Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Липень 25, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Вересень 2019 11:28

Аграрні темпи

Rate this item
(0 votes)

Упродовж наступних 30 років населення планети зростатиме, водночас через глобальне потепління із сільгоспобробітку зникатиме 1,6–1,7 млн га землі. Тож тема продовольчої безпеки стає дедалі актуальнішою.

Сільське господарство є надзвичайно перспективним напрямком нашої економіки: від продажу його продукції надходить суттєва валютна виручка до держбюджету. До того ж воно здатне заохочувати країни, які можуть стати для нас важливими партнерами й інвестувати не лише в аграрну галузь, а й в економіку загалом.

Нині у світі продовольство має більше значення, аніж виробництво й застосування військової зброї. Адже країни, які мають великі фінресурси, але не можуть задовольнити потребу свого населення у харчах, більше бояться тотального голоду, аніж війни.
Саудівська Аравія імпортує понад 80% продовольства. Серйозною проблемою для Китаю у найближчі 10–15 років може також стати дефіцит їжі.
Україна може укладати довгострокові угоди на постачання продовольства до заможних країн і гарантувати ці поставки в обмін на залучення інвестицій.
Наша країна вже сьогодні є потужним гравцем на світовому аграрному ринку. Посідає перше місце з експорту соняшникової олії, друге — з постачання пшениці, третє — з продажу кукурудзи й меду, четверте — з постачання ячменю, шосте — з експорту сої, сьоме — з продажу м’яса птиці.
Аграрії тримають ці позиції незважаючи на те, що майже 16% сільгоспземель Україна втратила через анексію Криму і війну на Донбасі.
Перше місце з виробництва зернових нині посідають Сполучені Штати Америки, третє — Євросоюз, Україна п’ятий рік конкурує з ЄС за друге місце. Але до ЄС входять 28 країн, і вони не можуть наздогнати нашу країну у виробництві зернових. Після виходу Британії з ЄС цій спільноті, очевидно, доведеться розпрощатися з «наздоганяючою» ідеєю назавжди.
 У нинішньому серпні Україна збільшила експорт м’якої пшениці більш як у шість разів порівняно з торішнім серпнем — із 30 тис. т до 189 тис. т. Це дозволило нашій державі стати основним постачальником м’якої пшениці до ЄС із часткою 42% у загальному обсязі імпорту.

Негаразди
Нещодавно Міністерство сільського господарства США відкоригувало у бік збільшення свій попередній прогноз щодо українського врожаю зернових. Раніше його експерти вважали, що українські аграрії зберуть збіжжя на 4–5 млн т менше, тепер кажуть про урожай у 70–71 млн т. Ці нові прогнози, як і хороший урожай у США, призвели до різкого падіння цін на зернові культури на світових ринках.
З одного боку, інформація про суттєві здобутки вітчизняного агросектора позитивно впливає на імідж української держави. А з іншого — призводить до фермерських утрат, адже агроціни падають і на внутрішньому ринку. На елеваторах зерно приймають по 4 тис. грн за тонну, за зміцнення гривні втрачаємо й на експорті зерна.
До того ж аграріїв лякають заяви очільників «Укрзалізниці» про зростання логістичних витрат через підвищення тарифів на залізничні перевезення. Норми нового договору з «Укрзалізницею» не задовольняють учасників зернового ринку.
Зараз «Укрзалізниця» використовує своє монопольне становище і ставить бізнесменів перед фактом — укладайте договір у запропонованій формі або не зможете користуватися послугами перевізника.
Хоча в останні чотири роки діалог аграріїв з «Укрзалізницею» налагодився, позитиву мало. «Укрзалізниця», переконані сільгоспвиробники, має розвивати економіку, а не думати лише про свої прибутки. Якби вона була приватним підприємством, яке переймається виключно своїми економічними показниками, у споживачів її послуг не було б запитань. Але ж це державне підприємство, яке належить громадянам України, тож і опікуватися має всією економікою країни.
«Укрзалізниця» затвердила новий порядок оплати за використання вантажних вагонів. Згідно з цим документом за користування вагонами від 7 до 48 годин вантажовідправник має платити за погодинною ставкою. А починаючи з 49-ї години зобов’язаний компенсувати «Укрзалізниці» втрати доходів через перенесення наступних операцій. Тож після введення нових правил вантажовідправники втрачатимуть щороку майже 3 млрд грн.
 На жаль, ми й досі експортуємо сировинну продукцію. Нідерланди, які мають у 12 разів менше сільгоспземель, продають продукції з доданою вартістю на 100 млрд дол. Нашим аграріям необхідно нарощувати обсяги переробки сировини, і згодом Україна зможе експортувати продукції на 80 млрд дол.
Якщо у рослинництві розумно використовувати генетичний потенціал сортів зернових культур та овочів, можна на 30–40% збільшити виробництво цієї сировини. Можна й потроїти валове виробництво продукції, довести її вартість до 80–90 млрд дол. за рахунок поглибленої переробки, а не реалізації сировини. Але для цього, за підрахунками експертів, потрібно 70 млрд дол. середньо- і довгострокових інвестицій.

