Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Вересень 28, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Листопад 2014 15:03

Орієнтири змін

Rate this item
(0 votes)

Не­що­дав­но в Ки­єві прой­шов фо­рум, який зі­брав близь­ко 200 ге­не­раль­них і фі­нан­со­вих ди­рек­то­рів віт­чиз­ня­них і за­ру­біж­них ком­па­ній, пред­став­ни­ків між­на­род­них фі­нан­со­вих ор­га­ні­за­цій, дер­жав­них ор­га­нів для об­го­во­рен­ня ос­нов­них на­пря­мів взає­мо­дії біз­не­су і вла­ди.

Ключовими темами дискусій стали актуальні питання оподаткування і трансфертного ціноутворення, наслідки податкової амністії для бізнесу, економічної та інформаційної безпеки компаній; залучення фінансових ресурсів в умовах кризи; сучасні ризики корпоративного управління та ефективний ризик-менеджмент; зміни у фінансових стратегіях компаній.
Експертами форуму виступили керівники відомих в Україні і світі компаній і фінансових організацій — Deloitte, Microsoft, Corum Group, «Метінвест», «Миронівський хлібопродукт», Group DF, «Фармак», Talent Advisors, EBRD, представники НБУ й Міністерства фінансів.

На прикладах компаній із різних галузей економіки учасники форуму обговорили нові стандарти управління змінами, мотивації працівників і формування лідерів нового часу. Унікальною складовою програми форуму стали майстер-класи з інвестування, стратегічного лідерства й управління компаніями.
«Важко переоцінити роль особистості як в управлінні бізнесом, так і в управлінні державою. Нині перед керівниками компаній і нашої країни постав вибір — стати лідерами змін чи спостерігати за поступовим згасанням своїх бізнесів та ініціатив; сприймати те, що відбувається навкруги як кризу, чи використовувати ситуацію як можливість для пошуку нових нестандартних інструментів і рішень. Стати агентом змін — завдання лідера нового часу», — підкреслила Альона Бондар, партнер консалтингової компанії Nobles Fortune Company, організатора форуму.
«Зараз Україна переживає трансформаційну кризу, яка характеризується змінами у суспільстві, державі, бізнесі. Роль лідера при цьому теж змінюється й примушує фокусуватися не на кількісних, а на якісних показниках, таких як ефективність бізнесу, адаптивність операційної моделі, розширення експертизи і кола свого впливу на процеси, що відбуваються у компанії, суспільстві, державі. У період трансформаційної кризи роль лідера полягає в тому, щоб об’єднати команду навколо корпоративних цінностей і бачення компанії, концентруючись на поліпшенні якісних показників», — зазначив Андрій Булах, управляючий партнер компанії Deloitte, генерального партнера форуму.
Особливо хвилювали учасників форуму проблеми податкової реформи. Вітчизняна податкова система дуже складна, має чимало вад. Вона не стимулює економічного розвитку країни й підприємств, не сприяє залученню інвестицій, створенню робочих місць, натомість заохочує корупцію.
В урядовій концепції запропоновано зменшити кількість податків із 22 до 9, удосконалити адміністрування одного з найкорумпованіших податків — ПДВ, збільшити ресурсну базу місцевих бюджетів за рахунок переадресування податків, що повинно сприяти ефективному втіленню програми децентралізації влади. Передбачається зменшити єдиний соціальний внесок, що мало б стимулювати роботодавців платити білу зарплату.
Під час першого і другого бюджетного секвестру були внесені швидкі зміни до податкової бази. У Мінфіні визнають, що з двох зол уряд мав вибирати менше. За рахунок перших двох пакетів податкових змін Кабмін намагався розширити базу оподаткування в тих сферах, які випали з-під прискіпливої уваги влади і де фіскальне навантаження було незначним.
Весною уряд підняв ставки податку на видобуток залізної руди, трохи збільшив акцизні збори і ввів оподаткування пасивних доходів — відсотків за банківськими депозитами. Згодом була підвищена плата за користування надрами, за видобуток нафти й газу.
При Мінфіні було створено дев’ять робочих груп, до яких входили експерти, представники бізнесу і аудиторських компаній. Їх головним завданням було розроблення концепції, яка передбачала б зменшення податкового навантаження на бізнес (особливо малий), спрощення сплати зрозумілих податків, а також усунення диспропорцій між навантаженням на фонд оплати праці та іншою базою оподаткування, акцизами і рентними платежами.
На думку фахівців Мінфіну та експертів, зменшення навантаження на фонд оплати праці дасть суттєвий стимул роботодавцям чесно платити податки, позитивно вплине на собівартість продукції. І як результат — на конкурентоздатність вітчизняних товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Важливо було знайти механізм, який би дозволив зменшити податкове навантаження і при цьому не поставив під загрозу виконання фінансових зобов’язань перед пенсіонерами, бюджетниками, вразливими верствами населення. Уряд отримав різні пропозиції — радикальні і не дуже, складні й дискусійні. Й обрав варіант, який дозволить зменшити навантаження на фонд оплати праці і не створювати серйозного фіскального розриву у Пенсійному фонді.
Пропонується спростити процес сплати податків для малого бізнесу. Запропоновано не коригувати фінансового результату для компаній із фінансовим обігом до 20 млн грн — таких суб’єктів господарювання в Україні, за даними статистики, 95%. Їхні податкові зобов’язання визначатимуть на основі фінрезультату, обрахованого за стандартами бухгалтерського обліку. Для компаній із суттєвішими оборотами (їх усього 5%) фінрезультат коригуватиметься на три податкові різниці.
Планується ліквідувати частину податків і об’єднати деякі, якщо методологічна база оподаткування чи об’єкт за своєю економічною суттю збігаються з податками, які вже є. Зараз навколо концепції податкової реформи точаться широкі дискусії, у яких беруть участь експерти, представники бізнесу та громадськості.
Бізнес очікує створення податкової системи, яка б давала можливість йому ефективно зростати. Податки повинні стати інструментом, який ефективно регулює систему економічних відносин, сприяє розвитку компаній, притоку інвестицій, створює сприятливий інвестиційний клімат у країні.
Нині ж закони надто швидко приймаються і вводяться в дію. Бізнес на такий поспіх не встигає адекватно реагувати. Влада зобов’язана чітко окреслити мету податкової реформи. Якщо вона проводиться задля покриття соціальних витрат, виплат зарплат держслужбовцям, то це не створює додаткової вартості. Економіка України більше продукції виробляти не буде, поліпшення життя не відбудеться. Влада повинна визначити, яку державу націлена будувати (аграрну, промислову, айтішну), які пріоритетні галузі приноситимуть країні максимальні доходи.
Поки чіткої відповіді на ці запитання бізнес не отримав. До того, як розпочинати реформи, особливо в складних умовах, варто розробити чітку стратегію, ретельно прорахувати бізнес-план. У світі чимало прикладів, коли країни, не маючи ресурсів, створювали сприятливі умови для розвитку бізнесу і той починав активно розвиватися, витягував економіку з прірви.
Нікому не слід давати пріоритет. Податкова реформа має гарантувати, що податки не будуть часто змінюватись. Аби в Україну приходили інвестори, треба гарантувати їхні права, рівні умови конкуренції.
Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».