— На жаль, змушений констатувати, що упродовж 2015 року — порівняно з 2014-м — вона погіршилася. Так, слідчі органи військової прокуратури протягом минулого року розслідували 23485 кримінальних проваджень, а у 2014-му — 6156, тобто їх кількість зросла майже у чотири рази.
Погіршилася криміногенна ситуація і в районі проведення антитерористичної операції: військовими прокуратурами розпочато 3164 кримінальних провадження (2014 рік — 1030). Щодо 940 з них досудове розслідування вже закінчено.
Найбільш поширеними є злочини, пов’язані з ухиленням військовослужбовців від військової служби, — 1004, порушення правил поводження зі зброєю — 180, а також викрадення, привласнення ними зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військового майна — 68.
— Не є та­єм­ни­цею, що окре­мі вій­сь­ко­ви­ки ско­юють у райо­ні АТО тяж­кі зло­чи­ни, у то­му чис­лі вбив­ства лю­дей,...
— Дійсно, у 2015 році за фактами вчинення кримінальних правопорушень проти цивільного населення лише військовими прокурорами розпочато 94 кримінальних провадження. Із тих, що розслідувалися слідчими військових прокуратур (37), у 14 провадженнях обвинувальні акти вже спрямовано до суду.
Зокрема, Головною військовою прокуратурою закінчено досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою командира роти міліції особливого призначення «Торнадо» Р. Оніщенка та 7 його підлеглих. Вони, зокрема, звинувачуються у створенні злочинної організації, скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, серед яких — викрадення місцевих жителів, їх катування, вимагання грошових коштів від місцевих підприємців тощо: загалом 68 епізодів злочинної діяльності.
Уже надіслано до суду обвинувальний акт стосовно військовослужбовців 34-го батальйону територіальної оборони капітана юстиції І. Кононова, старшого прапорщика І. Рябоконя та солдата С. Геращенка, які у стані алкогольного сп’яніння за попередньою змовою дезертирували. При цьому ще й прихопили зброю і заволоділи автомобілем громадянина, вбивши його.
Також спрямований до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно військовослужбовця 28-ї окремої механізованої бригади С. Гнідіна, який у жовтні 2014 року вчинив жорстоке вбивство двох цивільних осіб з їх попереднім викраденням та катуванням.
— Яки­ми під­роз­ді­ла­ми пред­став­ле­на вій­сь­ко­ва про­ку­ра­ту­ра в райо­ні АТО? Чи до­стат­ньо сил?
— На сьогодні утворено військову прокуратуру сил антитерористичної операції (на правах регіональної). У її підпорядкуванні перебувають військові прокуратури Харківського, Донецького та Луганського гарнізонів, працюють 112 прокурорсько-слідчих працівників. Вони, зважаючи на результати роботи, професійно виконують свої функціональні обов’язки.
— Чи взає­мо­ді­ють вій­сь­ко­ві про­ку­ро­ри з вій­сь­ко­вою служ­бою пра­во­по­ряд­ку Зброй­них Сил Ук­раї­ни, СБУ, а та­кож коман­ду­ван­ням вій­сь­ко­вих час­тин і під­роз­ді­лів?
— Така взаємодія налагоджена і є достатньо ефективно. Окрім цього, для вирішення найбільш складних та проблемних питань, що потребували скоординованих зусиль усіх зацікавлених органів, ми провели міжвідомчі наради, в яких взяли участь представники МО, Антитерористичного центру при СБУ України та інших структур.
На них розглядалися стан законності та правопорядку під час організації функціонування пунктів контролю в’їзду і виїзду, блокпостів у районі АТО, забезпечення контролю за переміщенням товарів через лінію зіткнення, запобігання і протидія терористичним проявам тощо.
— Сво­го ча­су до чин­но­го за­ко­но­дав­ства бу­ли вне­се­ні до­пов­нен­ня що­до від­по­ві­даль­но­сті вій­сь­ко­во­служ­бов­ців за зло­вжи­ван­ня спирт­ни­ми на­по­ями. Які ре­зуль­та­ти цьо­го? Хо­ті­ло­ся б по­чу­ти кон­крет­ні циф­ри, фак­ти, які від­об­ра­жа­ють бо­роть­бу з цим злом.
