Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 23, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 02 Жовтень 2015 21:32

Трійка за реформи

Rate this item
(0 votes)

Про­ве­ден­ня ре­форм у різ­них сфе­рах су­спіль­но­го жит­тя ста­ло чи не пер­шо­ряд­ним зав­дан­ням, ви­ко­на­ти яке зо­бов’­яза­ли­ся по­лі­тич­ні си­ли, що прий­шли до вла­ди вна­слі­док Ре­во­лю­ції гід­но­сті.

Зрештою, західні партнери України, які погодилися підтримувати офіційний Київ не тільки політично, а й фінансово — особливо після анексії Криму та російської агресії на Донбасі, так само вимагали від нової української влади проведення цілої низки перетворень як умови продовження допомоги з їхнього боку.
Очевидно, що за півтора року, що минули з часу завершення подій на Майдані, прості українці навряд чи могли сподіватися на фундаментальні зміни у своєму житті внаслідок проведених реформ. Разом із тим цей часовий відтинок уже достатньо великий, аби зрозуміти, який вплив мали реформаторські зусилля українського керівництва на думки і погляди громадян.
Тож експерти Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова за фінансової підтримки програми Європейського Союзу вирішили дослідити, чи відчувають українці вплив декларованих владою реформ, чи вірять у їх успішність, кого звинувачують у невдачах реформ, а кого вважають їх рушіями, як перебіг реформ впливає на їхню поведінку.


Як виявили дослідження, майже кожен українець відчув на собі наслідки фінансово-економічної кризи: 59% — дуже серйозно, 37% — певною мірою. Головним економічним наслідком кризи для більшості людей стало зростання цін (75%) і пов’язані з цим зменшення купівлі одягу та інших речей (72%), скорочення споживання продуктів харчування (67%) та обмеження купівлі ліків і медичних послуг (55%). Зменшення заробітної плати відчув кожен четвертий українець.
Опитування засвідчило скептичне ставлення наших співгромадян до перспектив декларованих владою реформ: лише 5% українців упевнені в успішному здійсненні реформ, 25% схиляються до такої точки зору попри деякі сумніви. Натомість в абсолютної більшості людей песимістичний погляд на перспективи реформування країни. Майже кожен третій (32%) має певну надію, однак загалом не вірить в успіх реформ, а 30% повністю позбавлені такої віри.
Характерним є й регіональний розподіл відповідей на це запитання. На заході та в центрі країни кількість оптимістів дещо вища — 39% і 32%. Натомість на півдні, сході та на Донбасі (Донецька та Луганська області) їх менше — 23%, 27% і 24%. Очевидно, такі відмінності пов’язані з політичними уподобаннями мешканців різних регіонів.
Представники центральних і особливо західних областей більше підтримують Президента та політичні сили, які зараз утворюють коаліцію, ніж їхні співвітчизники з південних і східних регіонів. Це, зрозуміло, накладає відбиток на їхні очікування щодо успішності реформ, які намагаються проводити представники провладних політичних сил. Поза тим, домінування негативних очікувань в усіх регіонах вказує на своєрідний консенсус щодо існування значних сумнівів у здатності влади впровадити необхідні реформи.

