Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Грудень 13, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 09 Жовтень 2015 12:20

Чи має бути ціна на газ ринковою?

Rate this item
(0 votes)

Ни­ні в Ук­раї­ні ці­ни на газ для на­се­лен­ня ре­гу­люю­ть­ся дер­жа­вою і є штуч­но за­ни­же­ни­ми по­рів­ня­но з рин­ко­ви­ми. Це спри­чи­няє низ­ку проб­лем для еко­но­мі­ки та доб­ро­бу­ту на­ших спів­гро­ма­дян, ствер­джу­ють екс­пер­ти Цен­тру еко­но­міч­ної стра­те­гії.

Зокрема, низькі ціни не покривають витрат «Нафтогазу» на закупівлю блакитного палива для потреб домогосподарств, а дефіцит покривається за рахунок держави. Різниця в цінах для населення та промисловості (більш ніж у п’ять разів на кінець 2014 року) створює стимули для корупції.
Занижена ціна призводить до падіння власного видобутку газу (близько 1 млрд кубометрів на рік — за даними «Укргазвидобування») та збільшує імпортозалежність. Низькі ціни не мотивують до заощадження енергії, залишаючи енергоефективність комунального сектора вкрай низькою. Занижена ціна збільшує соціальну несправедливість — субсидується споживання як багатих, так і бідних, але при цьому багаті споживають більше газу.


Регульована низька ціна на природний газ для потреб населення може існувати, зазначають експерти, поки в країні є газ власного видобутку, собівартість якого відрізняється від світових цін. Тарифи, що базуються на собівартості місцевого видобутку, не обтяжують споживачів фінансово, але призводять до проблем в економіці.
Газ є ринковим товаром, і цього не можна ігнорувати за умов побудови відкритої економіки, коли Україна змушена купувати половину газу за кордоном для задоволення сукупного попиту в середині країни. Занижені ціни на газ ведуть до розбалансування державних фінансів та унеможливлюють макрофінансову стабільність, підкреслюють експерти.
Впровадження ринкових цін покликане усунути дисбаланс «Нафтогазу» та державного бюджету, навіть за умов субсидіювання споживання та енергоефективності. А за рахунок цього зніметься навантаження непрямих субсидій заможним домогосподарствам та втрат від корупції, знизяться витрати на обслуговування боргу.
Поліпшення становища видобувної галузі та суміжних виробництв дозволить отримати більше доходів від ренти, податків та дивідендів, прогнозують експерти. Побічний ефект — зменшення імпорту — позитивно позначиться на платіжному балансі та усуне тиск на курс гривні. Будь-яке заниження ціни на газ для населення стимулює зловживання, оскільки стає вигідно використовувати цей газ для виробничих потреб.
Дієвим засобом боротьби з корупцією, пов’язаною з використанням різниці цін на газ, є встановлення ринкових цін для всіх категорій споживачів, зауважують експерти. За повноцінної реформи це ліквідує саму можливість для заробітку на арбітражі та отримання корупційної ренти у майбутньому.


ПОТЕНЦІАЛ
За низьких регульованих цін власний видобуток, найімовірніше, продовжить скорочуватися, а імпортозалежність залишатиметься високою. Натомість за ринкової ціни після сплати ренти у «Укргазвидобування» залишалися б кошти, які відповідали б рівню граничних витрат на видобуток традиційного газу з нових свердловин на освоєних родовищах і стимулювали б нарощування обсягів видобутку.
Допоки через штучно низькі ціни субсидується надлишкове споживання, а вартість встановлення засобів обліку та тепломодернізації окупається лише за 10–15 років, у населення не може бути мотивації до заощадження енергоресурсів. Після підвищення цін на газ до ринкового рівня така мотивація з’явиться (потенціал скорочення витрат газу на потреби населення в Україні становить від 20 до 60%).
У побутовому секторі споживається 58% газу від усього обсягу енергоресурсів, це дуже багато порівняно з державами Центральної та Східної Європи. Там використовується багато інших паливних ресурсів — тверде паливо, електроенергія, біопаливо.
Ціна на газ для українців та його імпортна ціна створює дефіцит «Нафтогазу» і збільшує дефіцит держбюджету. Це стало однією з причин економічної кризи 2014 року, зауважують експерти. Багато років ціна на газ для домогосподарств залишалася низькою завдяки тому, що в Україні є власний видобуток, тож усі наші уряди могли тримати низькі газові ціни для людей.
Останніми роками ціни на блакитне паливо для домогосподарств і ціни на газ, що імпортується, різнилися більш ніж у п’ять разів. Лише на початку цього року під тиском МВФ уряд був змушений підняти тарифи на блакитне паливо для населення. «Нафтогаз» був збитковим, його валові збитки виникли від оптової торгівлі газом для потреб українців. Це створювало прихований дефіцит держбюджету (5% ВВП у 2014-му, за підрахунками МВФ).
Видобуток газу в Україні не збільшувався, а стагнував. Навіть у 2011–2012 роках, коли ціна на російське паливо сягала неймовірних висот, у нашій державі не відбувалося логічного збільшення видобутку газу, адже «Укргазвидобування» отримувало незначні кошти за видобуток блакитного палива — 345 грн за тисячу кубів.
Із цієї суми вираховувалася рента, яку компанія сплачувала державі, тож їй банально не вистачало грошей на розробку нових родовищ для збільшення обсягів виробництва. Зараз компанія отримує за видобутий кубометр газу 1590 грн, половина заробленого йде на виплату ренти до держбюджету, виробникам залишається близько 23 долари від газокубу.


