Особистість
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 14, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Недiля, 12 Травень 2019 10:35

Фундатор наукової школи, ботанічних установ та періодичних видань

Rate this item
(0 votes)

14 ТРАВ­НЯ — 150 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ ОЛЕК­САН­ДРА ВА­СИ­ЛЬО­ВИ­ЧА ФО­МІ­НА (1869–1935), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО БО­ТА­НІ­КА

Народився Олександр Васильович у селі Єрмоловці Петровського повіту Саратовської губернії. Середню освіту він отримав у гімназії в Пензі в 1888 році, після закінчення якої вступив до природничого відділу фізико-математичного факультету Московського університету.

У 1898 році Олександр Васильович здійснює першу експедицію на Кавказ, і ця екскурсія була поворотним моментом у його науковій роботі. Після того він щороку подорожує на Кавказ за дорученнями Дерптського університету, Російського географічного товариства та Російської академії наук, а в 1902 році переїжджає до Тифліса (нині Тбілісі), займаючи в Тифліському ботанічному саду посаду головного ботаніка.

Після дванадцяти років роботи у Тифліському ботанічному саду в 1914 році Олександр Васильович був запрошений до Києва, де займає посади професора кафедри морфології та систематики рослин Університету св. Володимира, Київських вищих жіночих курсів та директора Київського ботанічного саду.
З 1920-х років готував численні обґрунтування та проекти створення Ботанічного інституту в УАН, в якому з 1931 року, з моменту його утворення як Iнституту, був його першим директором, а також автором проекту створення Ботанічного саду АН УРСР.
Розвиток Ботанічного інституту, а також активна громадська та науково-організаційна робота в Академії наук забирають усе більше часу в Олександра Васильовича, і він із 1930 року залишає педагогічну роботу.
До наукових досягнень автора, що були справедливо високо визнані прийдешніми поколіннями, є створення першого ботанічного районування України, а також підготовка видання «Флора УРСР».
У 1923–1924 роках Олександр Васильович здійснив другу свою мрію — заснував постійний ботанічний друкований орган — «Вісник Київського ботанічного саду», який зробив вагомий внесок у популяризацію ботанічної науки та координацію подальших бота
Протягом десятьох років (за життя О. В. Фоміна) було випущено 17 випусків «Вісника» і широко поставлено обмін виданнями, що значно поповнило бібліотеки Ботанічного саду, а згодом й Інституту.
Олександр Васильович разом із науковою здійснював і педагогічну роботу. У Київському університеті учений читав загальну ботаніку, систематику і географію рослин.
О. В. Фомін до останніх днів свого життя віддавав багато сил справі виховання молодих ботаніків, керував їх навчанням, допомагав їм набувати нових знань і по-батьківськи піклувався про них.
Утім, безжальна хвороба здолала видатного ученого у розквіті таланту і після тривалого нездужання він помер 16 жовтня 1935 року і похований на Лук’янівському кладовищі у Києві.
Уже багато років минуло з того часу, однак вдячна пам’ять про Олександра Васильовича Фоміна живе серед наших краян.

Підготував Ярослав ШЛАПАК,
Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».