Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Серпень 10, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 06 Грудень 2019 14:37

Сигаретне виробництво в диму

Rate this item
(0 votes)

Найбільші міжнародні компанії — виробники сигарет погрожують піти з України. Почали з того, що стали відмовлятися викуповувати в держави вже замовлені акцизні марки, а дехто навіть припинив виробництво.
Про свої наміри заявили гучно через засоби масової інформації й таким способом привернули увагу не тільки громадськості, а й уряду, парламенту та Офісу Президента.

Скандальна поправка
«Бунтувати» стали через поправку депутатів із фракції «Слуга народу» Олександра Дубінського та Олександра Юрченка. Ті під час розгляду Комітетом із питань податкової та митної політики до другого читання законопроєкту № 1049 «Про внесення змін у деякі закони України про введення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» внесли до урядового законопроєкту поправку дещо з іншої сфери.

Річ у тім, що вона стосується не введення єдиного рахунку для сплати податків, а перерозподіляє торгову маржу між учасниками ринку: компаніямивиробниками, оптовими та роздрібними продавцями сигарет. Тож якщо такі зміни й потрібні, то логічніше було би їх вносити до Закону «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального».
Однак сталося, як сталося. Депутати проголосували за зміни, згідно з якими компаніївиробники зобов’язані продавати сигарети оптовикам за ціною, що не перевищує 80% максимальної роздрібної ціни. Натомість для оптових та роздрібних структур націнка на сигарети, так звана маржа, становитиме 7% та 13% максимальної роздрібної ціни.
Якщо йти за цією логікою, то орієнтовно оптові та роздрібні мережі збільшать прибутки десь удвічі (додатково отримають 300 млн дол.). Виробники з цим не погоджуються й наводять свої аргументи. Мовляв, при великому податковому навантаженні (73% від ціни пачки сигарет) залишається тільки 7% на покриття виробничих витрат та на прибуток підприємства. Де таке бачено?
І це не єдина аргументація проти депутатського нововведення. Кажуть і про порушення правил функціонування ринкової економіки, і про недотримання зобов’язань у рамках ГАТТ/СОТ.
Однак якщо ці звинувачення занадто загальні, то заяви виробників стосовно того, що законодавча поправка нібито штучно регулює доходи учасників тютюнового ринку, конкретизована. Ідеться про те, що оптовиків представляє одна компанія — «Тедіс Україна», частка якої на оптовому ринку торгівлі сигаретами сягає близько 75%.
В ініціаторів поправки — своя правда. Вони стверджують, що хочуть обмежити маржу компанії «Тедіс», яка є монополістом, до 7% і передати 13% маржі з торгівлі тютюновими виробами у роздрібні мережі й таким способом збільшити доходи роздрібних мереж від продажу сигарет.
Тобто виходить усе з точністю до навпаки. Розібратися в цьому хитросплетінні важко, однак можна спробувати. Компанія Tedis Ukraine з’явилася на вітчизняному ринку під іншою назвою лише в 2011 році. Її пов’язують із росіянами (мільярдером Кесаєвим).
Фірма почала розквітати за часів правління Януковича, скупивши компанії, які займались оптовою та роздрібною торгівлею тютюновими виробами. Невдовзі легко поглинула понад шість десятків конкурентів і стала монополістом, регулюючи торгову маржу для 50 тис. роздрібних точок.
Навіть міжнародний досвід не допомагає розставити всі крапки над «і». У світі маржа постачальників і роздрібних продавців сигарет становить 3–4% для оптових та 3–6% — для роздрібних продавців. У нас же все посвоєму: якщо майже 10 років тому маржа на оптовому рівні становила 1,5–2,5%, на роздрібному — 7–8% залежно від компанії та бренду, то в 2019 році стало навпаки.
Фахівці стверджують, що все через маркетингові договори. Оскільки заборонена реклама, то тютюнові компанії укладають такі договори з торговими точками і за правильну викладку товару збільшують їм маржу. Така практика не виняток, а правило.
Та є ще одна сторона у цій справі — споживач. Йому є чого переживати. Бо якщо Президент підпише схвалений парламентом закон, то ціни на сигарети одразу підскочать гривень на 7 за пачку, а з підвищенням акцизів з 1 січня 2020 року — ще на стільки ж. За такої ситуації є загроза переорієнтації споживачів на нелегальний ринок, який може вирости з 8,4% до 20%.
Якщо так станеться, то втрати бюджету неминучі. За оцінками асоціації «Укрютюн», скарбниця через «тінь» уже недоотримує близько 5 млрд грн податків за рік. Якщо легальне виробництво скорочуватиметься, а так воно й є (випуск сигарет торік упав до 84 млрд штук проти 92 млрд у 2017 році), то недобір буде ще й через це. Скажімо, при згортанні потужностей на чверть можна недорахуватися 7,7 млрд грн.
Про закриття бізнесу взагалі годі говорити, адже йдеться про можливу втрату 47 млрд грн податків. Принаймні стільки сплатили у 2018 році до бюджету чотири найбільші міжнародні компанії (British American Tobacco, Japan Tobacco International, Philip Morris та Imperial Tobacco).
Кажуть, що проріху може замінити імпорт (акцизи, мита, ПДВ). Та навіть якщо й так, то можна недорахуватися 50 тис. робочих місць, забути про податок із доходів фізичних осіб, єдиний внесок та військовий збір. До того ж втілити в життя нову законодавчу норму непросто, адже вона стосується лише одного рівня оптовиків, який повинен продавати товар за фіксованою маржею. Насправді ж їх кілька.
Саме через оцю плутанину і, звісно ж, через власні фінансові інтереси тютюнові компанії прагнуть достукатися до влади. Уже була зустріч із Прем’єрміністром Олексієм Гончаруком, який нібито не підтримує поправки. Не проти переглянути зміни й голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев, який знає про занепокоєння бізнесу і вважає його небезпідставним.
Сподіваються виробники й на вето Президента. Про це, окрім них, Главу держави просила ще й Європейська бізнесасоціація, стверджуючи, що закон у чинній редакції негативно вплине на бізнес, економіку країни та інвестиційну привабливість України.

