Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Сiчень 24, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 16 Грудень 2016 00:46

Зони експортних можливостей

Rate this item
(0 votes)

Не­що­дав­но в Ки­єві за іні­ці­ати­вою Тор­го­во-про­мис­ло­вої па­ла­ти Ук­раї­ни під пат­ро­на­том На­ціо­наль­но­го фо­ру­му з під­трим­ки екс­пор­ту прой­шла Дру­га між­на­род­на кон­фе­рен­ція «Зо­ни віль­ної тор­гів­лі: мож­ли­во­сті і ви­кли­ки для Ук­раї­ни та парт­не­рів». Кон­фе­рен­ція вдру­ге ста­ла май­дан­чи­ком для від­кри­то­го спіл­ку­ван­ня пред­став­ни­ків вла­ди й біз­не­су.

Вона об’єднала понад 500 експертів з усіх куточків України, представників вищих ешелонів влади, зарубіжних торгово-промислових палат, іноземного бізнесу, дипломатичних місій, інвестінституцій, провідних експертів у сфері фінансової, інвестиційної діяльності, а також делегації країн, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю.
Загалом за два дні роботи конференції своїм досвідом і баченням взаємодії в рамках зон вільної торгівлі поділилися понад 90 вітчизняних та іноземних експертів.
Результатом Першої міжнародної конференції стала серія зустрічей Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками бізнесу, ініційована ТПП України.

