Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Укомплектованість
Станом на 1 січня 2018 року Міністерство оборони України створило оперативний резерв військовозобов’язаних чисельністю 140 тисяч осіб. Із них понад 111 тисяч призначено до оперативного резерву першої черги бригад і полків. Понад 30 тисяч резервістів узяли участь у навчальних зборах.
Торік контракт на проходження військової служби у складі Збройних Сил України підписали майже 34 тисячі осіб, з яких понад 2 тисячі офіцерів запасу.
Міни та інші вибухонебезпечні предмети, встановлені на Донбасі російськими найманцями, за 4 роки неоголошеної війни забрали 2558 людських життів. Із цієї ж причини загинули 273 військовослужбовці, а близько тисячі зазнали поранень...
Жертв було б значно більше, коли б наші сапери не знешкодили майже 350 тисяч смертоносних «іграшок».
Нещодавно на офіційному сайті Президента України зареєстрували петицію, автор якої пропонує дозволити громадянам України не проходити строкової служби. Але за умови, що вони вноситимуть певну суму грошей «на розвиток українського війська».
Нагадаю, що років 10–12 тому подібні пропозиції вже обговорювались у суспільстві. У них є як прихильники, так і противники.
Що ж, спробуємо і ми розібратися, чи вищезгаданий документ вартий уваги. На сьогодні абсолютна більшість особового складу Збройних Сил, інших військових формувань є військовослужбовцями-контрактниками.
Нещодавно парламент ухвалив Закон України під № 6052, який удосконалить питання, пов’язані з проходженням громадянами України військової служби.
Згідно з новим законом вік тих військовослужбовців, які побажають навчатись у військових вишах, підвищується до 30: раніше він становив 21 рік. Та головним нововведенням є те, що військовикам, які при захисті України отримали поранення чи контузії і визнані непридатними до армійської служби, все ж дозволяється її проходити.
— За 4 роки на Донбасі дістали поранення близько 10 тисяч осіб, — говорить начальник Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України полковник медичної служби Роман Шевчук. — Чимало стали інвалідами. Звісно, що людина, яка втратила руку чи ногу, не зможе виконувати завдання у складі диверсійно-розвідувальної групи чи командувати взводом на лінії розмежування.
Серед реформ, проголошених Міністерством оборони, значиться і система харчування. Зауважимо, що вона давно потребує вдосконалення: на думку незалежних військових експертів, вона до недавнього часу була чи не найгіршою серед армій усіх країн Європи.
— Українському війську незабаром виповниться 27 років, але коли заходиш до солдатської їдальні, то таке враження, що потрапив до їдальні, де харчуються радянські солдати, — говорить підполковник Анатолій М., який зі зрозумілих причин не побажав бачити свого прізвища на шпальтах газети.
В Україні все частіше почали говорити про агломерацію, тобто про об’єднання невеликих містечок навколо мегаполіса. Наприкінці торішнього грудня депутати Київради проголосували за створення асоціації «Київська агломерація», яка керуватиме спільним управлінням об’єднаної території й координуватиме діяльність своїх членів.
Щодня до столиці приїжджають на роботу майже 600 тисяч мешканців прилеглих містечок. Вони користуються київською інфраструктурою, влаштовують своїх дітей у столичні дитсадки і школи. В той же час керівники Борисполя, Бучі, Гостомеля та інших навколишніх містечок не дуже переймаються розвитком місцевої інфраструктури.
Схоже, починає здійснюватися найгірший сценарій із пільгами для учасників бойових дій. Зокрема, тих, хто право на них здобув у статусі ветерана АТО.
Як і передбачали песимісти, щедро роздані урядом пільги фронтовикам усе частіше залишаються нереалізованими, бо намітився очевидний розрив між фінансуванням урядом цих преференцій та одночасно його вимогами про обов’язкове надання пільг тим, хто виборов на них право...
Залишається тільки питання часу, коли Гренландія — найбільший острів світу — отримає незалежність від Данії.
Недавні вибори до влади автономної Гренландії з великим зацікавленням спостерігали не тільки в Копенгагені, але й у Пекіні і Вашингтоні, оскільки острів, який нині належить Данії, став предметом зацікавлення і суперництва супердержав.
Прихильниками незалежності є дві найбільші політичні партії: Соціал-демократична партія колишнього прем’єра Кіма Кєльсена, яка виграла вибори, і партія «Інуіт Атагатігііт» (Inuit Ataqatigiit), імовірний партнер соціал-демократів по коаліції.
Олександр Лукашенко прийшов до влади в Білорусі на третьому році незалежності. Протягом 24 років правління він мав усі інструменти формування національної ідентичності і державної ідеології.
Проте Лукашенко розпочав своє президентство від боротьби з історичною національною символікою, перекреслив діяльність попередників, спрямовану на зміцнення білоруської мови, яка і так займала невелику нішу у повністю зрусифікованій країні.
Президент Румунії Клаус Йоханніс зажадав відставки прем’єр-міністра Віоріки Данчилє на підставі втрати довіри. Так безславно може завершитися прем’єрська кар’єра першої у політичній історії Румунії жінки — голови уряду.
Протистояння між президентом і урядом Румунії триває не один і не два роки. Приводом для цього є боротьба різних фракцій румунської політичної еліти з приводу оцінок ступеня ефективності роботи антикорупційного відомства країни.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».