Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Червень 17, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 23 Жовтень 2015 17:44

На краю прірви

Rate this item
(1 Vote)

До єди­но­го на Пол­тав­щи­ні Цен­тру ре­абі­лі­та­ції ді­тей з ура­жен­ням нер­во­вої сис­те­ми, де опі­кую­ть­ся ма­лень­ки­ми па­ці­єн­та­ми, хво­ри­ми на це­реб­раль­ний па­ра­ліч, по­віль­но, але не­спин­но під­сту­пає край май­же 30-мет­ро­вої прір­ви. Ба­га­то­тон­ні ді­лян­ки схи­лу, на яко­му сто­їть цей дво­по­вер­хо­вий бу­ди­нок, прос­то на очах ме­дич­но­го пер­со­на­лу раз у раз від­ри­ваю­ть­ся і па­да­ють у гли­бо­ку прір­ву, яка метр за мет­ром ві­дво­йо­вує у лю­дей зем­лю...

Спов­за­ло і спов­за­ти­ме?
Від краю прірви до будинку реабілітаційного центру, який сім років тому розмістили у будинку колишньої обкомівської дачі, вже залишилося не більше ніж півсотні метрів. Через підступні зсуви ґрунту у прірву вже впало чимало багатолітніх дерев із парку, в якому стоїть обкомівська дача. Інші дерева, ще дивом тримаючись уже оголеними коренями за землю схилу, яка так само от-от може сповзти у прірву, покірно чекають своєї незавидної долі.
Лихо наближають чималі пласти землі, що сповзають схилом так званої Інститутської гори, на якій стоїть Центр. Лише цього року у прірву відірвалася і впала смуга ґрунту завширшки десять метрів, ледь не потягнувши за собою бесідку, в якій у затінку дерев улітку дихають свіжим повітрям пацієнти. На щастя, її встигли перенести ближче до будинку.
Ситуація зі зсувом землі поблизу Центру настільки кричуща, що вже йдеться не стільки про те, що Полтавщина може втратити унікальний медичний заклад, який може провалитися у тартарари, скільки про реальну загрозу для життя його працівників та маленьких пацієнтів, котрі там лікуються.
Причини загрозливого зсуву нині називають різні — від активності підземних вод, прориву труб міського водогону та засміченості каналізаційних колекторів, що не дозволяє дощовій воді стікати схилом по прокладених трубах, до необачної вирубки дерев, корені яких надійно укріпляли схил тощо. Але всі сходяться в одному: лихо, яке насунулося на реабілітаційний центр, рукотворного характеру, адже довкілля помстилося тим, хто втрутився в природний хід речей, знехтувавши здоровим глуздом заради тимчасової вигоди.
Кивають і у бік елітного тенісного корту, який спорудили у підніжжі Інститутської гори. Мовляв, саме після будівельних робіт там і почався зсув цієї гори, який зараз загрожує комунальному медичному закладу. До речі, тепер і сам корт опинився в ризикованій зоні зсуву, бо просто над ним відриваються багатотонні глиби землі і падають у прірву. Власники корту були вимушені навіть викопати із землі електричний кабель, який проклали схилом для живлення електрикою корту. І, схоже, зробили це вчасно, оскільки від прірви до траншеї, де було прокладено силовий кабель, сьогодні залишилося всього півметра...
Зсув ґрунту поблизу медичного закладу активізувався ще у травні 2014 року. Але ситуацію як вкрай загрозливу місцева влада офіційно визнала тільки днями, коли на спеціальному засіданні регіональної комісії з питань техногенної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської ОДА обговорювали практичні заходи щодо запобігання виникненню в районі Інститутської гори надзвичайної ситуації. Про критичність ситуації свідчило й те, що головував на засіданні комісії особисто очільник Полтавської ОДА Валерій Головко.
За словами начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Віктора Стеблянка, причиною лиха стали два чинники: насичення ґрунту водою через протікання мереж КП «Полтававодоканал», унаслідок чого під землею утворилася велика водяна лінза, та будівництво у цьому місці тенісного корту.
