Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Липень 19, 2018

Шановні читачі! 15 червня газеті "Демократична Україна

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років! 

Редакційна колегія

П'ятниця, 05 Вересень 2014 03:00

Як Москва сама себе висікла

Rate this item
(0 votes)

7 сеп­ня уряд Ро­сії на під­ста­ві ука­зу пе­зи­ден­та Во­ло­ди­ми­а Пу­ті­на від 6 сеп­ня за­бо­ро­нив на те­рмін один рік ім­порт окре­мих груп сіль­сько­гос­по­да­рських та ха­чо­вих по­дук­тів із кра­їн, які вве­ли еко­но­міч­ні санк­ції про­ти ро­сій­ських фі­зич­них та юри­дич­них осіб або при­єд­на­ли­ся до та­ких санк­цій. За­бор­о­на сто­сує­ть­ся ім­пор­ту з де­жав ЄС, США, Ка­на­ди, Авст­а­лії і Нор­ве­гії (але не вкл­ючає Япо­нії і Швей­ца­рії, які під­три­ма­ли санк­ції про­ти Ро­сії).
Ем­ба­рго ма­ло бу­ти від­по­від­дю на санк­ції За­хо­ду, але міц­но вда­рить по ро­сій­ській еко­но­мі­ці, квот­а за­леж­на від ім­по­ту про­дук­тів ха­чу­ван­ня. Вла­да хо­че за­мі­ни­ти тра­ди­цій­ний ім­порт з ЄС ро­сій­ською про­дук­цією та ім­по­ртом із но­вих, гео­га­фіч­но від­да­ле­них ка­їн.

 

Ме­та ро­сій­ських санк­цій
Рішення Кремля про введення санкцій проти експортерів з Євросоюзу було безпосередньою реакцією на встановлені 1 серпня санкції Брюсселя. Вони готувались у великому поспіху під тиском президента Володимира Путіна, його основною метою був швидкий удар по виробниках і мобілізація противників санкцій у середині Євросоюзу.
Дії Путіна частково виявились ефективними, про що свідчить поведінка деяких політиків держав — членів ЄС, які критично ставляться до введених санкцій або вимагають їх послаблення з огляду на негативні наслідки для економік їхніх країн (наприклад, прем’єри Угорщини Віктор Орбан і Словаччини Роберт Фіко, президенти Чеської Республіки Мілош Земан чи Фінляндії Саулі Нііністо).
Список санкцій готувався міністерськими чиновниками без консультацій із виробниками й імпортерами, тому вони забули вилучити з нього товари, які не виробляються в Росії, але необхідні хворим на цукровий діабет і харчові алергії (85% походять з імпорту з США і Німеччини), а також рільникам (посівний матеріал для вирощування картоплі) і виробникам риби (мальки для вирощування лососів). Тому відразу Москва оголосила про необхідність коригування санкцій.
Крім того, щоб застерегти від введення чергового оголошеного пакета санкцій, прем’єр Дмитро Медвєдєв інформував про готовність до відповіді в формі ембарго на поставки промислових товарів, зокрема автомобілів і медичної техніки, які посідають важливе місце в експорті ЄС у Росію. Міністр закордонних справ Сергій Лавров навіть говорив про можливість заборони прольоту пасажирських літаків з Європи в Азію над Сибіром.


Наслідки російських санкцій для внутрішнього ринку
Росія вже багато років є провідним імпортером сировини і продуктів харчування; цей імпорт у 2013 році становив 43 мільярди доларів США, або 13,6% загального імпорту. Росія найбільше залежна від закупівель яловичини (згідно з деякими оцінками — до 62% споживання), риби (50%), сиру (48%), фруктів (45%).
Санкції встановлено в одному з найчутливіших сегментів російського імпорту з ЄС, загальні поставки товарів, охоплених ембарго, становлять 16 мільярдів доларів щорічно. Частка Росії в експорті продуктів харчування з ЄС (за кордони ЄС) досягла у 2014 році 14%. Наприклад, частка країн ЄС у російському імпорті сирів досягла 87%, молочних продуктів — 42%, яловичини — 31%, копченостей — 37%, а фруктів — 32%.
Ембарго найбільше відчули Фінляндія, Литва, Латвія і Естонія, які 20–30% експорту продуктів харчування (здебільшого молочних продуктів) спрямовують на російський ринок. Санкції відчули і норвезькі виробники, які 11% рибної продукції (переважно лосося) продавали у Росію.
Російське ембарго на м’ясопродукти, рибу, молюски, фрукти і овочі, молоко і молокопродукти та продукти на основі рослинних жирів привело до значних втрат тисяч експортерів, а також російських споживачів і виробників сільськогосподарської сировини і продуктів харчування.
Розірвання договорів із традиційними постачальниками без збереження перехідного періоду дезорганізувало постачання російського внутрішнього ринку та існуючу логістику поставок. На кордонах і в портах застрягли десятки вантажівок і кораблів із замовленими і часто оплаченими товарами. З магазинних полиць почали зникати імпортовані продукти і так само швидко росла їхня ціна. Вартість молочних продуктів і риби піднялася на 5–6%. Ціна м’яса у магазинах зросла на 10–22%, а деяких м’ясних продуктів — навіть на 40%. Найближчими тижнями належить очікувати подальшого зростання цін, яку не зможуть зупинити ні жодний контроль, ні накази влади.


