Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Київські динамівці після чотирьох турів групового турніру Ліги чемпіонів зберігають примарні шанси на те, щоб залишити останній рядок у турнірній таблиці групи В. Отже, навіть участь у плей-оф Ліги Європи виглядає нині для «Динамо» ненауковою фантастикою. За два тижні кияни двічі програли португальській «Бенфіці», хоча в обох матчах не сила суперника, а власні хиби «біло-синіх» були причиною поразок.
Після київських 0:2 чемпіони України програли в Лісабоні мінімально — 0:1. Гол, який господарі забили з пенальті, футболісти українського клубу «привезли» собі самі.
Уже в компенсований час першого тайму захисник «Динамо» і збірної Хорватії Домагой Віда, який у цій зустрічі за відсутності травмованого Андрія Ярмоленка був ще й капітаном команди, намагався застосувати борцівський прийом проти свого колеги по амплуа Луїзао під час виконання штрафного удару.
Левову частку уваги прихильників вітчизняного футболу було прикуто до протистояння між донецьким «Шахтарем» та одеським «Чорноморцем». До матчу гірники підійшли у майже оптимальному складі. Тільки Ракицький пропускав гру через дискваліфікацію.
Після експериментального складу у Кубку України всі основні гравці повернулися до стартового складу, лише Степаненко відпочивав перед матчем у Лізі Європи.
У «Чорноморця» перед самим матчем виникла проблема з воротарем. Боровик застудився, і Олександр Бабич не ризикнув ставити його у основу, тому зі старту вийшов юний Каневцев. Тренер одеситів вирішив грати проти донеччан у п’ять захисників, щоб стримати небезпечних флангових гравців суперника.
Гірники розпочали матч у швидкому темпі.
Сьогодні чи не на всіх телеканалах крутять численні програми, в яких зірки шоу-бізнесу готують корисну їжу, а фахівці краси — дієтологи, косметологи тощо — діляться секретами збереження молодості. Рейтинги цих (здавалося б, досить банальних) проектів у телеефірі чи не найвищі.
Це достовірно свідчить про те, що бути стрункими і привабливими бажають усі жінки, особливо якщо їм уже за... Ми теж вирішили взяти участь у вирішенні цієї важливої проблеми. І з запитанням: «Як усе-таки зберегти струнку фігуру?» звернулися до спеціаліста з гігієни харчування — кандидата медичних наук Людмили ЛОЗИ.
— Чому ми гладшаємо?
— Найпершою причиною є зниження витрати енергії. Приблизно кожні 10 років витрати енергії людини зменшуються на 10% (тобто не так активно працюють функції дихання, серцевосудинна система і сповільнюється обмін речовин). За ці ж 10 років середня вага людини збільшується на 10%.
Наш співрозмовник — Станіслав Бондаренко, поет, прозаїк, критик, журналіст.
Народився 1954 року на Дніпропетровщині у сім’ї в’язня трьох концтаборів, що загострило інтерес поета до нашої історії. Після закінчення філфаку КДУ імені Т. Г. Шевченка — на журналістській роботі. Нині — головний редактор газети «Літературна Україна».
Лауреат міжнародних літературних премій — імені Василя Стуса, Антона Чехова, Максиміліана Волошина, Івана Кошелівця, всеукраїнської імені Бориса Нечерди, а також лауреат «Коронації слова» — за прозовий роман «От я вся — я свято, або Віхола лохів», який витримав два видання й увійшов до короткого списку книги року «БІ-БІ-СІ».
Універсалізм й оперативність дають можливість Станіславу Бондаренку тримати руку на пульсі літературного життя, добре знати письменницьку братію і розумітися в літературному процесі.
7 ЛИСТОПАДА — 80 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО (1936–2004), УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА, КІНОАКТОРА І РЕЖИСЕРА
Народився Микола Степанович 7 листопада 1936 року у містечку Первомайськ Миколаївської області в районі «Птахокомбінат». Будинок, що зберігся і нині, перебуває у мальовничому місці, на березі водойми Ломка. Потiм сім’я переїхала у район Богополя.
