Мовляв, і перед цим прийняттям рішення провели черговий аудит регулятивно-нормативних документів й уже на його основі скасовували або ж змінювали ті з них, що ускладнюють ділову активність бізнесу. Таких засідань уряду, які були присвячені питанням дерегуляції, прем’єр-міністр нарахував вісім. За їх результатами було змінено або скасовано понад 1200 документів, що обтяжували бізнес і створювали умови для його придушення.
— Ми системно, кожен квартал-два, робимо аудит всіх регуляцій, знаходимо ще й досі нормативні документи УРСР та інші рішення, які ускладнювали життя. Раніше система була яка? Ти тільки задумав бізнес, а вже щось порушив. Ми почали впроваджувати розумні регуляції, — пояснив необхідність змін Володимир Гройсман.
Кому вже стало працювати легше, перелічив перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Лише торішні дерегуляційні дії уряду спростили ведення бізнесу для близько 100 тисяч суб’єктів роздрібної торгівлі, тисячі компаній та понад 10 тисяч ФОПів, які здійснюють ремонт побутових виробів, для 6300 компаній, які проводять інженерно-пошукові роботи, і понад 6,7 тисячі компаній, які займаються будівництвом.
Перелічувати всі нормативно-правові акти, скасовані урядом на початку березня, мабуть, немає сенсу. А ось назвати кілька з них, аби зрозуміти, яких сфер торкнеться черговий виток дерегуляції, варто. Почнемо з маленьких одиничних новацій і закінчимо системними.
До першої категорії зарахуємо відмову від Книги скарг і пропозицій, яку з радянської доби і до наших днів зобов’язували вести на виробництвах, у торгівлі та закладах громадського харчування задля захисту прав споживачів. Її хоч і не скасовують, але й обов’язковою віднині не вважають. Тобто якщо хтось забажає вести таку книгу й надалі — будь ласка.
Причина відмови від цього атрибуту одна: в усі часи така форма захисту прав споживачів була неефективною. Щоправда, було це передусім через безконтрольність і відсутність покарань винуватців.
Однак в уряді, вочевидь, так не вважають, бо натомість просто пропонують сучасніші й нібито дієвіші інструменти впливу на порушників. Радять залишати відгуки на сайтах закладів або ж на інших спеціалізованих сайтах. А якщо вже й зовсім взяло за живе — звертатися до Держпродспоживслужби, Державної фіскальної служби або ж суду.
Урядовці навіть підрахували, що відмова від таких книг зменшить фінансові витрати всіх підприємств на 125 мільйонів гривень щороку. Чому так дорого коштує блокнот на стенді чи на столику в магазині, сказати важко. Як і пояснити пенсіонерам, які чи не найбільше потерпають від хамовитих та нечесних продавців, де шукати той сайт та як на ньому поскаржитися.
Інші новації менш дражливі, зате масштабніші за своєю суттю. Уряд скасував обмеження на максимальну надбавку на ціни медичних виробів (у тому числі обладнання), які купують за кошти державного бюджету. Раніше така надбавка не могла перевищувати 10% закупівельної ціни.
Нині МОЗ вивчило механізм державного цінового регулювання медичних виробів у країнах ЄС і стверджує, що там немає жодних інструментів державного цінового регулювання на медичні вироби, придбані за бюджетні кошти.
Тож, скасувавши надбавку, в уряді сподіваються, що спрацюють ринкові механізми ціноутворення на медичне обладнання і пропаде дефіцит якісного медобладнання. Мабуть, варто було б прорахувати ще й те, як зміниться для пацієнтів вартість обстеження на такому обладнанні.
А ще Кабмін ухвалив рішення про спрощення процедури отримання довгострокових віз іноземними громадянами задля працевлаштування на території України. Згідно з новими правилами іноземці, які вже працюють у нас, зможуть подавати свої документи для продовження віз безпосередньо до Департаменту консульської служби МЗС, не виїжджаючи за межі України.
Це нібито має збільшити привабливість нашої країни для зарубіжних висококваліфікованих працівників. Та чи буде це на користь не тільки іноземцям, а й нашій державі, покаже час.
Паралельно зі скасуванням застарілих та неефективних нормативних актів змінюється й система контролю та нагляду. На ній зупинимося детальніше, адже заходи справді масштабні, багатоступеневі, неоднозначно оцінені фахівцями.
Відтепер контролюючі органи перевірятимуть господарюючі суб’єкти, наперед знаючи, на чому саме зосередити увагу і за якими критеріями це робити. На руках у них будуть чек-листи, де все детально прописано. Тобто матимуть перелік того, що інспектор буде перевіряти.
Відступити від цих норм він не має права. Вся інформація (ризик-критерії, графіки та результати перевірок) вноситься у відкриту базу даних на порталі inspections.gov.ua.
Отож передусім перевірятимуть ті підприємства та виробництва, на яких існує ймовірна загроза здоров’ю людей чи навколишньому середовищу. Наприкінці 2018 року уряд затвердив критерії оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, а також періодичність заходів контролю.
І тут йому слід віддати належне щодо послідовності. Бо вже діє нова концепція перевірок, згідно з якою підприємствам, які продають товари або послуги, присвоюватимуть бали. Саме за ними визначають рівень ризику і саму частоту перевірок.