«Майже рік нічого не робилося, щоб запобігти зсуву. Проходили наради. Ми пропонували керівництву Полтави виділити кошти з резервного фонду області, але вони за коштами до нас не звернулися, роботи там проводили лише організаційного характеру»,— розкритикував керівництво обласного центру В. Стеблянко.
Подальший перебіг подій на засіданні комісії укотре підтвердив не тільки неспроможність наших численних комунальних служб швидко і адекватно реагувати на ситуацію, але й прагнення їхніх керівників перекласти вирішення проблеми на інших, а отже, і уникнути відповідальності за власну бездіяльність. Так, на нараді дуже довго розбиралися в тому, на чиїй землі стоїть комунальний медичний заклад. Як з’ясувалося, це для чиновників має дуже велике значення.
Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій виконкому Полтавської міської ради Володимир Леонов поінформував учасників засідання про те, що ділянка землі, яка сповзає в прірву, є власністю реабілітаційного центру. Тож, переконаний чиновник, саме і лікарі мають розробити проектно-кошторисну документацію та потурбуватися про проведення заходів із ліквідації зсуву. До того ж, констатував чиновник, однією з причин лиха стало, між іншим, і те, що на Інститутській горі повирубали дерева, коли проводили ексгумацію захоронень німецьких військовослужбовців, що загинули під час боїв за Полтаву.
За словами В. Леонова, полтавська міська влада вже зробила все, що від неї залежить, щоб убезпечити свою ділянку землі, яку передано в оренду під будівництво тенісного корту. Там зробили водовідведення, встановили нові каналізаційні колодязі, ліквідували пориви водогону тощо. Отже, там наразі вже нічого не тече і нічого не зсувається. А щодо лиха, яке насунулося на обласний медичний заклад, то це проблема самих медиків. У Полтаві, до речі, заявив В. Леонов, нині зафіксовано 39 небезпечних зсувів, і всі вони на контролі у міської влади...
Медики не промовчали. Директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак доволі емоційно розкритикував позицію представників міської влади, зазначивши, що керівництво реабілітаційного центру і так уже зробило, що могло, в межах своєї компетенції і можливостей. Зокрема, домовилося з ученими Полтавського національного технічного університету, які безкоштовно провели обстеження схилу і зробили технічне обґрунтування та висновки щодо причин виникнення зсувних процесів та шляхів їхнього усунення. На більше у медичного закладу немає грошей. Та і не повинні медики займатися тим, що мають робити спеціалісти комунальних служб та управління з питань надзвичайних ситуацій, зазначив В. Лисак.
У такій перепалці тривало й подальше засідання комісії. Представники області і міста навіть узялися на свій розсуд тлумачити Кодекс цивільного захисту України, щоб перекласти відповідальність за надзвичайну ситуацію один на одного. Утомившись слухати безплідні дебати чиновників, котрі ані ні на йоту не наблизили членів дуже відповідальної комісії до вирішення проблеми по суті, глава ОДА В. Головко закликав не ділити проблему між містом та областю, бо вона — спільна для всіх.
«Ми сьогодні щось пишемо, приймаємо, ось такі талмуди паперів лежать, а ґрунт зсувається! — дорікнув підлеглим губернатор. — Це — спільна проблема як міста, так і області. І її потрібно вирішувати разом. Потрібно знайти шляхи і зробити так, щоб проблему було усунуто. Щоб не було сорокового та сорок першого зсувів. Це повинно стати для нас уроком. Треба дослухатися до науковців: якщо ті говорять, що там не можна було будувати (тенісний корт.— Àâò.), то і не треба будувати. А ми нехтуємо наукою»,— дорікнув В. Головко.