МОТИВАЦІЯ
Упродовж багатьох років промисловість скорочувала обсяги споживання газу через те, що ціни на нього зростали, та й економічна криза давалася взнаки, підприємствам було вигідніше інвестувати в енергозберігаючі технології. А ось населення майже не зменшило споживання газу, відбувається приховане дотування багатих і бідних через низькі ціни на газ порівняно з імпортним паритетом. Ціни, які платять власники великих маєтків, суттєво відрізняються від цін на імпортний газ, тож дотацій від держави більше отримують багаті, ніж бідні українці.
У структурі витрат домогосподарств комунальні платежі, за даними Держкомстату, в середньому становлять 8% їхніх доходів. Країни, які проводили газову реформу, починали зі зменшення регулювання цін у секторі, де домінує держвласність. На цьому етапі змінювалася роль держави — відбувався перехід від прямого управління сектором до ринкового чи економічно обґрунтованих цін.
Держава залишала для себе обмежену роль регулятора, намагалася створювати конкурентне середовище, прагнула мотивувати і стимулювати енергоефективність через свої численні програми і одночасно удосконалювала систему соцзахисту. Адже якщо є шок (підвищення тарифів), має бути терапія (соціальна підтримка).
Сукупність цих заходів при проведенні реформ приносила позитивні результати — оздоровлення держфінансів, підвищення рівня енергетичної безпеки та ефективності споживання енергоресурсів (від 20 до 60% залежно від місцевості). Але, на жаль, зростали витрати людей на комунальні послуги. Приміром, у Молдові вони сягнули 40%, у Польщі — 20% доходів домогосподарств. Тоді держава вводила механізми соціальної підтримки.
Для України корисним може бути досвід Польщі у проведенні комплексних газових реформ, кажуть експерти. У цій країні у 1991–1994 влада підвищила ціни на газ для населення в п’ять-шість разів, а 100% газових активів, які перебували у держвласності, були приватизовані. Водночас пройшло розмежування видобування, експортування, дистрибуції газу.
У Польщі був створений незалежний регулятор, прийняті ефективні енергетичні закони, і газові тарифи для населення продовжували поступово підвищуватися залежно від цін на імпортоване паливо. В результаті комунальний сектор отримав 34% економії енергоресурсів, на 7% зріс власний видобуток газу.
Утім, у країні залишилися проблеми, зокрема нестача конкурентного середовища. Польські держкомпанії продовжують постачати споживачам до 95% газу, а держава продовжує працювати над створенням механізму диверсифікації імпорту газу, будувати газосховища, прагне посилити конкуренцію на газовому ринку.


ДОСВІД
Аби уникнути помилок, не варто забувати і про половинчасті молдавські реформи. Економіка цієї країни на 98% залежить від імпорту російського газу, а дефіцит державного бюджету сягає 6% ВВП через борги за газ. Тож російський «Газпром» запропонував Молдові продати 50% газових активів. Країна погодилася на це і почала платити за тисячу кубів російського газу 80 дол.
Згодом «Газпром» підвищив газову ціну для Молдови до 253 дол., потім до 400 дол., далі знизив до 285 дол. При цьому молдавський уряд весь час підвищував тарифи для населення на газ та опалення. Але відбулася девальвація молдавської валюти (лея), і у влади не вистачило політичної волі на те, аби зрівняти тарифи з вартістю російського газу.
Тож з 2011 року газові тарифи не змінювались. Молдова домоглася 25% економії енергоносіїв, але не вийшла зі збитків, зокрема через те, що постачання газу залишилось у державній власності. Нині держкомпанія, яка займається цим, проходить процес банкрутства.
У Придністров’ї ціни на газ залишаються низькими, його споживачі не платять за боргами і у Молдові виникають проблеми з фінансами. Аналогічна ситуація може виникнути і в Україні, адже донеччани і луганчани теж не поспішають гасити газові борги.


ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК
Вплив ринкових газових цін на держфінанси досить прозорий, зазначають експерти, бо вони дозволяють пом’якшити соціальну кризу. У 2011–2015 роках рівень державної підтримки невпинно зростав і нині доходить до 5,6% ВВП. Через занижені ціни на газ зростає дефіцит державного бюджету та держборгу, збільшується тиск на гривню через великий імпорт та обслуговування зовнішніх боргів.
Ринкові газові ціни допомогли б усунути дисбаланс «Нафтогазу», не було б потреби інвестувати кошти у його «чорну діру». Пом’якшиться й тиск на гривню через те, що імпорт блакитного палива скоротиться і залучатимуться іноземні інвестиції у газову галузь. Серед негативів газової реформи експерти називають зростання бюджетних витрат на субсидії та програми енергоефективності.
Водночас на викорінення корупції у газовій сфері ринкові ціни впливатимуть позитивно. На різниці в цінах на блакитне паливо для населення і промисловості можна непогано заробити, якщо дешевий газ, призначений для домогосподарств, спрямувати на промислові потреби. Ринкові ціни усунуть передумови для корупції — не буде можливості заробляти на різниці в цінах.


ПЕРПЕКТИВИ
Ринкові ціни сприятимуть зменшенню обсягів газового імпорту. У держбюджеті залишиться більше грошей, які можна буде спрямувати на соцвитрати. Якщо власний видобуток газу зросте на 10% і його споживання зменшиться на 15–20%, держскарбниця може додатково отримати 2,5 млрд дол.
Ринкові ціни мають прямий вплив на енергоефективність: люди починають утеплювати будинки, встановлювати лічильники і регулятори тепла. Це може зменшити споживання енергоресурсів на 20–60%. Держава, вважають експерти, повинна провести енергоаудит, залучати кредити і гранти для термомодернізації будинків, інформувати людей про свої енергопрограми.
Соціальний ефект від запровадження ринкових цін на газ, на думку експертів, буде змішаним. Зараз усе населення несе витрати за газ на рівні податків, які йдуть у держбюджет, звідки фінансується «Нафтогаз», при цьому багаті залишаються у виграші. Завдяки ринковим цінам відбудеться перерозподіл витрат на користь малозабезпечених.
Витрати на комуналку з нинішніх 8% зростуть до 8,23% залежно від доходів домогосподарств. За підрахунками МВФ, майже чверть українців, які отримують малі доходи, витрачають на комуналку 7,5% — допомагають субсидії. Близько 50% наших співгромадян платять за комунальні послуги до 15% доходів, а майже 25% українців — до 23% статків.
Від запровадження ринкових цін на газ найбільше постраждає середній клас, констатують експерти. Тож на нього слід зорієнтувати державні програми зі стимулювання енергозбереження (гранти, податкові відшкодування, державна допомога у виплаті кредитів). Багаті українці не помітять зростання тарифів, і це не вплине суттєво на структуру їхніх витрат.
Малозабезпеченим підвищення тарифів компенсуватимуть через механізм прямих грошових субсидій. Діюча система субсидіювання не зменшує стимулів до енергозбереження, оскільки дозволяє домогосподарству скорочувати розмір майбутніх платежів за житлово-комунальні послуги, споживаючи менше у поточному періоді.
За оцінками МВФ, бюджетні витрати на субсидування українців сягатимуть 2,5–2,8% ВВП. Конкуренція серед постачальників комунальних послуг має призвести до підвищення їхньої якості. Газова реформа принесе позитивні результати, якщо не буде фіскальної кризи, падіння нацвалюти, великого дефіциту держбюджету, запевняють експерти.
Аналіз впливу ринкових та занижених цін на газ на різні аспекти свідчить, що у разі встановлення ринкової ціни на газ для всіх категорій споживачів у виграші опиняються компанії-постачальники, держава та у більш тривалій перспективі — домогосподарства. У програші — отримувачі корупційної ренти та заможні домогосподарства з більш високим рівнем споживання. Загалом для економіки позитивні ефекти від запровадження ринкових цін на газ будуть значно переважати негативні, переконують експерти.
При цьому газова реформа буде ефективною та успішною лише за умови грамотного застосування компенсаторів. Зокрема, надання прямих субсидій населенню на оплату комунпослуг, запровадження програм стимулювання енергоефективності, створення умов для вільної ринкової конкуренції та ефективного незалежного регулятора енергоринку.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».