Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Травень 07, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 18 Листопад 2016 13:23

Від падіння – до зростання

Rate this item
(0 votes)

Як свід­чить сві­жий мас­штаб­ний рей­тинг «500 най­біль­ших ком­па­ній Цен­траль­ної та Схід­ної Єв­ро­пи» від ві­до­мої ком­па­нії Deloitte, для біль­шо­сті єв­ро­пей­ських країн кри­за за­ли­ши­лась у ми­ну­ло­му і роз­по­чав­ся пе­рі­од еко­но­міч­но­го від­ро­джен­ня. При цьо­му ана­лі­ти­ки Deloitte за­зна­ча­ють, що се­ред­ня ди­на­мі­ка по ре­гіо­ну бу­ла б ще ви­щою, як­би не Ук­раї­на з її ВВП, що впав ми­ну­ло­го ро­ку на 9,9%.

Перші ознаки відновлення економік країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), зафіксовані у минулорічному рейтингу ТОП-500 на рівні 0,3%, змінилися стрімким та впевненим зростанням. Середній приріст доходів 500 найбільших компаній ЦСЄ за підсумками 2015 року сягнув 3,5% (5,2% — у місцевих валютах). Свої доходи збільшили 333 компанії, тобто 66,6% усіх компаній рейтингу.
Лідерами за динамікою зростання у регіоні стали Чехія (+4,6%), Румунія (+3,8%), Польща (+3,6%), Угорщина (+2,9%). Маючи левову частку (74%) від загальної кількості компаній, ці країни позитивно вплинули на загальні результати цьогорічного рейтингу.

Економічне зростання у Литві та Хорватії було дещо повільнішим — 1,6%, хоча відновлення відбувалося майже у всьому регіоні. Єдиною країною, чия економіка скорочувалася протягом минулого року, стала Україна.
Економічному відродженню Центральної та Східної Європи сприяло швидке зростання купівельної спроможності європейців та внутрішнього попиту у найбільших економіках (на 3% — у Польщі, Угорщині та Чехії та на 5,9% — у Румунії). Ще одним чинником, що другий рік поспіль сприяє зростанню економік регіону, стало розширення експорту (на 5,4–8,4% у цих чотирьох країнах) завдяки поступовому поліпшенню економічних умов в Європі.
Сукупний дохід 500 найбільших компаній у регіоні ЦСЄ становить 685 млрд євро, у річному обчисленні він зріс на 1,7%. Мінімальний дохід компанії, представленої у рейтингу ТОП-500, дорівнював 473 млн євро, що на 3% більше, ніж у попередньому рейтингу.
Якщо у минулорічному рейтингу фінансові показники репрезентованих компаній були надто занижені через валютні коливання, то на результати цьогорічного рейтингу ці коливання не вплинули. Протягом минулого року валюти регіону Центральної та Східної Європи були відносно стабільними, і це позитивно вплинуло на показники компаній у нинішньому рейтингу.
Єдиним винятком стала українська гривня, яка знецінилася відносно євро. Це призвело до відчутних розбіжностей між зростанням доходів у місцевій валюті (на 25,9%) та зниженням доходів у євро (на 17,4%).
У першому кварталі поточного року інші місцеві валюти, наприклад у Польщі, Угорщині, Румунії, також подешевшали відносно євро. Це збільшило розрив між середнім зростанням доходів компаній в євро та місцевих валютах.

 

Перспективи
За даними першого кварталу цього року, доходи найбільших компаній регіону знизилися на 3,3% у євро та на 0,9% — у місцевих валютах. За деякими прогнозами, це може свідчити про те, що вражаюче зростання економік ЦСЄ у 2016 році дещо уповільниться. Але фахівці Deloitte зауважують, що не завжди дані першого кварталу відображають тенденції майбутнього року.
Опитування фінансових директорів Центральної та Східної Європи, проведене компанією Deloitte, показало помірно-оптимістичні настрої щодо економічного розвитку у регіоні ЦСЄ. Лише у 63% компаній очікується зростання доходів. Основними джерелами такої невизначеності, на думку експертів, є геополітичні чинники та зниження зовнішнього попиту.
Також були оприлюднені прогнози Міжнародного валютного фонду, який очікує зниження темпів зростання ВВП у семи країнах, представлених у рейтингу. Серед них є і найбільші економіки регіону — Чехія, Угорщина та Польща.
Дані першого кварталу 2016 року в Україні відрізняються від загальної тенденції у регіоні. Уповільнився спад доходів українських компаній до -4,3% у євро, чому сприяла, зокрема, стабілізація курсу гривні. Позитивна динаміка доходів спостерігалася у низки компаній споживчого сектора. За прогнозами МВФ, в Україні цьогоріч очікується зростання ВВП на 1,5%.