На них вирішувалися конкретні проблеми підприємців, зокрема щодо сприяння експортерам у просуванні товарів і послуг на ринки інших країн, відшкодування ПДВ, засилля митних «схем» і безпідставного ініціювання кримінальних проваджень проти скаржників за наявності рішення суду на їхню користь.
Також за результатами Першої конференції був започаткований партнерський проект «Експорт до Великої Британії» задля створення ефективної системи продажів українських товарів у цій країні. Проект передбачає залучення технічної допомоги та впровадження заходів із розвитку агропромислового сектора в експорті плодоовочевої продукції.
Учасники Другої міжнародної конференції обговорювали динаміку взаємної торгівлі та перспективи її покращення; останні зміни в економічній, митно-фіскальній, промисловій, інвестиційній сферах, а також зміни у технічному регулюванні за стандартами ЄС, проблеми реалізації агропродукції на ринку ЄС. Ішлося й про залучення підприємств до технологічних ланцюжків із провідними єврокомпаніями, про заходи інтеграції нашої промисловості в європростір.
Особлива увага надавалася положенням чинних і потенційних угод про вільну торгівлю з країнами ЄС та СНД, Канадою, адже майже 70% торгівлі припадає саме на них. Не забули учасники конференції й про перспективний напрям співпраці — ГУАМ (створення Нового Шовкового шляху до країн Центральної Азії та Китаю, Транскаспійського коридору (ТРАСЕКА), про розвиток індустріальних парків, державно-приватне партнерство.
Цікавою була фінансово-банківська панельна дискусія за участю представників НБУ, Мінфіну, експертів міжнародних інституцій. Дискутували про лібералізацію валютного ринку, доступ до новітніх механізмів та інструментів торговельного фінансування, про налагодження міжнародного співробітництва між клієнтами різних країн, програму розвитку фінансового сектора.
Оскільки ми живемо в інформаційному суспільстві, електронні ресурси суттєво впливають на розвиток дво- та багатосторонньої торгівлі. Цим питанням була присвячена окрема панельна дискусія щодо залучення інформаційних ресурсів і PR-інструментів держави та бізнесу для підтримки й стимулювання вітчизняного експорту.
У рамках конференції пройшли зустрічі представників міжнародних торгово-промислових палат і бізнес-асоціацій за участю представників дипломатичного корпусу. На них обговорювалися спільні завдання зі сприяння торгівлі, промисловій кооперації, інвестуванню. Цікавим вийшов і майстер-клас «Системний підхід до експорту — запорука успішного виходу на нові ринки».
Ефективний інструмент
Обговорення на такому високому рівні найболючіших проблем для вітчизняних виробників-експортерів створює нові можливості для подальшого втілення заходів диверсифікації нашого експорту, залучення іноземних інвестицій і надання практичної допомоги малому й середньому бізнесу у здійсненні експортно-імпортних операцій, підкреслив президент ТПП України Геннадій Чижиков.
Зони вільної торгівлі — чудовий інструмент спрощення бізнес-співпраці. Та інколи проблема криється в тому, що бізнес не вміє використовувати відкриті для нього можливості. Поступово вітчизняні підприємці долають період розчарувань і розуміють, що справа експорту у їхніх руках, наголошує Г. Чижиков.
Для Торгово-промислової палати України важливі не лише великі компанії, а й представники малого й середнього бізнесу, які активно відкривають для себе світові ринки й починають співпрацювати з іншими країнами. Зараз ми переживаємо ломку ринків. Ця тенденція схожа на ту, яка раніше спостерігалась у багатьох країнах Європи, зокрема у Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині. Їх успішний приклад дає впевненість у тому, що Україна — на правильному шляху.
Важливо ефективно застосовувати на практиці діючі угоди про вільну торгівлю, адаптуватися до змін у митному й податковому законодавстві, у виробничій та інвестиційній сферах, розвивати інформаційну кампанію з підтримки вітчизняного експорту.
Спільні зусилля влади і підприємців за активної допомоги ТПП України, злагоджені й наполегливі дії дозволять досягнути дієвого результату на обраному шляху, констатує Г. Чижиков.
Кон­кре­ти­ка
Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Наталія Микольська зазначила, що нині Європейський Союз є основним торговельним партнером України: за дев’ять місяців цього року товарообіг із країнами ЄС перевищив 41%, додавши 6%.
Цьогоріч експортні поставки наростили майже всі галузі, які виробляють не сировину чи продукцію первинної переробки, а продукцію з доданою вартістю. Зокрема, підприємства легкої промисловості додали 11%, деревообробної та паперової — 16%, не відставали й виробники машинобудівного обладнання, запчастин до автомобілів, промислових товарів (+32%), АПК (+13,2%).
Важливим для вітчизняних експортерів є використання торговельних квот, які визначені в Угоді про асоціацію з ЄС — торік вони використали 26 квот із 40 можливих. До того ж минулого року ЄС запровадив для наших підприємств торговельні преференції, все більше вітчизняних компаній почали переходити на євростандарти й успішно освоювати ринок ЄС.
З початку нинішнього року Мінекономрозвитку веде активний діалог з ЄС щодо надання додаткових торговельних преференцій нашим експортерам. В українській економіці відбулися значні зміни, пов’язані з об’єктивними факторами, крім того, агресія РФ і її торговельні обмеження боляче вдарили по вітчизняному бізнесу, тож йому потрібні додаткові квоти на ринку ЄС, аби збалансувати експорт.
У вересні міністерство отримало проект регламенту щодо надання Україні додаткових торговельних преференцій. Це означає, що наші експортери на три роки отримають на певні види продукції додаткові квоти до встановлених в Угоді про асоціацію з ЄС і зменшення мит на низку товарів.
Євросоюз розглядає ці преференції як додатковий фактор допомоги Україні у конкурентній боротьбі за європейський ринок. Економічний зиск від таких преференцій — 100–150 млн дол. Мінекономрозвитку разом із фахівцями науково-дослідних інститутів визначило продукцію, з якою наша країна могла б зробити найбільший прорив на євроринку за умови збільшення квот чи зняття мит на неї.