— За ініціативою Генеральної прокуратури України наш парламент доповнив Кодекс України про адміністративні правопорушення новою главою — «Військові адміністративні правопорушення», якою встановлено відповідальність за зловживання алкогольними напоями. Наприклад, передбачено адміністративну відповідальність у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті. Подібне покарання несуть і за низку інших військових посадових правопорушень. Зокрема, зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень, бездіяльність, недбалість.
Адміністративно-караними стали правопорушення, пов’язані з непокорою, самовільним залишенням військової частини, необережним знищенням або пошкодженням військового майна, порушенням правил несення бойового чергування, поводження зі зброєю.
Крім того, військовими прокурорами було проведено більше 400 занять із командирами військових частин, під час яких мої колеги роз’яснили механізм застосування наданих їм повноважень, пов’язаних із притягненням підлеглих до адміністративної відповідальності. За час, що минув відтоді, командирами складено понад 8 тисяч протоколів, а ще більш як тисячу складено військовими прокурорами.
Хочу підкреслити, що лише репресивними заходами це зло не подолати, проте свою превентивну функцію вони, безумовно, виконують. Але тут потрібна щоденна наполеглива виховна робота офіцерів.
— Ко­руп­ція є чи не най­страш­ні­шим злом не тіль­ки у на­шо­му су­спіль­стві, а й у Зброй­них Си­лах. Роз­ка­жіть про здо­бут­ки вій­сь­ко­вої про­ку­ра­ту­ри на фрон­ті вій­ни з нею.
— За минулий рік військовими прокурорами надіслано до суду 128 кримінальних проваджень про злочини з ознаками корупції стосовно 149 посадових осіб, із них щодо 78 осіб — про одержання хабарів. Для порівняння: за весь 2014 рік до суду надіслано 64 обвинувальних акти щодо 68 осіб, з яких 17 — за хабарництво.
Спрямовано до суду 25 обвинувальних актів відносно 29 осіб, які вчинили розкрадання військового майна шляхом зловживання службовим становищем.
Наприклад, сьогодні розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням колишнього начальника Департаменту закупівель та постачання матеріальних ресурсів МО України З. Він звинувачується у намаганні придбати у приватного підприємства дизельне пальне на суму понад 443 млн гривень, незважаючи на те що існувала можливість зробити це за більш вигідною ціною (майже на 12 млн грн дешевше).
Розслідується кримінальне провадження за підозрою цілого ряду керівників офіцерського складу речових служб Національної гвардії України. Вони звинувачуються у заволодінні шляхом зловживання службовим становищем речовим та іншим військовим майном вартістю майже 300 тисяч гривень. Трьом підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ще двом — у вигляді особистого зобов’язання.
Притягнуто до кримінальної відповідальності старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області підполковника юстиції П. Поповича. Цей «бізнесмен» отримав від громадянина 300 тисяч гривень. Ціна питання — непритягнення його до кримінальної відповідальності.
Військовою прокуратурою Одеського гарнізону розслідується кримінальне провадження щодо виконувача обов’язки директора державного підприємства МО «Південвійськбуд» та директора одного з товариств з обмеженою відповідальністю, які отримали хабар у сумі 500 тис. грн за підключення і використання технологічних електричних мереж.
Слідчим відділом військової прокуратури Південного регіону України спрямовано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно військового комісара Одеської області полковника Ю. Піскуна, а також працівника цього комісаріату та громадянина, які допомагали окремим громадянам уникати призову до війська.
Крім того, упродовж минулого року військовими прокурорами надіслано до суду 67 протоколів про корупційні правопорушення, за результатами розгляду яких 63 службові особи судом визнано винними та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Військовими прокурорами розслідуються справи, пов’язані з незабезпеченням військовиків обмундируванням, іншим військовим майном. Наприклад, в одному з навчальних центрів 1300 військовиків, призваних під час п’ятої хвилі мобілізації, упродовж тривалого часу проходили службу в цивільному одязі. За цим фактом зареєстровано кримінальне провадження, яке розслідується. Подібні випадки виявлялись і в інших частинах.
— Роз­ка­жіть і про та­кий на­прям ро­бо­ти, як бо­роть­ба з ухи­лен­ням від вій­сь­ко­вої служ­би (де­зер­ти­ри).