ЗНЕВІРА
Украй невтішними є й оцінки прогресу у здійсненні реформ із боку українських громадян: майже половина з них (48%) вважає, що за півтора року влада не зробила нічого з того переліку реформ, які вона мала втілити в життя на цей момент. На думку кожного четвертого, українській владі вдалося виконати близько 10% із того, що вона запланувала, а на думку кожного десятого — не більше третини. А от тих, хто вважає, що керівництво держави уже зробило більшу частину обіцяного, набралося менше відсотка.
Таку катастрофічну оцінку прогресу реформ із боку українців експерти пояснюють кількома чинниками — як об’єктивними, так і суб’єктивними. До категорії об’єктивних вони зараховують те, що будь-який період після революцій чи радикальних змін політичного ландшафту характеризують дуже високі — зазвичай завищені — очікування людей щодо змін, які повинна принести нова влада.
В абсолютній більшості випадків реальний прогрес нового керівництва — під впливом різних чинників — помітно відстає від таких очікувань населення. Україна після втечі Президента Віктора Януковича не стала винятком із цієї тенденції.
До того ж впровадження будь-яких реформ пов’язано з певним часовим лагом, який відділяє кроки держави, спрямовані на зміну поточної ситуації, від появи нового сприйняття населення щодо реальних наслідків цих кроків, підкреслюють експерти. Реформаторські зусилля держави потребують часу для того, аби їхнє впровадження призвело до змін у повсякденному житті людей.
Приміром, реформа децентралізації за великої чисельності населення та регіонального розмаїття України вимагатиме кілька років для повноцінного втілення в життя. Після чого її наслідки можуть стати відчутними для критичної маси людей. Із такою затримкою зіткнулися й чимало реформаторів у Центральній та Східній Європі, що пішли шляхом децентралізації раніше за Україну.
В наших реаліях не менш важливими є й суб’єктивні чинники, нагадують аналітики. Очевидно, що прогрес української влади у здійсненні обіцяних реформ виявився далеким від того, який можна було очікувати. На це, зокрема, вказували експерти й оглядачі, яких Фонд «Демократичні ініціативи» опитав у торішньому грудні і цьогорічному липні. Обидва рази більшість із них назвали зволікання з проведенням реформ головною невдачею нової української влади.

АНТИПРОГРЕС
Опитування громадської думки засвідчило, що звичайні українці розділяють критичне ставлення експертів до політичного керівництва країни. Зрештою, проблемним моментом проведення реформ в Україні залишається брак ефективної комунікації між владою і народом. Навіть у тих сферах, де держава здійснює реформи, вона зазвичай не розтлумачує людям їхній зміст і можливі наслідки.
Натомість у тих сферах, де реформи буксують, відсутнє пояснення того, чому так відбувається і що стоїть цьому на заваді. Опитані громадяни також підтвердили цю проблему: лише 9% українців переконані, що уряд якісно інформує народ про свою роботу і стан реформ. З іншого боку, 24% вважають, що подібної інформації від уряду багато, але вона незрозуміла, 28% — що такої інформації недостатньо, а 39% — що вона часто не відповідає дійсності.
Не дивно, що за слабкої комунікації українці здебільшого не відчувають прогресу реформ навіть там, де його можна об’єктивно виміряти. Оцінка прогресу реформ так само дещо відрізняється поміж регіонами України. Як і у випадку прогнозів, мешканці західних областей трохи краще ставляться до реформаторських зусиль влади — там тільки 36% вважають, що вона нічого не зробила.
На півдні та сході аналогічний показник суттєво вищий — 56% і 61%. Жителі центру та підконтрольних Україні територій Донбасу схиляються до проміжної позиції. В обох випадках близько 48% опитаних не побачили жодного прогресу в здійсненні реформ, однак у всіх регіонах кількість тих, хто відчув помітний прогрес, мізерна.
Підтвердженням украй негативної оцінки реформаторських зусиль української влади слугують результати опитування, яке провів Центр Разумкова у травні цього року. За 10-бальною шкалою українці оцінили прогрес за майже всіма напрямами реформ від двох до трьох балів. Єдиним незначним винятком стала популяризація України у світі, яка здобула 3,86 бала.
Більше того, люди переважно не бачать ніякого впливу реформаторських дій влади у різних сферах на своє становище — ні позитивного, ні негативного. Зважаючи на далекі від очікуваних темпи реформ та затримку їхніх наслідків для повсякденного життя наших співгромадян, такі результати не мають дивувати.