Квоти
Наші експортери активно використовують можливості безмитного експорту в рамках 40 тарифних квот ЄС. У серпні вітчизняні сільгосппідприємства вже повністю використали можливості безмитного експорту у межах тарифних квот.
Повністю вибираються квоти на кукурудзу, мед, виноградні та яблучні соки, цукор, оброблені томати та крохмаль, м’яку пшеницю, пшеничне борошно, ячмінну крупу і борошно, вершкове масло й молочні пасти. На 99,9% використовуються квоти на продукти переробки солоду й крохмалю.
На жаль, ці квоти дуже малі, українські аграрії можуть за 11 днів виробити продукцію, аби заповнити їх. Але якби Україна не погодилася, то Угода про асоціацію з ЄС не була б підписана.
Європейці побоюються наших агровиробників, бо їхні сімейні фермерські господарства, які в середньому обробляють 16 га землі, не можуть конкурувати з нашими агрохолдингами, земельний банк яких сягає 100 тис. га, а то й більше.
Свого часу Нідерланди виступали проти ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. Наші журналісти провели опитування людей на вулицях нідерландських міст і виявили, що місцеві жителі вважають, що український агросектор «розчавить» їхніх фермерів.
В Україні ж розвивається індустріальне сільське господарство, це — нинішній світовий тренд. У США, Австралії, Новій Зеландії, Казахстані, Узбекистані, Китаї динамічно збільшуються фермерські господарства, створюються великі агрохолдинги, що використовують сучасні технології, які допомагають збирати високі врожаї.
 Європейці ж радять Україні розвивати мале фермерство, для якого обіцяють відкрити свій ринок. У нашій країні, запевняють вітчизняні експерти, є місце для малих, середніх фермерських господарств і для великих індустріальних, вертикально інтегрованих холдингів.
 Вони можуть успішно освоювати свої ніші й отримувати хороші прибутки. Малі фермерські господарства здатні вирощувати фрукти, ягоди й рослини, які використовують у фармацевтичній промисловості, займатися бджільництвом.
 Це досить рентабельні агронапрямки. Агрохолдингам займатися цим нецікаво. Середні підприємства можуть створити сировинну переробку й отримувати суттєву додану вартість.
Експерти радять законодавчо зафіксувати оброблювані земельні обсяги суб’єктів підприємництва. Називати малими фермерські господарства, які обробляють до 20 га землі, середніми — від 200 га до 10 тис. га, великими індустріальними — від 100 тис. і більше гектарів.
При градації необхідно враховувати валову виручку і кількість найманих працівників. Треба зафіксувати мінімум на п’ять років незмінну фіскальну політику, визначити субсидії для різних підприємств і систему оподаткування.
Не може держава однаково субсидувати малих фермерів і великі агрохолдинги. Донедавна суттєві субсидії отримували саме великі агрохолдинги, але їм потрібна не грошова допомога від держави, а підтримка в експорті продукції. Гроші варто, як у Європі, давати малим фермерам.

