Попри власне бажання у ситуацію була втягнута сусідня острівна держава — член Євросоюзу Мальта. Там були вимушені прийняти декілька десятків нелегальних біженців. Але Мальта попередила, що не має бажання перетворюватися на італійський аналог острова Лампедуза, де з весни 2014 року нелегалів більше за постійних мешканців.
Після того як декілька кораблів із нелегалами потонули у водах Середземного моря, у ситуацію втрутилися неурядові гуманітарні організації. Вони почали оплачувати роботу приватних власників суден, які рятували нелегалів.
Але ця ситуація підпала під італійську юрисдикцію контрабанди нелегалів. Зокрема, таке кримінальне звинувачення було на початку липня висунуто активістці однієї з неурядових організацій Мікеле Ракете. Їй загрожує реальний кримінальний термін ув’язнення за фактичну гуманітарну операцію з порятунку нелегалів у водах Середземного моря.
Ця ситуація вкотре розколола італійську громадську думку на лібералів щодо мігрантів і ксенофобів. Жорстку позицію щодо Італії зайняли Німеччина і Франція, які намагаються зобов’язати Рим під загрозою санкцій приймати нелегальних мігрантів. Канцлер Ангела Меркель напередодні літніх відпусток нагадала, що порятунок нелегальних біженців є гуманітарним обов’язком.
Це питання також розкололо правлячу в Італії коаліцію. Маттео Сальвіні не виключає проведення восени позачергових парламентських виборів, на яких сподівається позбутись у коаліції «м’якотілих» партнерів із популістської партії «П’ять зірок».
Цікаво, що у настроях щодо недопущення нелегалів італійські політики вже обігнали за радикалізмом багатьох колег в Євросоюзі, адже саме Італія географічно і політично залишається на вістрі цього стратегічного протистояння, яке визначить найближче майбутнє й самого Євросоюзу.