Український ринок тютюну
Торік в Україні виробили 60,1 мільярда сигарет. В основному це 30 брендів, на які припадає 98% усього виробництва цієї продукції. На вітчизняному тютюновому ринку вибір чималий.
Маємо різні формати сигарет за діаметром, вмістом смол та нікотину, типами фільтрів та сигаретного паперу. Найпопулярніші — тонкі, частка яких за останні п’ять років збільшилась у понад два рази і наближається до 50% ринку.
Більшим попитом починають користуватися менш міцні сигарети з невеликим вмістом смол і нікотину. На сигарети, в яких вміст смол становить 2–8 мг, припадає 78% ринку.
Впливає на вподобання й ціна: майже 70% всіх сигарет, які купують українці, низького і середнього цінового сегмента. Є статистика, що за останні п’ять років частка дорогих марок зменшилася на 10%.
Однак в усі ці дані вносить значну корективу тіньовий ринок. ЗМІ оприлюднили дослідження міжнародної компанії Kantar TNS, згідно з якими впродовж 2017–2018 років ринок нелегальних сигарет збільшився майже у 6 разів, від чого лише торік втрати державного бюджету становили 2,6 млрд грн.
Цього року прогнозують мало не подвійне зростання: втрати місцевих та державного бюджету від нелегальної торгівлі тютюновими виробами у 2019 році оцінюються у 4,5 млрд грн.
І це не порожні слова. Скорочення легального ринку тютюнових виробів у 2018 році зафіксовано на рівні не менше 10%. Дещо більшим буде цьогорічне падіння (з 60,1 млрд сигарет до 53,9 млрд).
Нині в Україні діють 6 тютюнових фабрик, 11 тютюновоферментаційних заводів та 39 заготівельних баз тютюнової й махоркової сировини. А основні посівні площі тютюну розташовані в семи регіонах, один з яких окупований.

