперед.
Надалі команди грали на зустрічних курсах. При цьому більше моментів було в іспанського клубу, хоча найреальніший мав Коноплянка. Євген у своєму стилі пробив із-за меж штрафного майданчика, але Серхіо Ріко з-під поперечки витягнув м’яч.
Але й Ріко був безсилим, коли Ротань наприкінці першого тайму бездоганно виконав штрафний. Руслан пробив над стінкою так, як ніби рукою поклав м’яч у кут, а воротар «Севільї» переміститися не встиг. Із рахунком 2:2 команди пішли на перерву.
Другу половину дніпропетровці почали спокійно, непогано комбінували, були удари. Та минув із десяток хвилин, гра вирівнялася, ще через певний час андалусійці повернули собі ініціативу.
На 73-й хвилині серія помилок дніпропетровців призвела до голу — один невдало виніс м’яч подалі від воріт, інший програв боротьбу, ще й Федецький втратив Бакку на лінії штрафного майданчика, і Бойко, який не раз рятував команду як на шляху до фіналу, так і у вирішальному матчі, виймає третій м’яч з власних воріт.
У «Дніпра» залишалося ще 20 хвилин, щоб забити і перевести гру в овертайм, але заміни Маркевича цього разу не зіграли — Безус, Селезньов і Шахов не додали енергії замість Федорчука, Калінича та Канкави.
Фінального штурму не сталося, бо «Дніпро» залишився в меншості — за кілька хвилин до свистка Матеус після контактної боротьби з колишнім київським динамівцем Тремулінасом знепритомнів і залишив поле на ношах. Згодом із варшавської клініки надійшло повідомлення, що у дніпропетровського бразильця перелом носа і забій голови, але загрози життю, на щастя, немає...
Хай там як, а «Дніпро» провів міжнародний сезон, яким можна пишатися, і фінал, за який не соромно. А нові фінали і трофеї до команди Маркевича ще прийдуть, як сказав про це після матчу хавбек Валерій Федорчук. Дякуємо, Командо, і до нових перемог!

Михайло ГЕРАСИМЕНКО та Антон ШУЛЬГА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».