Саме там, у школі № 17, він здобув середню освіту. Однокласники з особливою теплотою згадують про нього. Розповідаючи про своє дитинство, письменник стверджував, що змалечку пам’ятав лише степ: «Скрізь, куди не глянь, степ, степ і степ». Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім була війна, тяжкі повоєнні роки.
Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. За два тижні від початку занять ставного, показного українця-степовика прослухав Олександр Довженко (майстрові «було дозволено» сформувати власний курс у кіноакадемії) і забрав його до себе в Москву навчатися у ВДІКу.
Експозиція Музею української діаспори в Києві на Печерську розповідає про життя та творчий шлях відомих людей, які народились в Україні, але з певних причин працювали поза межами Батьківщини, в еміграції. Така доля випала і талановитому живописцю-пейзажисту Олексі Булавицькому (1916–2001), представнику української мистецької діаспори США.
Нещодавно у музеї відбулося відкриття виставки «Земля надії», присвяченої 100річчю від дня народження О. Булавицького. У просторі постійної експозиції представлено пейзажі та портрети художника, що належать до різних періодів його творчості, деякі роботи ніколи раніше не експонувались. Пейзажі Канади і Америки, портрети близьких людей дають можливість повною мірою оцінити талант митця, творча спадщина якого відображає кращі традиції українського і світового реалістичного мистецтва.
Багато хто вважає, що опери створювалися дуже давно і вже немає у живих жодного з їхніх авторів. Проте у Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва стверджують, що це далеко не так.
Доказ — опера «Червона Шапочка», яку створив соліст театру Роман Смоляр, а втілили на сцені диригент-постановник Олексій Баженов, режисер-постановник Лариса Моспан-Шульга та балетмейстер-постановник Сергій Кон.
Казка «Червона Шапочка», що була написана Шарлем Перро ще у ХVІІ столітті, за кілька віків не втратила своєї популярності. Вона і сьогодні не перестає радувати дітлахів. Ця захоплююча історія приваблює й інтерпретаторів, які втілюють своє бачення казки у численних кіно-, теле- і мультиплікаційних фільмах та виставах різних жанрів.
По всій Україні тривають навчання особового складу бойових бригад. Саме там відточуються навички. В 24-й окремій механізованій Залізній бригаді на Яворівському полігоні разом з особовим складом бригади проходив вишкіл і оперативний резерв.
Про навчання та досвід, здобутий в АТО, розповіли кореспонденту «ДУ» командир 24-ї бригади полковник Анатолій Шевченко, начальник тилу ОК «Захід» полковник Анатолій Вербицький, заступник начальника управління по роботі з особовим складом ОК «Захід» полковник Віталій Челбін, старший лейтенант запасу Олег Лис.
Українська мова — це інтелект нашого народу, і розвивати його — справа національної гідності українців.
Наша співрозмовниця — Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор Університету «Києво-Могилянська академія», провідний співробітник Інституту української мови НАНУ.
— Ларисо Терентіївно, сьогодні у нас дуже потужно розвивається рідна література. Нині молоде покоління письменників керується нормами молодіжного мовлення у своїх творах.
— Безперечно. Цікаво, що попри певні недоліки і проблеми у живому україномовному спілкуванні українська мова виявляє дуже потужний креативний потенціал. У нас зараз дуже активно і успішно розвивається українська література, причому в різних жанрах — не тільки висока, хоча, звичайно, будь-яку національну культуру визначає передусім «висока полиця».
Тріумфальний результат, якого досягли українські спортсмени на Паралімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро, продемонстрував не тільки відмінну фізичну підготовку та волю до перемоги наших паралімпійців. Але й те, що люди з обмеженими фізичними можливостями, коли суспільство створює для них належні умови, здатні жити повноцінним життям.
Сильні духом
Інваліди є в кожній країні. За різними оцінками, сьогодні рівень так званої інвалідизації населення Землі становить не менше одного мільярда осіб. Тобто до 15% представників людства.
Україна не належить до тих держав, де кількість інвалідів поступово скорочується. Навпаки, щороку збільшується. Так, за офіційними даними, якщо в 1993 році при чисельності населення майже 50 млн осіб у нашій країні налічувалося 2,1 млн інвалідів, то тепер їх уже до 3,5 млн. І це при тому, що кількість населення в Україні невпинно меншає.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».