Людина i право
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Червень 14, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 23 Вересень 2016 03:08

Реформа МВС: місія нездійсненна?

Rate this item
(1 Vote)

Укра­їн­ці вже пот­ро­ху зви­ка­ють до то­го, що мі­лі­цію те­пер ве­ли­ча­ють по­лі­цією. За­ко­но­слух­ня­ні гро­ма­дя­ни, які хо­чуть ба­чи­ти у пра­во­охо­рон­цях га­ран­тів по­ряд­ку, на­ма­гаю­ть­ся зро­зу­мі­ти, як впли­ну­ла за­мі­на на­зви ві­дом­ства на якість ро­бо­ти «но­вих» мі­лі­ціо­не­рів-по­лі­цей­ських.

Чи мож­на пе­ре­за­ван­та­жи­ти сис­те­му?
Як відомо, перший етап реформування міліцейського відомства в Україні завершується створенням у регіонах підрозділів патрульної служби. За соціологічними дослідженнями, нові центуріони поки виправдовують надії суспільства, бо вони у своїй переважній більшості справді «нові». Не в останню чергу таке сталося завдяки ретельному добору кадрів, який відбувався під пильним оком суспільства.

Завдяки підвищеному інтересу громадськості до набору в патрульну поліцію, до лав перших вітчизняних копів потрапило дуже мало «старих» кадрів, котрі за останні роки спромоглися скомпрометували не лише своє реноме, а й систему МВС загалом. Водночас слід визнати, що повністю оновити патрульну поліцію не вдалося.
А от щодо наступного етапу оновлення лав вітчизняної поліції, в ході якого атестацію пройшла решта «старих» міліцейських кадрів — від начальників обласних управлінь та їхніх заступників до рядових правоохоронців, питання у громадськості з’явилися.
Насамперед, через те, що склад працівників МВС за підсумками атестування чомусь майже не змінився, і у своїй більшості вони дружними лавами перейшли під дах поліції разом із підмоченою репутацією, корупційними зв’язками, відданістю застарілим методам роботи, а подекуди і негідними вчинками, які важким тягарем висять на їхній совісті.
Виправдовуючи те, що масової чистки лав міліціонерів, попри широко розрекламовану кампанію з їхньої переатестації, не вийшло, керівництво МВС пояснює це тим, що, мовляв, одразу всіх звільнити не можна, бо нікому буде нести службу та розслідувати злочини.
Неоднозначно оцінюють результати атестування міліціонерів і на Полтавщині, де нову патрульну поліцію створили в числі перших українських регіонів. Презентуючи полтавцям у березні 2016 року перших патрульних поліцейських, тодішній глава уряду А. Яценюк та міністр МВС А. Аваков запевнили, що робота з оновлення міліції в Україні триватиме і вже незабаром жителі обласного центру, як і всі українці, побачать обличчя справді нової поліції.
Від тієї помпезної презентації часу збігло достатньо, щоб принаймні попередньо оцінити якісний склад нової поліції, що поступово замінює міліцію. Про те, як оцінюють самі керівники поліції Полтавщини підсумки атестації своїх підлеглих та наскільки їх задовольняють її результати, місцеві журналісти могли дізнатися від самого начальника головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника Олега Беха.
Днями він сам пройшов атестацію і позбувся непевної приставки «в. о.» до назви своєї посади. Інформація, яку від нього почули представники ЗМІ, схоже, викликала більше запитань, ніж дала відповідей, зокрема щодо результатів атестації правоохоронців на Полтавщині.
Якщо говорити стисло, то за результатами своєї напруженої роботи атестаційні комісії рекомендували звільнити з МВС усього 74 міліціонери, котрі не пройшли співбесід, себто 3,2% від загальної кількості чималого загону правоохоронців у регіоні. З цієї нагоди журналісти відверто запитали начальника поліції про те, чи варто було взагалі починати кампанію з переатестації, якщо за її результатами якісний склад міліціонерівполіцейських майже не змінився.
Полковник О. Бех пояснив такий нікчемний відсоток відсіву під час атестування тим, що у міліціонерів виявилося достатньо часу, щоб підготуватися до співбесід, адже атестування в інших регіонах почалося в лютому 2016 року, а на Полтавщині — в липні.
«Тому законодавча база, з теоретичної точки зору, була досить непогано вивчена усіма працівниками», — відповів керівник поліції області.
