Фахівці Єльського університету стверджують — підвищена температура корисна для тіла. Вірус застуди тілу легше перемогти саме при підвищеній температурі, у той час як занадто сильне зниження температури тіла загрожує швидким розповсюдженням вірусу.
Простудні віруси реплікуються з більшою готовністю, коли температура тіла опускається нижче 37°С. В організмах піддослідних мишей інтерферони — захисні білки імунної системи — перестають вироблятися вже при 33°С. У людському організмі відбувається те ж саме.
Коли вірус застуди вражає організм, інтерферонова відповідь стає тим слабшою, чим нижче опускається температура тіла. При температурі від 37°С інфіковані клітини гинуть швидше, запобігаючи реплікації вірусу.

Як ствер­джу­ють ме­ди­ки, у спе­ку наш ор­га­нізм зне­вод­нює­ть­ся, від­бу­ває­ть­ся згу­щен­ня кро­ві, а це під­ви­щує схиль­ність до ут­во­рен­ня ін­суль­ту і тром­бів. Лю­ди­на в спе­ку глиб­ше ди­хає, біль­ше піт­ніє, по­си­лює­ть­ся ро­бо­та ба­га­тьох ор­га­нів. Для за­без­пе­чен­ня нор­маль­ної ро­бо­ти ор­га­ніз­му сер­це збіль­шує час­то­ту ско­ро­чень, а для лю­дей із за­хво­рю­ван­ня­ми сер­ця це не­без­печ­но.
Як же гі­пер­то­ні­кам і сер­деч­ни­кам убе­рег­ти­ся у спе­кот­ну по­го­ду, адже для та­ких лю­дей кри­тич­ною вва­жа­єть­ся тем­пе­ра­ту­ра по­віт­ря, ко­ли на ву­ли­ці біль­ше 25°С?
Про це ми роз­пи­та­ли спе­ціа­ліс­та — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Іри­ну Окіп­няк.

У столиці Фінляндії Гельсинкі, де триває молодіжний чемпіонат Європи з баскетболу серед чоловічих команд, розпочалася стадія плейоф. Збірна України, яка вийшла з першого місця групи «С», протистояла четвертій команді групи «D» — Бельгії. Команда Максима Міхельсона видала черговий потужний матч і завдяки неймовірній третій чверті (28:9) здобула переконливу перемогу з рахунком 95:73.
Бельгійці потужно розпочали поєдинок. Сильна гра у захисті цієї команди у стартовому відтинку гри не дозволила українцям комфортно почуватись у позиційному нападі. Свої перші очки з трисекундної зони українська команда здобула зусиллями Павлова лише на 5й хвилині ігрового часу.
Щоправда, після цього важкий форвард у тандемі із Зотовим ще кілька разів результативно завершував атаки (10:9).

Ки­їв­ське «Ди­на­мо» ви­гра­ло свій пер­ший тро­фей у но­во­му се­зо­ні. В по­єдин­ку за Су­пер­ку­бок Ук­раї­ни коман­да Сер­гія Реб­ро­ва в се­рії піс­ля­мат­че­вих пе­наль­ті пе­ре­гра­ла до­нець­кий «Шах­тар» і ста­ла во­ло­да­рем не тіль­ки тро­фею, а й од­но­го міль­йо­на гри­вень при­зо­вих.

У стартовому складі киян не було Анрія Ярмоленка, який відбуває свою дискваліфікацію, та Євгена Хачеріді, який напередодні посварився з головним тренером. У свою чергу, Паулу Фонсека змінив схему «Шахтаря», який тепер грає у два нападники.
У першому таймі команди дуже довго набирали оберти. Ніхто із суперників не хотів ризикувати, а тому м’яч більшу частину ігрового часу тримався у центрі поля. Однак ближче до завершення тайму гірники заволоділи ініціативою і навіть змогли забити. Щоправда, арбітр взяття воріт не зафіксував, бо Едуардо перебував у положенні поза грою.

22 лип­ня мат­чем «Шах­тар» (До­нецьк) — «Зір­ка» (Кро­пив­ниць­кий) стар­тує но­вий се­зон ро­зі­гра­шу чем­піо­на­ту Ук­раї­ни з фут­бо­лу. У тур­ні­рі візь­муть участь 12 ко­манд, він про­йде в но­во­му фор­ма­ті: два ко­ла, по­тім по­діл ко­манд на дві гру­пи по шість ко­лек­ти­вів. Верх­ня шіст­ка бо­реть­ся за ти­тул, ниж­ня — ря­тує­ть­ся від по­ни­жен­ня в кла­сі.

Фаворитами, як і впродовж тривалого часу, залишаються тільки дві команди — «Динамо» і «Шахтар». Кияни є чинними чемпіонами, які захистили в минулому сезоні свій титул. Донеччани мають в активі в минулому сезоні Кубок України.
У кадровому плані «Шахтар» поступається «Динамо» лише за одним показником — у команди змінився тренер. Початок роботи Паулу Фонсеки в Україні показав невеликі відмінності від методів Мірчі Луческу, про що в інтерв’ю періодично розповідають футболісти.

Не­зви­чай­ні жі­но­чі об­ра­зи пред­став­ле­но на пер­со­наль­ній ви­став­ці львів­ської ху­дож­ни­ці Га­ли­ни Кон­стан­тюк «Пор­тре­ти» в Му­зеї іс­то­рії Ки­єва. Жін­ки і дів­ча­та на них схо­жі на пер­со­на­жів ка­зок і, мож­ли­во, ко­мусь на­га­да­ють ди­тин­ство. Але за ви­ра­зом їх­ніх очей на гар­нень­ких ляль­ко­вих об­лич­чях — мрій­ли­вим, ве­се­лим або сер­йоз­ним — мож­на зро­зу­мі­ти, що це дійс­но зоб­ра­жен­ня ре­аль­них лю­дей, на­пи­са­них ху­дож­ни­цею у влас­ній, щи­рій ма­не­рі.

