Духовність
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Грудень 02, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 17 Сiчень 2020 12:18

Водохресний святвечір

Rate this item
(0 votes)

Ось і закінчуються новорічні свята, які вінчає свято Водохреща. А напередодні — 18 січня — Водохресний Святвечір.

Традиції та обряди цього свята сягають корінням у глибоку давнину.
До V століття було прийнято святкувати народження і Хрещення Ісуса Христа в один і той же день — 6 січня. Потім Різдво перенесли на 25 грудня (за юліанським, а пізніше і за григоріанським календарем).
Так вийшли Святки — низка святкових днів від Святвечора до передодня Хрещення. Східні християни, в тому числі українці, відзначають ці дати за старим стилем від 6го до 19 січня.

Напередодні Водохреща, 18 січня, віруючі протягом дня постять, а ввечері відзначають другий Святий вечір — Водохресний Святвечір, або, як у народі кажуть, Голодну кутю. Голодною вона називається тому, що з ранку всі встигають зголодніти.
Вся сім’я, як і в Різдвяний Святвечір, збирається за столом.
Що ж їдять у Святвечір? Трапеза Водохресного Святвечора обов’язково включала кутю та узвар, з яких починалася вечеря, а також гречані млинці на олії, вареники з капустою, смажену рибу, каші, овочі.
Після вечері у Водохресний Святвечір було прийнято складати всі ложки в одну миску і накривати її хлібом, щоб рік був урожайним на хліб.
А ще колись був звичай — перед тим як почати їсти, господар набирав ложку куті, підходив до вікна і тричі казав: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!» Після паузи знову звертався: «Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!»
Потім, зачерпнувши ложкою куті, підкидав її до стелі — «на приплід». Усі стежили, скільки прилипне зернин, то стільки ж з’явиться у новому році різного приплоду. Тільки після цього обряду починали вечеряти.
За народними повір’ями вважалося, що у Водохресний Святвечір потойбічна сила особливо небезпечна, бо це остання ніч перед майбутнім водосвяттям. Тому численні хрещенські традиції та обряди проводилися з метою очиститися від нечистої сили і замкнути кордони між живими і мертвими. Тож до свята Водохреща люди ретельно готувались і намагалися прибиратися до Святвечора. У хатах наводили порядок, підлоги мили і підмітали.
А ще всі місця, в яких могла причаїтися нечиста сила, — кути, двері, вікна, піч, погріб, господарські будівлі та ворота — обкурювали димом ладану, малювали крейдою хрести і кропили святою водою.
Протягом усього дня у Водохресний Святвечір, аж до першої зірки, православні дотримувалися строгого посту, а також стояли в церкві на молитві.
Увечері 18 січня проводилася церковна служба, по закінченні якої належить на Хрещення Господнє святити воду. Таким чином відбувався урочистий ритуал великого водосвяття на згадку про Хрещення Христа на річці Йордан. До речі, слово «хрещу» в перекладі з грецької означає «занурюю у воду».
Хрещення Господнє (Водохреща, Водосвяття, Богоявлення) є одним із найголовніших свят у християнстві. У православ’ї належить до дванадесятих свят. Католики відзначають 6го, православні — 19 січня. Запроваджене воно в пам’ять про Хрещення Ісуса Христа в ріці Йордан Іоанном Хрестителем. Його ще називають Богоявленням, оскільки згідно з Євангелієм під час Хрещення на Ісуса зійшов із небес Бог — Дух Святий у вигляді голуба.
У християнстві воно було запроваджене у другій половині II ст. і спочатку відзначалося разом із Різдвом Христовим. У IV ст. цей день почали святкувати окремо. Церква розглядає його як «свято просвіти» народів, бо згідно з ученням саме з Хрещення Ісус почав просвіщати їх світлом євангельської істини.
Це свято завжди відзначали дуже урочисто. Головний його обряд — освячення води в церкві й в ополонках. До ополонки вирушав хресний хід, лунали урочисті молебні. Освячення води в храмах відбувається і в наші дні.

Народні прикмети на Водохреща
• Якщо на Водохреща вдарили морози, далі теж буде морозно, тепло — відлига до весни протримається, йде сніг — будуть хуртовини.
• Якщо на Водохреща спостерігається молодик — така погода протримається до кінця місяця.
• Якщо Водохреща потрапляє на повний місяць — бути великій воді.
• Яскраві зірки на Водохресний Святвечір — вівці дадуть багато ягнят.
• Сніг іде пластівцями — до хорошого урожаю.
• Якщо погода на Водохреща ясна — поганий урожай.
• Теплий день на Водохреща — до темного хліба, тобто жито вродить добре, а пшениця — мало.
• Похмурий день — хліб вродить.
• Якщо зоряна ніч — хороший урожай на горіхи, горох і ягоди.
• Вдень іде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої.
• Під час освячення води йде сніг — будуть добре роїтися бджоли і колоситися хліба.
• Вночі гавкають собаки — в лісі буде багато дичини.

За матеріалами ЗМІ підготувала
Тетяна КНЯЗКА, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».