За прозорі умови дистрибуції
Їх мають забезпечити виробники сигарет. Принаймні, за це бореться Антимонопольний комітет, рекомендуючи найбільшим виробникам (групам компаній «Філіп Морріс», «Брітіш Америкен Тобакко», «Джей Ті», «Імперіал Тобакко)» вжити заходів, спрямованих на обмеження монополізму та розвиток конкуренції на ринку дистрибуції сигарет.
Державні контролери не тільки рекомендують, а й діють більш жорстко. Приміром, у грудні 2016 року наклали штраф у 430 млн грн на ТОВ «Тедіс Україна» за зловживання монопольним становищем на ринку, а також за антиконкурентні узгоджені дії цього дистриб’ютора і виробників.
Однак це не дало очікуваних результатів: ситуація на ринку не змінилася. Через ТОВ «Тедіс Україна» продовжує проходити основний обсяг вироблених сигарет для реалізації. Укладання прямих договорів із виробниками, іншими дистриб’юторами залишається ускладненим, констатують в АМКУ.
Напружена ситуація зберігається ще з літа, відколи до Комітету надійшла велика кількість заяв від учасників ринку сигарет на дії ТОВ «Тедіс Україна» та деяких виробників. Заявники скаржилися на обмеження обсягів реалізації сигарет із березня 2019 року, що не давало можливості здійснювати їхню господарську діяльність.
З огляду на таку ситуацію АМКУ рекомендував виробникам вжити низку заходів. Водночас в АМКУ зауважили, що умови до дистриб’юторів мають бути такими, які не призведуть до монополізації сигаретної дистрибуції, тобто не мають бути прописані таким чином, щоб їм могли відповідати лише одиндва покупці.
Також, на думку Комітету, під визначення «дистриб’ютора» у цих рекомендаціях не можуть підпадати суб’єкти господарювання, пов’язані з виробником (або один з одним) відносинами контролю.
Проте усі застереження знову були марними. Тож Антимонопольний комітет 10 жовтня 2019 року схвалив рішення накласти штраф у 6,5 млрд грн на виробників та дистриб’ютора сигарет за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Серед покараних — чотири найбільших виробники тютюнових виробів: «Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб’юшн» разом із «Філіп Морріс Україна», «Джей Ті Інтернешнл Україна» разом із «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» разом з «Імперіал Тобакко Юкрейн», «Брітіш Америкен Тобакко Сейлз Енд Маркетінг Україна» разом з «А/Т тютюнова компанія «В. А. Т. — Прилуки» та дистриб’ютором «Тедіс Україна».
Зібраними у справі доказами доведено, що поведінка цих компаній була погодженою, а результатом співпраці з єдиним і спільним для всіх виробників дистриб’ютором на ринку первинного продажу сигарет стало створення і підтримання штучних бар’єрів, що перешкоджали виходу на ринок інших суб’єктів господарювання.
На практиці порушники встановили такі умови для укладання договорів з іншими, окрім «Тедіс», потенційними дистриб’юторами, які просто унеможливили їхню появу на цьому ринку.
Аргументуючи своє рішення, Антимонопольний комітет зробив невеликий екскурс у минуле. Контролери нагадали, що до такого стану речей фігуранти розслідування прийшли не одразу. У 2011–2012 рр. кожен із зазначених виробників скоротив кількість прямих контрактів із дистриб’юторами з кількох десятків до одного спільного для всіх — «Тедіс Україна». У 2013 році ця компанія стала монополістом на ринку з часткою 99,43%.
Сталося так, що ніхто не може вийти на ринок дистрибуції сигарет чи придбавати сигарети безпосередньо у виробників, а змушений купувати їх у ТОВ «Тедіс Україна» (або у його покупців).
Тож у грудні 2016 року Антимонопольний комітет ухвалив рішення, яким визнав монопольне (домінуюче) становище ТОВ на ринку дистрибуції сигарет і за зловживання цим становищем наклав на нього штрафи у сукупному розмірі понад 430 млн грн.
Це рішення оскаржувалося порушником в судах, однак суди (включно з Верховним) погодилися з висновками Комітету про наявність у ТОВ «Тедіс Україна» монопольного (домінуючого) становища на загальнодержавному ринку дистрибуції сигарет з 2013 року по вересень 2015 року та про вчинення ним на цьому ринку зловживань. Постанова Верховного Суду від 19.06.2018 р. у господарській справі є остаточною, набрала законної сили й оскарженню не підлягає.
З другим рішенням АМКУ про порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринку первинного продажу сигарет, де відповідачами є й інші учасники (виробники), ситуація повторюється. Дистриб’юторська компанія ТОВ «Тедіс Україна», на яку припадає найбільший штраф (3,4 млрд грн), і тютюнові виробники оскаржуватимуть рішення АМКУ в суді.
Новий гендиректор дистриб’ютора в одному з інтерв’ю для ЗМІ заявив, что компанія не буде платити штраф і навіть пошкодував, що вже сплачено попередній. За його керівництва ТОВ «Тедіс Україна» опротестовуватиме і першу, і другу штрафні санкції.
Войовниче налаштовані й інші фігуранти антимонопольного розслідування. Приміром, у компанії Imperial Tobacco у ситуації, що склалася, звинувачують сам Комітет. Мовляв, протягом 2008–2010 рр. АМКУ надавав дозволи на концентрацію ТОВ «Тедіс Україна» і придбання ключових компанійдистриб’юторів, що були на той час на ринку.
Ці дозволи на концентрацію й призвели до утворення основного дистриб’ютора на ринку. Тому нині нічого звинувачувати міжнародні компаніївиробники. Вони вправі звертатися в судові інстанції з вимогою скасувати рішення АМКУ як таке, що було ухвалене без належних юридичних підстав і не відповідає реальній ситуації на ринку.
Тож далі буде. Хто у цій справі вийде переможцем, прогнозувати важко. Адже багато що залежить як від правового підґрунтя, так і від судів, котрі можуть виносити досить дивні рішення у справах, де все значно простіше й зрозуміліше. Тут же йдеться не тільки про поповнення 6,4 млрд грн державного бюджету, а про задимлене правове поле тютюновому ринку, де обертаються значно більші суми.

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».