ЗДОБУТКИ
Тим часом експерти Реанімаційного пакета реформ (це — громадська платформа, яка об’єднує провідні неурядові організації й експертів з усієї України та виконує функції координаційного центру з розробки та реалізації ключових реформ в Україні) наголошують, що реформи фінансового (банківського) сектора таки зрушили з місця.
Відповідно до планів Коаліційної угоди ухвалено Закон «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо розкриття інформації». Завдяки цьому розкривається інформація щодо пов’язаних осіб. Почав діяти Закон «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», тож можна ознайомитись із даними рефінансування банків.
Дочекались і Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банками осіб». У ньому прописано відповідальність за умисне банкрутство фінустанов. Сприятиме забезпеченню сталої та прогнозованої ресурсної бази для банків Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів».
Допоможуть зафіксувати інституційну спроможність та фінансову незалежність Нацбанку закони «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України» та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розбудови інституційної спроможності Нацбанку».
Удосконалить процес повернення депозитів від банків-банкрутів Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку».
Разом із тим експерти РПР констатують, що Коаліційна угода та Програма Уряду у розділах фінансового сектора не деталізовані та не містять чітких заходів із реформування. Хоча Нацрадою реформ було схвалено Комплексну програму розвитку фінансового сектора України до 2020 року. У ній враховано всі пропозиції експертів РПР.
Серед них найбільш пріоритетні, зокрема, про ухвалення закону про страхування, реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом, про удосконалення проходження бюджетного процесу (Бюджетної резолюції), про захист прав кредиторів та споживачів фінансових послуг, про державне стратегічне планування, про запровадження трирічної бюджетної декларації, про систему валютного регулювання та валютного контролю, про похідні фінансові інструменти (деривативи).
Позитивно оцінюють експерти РПР і реформи в енергетичній сфері: ухвалено давно очікувані закони «Про ринок природного газу», «Про підвищення інвестиційної привабливості «зеленої енергетики»», «Про стабілізацію фінансового становища «Нафтогазу»», впроваджуються стандарти ініціативи прозорості видобувних галузей, внесено зміни до Закону «Про акціонерні товариства», стимулюється процес енергоефективності, ухвалено Закон «Про здійснення права власності у багатоквартирному будинку», втілюється механізм енергосервісних договорів.
Але, як зазначають експерти РПР, процес підвищення прозорості енергетичної галузі імітується. Не прийнято закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. А реформування системи управління держпідприємствами розпочато частково — лише в нафтогазовому комплексі. Не зрушив із місця й процес переходу на стимулююче тарифоутворення.

ПОРАДИ
Експерти РПР радять уряду разом із представниками споживачів переробити та прийняти оновлену Енергетичну стратегію України до 2050 року, доопрацювати Закон «Про ринок електричної енергії», прийняти Закон щодо земель енергетики. Важливо закінчити процеси реформування системи управління державними енергетичними підприємствами. Тож необхідно ухвалити закони про корпоратизацію «Енергоатома» та «Укренерго». Також уряду треба забезпечити підвищення рівня прозорості енергетичної галузі. Експерти пропонують уряду ухвалити закони «Про енергоефективність будівель», «Про комунальні послуги», «Про комерційний облік у сфері комунальних послуг».
Уряд, вважають експерти РПР, намагається рухати й пенсійну реформу. Зокрема, Кабмін вніс на розгляд Верховної Ради законопроект щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій.
У ньому враховано пункт 8 Програми Уряду «Нова соціальна політики», де передбачається створення справедливої соціальної системи пенсійного забезпечення, скасування спеціальних пенсій через перехід на єдиний принцип нарахування пенсій, розвиток недержавного пенсійного страхування, запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування.
У законопроекті йдеться про розроблення реального механізму осучаснення пенсій, про розвиток недержавного пенсійного страхування, поетапний перерозподіл розміру сплати єдиного соцвнеску між роботодавцем і найманим працівником.
На жаль, Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення у своєму висновку рекомендував народним депутатам відправити законопроект на повторне перше читання. Це значно ускладнило проведення пенсійної реформи. Її відсунули на невизначений термін: кілька разів відкладалося голосування за законопроект, який включався до порядку денного Верховної Ради.
Експерти РПР радять уряду зафіксувати, що умови участі у накопичувальній системі загальнообов’язквого державного пенсійного страхування мають бути однаковими для всіх вікових категорій (у законопроекті йдеться, що лише для осіб, які на 1 січня 2017 року досягнули 35-річного віку, накопичувальна система є обов’язковою, а для осіб від 36 до 55 років — обирається добровільно).
Експерти вважають, що пенсії, призначені на пільгових умовах та за вислугу років, так звані доплати до пенсій слід виплачувати з держбюджету як соціальну допомогу для осіб, які потребують підтримки держави як малозабезпечені категорії.
На думку експертів РПР, варто змінити дизайн другого рівня системи пенсійного забезпечення: надати можливість застрахованій особі обирати агресивність інвестування її пенсійних внесків. Доцільно законодавчо затвердити можливість часткового використання пенсійних коштів у випадках критичних захворювань, сплати відсотків за іпотечним кредитом та навчання дітей.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».