 

Здо­бут­ки
Зростання доходів найбільших компаній ЦСЄ відбувалось у всіх галузях економіки, за винятком енергетики і ресурсів, де стагнація була зумовлена низькими цінами на нафту. Компанії промислового сектора зафіксували найвищу динаміку зростання — 7,4% доходів у євро (9,8% у місцевій валюті) переважно за рахунок успішної діяльності автомобільних компаній (12,9%).
Доходи споживчого бізнесу та транспортної галузі зросли на 4,1% у євро (5,9% у місцевих валютах). Торік до рейтингу увійшли п’ять нових представників споживчого сектора та транспортної галузі. За чисельністю компаній це найбільша група у рейтингу, що налічує 183 компанії.
Другий рік поспіль зниження цін на нафту спричиняє падіння доходів нафтових та газових компаній (торік мінус 8,1% у євро та мінус 5,3% у місцевій валюті). Активи 50 найбільших банків зросли в середньому на 5,9% порівняно з 2014 роком. Про зростання активів повідомили 76% банків із рейтингу, водночас середній показник рентабельності власного капіталу дещо знизився — з 8,9% у 2014 році до торішніх 8,5%.
Збільшення частки чотирьох країн регіону, найчисельніше представлених у рейтингу, було пов’язано насамперед зі зростанням доходів у споживчому бізнесі та транспортній галузі, а також у промисловому секторі. Так, для Чехії, де компанії автопромисловості становлять 18% усіх компаній регіону, зростання доходів автомобільного сектора на 19,2% відіграло ключову роль.
Угорщині також удалося скористатись автомобільною кон’юнктурою ринку, тут дохід від автопромислових компаній зріс на 13,3%. Зростання польських компаній було значно динамічнішим завдяки автомобільному сектору (+8,5%) та сектору споживчих товарів (+4,3%). У Румунії найбільш динамічне зростання доходів демонстрували суб’єкти роздрібної торгівлі (+17,8%), що представляють 20% усіх румунських компаній у рейтингу.
На основні три галузі, представлені найбільшими компаніями в регіоні (енергетика та ресурси, споживчий сектор та транспорт, промисловість), як і раніше, припадає понад 90% усіх отриманих доходів.

 

Рет­рос­пек­ти­ва
Загалом основний регіон Центральної та Східної Європи (Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина) та регіон Південно-Східної Європи, у складі якої — країни Балканського півострова (за винятком Греції та Туреччини), за останні десять років пройшли складні етапи економічного розвитку. У 2006–2008 роках був зафіксований бурхливий розвиток світової економіки і країн Європи.
У 2009-му економіки країн Центральної та Східної Європи, держав Південно-Східної Європи опинились у глибокій кризі. Швидко відновлюватись економіка ЦСЄ почала у 2010–2011 роках. На жаль, не надто швидкою була динаміка зростання у Південно-Східній Європі. Через рік темпи економічного розвитку Центральної та Східної Європи значно сповільнюються, а для регіону Південно-Східної Європи розпочинається період помірного відновлення.
Навесні 2013 року для країн ЦСЄ стартував завершальний етап активного розвитку економіки. Ці ж тенденції проявляються у Південно-Східній Європі на шість-дев’ять місяців пізніше. Загалом розвиток відбувався синхронно для всього регіону за деякими винятками для певних ринків на певних етапах.
Навіть за умови сповільнення темпів економічного розвитку ринки, що розвиваються, нарощували темпи зростання вдвічі швидше, ніж розвинені країни. Стрімким темпам економічного розвитку сприяв великий обсяг кредитування від західних банків та їх високе проникнення на ринки країн. У західних фінустановах зосереджено 40–75% загального обсягу банківських активів.
Нові кредити зростали щороку дуже високими темпами, що вимірюється двозначними цифрами. До того ж ЄС розпочав програми з фінансування, а вихід багатьох країн на ринок Євросоюзу підвищив рівень впевненості. Підсилювали зростання економіки і значні обсяги іноземних інвестицій. З 2013 року регіон Центральної і Східної Європи досягнув сталого економічного розвитку і відновлення бізнесу триває, запевняють експерти.

 

Струк­ту­ра влас­но­сті
Більше половини найбільших компаній Центрально-Східної Європи (276) є транснаціональними. Найменша їхня частка в енергетичному секторі, де переважає державна форма власності (майже 45%). В інших секторах частка державного бізнесу надзвичайно низька і коливається в межах кількох відсотків. Це свідчить про успішні процеси приватизації, що пройшла у регіоні, а також про чітко визначені стратегічні пріоритети, нагадують експерти.
Найширше транснаціональні компанії представлені у Чехії, Угорщині, Румунії, Словаччині. В Україні частка мультинаціональних компаній трохи не дотягує 10%, це — результат нестачі інвестицій на нашому ринку. Більшість вітчизняних найбільших компаній (50%) належить місцевим інвесторам. Така структура власності вирізняє Україну з-поміж інших країн регіону.

