Національний олімпійський комітет назвав біатлоністку Анастасію Меркушину найкращою спортсменкою місяця в Україні за підсумками грудня. Її особисті наставники та батьки Ірина та Олег Меркушини стали найкращими тренерами місяця, інформує офіційний сайт НОК.
«Високого визнання 21річна біатлоністка досягла завдяки чудовому виступу на етапі Кубка світу у словенській Поклюці. В естафетній гонці разом із колегами по збірній Іриною Варвинець, Юлією Джимою та Оленою Підгрушною Анастасія, що бігла на останньому етапі, посіла третє місце на п’єдесталі пошани», — зазначили в Національному олімпійському комітеті.

2016 рік до­бі­гає сво­го за­вер­шен­ня. Сьо­го­дні ми при­га­да­ємо най­яск­ра­ві­ші ви­сту­пи ук­ра­їн­ських спортс­ме­нів та ко­манд на між­на­род­ній аре­ні, а та­кож не оми­не­мо ува­гою не­вдах.

Відразу кілька українських команд показали високі результати у своїх видах спорту. Звертає на себе увагу виступ жіночої збірної України з фехтування на шаблях на Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро, де медалі для України були рідкістю. Українські шаблістки були одними з фавориток турніру. Від них вдома чекали «золота», а вийшло «срібло». Але провалом це назвати язик не повернеться.
Донецький «Шахтар» весь рік відмінно виступив у єврокубках. У сезоні-2015/16 донеччани дійшли до півфіналу Ліги Європи, де поступилися лише переможцю турніру. А в нинішньому сезоні виграли всі шість матчів на груповому етапі.

До­нець­кий «Шах­тар» став го­лов­ним нью­змей­ке­ром фут­боль­но­го між­се­зон­ня. Гір­ни­ки про­дов­жу­ють онов­лю­ва­ти склад, про­ща­ючись із за­слу­же­ни­ми ве­те­ра­на­ми, а та­кож оби­ра­ють со­бі но­ву аре­ну за­мість не над­то при­віт­но­го для них у мат­чах внут­ріш­ніх зма­гань Льво­ва.

Нинішній наставник донеччан Паулу Фонсека ще під час першої частини сезону значно омолодив склад, і новачки або колишні резервісти показали, що вже можуть замінити колись основних футболістів.
Першим із «Шахтаря» пішов 33-річний бразилець із хорватським паспортом Едуардо — нападник із дуже непростою долею, який за своїм потенціалом цілком міг би досягти рівня зірок топ-рівня. На «до» і «після» його кар’єру розділила жахлива травма — відкритий перелом ноги, отриманий у поєдинку за лондонський «Арсенал» у лютому 2008 року.

Ко­лись, ро­ків два­дцять то­му, я їхав у по­їз­ді й су­сід по ку­пе за­про­по­ну­вав ви­пи­ти по сто гра­мів за успіш­ну по­до­рож без при­год. З чо­ти­рьох чо­ло­ві­ків один ка­те­го­рич­но від­мо­вив­ся пи­ти. А піс­ля на­по­лег­ли­вих роз­пи­ту­вань про при­чи­ни та­кої жит­тє­вої по­зи­ції від­мов­ник ко­рот­ко по­яс­нив: у ме­не алер­гія на спирт.
Ми не по­ві­ри­ли, що та­ке мож­ли­во, але від­че­пи­ли­ся — про­ти алер­гії не по­преш. Про це зна­ли всі. Але ось не так дав­но в од­ній на­уко­во-по­пу­ляр­ній пуб­лі­ка­ції на те­му: «Як по­во­ди­ти­ся за свят­ко­вим сто­лом» зно­ву зу­стрі­вся тер­мін «алер­гія на спирт».
Я ви­рі­шив до­ві­да­ти­ся про цю ди­ви­ну де­таль­ні­ше. Для цьо­го й звер­нув­ся до фа­хів­ця-алер­го­ло­га, кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук На­та­лії УДО­ВЕН­КО.