Громадськість насторожує й той факт, що одразу після проведення атестації почалися перегляди її результатів. Зокрема, звільнені за висновками комісій міліціонери почали відновлюватися на службі через суди, знайшовши шпаринки в законодавстві та використавши хиби в роботі атестаційних комісій.
За інформацією начальника кадрового забезпечення поліції Полтавщини полковника Сергія Гаврика, на час проведення пресконференції атестаційні комісії ухвалили рішення про невідповідність обійманим посадам і звільнення зі служби 108 поліцейських Полтавщини. Але вже невдовзі 29 із них, тобто практично кожен четвертий, оскаржили підсумки атестування у Полтавському окружному адміністративному суді.
За результатами судових розглядів по 10 справах уже винесені постанови про задоволення позовних вимог. З них три судових рішення мають бути виконані негайно. Цікаво й те, що з десятьох міліціонерів, яких суд поновив на службі, більшість обіймають керівні посади.
Керівництво обласної поліції не схильне драматизувати ситуацію із поновленням на посадах через суд своїх підлеглих, яких вони здихалися завдяки рішенням атестаційних комісій.
«Наразі жодне із судових рішень не набрало законної сили, — поінформував полковник С. Гаврик. — Усі ці судові рішення оскаржує головне управління поліції в порядку апеляції до Харківського апеляційного адмінсуду. Супроводження цих скарг здійснює відділ юридичного забезпечення поліції в Полтавській області спільно з правовим департаментом Національної поліції України».
І додав, що при задоволенні позовів судді не надають правової оцінки відповідності або не відповідності обійманій посаді того чи іншого працівника. Мотивом скасування рішень атестаційних комісій та наказів про звільнення в першу чергу є відсутність підстав для проведення атестування і процедурні порушення. На сьогодні, за інформацією головного кадровика поліції Полтавщини, подібна судова практика склалася в більшості судів різних регіонів України, в тому числі апеляційні інстанції.
Справді, як так сталося, що атестаційні комісії, які комплектували, як запевняло керівництво МВС, найдосвідченішими та найавторитетнішими людьми, в тому числі представниками громадськості, схибили при затвердженні своїх висновків, чим дали привід, навмисне або ні, судам скасувати їхні рішення про звільнення тих міліціонерів, котрі, на думку членів атестаційних комісій, не відповідали посадам, які обіймали?
Скасовуючи рішення атестаційних комісій, суди керувалися цілком логічними підставами для поновлення на службі тих, хто оскаржив своє звільнення. Приміром, судді вважають, що поліцейських, які позиваються до суду, взагалі не можна було викликати на переатестацію, адже їхнє керівництво не мало підстав для включення їх до списку осіб, які підлягають атестації. У тому числі і через те, що Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено позапланових атестацій для підтвердження відповідності обійманим посадам. А проведення атестації може мати місце лише у виняткових випадках.
Під час судових засідань судді вивчили протоколи засідань комісій щодо результатів атестації позивачів і вирішили, що рішення комісій безпідставні та необґрунтовані. Також у судах з’ясували, що рішення за підсумками атестації ухвалювали без присутності поліцейських, а протоколи засідань велися поверхово, зокрема у протоколах мали вказати, яким саме критеріям, встановленим законодавством, не відповідає кожен із поліцейських, якого «приговорили» до звільнення.
Обґрунтування та мотиви рішень про звільнення у протоколах, на які посилалися позивачі, виявилися відсутніми. Також судді зауважили, що члени атестаційних комісій не брали до уваги характеристики поліцейських, отримані ними від свого керівництва.
В усіх випадках поновлення на службі звільнених судді вказали, що члени атестаційних комісій не дослідили професійних якостей, характеристик та досвіду роботи звільнених поліцейських. А за характеристиками всі вони відповідали посадам, які обіймали.
Полковник О. Бех визнав, що «на жаль, є підстави звернення до суду з боку тих поліцейських, котрі вважають, що вони заслуговують на продовження служби, і суди дійсно ухвалюють такі рішення». І додав, що ГУ Національної поліції в Полтавській області докладає зусиль, щоб відстояти рішення атестаційних комісій.

 