Але наразі економічна ситуація в ЄС складна через спад виробництва, кризу й російське ембарго на продовольчу продукцію, тож усіх українських прохань ЄС не зміг задовольнити.
Спо­со­би і ме­то­ди
Наша країна зможе отримати додатковий доступ до євроринку, якщо влада спільно з бізнесом переконуватиме європейців, що українські товари потрібні ЄС, вони не загрожуватимуть його внутрішньому виробництву, а Україна зможе стати надійним ланцюжком у європейській доданій вартості і євротовари будуть дешевшими завдяки нашим складовим.
Мінекономрозвитку прагне плідно співпрацювати з бізнес-асоціаціями і надавати детальну інформацію європейцям про вітчизняних виробників. На жаль, не всі асоціації й підприємства вчасно надають міністерству інформацію, яка б допомагала просувати їхні товари на євроринку, зазначає Н. Микольська.
Мінекономрозвитку разом із бізнесом змогли довести, що Європі вкрай потрібні наші добрива, взуття, алюмінієві вироби, електронна апаратура для відтворення зображень. Тож для їхнього експорту отримали торговельні преференції — скасування чи лібералізацію мит.
Додаткові квоти ЄС виділив на постачання українського меду, виноградного соку, кукурудзи, борошна, перероблених томатів, ячмінної крупи, вівса, пшениці, ячменю та ячмінного борошна. Однак додаткових квот на курятину європейці не дали.
Компаніям, які не потрапили до регламенту, не варто розслаблятися, підкреслює Н. Микольська, адже в Угоді про асоціацію передбачена можливість перегляду обсягу квот через певний час. До цього треба готуватися заздалегідь — домовлятися з партнерами про більш тривалі торговельні контракти на замовлення українських товарів.
Важливим є й приєднання України до конвенції ПанЄвроМед — вона об’єднує 48 країн і дасть можливість вітчизняному бізнесу стати частиною регіональних і глобальних виробничих ланцюгів. Яскравий приклад — використання нашої томатної пасти у виробництві європейських кетчупів, які постачаються в країни, з якими Україна підписала угоди про зони вільної торгівлі. Тож наша томатна паста вважається виробленою в ЄС.
Запчастини й складники, виготовлені в ЄС, при їх використанні у виробничих процесах на території України й постачанні виготовлених товарів до країн, які є членами зазначеної конвенції, вважаються запчастинами й складниками, виготовленими в Україні. Це сприяє залученню іноземних інвестицій в експортне виробництво нашої країни.
За умови укладення угод про ЗВТ із більшістю членів конвенції ПанЄвроМед Україна зможе отримати доступ на ринки 48 країн. Наша заявка на вступ до ПанЄвроМед може бути розглянута на початку наступного року, тож до середини 2017-го Україна може стати членом досить практичної конвенції для нашого бізнесу.
Мінекономрозвитку започаткувало діалог з ЄС щодо промислової політики та певних секторів економіки. В його рамках українські та європейські високопосадовці разом із бізнесом обговорюватимуть проблеми співпраці, способи їх подолання з європейською технічною допомогою. Також організовуватимуться поїздки євробізнесменів в Україну, наших — до країн ЄС.
Перше засідання зацікавлених сторін заплановано на березень 2017-го. Мінекономрозвитку чекає від бізнесу конкретних пропозицій, які можна обговорити в рамках діалогу з європейськими партнерами.
Тра­єк­то­рія роз­вит­ку
Директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк наголошує, що Україна вступила у відносини з дуже сильною, більш досконалою економікою ЄС, яка впливатиме на нашу країну. Зазвичай слабший тягнеться до сильного, це відкриває можливості для розвитку.
Зараз процес взаємодії з економікою ЄС має визначити, чи постачатиме Україна продукцію низької переробки та робочу силу, чи стане більш досконалою економікою, наслідуючи сильнішого партнера. Співпрацюючи з ЄС, варто покладатися на природні переваги, які є у нас: Україна межує з дуже ємним ринком — ЄС імпортує продукції на 1 трлн 700 млрд дол.
Частка України в ньому мізерна — 0,5–0,7%. Це створює хороші можливості для ефекту масштабування, зазначає В. Власюк. Якщо наші виробники збільшать експорт до ЄС удвічі, той цього не відчує, але це підштовхне розвиток вітчизняної промисловості. Зменшити вартість нашої продукції допоможе логістика — ринки ЄС недалеко від України.
Доцільно спільно з ЄС виробляти й продавати продукцію, яка має високий попит у світі. Наші підприємства можуть випускати широкий спектр якісних харчових продуктів і їхніх складових, товари легкої й деревообробної промисловості, будівельні матеріали, комплектуючі для машин.
На цю продукцію є великий попит у світі і на внутрішньому ринку. Новітні технології для її виготовлення можна отримати у ЄС, до того ж вартість продукції буде значно нижчою, ніж в інших країнах
Україна може заявити про себе і у високотехнологічних галузях: спільно з іноземцями виготовляти літаки, вертольоти, ракети, космічну техніку, запропонувати свої розробки у транспортному машинобудуванні, ІТ, авіапромі.
Великі європейські компанії тонко відчувають ризики. Нині їх турбує політична нестабільність на Близькому Сході, фінансові проблеми в Європі, зміни в китайській економіці. Китай повертається на внутрішній ринок, піднімає зарплату своїм працівникам, його комплектуючі починають дорожчати, тож єврокомпанії починають звертати увагу на українських виробників.
Вітчизняні підприємства могли б постачати гідравліку, підшипники, шестерні, литво, що пройшло хорошу механічну обробку, але наші виробники мають самі шукати партнерів-замовників. Нині іноземці можуть в онлайні контролювати виробництво комплектуючих, тож треба його постійно удосконалювати, підвищувати кваліфікацію персоналу.
У ланцюгу доданої вартості більше капіталізації й доходів отримують компанії, які постачають комплектуючі. Коли в країні виготовляється широкий спектр комплектуючих, у неї є великий шанс отримати інвестиції для виробництва готової продукції.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».