Неефективні спроби пом’якшення наслідків санкцій
Дії Москви супроводжувалися кампанією в медіа, яка не зважає на вплив санкцій на стан внутрішнього ринку і намагається переконати суспільство, що Росія готова до заміни імпорту своєю продукцією, а також замінити втрати через санкції імпортом із країн, не охоплених санкціями (з Латинської Америки, Туреччини, Єгипту, Марокко, Китаю, а також Узбекистану, Туркменістану чи Азербайджану).
Уряд проголосив, що в разі дефіциту товарів він покриється з державних резервів. Влада здійснила також численні адміністративні заходи з метою протидії зростанню цін на внутрішньому ринку.
Утім, дії влади значною мірою неефективні і показують її відірваність від ринкових реалій і проблем російської економіки.
Російські виробники найближчими місяцями будуть у стані замінити традиційних закордонних постачальників дуже обмежено. Російська продукція у багатьох товарних групах неконкурентна за ціною-якістю з імпортними товарами. У Росії не виробляють багато товарів і продуктів, які підлягають санкціям (окремі види сирів, риба, фрукти і багато інших).
Відродження занедбаних за багато років плантацій, ферм і садів, а також відбудова закладів із переробки сільськогосподарських продуктів (бойні, склади, холодильники тощо) вимагає щонайменше кількох років, величезних фінансових ресурсів і підготовки кваліфікованих кадрів.
Розвиток сільськогосподарського виробництва має супроводжуватися розвитком виробництва машин, послуг, відбудовою науково-дослідних установ, які працюють на сільське господарство, ветеринарно-епідеміологічних служб та вирішенням багато інших завдань.
Росія, яка використовує санітарно-епідеміологічні вимоги для боротьби з конкурентами та як інструмент політичного тиску на закордонних постачальників (заборона імпорту свинини з країн ЄС через африканську чуму), сама роками не може вирішити проблему захворювань свиней, худоби і птиці на своїй території. У російських регіонах зареєстровано 106 випадків африканської чуми, у тому числі 56 нових випадків у нинішньому році.
Діючі програми розвитку сільськогосподарського виробництва, фінансовані з бюджету, не приносили найчастіше очікуваних результатів. Багато ресурсів було розтринькано, розкрадено або вивезено за кордон великими виробниками, зареєстрованими у податкових раях. У нинішній складній ситуації російської економіки і санкцій Заходу важко розраховувати на зростання інвестицій у рільничий сектор.
Дотаційні російські регіони не мають фондів для зростання інвестицій у рільничий сектор, а залучення закордонних кредитів — при існуючих санкціях — буде для російських фірм набагато складнішим і дорожчим. Крім того, російські фірми рільничо-харчового профілю, які готові до нових інвестицій при підтримці державних кредитів, бояться, що після скасування санкцій їхня продукція не буде конкурентоспроможною і вони не знайдуть споживачів.
Російська влада розробила низку заходів для заміни імпорту з ЄС поставками з Латинської Америки, а також з Єгипту, Туреччини, Ірану, Китаю та багатьох інших країн. Ці дії в основному неефективні. Товари з далеких країн будуть здебільшого дорожчими, зокрема через транспортування. На додачу багато виробників, усвідомлюючи відсутність конкуренції, будуть здійснювати спроби підняти ціну.
Як повідомляє Національний м’ясний союз Росії, ціна поставок бразильського м’яса з вересня буде на 20–30% більшою. Китайські постачальники вже підняли ціну фруктів, які поставляють у торговельні мережі Новосибірська, на 20–30%. А багато закордонних виробників утримуються від поставок, очікуючи подальшого зростання цін.
Черговою проблемою, замовчуваною російською владою, є безпека поставок продуктів харчування від нових постачальників і її відповідність російським санітарно-ветеринарним нормам; якраз ці питання були часто предметом дискусії із західними постачальниками. Російська федеральна служба ветеринарного і фітосанітарного нагляду («Россельхознадзор») не в змозі за короткий час проконтролювати сотні нових підприємств та установ і дати гарантії відповідності.
Кремль, усвідомлюючи наростання проблем із насиченням внутрішнього ринку, буде змушений допустити безпосередній або опосередкований реекспорт продуктів, охоплених санкціями, через Білорусь і (незначною мірою) Казахстан, що відмовилися приєднатися до російських санкцій.
Рішення Білорусі і Казахстану свідчать про відсутність спільної торговельної політики в рамках Митного союзу і є поганим сигналом для планованого переходу у 2015 році до чергового етапу інтеграційного процесу — Євразійського економічного союзу. Білорусь, яка багато років переживає економічні проблеми, розраховує на додаткові доходи від зростання експорту та реекспорту у Росію продуктів, що підлягають санкціям.


Прогноз
Російські санкції, накладені на харчові продукти з країн ЄС, ухвалені Кремлем без глибокого аналізу щодо негативних наслідків для російської економіки. Поспішні рішення вплинуть на прискорення темпу падіння ВВП, зросте інфляція і посилиться відтік капіталу з Росії. Результатом санкцій стане падіння купівельної спроможності російського населення через зростання цін, а це може вплинути на зменшення підтримки дій влади.
Здається, що Росія, як і країни ЄС, для яких російські санкції досить відчутні, будуть шукати компромісні рішення, щоб зупинити подальшу ескалацію ембарго. Однак повернення до рівня попередньої економічної співпраці найближчими місяцями здається малоймовірним.


Єв­ген ПЕТР­ЕН­КО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».