Держспоживслужба під час перевірок підприємств присвоюватиме бали за тими чи іншими критеріями, а деякі підприємства бали отримають автоматично вже за саму сферу їх діяльності. До слова, чим вищі бали — тим більший ступінь ризику і частіші перевірки.
Приміром, за найвищою шкалою (по 41 балу) оцінюватимуться дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, оздоровчі дитячі заклади, яким таку кількість нарахують тільки за сферу їхньої діяльності. Якщо підприємство постачає питну воду для понад 100 тис. осіб, воно також одразу отримає найвищу кількість балів — 41, а якщо обслуговує лише до 20 тис. осіб, то — 10 балів. А ось надання медичної допомоги населенню в стаціонарних умовах потягне на менше балів — 36, в амбулаторних умовах — тільки на 16 балів.
Тим, хто займається організацією харчування, нарахують усього 10 балів. І тільки якщо за останні два роки до перевірки підприємства було виявлено харчове отруєння та кишкові інфекції, додадуть ще 20 балів. У разі порушення санітарних вимог упродовж останніх трьох років набіжить ще 15 балів і стільки ж доплюсують за виробництво неякісної та небезпечної продукції.
Тобто недбалий господар може назбирати на перевірку досить скоро. Адже на підставі того, скільки балів буде присвоєно підприємству, його віднесуть до високого (від 41 до 100 балів), середнього (від 21 до 40 балів) або незначного ступеня ризику (від 0 до 20 балів).
Періодичність перевірок підприємств така: високий ступінь ризику спонукає до планових перевірок не частіше одного разу на два роки; середній — не частіше одного разу на три роки; незначний — не частіше одного разу на п’ять років.
Для тих, хто вже встиг розчаруватися в ефективності наведення ладу в середовищі злісних порушників, є обнадійлива інформація. Держспоживслужба може проводити позапланові перевірки, якщо на це є вагомі підстави.
Розробники ризик-орієнтованої системи перевірок наголошують на тому, що вона досить гнучка. Приміром, надає бонуси для підприємств, які стають законослухняними і зменшують кількість балів. Якщо на об’єкті середнього ступеня ризику за останні шість років не було виявлено порушень, термін до наступної перевірки збільшується в 1,5 раза. А підприємства з незначним ступенем ризику можуть не чіпати й 10 років.
Наскільки досконалою є така система контролю, поки що судити важко. Однак уже нині є чимало критиків такого механізму. Одні побоюються ще більшого хаосу в середовищі малого бізнесу, який і так майже не контролюється,
Інші нарікають на те, що у Держспоживслужби небагато повноважень та замало ресурсів, аби працювати ефективно. Та й практика, коли контролери мали попереджати про перевірки не пізніше ніж за 10 днів до їх початку, не на користь справі. За такий час навіть найбільший порушник може стати зразковим підприємцем.
Нічого не змінилося й після того, як торік навесні набув чинності новий закон, згідно з яким попереджати не треба. Та й навіщо це робити, якщо дізнатися про перевірку можна, зайшовши на сайт Держспоживслужби, де є список підприємств, які перевірятимуться у 2019 році.
У Мінекономрозвитку нічого поганого в цьому не бачать. Наголошують на інших перевагах такої публічності. Мовляв, за трішки більше ніж рік часу після початку роботи порталу істотно зменшилась кількість перевірок, в ході яких виявлені порушення: майже 65% проти 99.
Однак аналітики стверджують, що перевірки й далі залишаються малоефективними. Серед причин називають корупційну складову, яка не сприяє зменшенню порушень. Чималою проблемою також є низька кваліфікація або й зовсім її відсутність у тих, хто займається харчовим бізнесом. Розраховувати, що такі підприємці опікуватимуться своєю репутацією, не доводиться.
І все ж у Мінекономрозвитку сподіваються, що, перейшовши на західні стандарти контролю, підприємець зрозуміє свою вигоду в дотриманні правил, адже буде захищенішим і збереже або заслужить репутацію. Тож розкручений маховик дерегуляційних змін урядовці не збираються припиняти. Заради полегшення ведення бізнесу Мінекономрозвитку пропонує скасувати ще 150 застарілих нормативних документів, які створюють правові колізії та додаткове навантаження на підприємництво.
У відомстві підготували законопроект, який передбачає масштабне реформування системи ліцензування господарської діяльності. У ньому йдеться про скасування застарілих ліцензій, передбачених не профільними, а галузевими законами, і запровадження адекватних механізмів оскарження рішень ліцензійних органів, якщо підприємці відчувають свою правоту.
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов переконаний, що це не лише розчистить регуляторне поле, а й усуне розбіжності між різними законодавчими актами. Найголовніше ж — дасть змогу зменшити витрати українського бізнесу орієнтовно на 960 млн грн.
Такий поспіх уряду і профільного міністерства можна пояснити ще й репутаційними бажаннями. І це не просто здогадки. Степан Кубів необхідність ухвалення до 1 травня максимальної кількості дерегуляційних рішень, які спрощують ведення бізнесу, пояснив тим, щоб їх встигли врахувати експерти Світового банку. Вони визначають наші позиції в рейтингу Doing Business — 2020. А уряд поставив собі за мету піднятися щонайменше на 10 пунктів у рейтингу легкості ведення бізнесу.
Тетяна КИРИЛЕНКО