Су­ха тео­рія, мій дру­же...
Чи були ухвалені практичні рішення на засіданні комісії щодо негайного усунення лиха, яке спіткало медичний заклад? Якщо зважити на терміновість завдання, то — ні. Поки триває паперова тяганина, природа вже не залишила часу на практичні роботи з укріплення схилу. Говорити про них на рівні комісії почали не тоді, коли зневоднену майже тримісячною посухою землю схилу можна було укріпити, а тоді, коли незабаром на Полтавщині почнуться затяжні осінні дощі і земля схилу, наче губка, всмокче в себе тонни води і знову поповзе...
У приреченому природою та чиновницькою нерозторопністю медичному центрі, де побував кореспондент «ДУ», відверто не вірять у те, що владі таки вдасться щось зробити для того, аби виправити ситуацію чи бодай її стабілізувати. Недовіра зародилася на тлі багатомісячної бездіяльності влади, представники якої лише спостерігали за ситуацією, вели безплідне листування та констатували її погіршення замість того, щоб негайно почати укріплювати схил. Тим більше, як з’ясувалося на засіданні комісії, гроші на проведення цих робіт у резервному фонді області є.
Головний лікар медичного центру Анатолій Рудич розповів журналісту, що керує медичним закладом сім років — з часу, коли його облаштували в будівлі колишньої обкомівської дачі. Щодня в Центрі проходять реабілітацію 20–25 дітей, хворих на церебральний параліч. Для багатьох полтавських родин із хворими дітьми лікування в Центрі стає останньою надією на те, що дитину хоча і не вилікують від підступної хвороби, то зроблять усе, щоб вона пристосувалася до самостійного життя. Протягом року в Центрі проходять реабілітацію до 700 маленьких пацієнтів.
«Загроза зсуву існує ще з того часу, коли до будинку обкомівської дачі переселили наш Центр. Ситуацію ще тоді можна було взяти під контроль, але... Ми писали в усі можливі інстанції, домовилися з керівництвом техуніверситету на проведення обстеження схилу, отримали рекомендації вчених тощо, — дістає із шухляди товсту теку з перепискою головний лікар. — Але ми — медики і не можемо та й не повинні займатися роботами з укріплення схилу. І грошей на замовлення проектної документації, як вимагають від нас чиновники, у нас немає...»
Щодо причини виникнення зсуву, то головний лікар їх бачить кілька, у тому числі будівництво поряд зі схилом приватного тенісного корту, що могло порушити крихку природну рівновагу. Але, констатує А. Рудич, «сталося те, що сталося». І наразі слід вжити негайних заходів, аби до весни наступного року реабілітаційний центр справді не впав у прірву. А такий варіант медики не виключають, бо добре розуміють, що зсувні процеси активізуються восени та навесні — коли дощитиме без упину і земля просякне водою.
Для вирішення проблеми зсуву глава регіону дав доручення КП «Полтававодоканал» вжити заходів щодо запобігання проривам водогону і каналізаційних стоків. Правда, слова губернатора зависли у повітрі, адже на засідання комісії представники водоканалу не прибули, тож їхньої позиції щодо ситуації на Інститутській горі члени комісії не дізналися. Вирішено також для проведення робіт із ліквідації зсуву залучити фінансові можливості бюджетів області і міста.
Але, як зрозуміло з рішення комісії, йдеться не про початок негайних практичних робіт з укріплення схилу, а знову-таки про паперові підготовчі заходи. Зокрема, ректору техуніверситету доручено «розглянути можливість виконання на безоплатній основі спеціальних інженерно-геологічних вишукувань та розрахувати стійкість схилу» (тут і далі мову оригіналу збережено.— Àâò.). Науковцям також університету доручено «розробити проектні рішення утримуючих споруд або посилення ґрунтів масиву». Ученим пропонується і «розробити техніко-економічне обґрунтування необхідного комплексу робіт по локалізації зсуву». Можливо, техуніверситет і зробить усю потрібну документацію на безоплатній основі, без якої роботи з укріплення схилу Інститутської гори не можна починати. Але час уже згаяно і природа не чекатиме, доки чиновники і комунальники озброяться «проектними рішеннями» і «техніко-економічними обґрунтуваннями», а вже потім візьмуться за справу.
У той же час виконати практичні протизсувні роботи, хоч як дивно, доручено лише головному лікарю реабілітаційного центру. А. Рудичу доручено «виконати роботи по належному облаштуванню системи зливового водовідведення з території центру реабілітації дітей у зливову каналізацію». Отже, головний лікар має працювати за комунальників?
Натомість Полтавській міській комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, яку очолює полтавський міський голова Олександр Мамай, надано доручення «терміново розглянути питання виконання практичних заходів з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених зсувами в районі технічного університету». Тобто обласна комісія доручила міській комісії ще раз обговорити проблемну ситуацію на Інститутській горі.
Цікаво, що немаловажним фактором, який гальмує роботу з рятування реабілітаційного центру, стають... вибори до Полтавської міської ради. Один з учасників засідання довірливо поділився з журналістом своїми думками щодо перспектив виправлення ситуації на Інститутській горі.
На думку чиновника, його колеги з міськради не поспішають впрягатися у роботу, бо чекають результатів виборів. Можливо, керівництво міськради зміниться. А отже, розпрощатися зі своїми посадами доведеться і решті нинішніх посадовців, у тому числі тим, хто має займатися усуненням лиха поряд із реабілітаційним центром.
Така у нас склалася практика: новий керівник приходить із новою командою. А поки її члени приймуть від попередників справи та вивчать ситуацію, реабілітаційний центр може таки справді полетіти у прірву...
Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ, 
м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».