— Відповідно до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань упродовж 2015 року розслідувалося 14894 кримінальних провадження про злочини вказаної категорії стосовно 18731 особи. У тому числі за самовільне залишення військової частини, дезертирство, ухилення від військової служби іншим способом тощо. На початок року відносно 12694 осіб, які ухиляються від військової служби, провадження зупинено у зв’язку з розшуком підозрюваних, із них 10542 — які не вийшли з тимчасово окупованої території АР Крим. Основною причиною такого становища є незабезпечення органами внутрішніх справ ефективного розшуку осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів.
— Як про­су­ває­ть­ся роз­слі­ду­ван­ня най­більш ре­зо­нанс­них кри­мі­наль­них про­ва­джень, по­в’яза­них з АТО? Зок­ре­ма, з так зва­ним Іло­вай­ським кот­лом, ко­ли за­ги­ну­ли сот­ні на­ших сол­да­тів і офі­це­рів, а та­кож за­ги­бель де­сят­ків де­сант­ни­ків, ко­ли був зби­тий лі­так. Але ні­хто не був при­тяг­ну­тий до кри­мі­наль­ної від­по­ві­даль­но­сті. Чо­му?
— Це не зовсім так: ще наприкінці минулого року до Ізюмського міськрайонного суду, що у Харківській області, спрямовано обвинувальний акт стосовно колишнього начальника штабу — першого заступника керівника антитерористичної операції генерал-майора Віктора Назарова. Він звинувачується у недбалому ставленні до виконання службових обов’язків у бойовій обстановці.
Тоді, влітку 2014-го, Луганський аеродром і навколишня територія не були як слід ізольовані від проникнення бойовиків, не були виконані й інші превентивні заходи, необхідні для прийняття 14 червня 2014 року транспортних літаків, що й призвело до загибелі 49 військовослужбовців. Наразі триває судовий розгляд.
Щодо так званого Іловайськогого котла. Головною військовою прокуратурою здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого недбалого ставлення окремих посадових осіб до виконання функціональних обов’язків за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України.
Так, допитано понад 700 свідків, вилучено більш як 1470 бойових документів, а також виконано значний обсяг інших слідчих та процесуальних дій. Установлено, що тоді загинули 366 військовослужбовців ЗС України, співробітників МВС України та Національної гвардії України, а 429 дістали поранення.
Отримано висновок судової комісійної, товарознавчої, військової та економічної експертиз, а також здобуто докази, що підтверджують участь трьох батальйонно-тактичних груп Російської армії у веденні бойових дій проти ЗС України на її теренах. Їхньою метою було оточення під Іловайськом наших підрозділів.
Улітку минулого року матеріали зазначеного кримінального провадження об’єднано з матеріалами іншого провадження за підозрою начальника Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації генерала армії В. Герасимова у веденні війни проти України, вчинення військовослужбовцями ЗС РФ терористичних актів, створення ними терористичної організації, ведення війни проти України тощо.
Не треба робити поспішних висновків щодо прийнятих рішень керівниками МО і АТО, спираючись лише на трагедію під Іловайськом. Потрібно брати до уваги всі об’єктивні обставини планування та проведення бойових дій усіма задіяними військовими підрозділами як у цьому районі, так і у в районі Донецького та Луганського аеропортів, міста Дебальцеве та села Степанівка, інших населених пунктів, селища Зеленопілля.
Маємо також враховувати наявні сили і засоби, які були тоді на озброєнні українського війська. А хіба вторгнення російських військових і ведення ними бойових дій проти сил АТО не могли призвести до трагедії, яка забрала життя сотень військовиків?..
За результатами комплексного вивчення всіх доказів буде ухвалено рішення щодо наявності підстав для оголошення про підозру посадовим особам Збройних Сил України, оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, керівникам ЗС РФ, а можливо, й іншим особам, винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених КК України.
— Чи до­ціль­но по­си­лю­ва­ти від­по­ві­даль­ність вій­сь­ко­во­служ­бов­ців за ско­єн­ня зло­чи­нів в осо­бли­вий пе­рі­од?
— Я фактично відповів на це запитання, коли розповідав про протидію пияцтву у військах. Не можна та й не треба нескінченно посилювати відповідальність. Те, що насамперед треба було зробити у цьому напрямі законодавцем, у тому числі за нашою ініціативою, вже зроблено. Зараз просто треба чесно виконувати ті закони, що є.
Ін­тер­в’ю про­вів Сер­гій ЗЯТЬ­ЄВ