Наш гість — Во­ло­ди­мир Бис­тря­ков, ком­по­зи­тор, пі­аніст, шоу­мен. За­слу­же­ний ар­тист Ук­раї­ни. Ла­уре­ат Між­на­род­но­го кон­кур­су пі­аніс­тів іме­ні Б. Сме­та­ни. Ав­тор му­зи­ки до по­над 150 ху­дож­ніх філь­мів та муль­ти­ків. А та­кож — пі­сень, інст­ру­мен­таль­них п’єс, му­зи­ки до дра­ма­тич­них ви­став. Член ТВ-клу­бу «Зо­ло­тий гу­сак». У 2014 ро­ці ра­зом із дру­жи­ною Оль­гою за­сну­вав шко­лу-сту­дію «Те­атр піс­ні Оль­ги і Во­ло­ди­ми­ра Бис­тря­ко­вих», де ді­ти, крім во­ка­лу, ви­вча­ють ак­тор­ську май­стер­ність і та­нець.
А ще іск­ро­мет­ний Во­ло­ди­мир Юрі­йо­вич про­явив се­бе як лі­те­ра­тор, з-під йо­го пе­ра ви­йшли дві гу­мо­рис­тич­ні книж­ки. По­ки що.

Стрім­ко йде по жит­тю спів­ач­ка і му­зи­кант Ма­рія Бур­ма­ка. У 17 ро­ків во­на — сріб­ний при­зер му­зич­но­го фес­ти­ва­лю «Чер­во­на ру­та» (1989 рік), да­лі — за­слу­же­на ар­тист­ка Ук­раї­ни, кан­ди­дат фі­ло­ло­гіч­них і те­ле­ві­зій­них на­ук, удо­стоє­на ор­де­на кня­ги­ні Оль­ги III сту­пе­ня, запи­са­ла по­над 10 аль­бо­мів.
На­ро­ди­ла­ся Ма­рія Бур­ма­ка у Хар­ко­ві, час­то бу­ває в на­шо­му міс­ті. При­їжд­жає до бать­ків, ви­сту­пає з кон­цер­та­ми, зу­стрі­чає­ть­ся з гро­мад­ські­стю, спіл­кує­ть­ся з жур­на­ліс­та­ми (за кіль­ка ро­ків спіл­ку­ван­ня із зем­ляч­кою і скла­ло­ся так зва­не збір­не ін­тер­в’ю).

7 СІЧНЯ — 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ РОСТИСЛАВА БРАТУНЯ (1927–1995), УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА

Ши­ро­ко зна­ний ук­ра­їн­ський по­ет Рос­ти­слав Бра­тунь на­ро­див­ся 7 січ­ня 1927 ро­ку в Лю­бо­млі Во­лин­ської об­лас­ті в ро­ди­ні ук­ра­їн­сько­го гро­мад­сько­го ді­яча, де­пу­та­та поль­сько­го Сей­му Ан­дрія Бра­ту­ня та Окса­ни Уж­вій (рід­ної сес­три сла­вет­ної ук­ра­їн­ської акт­ри­си На­та­лії Уж­вій).
Ди­тин­ство... Шко­ла... Го­ро­хів­ська гім­на­зія... Уже з юнаць­ких ро­ків Рос­ти­слав був за­люб­ле­ний у по­езію... Львів­ський дер­жав­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка (вже то­ді об­рав ре­мес­ло по­ета, за­кін­чив на­вчан­ня у 1950 ро­ці)...

