Варто лише сказати, що першим директором нашого агентства був Дмитро Донцов, що одним із видатних директорів був Володимир Нарбут, що в агентстві працювали такі яскраві письменники, як Тичина, Трублаїні, Десняк, Багрицький, Катаєв, Олєша, Ілля Ільф і багато інших.
Аби поділитися цією історією, розповісти про наші сторінки, ми започатковуємо цикл зустрічей до 100річчя Укрінформу. І перша — «Григорій Гладинюк: кріпак, який подарував Києву палаци» — присвячена нашій домівці, де ми працюємо.
Насамперед це історія фантастично яскравої, непересічної, потужної особистості. Григорій Гладинюк — це справді фантастична людина, яка пройшла шлях від кріпака до купця першої гільдії, мецената, надзвичайно відомої в дореволюційному Києві людини», — підкреслив Олександр Харченко.
Водночас він зазначив, що історія Гладинюка і цієї будівлі переплітається з іншими історіями. Зокрема, архітектора Володимира Ніколаєва, який рівно 130 років тому взяв під свою опіку будівництво цього будинку і за чиїм проектом він був споруджений. Це історія Михайла Грушевського, який у 1905–1907 роках жив у цьому будинку.
Зрештою, це історія самого будинку — спочатку це був фешенебельний готель «Гладинюк», який входив до четвірки найкрутіших готелів Києва, потім це була домівка багатьох творчих колективів. З 1986 року — це домівка РАТАУ, а потім Укрінформу.
«Історія цього будинку, ті імена, які з ним пов’язані, зобов’язують нас жити так само яскраво, як ці люди. Ми не маємо права бути вторинними, не маємо права бути аутсайдерами. І, спираючись на цю історію, ми маємо зробити все, щоб майбутнє цього агентства було таким же яскравим і непересічним», — підкреслив Харченко.
Про Григорія Гладинюка та історію цього будинку на колишній Фундуклеївській, 8, розповів під час презентації києвознавець, письменник Віталій Ковалинський.
Він зазначив, що меценат, зокрема, побудував також лікарню у Базалії на Хмельниччині для своїх земляків, сьогодні тут районний інтернат для людей похилого віку та інвалідів; заповів кошти на будівництво дитячого притулкуясел у Києві, і з 1920х років у цьому будинку був прописаний Інститут цукрових буряків УААН; його коштом у Києві була відкрита Міська лікарня для хронічно хворих, що носила його ім’я.
«Це була рідкісна особистість. Головним для нього було зробити добро людям. За це ми йому і дякуємо», — сказав Віталій Ковалинський. Він подарував Укрінформу перше видання своєї книги «Меценаты Киева» 1995 року, один з розділів якої присвячений Гладинюку.
Про будинок, де нині мешкає Укрінформ, та архітектора Ніколаєва, за проектами якого було побудовано понад півтори сотні споруд у Києві, розповів присутнім києвознавець, письменник Михайло Кальницький.
«Дуже буде приємно, якщо цей будинок поступово буде акумулювати матеріали, пов’язані з Гладинюком, з Ніколаєвим, із тими людьми, які тут жили», — подав ідею Михайло Кальницький.
Гендиректор Укрінформу під час заходу повідомив, що вже існує проект меморіальної дошки, присвяченої Григорію Гладинюку, яка в майбутньому прикрашатиме фасад будинку агентства. Він подякував працівниці Укрінформу Таїсії Шаповаленко за велику роботу в київських архівах у пошуках матеріалів про мецената.
Як уточнила сама Таїсія Шаповаленко, документи засвідчують, що Михайло Грушевський зупинявся в готелі Гладинюка не тричотири роки, а всі дев’ять.
«У нас є всі дані про це перебування і про дружбу Гладинюка і Грушевського», — сказала вона, пообіцявши в майбутньому оприлюднити інші цікаві дані.
Присутні на зібранні тепло привітали Аллу Рожеву та інших родичів мецената Григорія Гладинюка.