 

Ви­кли­ки
Економічні потрясіння в нашій країні у минулому році тривали: різке зниження курсу гривні, що відбувалося другий рік поспіль, скоригувало показники вітчизняних компаній у рейтингу. Девальвація скоротила до мінімуму купівельну спроможність наших співгромадян. Це позначилося майже на всьому українському бізнесі, включно з роздрібною торгівлею та банківським сектором. Дещо знизився й обсяг інвестицій у нашу економіку.
Але, незважаючи на економічні виклики, за підсумками минулого року вітчизняним компаніям удалося збільшити доходи у гривні на 25,9%. Зростання продемонстрували практично всі сектори, за винятком сектора «Технології, медіа та телекомунікації». Водночас у євровому еквіваленті доходи майже всіх компаній знизилися на 17,4%. Це дисонує на тлі зростання економік Центральної та Східної Європи.
Зростання доходів змогли показати лише шість вітчизняних компаній, присутніх у рейтингу, чотири з яких — «Кернел», «Миронівський хлібопродукт», «Бунге», «Державна продовольчо-зернова корпорація України» — належать до споживчого сектора. Загалом цей сектор найширше представлений у рейтингу за кількістю компаній.
Енергетика та ресурси, частка якої сягає 41,6% у доходах наших компаній, традиційно залишається однією з найбільших галузей за рівнем доходів.
Цьогорічний рейтинг продемонстрував значну різницю у структурі власності найбільших українських компаній та компаній регіону ЦСЄ. Зокрема, понад 50% вітчизняних компаній у рейтингу належать місцевим інвесторам, тоді як у загальному рейтингу регіону їх менше 15,4%. Водночас транснаціональні компанії (їх частка у рейтингу — 50%) в Україні представлені лише трьома. Значить, у нашої країни є великий інвестиційний потенціал, який залишається нереалізованим.
Ще однією специфічною особливістю вітчизняного бізнесу є кількість персоналу: у наших компаніях, які увійшли до рейтингу, середня кількість працівників сягає 35,6 тисяч, тоді як у середньому в регіоні в найбільших компаніях працює 6,6 тис. співробітників. Великий внесок у цю статистику зробила «Укрзалізниця», яка з 269,8 тис. співробітників посідає перше місце у рейтингу за цим показником.
Дані рейтингу за перший квартал 2016 року свідчать про певну стабілізацію економіки: зниження доходів українських компаній уповільнилося до 4,3%. Проте подальша динаміка залежатиме від низки чинників, зокрема від стабілізації курсу нацвалюти, врегулювання конфлікту на Сході України та ефективності державних рішень зі створення сприятливого інвестиційного клімату.

 

Бан­ків­ська сис­те­ма
Минулий рік та перша половина року нинішнього для нашої банківської системи були переламним періодом. На тлі стагнації ринку та зростання кількості проблемних кредитів НБУ виявив високий рівень недокапіталізації банківської системи та взяв цей процес під жорсткий контроль.
Був розроблений план до 2024 року, що передбачає поступову докапіталізацію фінустанов. Пошук ресурсів для виконання цього плану став основним викликом 2015 року для власників банків. Ситуація ускладнювалася тим, що якість кредитних портфелів і надалі погіршувалася. Показники простроченої заборгованості зросли з 14% на кінець 2014 року до 22% на кінець 2015-го, тож треба було додатково формувати банківські резерви.
Як результат — обсяг докапіталізації ТОП-20 вітчизняних банків сягнув 99 млрд грн. Не обійшлося й без втрат: протягом 2014–2015 років було ліквідовано 80 банків, з них 48 — за порушення нормативів. Сумарні збитки системи за підсумками 2015 року перевищили 66 млрд грн.
Водночас цей процес, як і підвищення вимог НБУ до прозорості структури власності, якості кредитних портфелів, контролю за ризиками, поклав початок очищенню банківської системи. І вже сьогодні експерти говорять про ознаки стабілізації ринку.
Про це, зокрема, свідчить скорочення обсягів рефінансування. Якщо за 2014 рік НБУ видав близько 116 млрд грн рефінансування, то торік та у першому півріччі цього року обсяг рефінансування скоротився до 17 млрд та 390 млн відповідно. Золотовалютні резерви НБУ зросли на 77%, вперше за п’ять років було досягнуто позитивної динаміки.
До того ж зменшилась облікова ставка НБУ з 30% у 2014 році до 16,5% у нинішньому. У першому півріччі поточного року стабілізувався курс гривні. Попри невизначеність із траншем МВФ вартість американського долара коливалася у межах 22—23 грн. Триває й політика послаблення валютних обмежень Нацбанку.
Минулий рік для банківського сектора Центральної та Східної Європи був одним із найуспішніших після глобальної фінансової кризи 2008–2009 років. Найбільші банки регіону збільшили обсяг активів на 5,8% — до 734 млрд євро, 76% банків повідомили про зростання вартості активів.
Більшість із ТОП-50 банків повернулися до прибуткової діяльності й сьогодні зосередилися на підготовці та виконанні середньострокових стратегій, що відображають численні зміни в економіці, регуляторному ландшафті та цифрових технологіях. Керівництво банків зосередилося на пошуку балансу між наявними операційними системами та моделями і новими технологічними розробками.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».