Галина Константюк народилась у Львівській області в селі Малі Підліски. У дівчини змалку виявилися здібності до малювання. Її улюбленим предметом у школі було образотворче мистецтво. Батьки завжди підтримували доньку у творчих прагненнях, і сумнівів щодо вибору професії у Галини не було.

Кож­на но­ва ви­ста­ва Кла­сич­но­го Ху­дож­ньо­го Аль­тер­на­тив­но­го Те­ат­ру — свід­чен­ня твор­чо­го зрос­тан­ня ко­лек­ти­ву, удо­ско­на­лен­ня про­фе­сій­ної май­стер­но­сті йо­го ак­то­рів. Чим да­лі, те­атр ста­вить пе­ред со­бою склад­ні­ші та ам­біт­ні­ші зав­дан­ня. Та, на­пев­не, най­склад­ні­ше бу­ло вті­ли­ти у жит­тя остан­ній на сьо­го­дні твор­чий за­дум те­ат­ру — по­ста­ви­ти п’єсу Віль­яма Шек­спі­ра «Гам­лет».

Якщо про свої ролі у виставах «Чайка», «Собака на сіні» чи «Безіменна зірка» художній керівник КХАТу Катаріна Сінчілло мріяла ще змалку, то про те, аби зіграти Гамлета, навіть не замислювалася. І коли головний режисер театру Віктор Кошель запропонував їй узяти для нової постановки цю виставу і зіграти і в ній головну роль, то вона дуже здивувалася.

На­чаль­ник Га­дяць­ко­го район­но­го сек­то­ра ГУ ДСНС Ук­раї­ни у Пол­тав­ській об­лас­ті 44-річ­ний під­пол­ков­ник Ва­силь Губ­ський, на яко­го дер­жа­вою по­кла­де­но від­по­ві­даль­ність за не­до­пу­щен­ня над­зви­чай­них си­ту­ацій, у то­му чис­лі по­жеж, від­не­дав­на по-справж­ньо­му по­дру­жи­вся з де­ре­вом. При­чо­му на­стіль­ки, що на­зав­жди змі­нив у влас­ній сві­до­мо­сті ус­та­ле­ну се­ред йо­го під­лег­лих дум­ку що­до не­без­пе­ки цьо­го уні­каль­но­го при­род­но­го ма­те­рі­алу.

У вільний від служби час підполковник бере до рук бензопилку і починає безсистемно, як здається необізнаним, обпилювати чергову безформну колоду. Через декілька днів наполегливої роботи бензопилою з чурбака поступово проступають обриси чергового казкового героя — ведмедя, риби, вовка, собаки, лані або гномика тощо, котрі згодом займуть своє місце на просторому подвір’ї будинку родини Губських.

На­ша спів­роз­мов­ни­ця — Ні­ла Ви­соць­ка, по­ете­са, про­за­їк, лі­те­ра­ту­роз­на­вець і крає­зна­вець. Во­на ре­ані­мує на­шу пам’­ять тим, що по­вер­тає ви­дат­ні іме­на, до­но­сить знан­ня про под­виж­ни­ків і сві­то­чів, збу­джує ці­ка­вість до них, сти­му­лює чи­та­ти їх­ні тво­ри. Ді­яль­ність Ні­ли Ва­си­лів­ни ми­мо­хіть спо­ну­кає при­га­да­ти сен­тен­цію по­ета Йо­си­па Брод­сько­го, ла­уре­ата Но­бе­лів­ської пре­мії, який був зму­ше­ний еміг­ру­ва­ти із СРСР. Він ко­лись ска­зав: «Є зло­чи­ни гір­ші, ніж спа­лю­ва­ти кни­ги. На­при­клад — не чи­та­ти їх».
В осо­бі Ні­ли Ви­соць­кої по­єд­на­ли­ся скру­пу­льоз­ність ін­же­не­ра-про­гра­міс­та і ро­ман­тич­ність ху­дож­ньої на­ту­ри, не­ймо­вір­на лю­бов до рід­но­го і пі­єтет до всьо­го пре­крас­но­го і та­ла­но­ви­то­го. У су­куп­но­сті це і є діє­вий пат­ріо­тизм. Хто пам’­ятає, той діє на бла­го спо­від­ни­ків «ро­зум­но­го, доб­ро­го, віч­но­го».

30 ЛИПНЯ — 10 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ ВОЛОДИМИРА ДАХНА (1932–2006), УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНИКА ТА РЕЖИСЕРА АНІМАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ

Во­ло­ди­мир Ав­ксен­ті­йо­вич на­ро­див­ся 7 бе­рез­ня 1932 ро­ку. За­кін­чив ар­хі­тек­тур­ний фа­куль­тет Ки­їв­сько­го ін­же­нер­но-бу­ді­вель­но­го ін­сти­ту­ту (1955). Пра­цю­вав ар­хі­тек­то­ром. Від 1960 ро­ку — у Твор­чо­му об’­єд­нан­ні ху­дож­ньої муль­ти­плі­ка­ції сту­дії «Ки­їв­на­укфільм». Був ху­дож­ни­ком пер­шої стріч­ки об’­єд­нан­ня — «При­го­ди пер­ця» (1961).

Як режисер, зокрема, створив фільми «Що на що схоже», «Лис і дрізд», «Пригоди Парасольки» та інші. Постановник серіалу «Як козаки...», а також єдиного українського повнометражного анімаційного фільму «Енеїда» (за однойменним твором Івана Котляревського).