Ось що пи­шуть у на­уко­вих ен­ци­кло­пе­ді­ях і до­від­ни­ках про цьо­го вче­но­го: «Уся твор­ча біо­гра­фія Ю. О. Мит­ро­поль­сько­го по­в’яза­на в ос­нов­но­му із роз­вит­ком тео­рії не­лі­ній­них ко­ли­вань та ди­фе­рен­ці­аль­них рів­нянь. Ре­зуль­та­ти цих до­слі­джень уза­галь­не­ні у 300 на­уко­вих пуб­лі­ка­ці­ях у віт­чиз­ня­них і за­ру­біж­них жур­на­лах, а та­кож в 30 ін­ди­ві­ду­аль­них і ко­лек­тив­них мо­но­гра­фі­ях».

Узагалі-то для нефахівця зрозуміти, чим саме займався все життя академік Митропольський, важкувато, адже мало хто уявляє, що криється за поняттями «нелінійних коливань» та «диференціальних рівнянь». Знаючі люди стверджують, що в окремих розділах точних наук до тонкощів розбираються часом кілька десятків землян, тож ми просто повіримо колегам і соратникам Юрія Олексійовича на слово: «Митропольський — це голова!»

Ми­ну­ло­го тиж­ня (20 груд­ня) в Ки­єві на те­ри­то­рії флаг­ма­на віт­чиз­ня­но­го лі­та­ко­бу­ду­ван­ня — дер­жав­но­го під­при­єм­ства «Ан­то­нов» — від­бу­ли­сь уро­чис­то­сті з на­го­ди по­дії, яка тра­ди­цій­но від­зна­чає­ть­ся при ство­рен­ні будь-яко­го но­во­го ти­пу авіа­цій­ної тех­ні­ки, — за­вер­шен­ня спо­ру­джен­ня до­слід­но­го зраз­ка та йо­го ви­ко­чу­ван­ня зі скла­даль­но­го це­ху.
Цьо­го ра­зу об’­єк­том свя­та став но­вий ба­га­то­ці­льо­вий транс­порт­ний лі­так «Ан-132», який мав пе­ре­міс­ти­ти­ся на за­вод­ський аеро­дром — для на­ступ­но­го здійс­нен­ня там спо­чат­ку на­зем­них, а зго­дом і льот­них ви­про­бу­вань.

Уже два ро­ки в Ук­раї­ні впро­ва­джує­ть­ся но­вий інст­ру­мент фі­нан­су­ван­ня ма­лих та се­ред­ніх сіль­гос­пви­роб­ни­ків за спри­ян­ня про­ек­ту «Аг­рар­ні роз­пи­ски в Ук­раї­ні», який ре­алі­зо­вує Між­на­род­на фі­нан­со­ва кор­по­ра­ція (IFC, Гру­па Сві­то­во­го бан­ку) у парт­нер­стві зі Швей­цар­ською Кон­фе­де­ра­цією.
Йдеть­ся про аг­рар­ні роз­пи­ски. Ни­ми вже мо­жуть ко­рис­ту­ва­ти­ся фер­ме­ри вось­ми об­лас­тей. Пе­ред­ба­чає­ть­ся, що в май­бут­ньо­му во­ни бу­дуть по­ши­ре­ні й на ін­ші ре­гіо­ни.
По­пит на аг­рар­ні роз­пи­ски зрос­тає. Та ра­зом із тим у їх ко­рис­ту­ва­чів за­ли­ша­ли­ся пи­тан­ня, в то­му чис­лі ті, що по­в’яза­ні з опо­дат­ку­ван­ням. Дер­жав­на фіс­каль­на служ­ба Ук­раї­ни (ДФС) під­го­ту­ва­ла роз’яс­нен­ня з цьо­го при­во­ду. Во­на офі­цій­но опри­люд­ни­ла лист «Про осо­бли­во­сті опо­дат­ку­ван­ня ПДВ опе­ра­цій, по­в’яза­них з обі­гом аграр­них роз­пи­сок».
Про важ­ли­вість та своє­час­ність цьо­го до­ку­мен­та ми по­го­во­ри­ли з ке­рів­ни­ком про­ек­ту IFC Олек­сі­єм ОМЕ­ЛЯ­НЕН­КОМ.