Ін­дуль­ген­ції для «ко­лиш­ніх»
З 12 вересня на Полтавщині почався конкурсний набір на вакантні посади до поліції. Зокрема, кадровики шукають 49 дільничних офіцерів та 64 слідчих. Судячи з умов конкурсу, претенденти мають пройти через «решето» на кожному етапі відбору. Конкурс триватиме п’ять місяців. Допускаються до нього претенденти виключно з вищою освітою, тож дільничних інспекторів на кшталт популярного в радянські часи кіногероя Аніскіна із середньою освітою полтавці більше не побачать.
Відома вже і заробітна плата, яку обіцяють тим, хто переможе в конкурсі і стане поліцейським. Так, слідчі отримуватимуть зарплату в сумі 10 тисяч гривень, а дільничні офіцери — шість тисяч. Журналістам розповіли про головні вимоги до кандидатів. Їх небагато, але, на переконання організаторів конкурсу, вони дозволять набрати до поліції професіоналів із високими моральними якостями.
Крім спеціальної перевірки на наявність можливих обмежень, які не дозволять вступити на службу до поліції, та перевірки стану здоров’я, конкурсанти мають скласти заліки зі знання вітчизняного законодавства, положень Конституції України тощо.
Цікаво, що при наборі, зокрема слідчих, діє своєрідний «нульовий» принцип, тобто однакові вимоги висуваються і до нинішнього випускника юридичного вишу, і до вчорашнього слідчого, який уже дослужився, приміром, до чину підполковника. Навіть якщо він не професійно або упереджено розслідував справи, які потім «розвалювалися» у судах.
Але конкурс — наче індульгенція, який дозволяє всім — і незайманим жовторотим лейтенантам, і битим життям підполковникам та майорам почати нове життя в поліції з чистого аркуша. Чи справедливо це?
«Відповідно до наказу МВС, конкурс із набору на службу проводиться загальний для всіх претендентів — як для тих, хто не служив у міліції або національній поліції, так і тих, хто вже служив або чинних працівників поліції. Ми не можемо створювати комусь специфічні умови, а комусь інші», — пояснив С. Гаврик.
Відбір буде здійснювати спеціальна поліцейська комісія, додав полковник О. Бех, при цьому зазначивши, що начальник головного управління Національної поліції в Полтавській області до відбору та призначення нових поліцейських відношення тепер не має. Якщо поліцейська комісія вважає, що конкурсант гідний служби в поліції, керівник поліції підписує відповідний наказ про прийом на службу.
Але, уточнив О. Бех, це аж ніяк не гарантує того, що в разі порушень дисципліни, прояву аморальних якостей і не професіоналізму, новий поліцейський не буде звільнений із посади або взагалі з МВС. Крім того, натякнув він, частину відповідальності за дії слідчих має взяти на себе прокуратура, чиї працівники процесуально керують розслідуванням та підтримують державне обвинувачення в суді.
Результати реформування МВС обговорюють нині в регіоні не лише пересічні громадяни, а й експерти, котрі самі брали участь у роботі атестаційних комісій.
Приміром, член атестаційної комісії ГУ Нацполіції Полтавщини Тетяна Беличко переконана, що реформу почали «не з того кінця». Про це свідчать її результати, за якими на службу до поліції перейшли майже всі, за невеликим винятком, колишні працівники міліції. Юрист переконана, що реформу МВС потрібно було починати не з низової ланки міліції, а із судів, прокуратури і найвищого керівництва правоохоронців.
На її думку, найгострішою проблемою «реформованого» слідства є те, що 80% кадрів там залишилися на своїх посадах, адже нового набору спеціалістів, як при реформуванні патрульної служби, у слідчих підрозділах не було. А найбільше скарг від громадян надходить саме на органи слідства, нагадує Т. Беличко. Вона вважає, що реформу патрульної служби провели «правильно», розформувавши її та набравши нових людей. Але патрульні не проводять розслідувань, і глобально від них нічого не залежить. Досудове слідство та оперативні заходи проводять органи, які, по суті, залишилися не реформованими...
Цікаво, що ставлення полтавців до «реформованої» поліції можна було спостерігати в обласному центрі саме в той час, коли головний поліцейський області скликав на пресконференцію журналістів. Поки полковник О. Бех розповідав про результати атестації поліцейських на Полтавщині, попід стінами ГУ Нацполіції в Полтавській області вирували пристрасті. Понад сотня полтавців, поміж яких були представники політичних партій, громадських рухів, депутати обласної і міської рад і навіть Верховної Ради України тощо, зібралися біля будівлі поліції, щоб виказати своє невдоволення її роботою та непрофесійними, на думку мітингувальників, діями поліцейських, котрі втратили контроль за станом громадського порядку в Полтаві.
Вимагали і відставки щойно переатестованого і перепризначеного на посаду самого полковника О. Беха. Приводом для пікетування стали недавні події, коли однієї ночі в обласному центрі одразу розбили п’ять меморіальних дощок, установлених на честь загиблих у зоні АТО полтавців. Хмизу у багаття додала також інформація про те, що поліція й досі не знайшла тих, хто ще пару місяців тому вже так само сплюндрував три меморіальні дошки, встановлені в обласному центрі в пам’ять про воїнів, полеглих на Сході України.
Пізніше, коли пристрасті вщухли, деякі учасники мітингу відверто говорили журналістам, що не бачать якихось змін у роботі «нової» поліції, тому що в ній залишилися служити ті ж самі кадри, котрі вже довели свою нездатність до чесного і результативного виконання службових обов’язків, коли служили в міліції. Переодягнувшись у форму поліцейських, вони, як і раніше, не зацікавлені або відверто не хочуть обтяжувати себе щоденною рутинною роботою задля безпеки громадян та суспільного спокою...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».