Ринок землі
Нині аграріїв неабияк турбує питання скасування мораторію на продаж сільгоспземель. Про те, що земельній реформі бути, Президент України Володимир Зеленський зазначав ще під час виборчої кампанії. Очоливши державу, заявив, що закон про обіг сільгоспземель і скасування мораторію на продаж землі має бути ухвалений до кінця цього року, у наступному році ринок землі вже має запрацювати.
Ніхто ні у кого не забиратиме землю, зазначив Президент під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, урядовцями, представниками правоохоронних органів. Модель земельної реформи спрямована на розвиток українського фермерства. Саме це твердження необхідно донести до суспільства в процесі реалізації земельної реформи.
До кінця цього року до Державного земельного кадастру має бути внесена вся інформація про земельні ділянки. Також до пакета реформ, озвучених Президентом, входить реструктуризація «Укрзалізниці» задля лібералізації ринку локомотивної тяги та підвищення прозорості й ефективності «Укрзалізниці».
В Офісі Президента запевняють, що відкриті до обговорення пропозицій від тих, хто розуміється на питаннях земельного сектора.
Аби земельний ринок успішно працював, треба боротися з рейдерством, інакше після його запуску істотно зросте кількість рейдерських захоплень, протиправних дій. Антирейдерством займатиметься Мін’юст, адже не можна залишати власників земельних ділянок без захисту.
Учасники агроринку вважають, що запускати ринок землі з 1 січня 2020 року зарано, треба спочатку вирішити багато важливих питань. Чітко прописати у законопроекті, чи мають право купувати українську землю іноземці, при цьому варто використовувати європейський досвід.
У Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, країнах Балтії на 10 років перекрили доступ до національних земель іноземцям. Згодом у Польщі й Угорщині додали ще 5 заборонних років на входження іноземних суб’єктів до земельного ринку.
Тож необхідно визначити, що лише українські фермери, українські підприємці мають право мінімум перші 10 років купувати українську землю.
Незважаючи на те що аграрна галузь у майбутньому буде індустріалізована, діджіталізована, не можна допустити монополізму на внутрішньому ринку землі. Необхідно встановити обмеження у концентрації землі, щодо цього є багато пропозицій.
Більшість експертів сходиться на тому, що на рівні громади чи сільради не може бути більше 30% землі у одного суб’єкта, на рівні району — 20%, області — 10%, на національному рівні — максимум 1%. Ці межі можна зменшувати, але не збільшувати.
Такі обмеження мають стосуватися не тільки суб’єктів підприємницької діяльності, а й пов’язаних із ними осіб. Треба встановити запобіжники, аби спритники не змогли зареєструвати земельні ділянки як на членів своєї родини (дружину, дітей, батьків), так і на афільованих, підставних осіб.
Пріоритет у купівлі землі необхідно надати місцевим фермерам й орендарям, які інвестують у розвиток місцевої громади чи району, розбудову інфраструктури, сільгосппідприємств, ферм. Якщо орендар уклав більше грошей, аніж коштує облюбована ним земельна ділянка, то першість на її купівлю у нього. Якщо ж орендар не вклав жодної копійки у розвиток села, то право на придбання землі має місцевий фермер.
Експерти радять навести порядок із державними сільгоспземлями, яких нині 10,5 млн га і якими користуються держпідприємства. Частину з них варто приватизувати, а частину передати до Земельного банку, який необхідно створити.
Така ідея вже була, але власники великих агрохолдингів хотіли використати її для корупційних схем. Земельний банк мав би викуповувати земельні ділянки і надавати певним агрохолдингам. Цього не дали зробити фермери.
Угорці 40% акцій свого Земельного банку передали відомому німецькому банку, й місцеві фермери без проблем можуть отримувати кредити під низькі відсотки.
Учасники Всеукраїнського форуму фермерів мають своє бачення запуску ринку землі. Вони переконані, що поки не будуть гарантовані права власності й невідворотність покарань за рейдерство, цивілізованого ринку землі не буде.
Земельний ринок має відповідати національним інтересам, сприяти заможності аграріїв і територіальних громад. Його треба відкривати суто для громадян України. Державні землі необхідно передати громадам. Влада має надати можливість фермерам викуповувати у розстрочку за нормальною оціночною вартістю землі постійного користування.
І обов’язково треба забезпечити механізм паритетного права викупу орендованих земель, зокрема паїв. Якщо пропозиції фермерів не будуть враховані, вони приїдуть до Києва і вже не проситимуть, а вимагатимуть врахувати їхні думки.
У НБУ заявляють, що готові до відкриття ринку землі. Для банківської системи земельна реформа стане позитивом, оскільки з’явиться додатковий актив, який може стати заставою за кредитом.
Земельний ринок уже існує, однак він залишається в тіні, тож ціни на землю викривлені. За оцінками Світового банку, скасування мораторію на продаж землі щороку приноситиме українській економіці до 1,5 млрд дол.
Громадські активісти пропонують контролювати роботу експертів Держгеокадастру в оцінці землі й створити для цього спеціальну комісію. Такий контроль допоможе зробити функціонування ДГК прозорішим. Адже зараз бувають випадки, коли один і той же земельний проект експерти ДГК можуть погодити, а можуть і не погодити.
Експерти, які оцінюють проекти, не мають чітких критеріїв і керуються власною фантазією, настроєм, довільно трактують законодавство. Важливо систематизувати їхню роботу і збільшити відповідальність за негативні абсурдні висновки й допущені порушення під час експертизи.
Подолати корупцію у відомстві допоможе прозора сертифікація інженерів-землевпорядників та геодезистів. Іспити фахівців мають проходити під відеозапис із залученням представників, ЗМІ, саморегулівних організацій.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».