Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 14, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 31 Сiчень 2020 12:55

"Скелети у шафі" державного бюро розслідувань

Rate this item
(0 votes)

Одним із найскандальніших політичних епізодів тижня, що минає, поза всякі сумніви, можна вважати недавній брифінг першого заступника голови Державного бюро розслідувань Олександра Бабікова.
Постаті, навколо якої уже днів десять точаться палкі дискусії. Адже пан Бабіков ще зовсім недавно, працюючи в адвокатській конторі, був причетним до захисту одіозного екс-президента Віктора Януковича. Саме під час згаданого брифінгу Бабіков спробував розвіяти сумніви стосовно доцільності власного перебування на високій посаді.

Що дивно, його головний аргумент при поясненні попереднього місця роботи полягав аж ніяк не в тому, що адвокат потрібен будь-якому підзахисному.

Можливо, вдале посилання на американського адвоката Джеймса Донавана, котрий у розпал холодної війни між США та СРСР усупереч громадській думці взявся захищати радянського шпигуна Рудольфа Абеля, ще сяк-так могло би спрацювати на невибагливу українську публіку.
Особливо на ту її частину, котра бачила фільм «Міст шпигунів», де роль Донавана чудово зіграв зірковий голлівудський актор Том Хенкс. Хоча й тут — аналогії явно не беззаперечні, бо ж Донаван ніколи не претендував на високі державні посади...
Втім, Олександр Бабіков ні до яких аналогій не вдавався. Він просто спробував розтлумачити публіці, буцімто ніколи й не був безпосереднім захисником людини, котру судовим рішенням було визнано винною у державній зраді. Нинішня друга особа в ДБР наполягає, що свого часу лише працював з адвокатським об’єднанням Aver Lex. Котре і представляло інтереси Віктора Януковича.
Впало у вічі й те, що зустріч колишнього адвоката з пресою позначилася скандалом за участі колишнього народного депутата з фракції «Народний фронт» Тетяни Чорновіл. Вона, як і в старі часи її бурхливої журналістської діяльності, знову опинилася в гущі подій. Бо саме її охорона ДБР вельми брутально вивела із зали, завдавши ушкоджень.
Власне, описані події — лише яскравий лакмусовий папірець тієї суспільної напруги, що от уже не перший місяць накопичується навколо Державного бюро розслідувань. Саме тому аналіз тамтешньої кадрової політики й потребує значно прискіпливішої уваги, аніж сам згаданий брифінг.

Справи Майдану — невмирущі?
Почнемо з того, що в ДБР лише нещодавно були заповнені всі вакантні керівні посади. Виконувачка обов’язків директора цієї структури Ірина Венедіктова заявила про призначення свого заступника й першого заступника. Ними стали, відповідно, Олександр Соколов та Олександр Бабіков.
Власне, щодо останнього, як уже було сказано, й існувало чимало застережень. Зокрема, у громадських організацій, сімей Небесної сотні та їхніх адвокатів.
Олександр Бабіков так чи інакше був захисником екс-президента Віктора Януковича в судах, а тепер він має розслідувати злочини, до яких може бути причетним його підзахисний.
Втім, усі претензії Венедіктова проігнорувала, назвавши незгодних з її рішенням «провокаторами», які нібито хочуть призначення «своєї людини». Понад те, в. о. очільниці ДБР заявила, що Бабіков до справ Майдану стосунку не матиме, оскільки підрозділ, відповідальний за цей напрям роботи, підпорядковуватиметься безпосередньо директорові Держбюро.
Тут слід нагадати, що скандал, пов’язаний із ДБР і справами Майдану, почався ще восени минулого року. Так, 20 листопада 2019-го у слідчих прокуратури, які займалися розкриттям злочинів часів Революції Гідності, забрали повноваження. Це сталося саме через необхідність передачі цих справ до ДБР.
Проте виявилося, що надалі розслідувати згадані справи фізично нікому, оскільки Бюро, до компетенції якого вони відтепер належать, не мало ні окремого підрозділу, ні людей, які могли б ними займатися. Власне, про цю проблему активісти говорили щонайменше два роки. Проте ані саме Держбюро, ані Верховна Рада так і не вирішили її заздалегідь...
У результаті — тоді просто терміново перевели слідчих у справах Майдану, які працювали в прокуратурі, до ДБР. Поза конкурсом. Однак для цього потрібні були поправки до законодавства. Вимагаючи їхнього ухвалення, один з адвокатів Небесної сотні Євгенія Закревська навіть оголошувала голодування, яке тривало понад два тижні. Врешті, на початку грудня Верховна Рада ухвалила потрібні зміни, про що ми детально інформували.
Але, окрім вирішення проблеми зі слідчими, ухвалені правки до законодавства передбачали ще й перезапуск самого Державного бюро розслідувань. До слова, немало скомпрометованого низкою скандалів. Зокрема, аудіозаписами, зробленими в кабінеті його екс-очільника Романа Труби. На них зафіксовано розмови, котрі можуть свідчити про ручне управління в ДБР.
Відтак, як відомо, парламент вирішив звільнити і пана Трубу, і його заступників. Поки триватимуть бюрократичні процедури з призначенням нового керівництва, ДБР отримало тимчасового очільника — уже згадувану Ірину Венедіктову.
Нібито все стає на свої місця, якщо не враховувати, що вона — третій номер у списку пропрезидентської партії «Слуга народу». А її своїм рішенням призначив особисто Президент Володимир Зеленський. Саме тут і починається історія нового скандалу.

Новорічний «конкурс»
Необхідні зміни до Закону про Державне бюро розслідувань Глава держави підписав аж 27 грудня минулого року. Тобто майже через місяць (!) після голосування парламенту про відставку Романа Труби. Ще через два дні — 29 грудня — Ірина Венедіктова призначила конкурс на посади першого заступника й заступника голови Державного бюро.
Проте громадськість зі зрозумілих передсвяткових причин дізналася про нього не відразу. А лише у перший день 2020 року.
Причому виявилося, що терміни для охочих обійняти вакантні посади дуже стислі — всі необхідні для проходження конкурсу документи треба було завезти особисто в ДБР до 3 січня.
«Я дізналася про це від правозахисників абсолютно випадково у перший день 2020 року. Знайти на сайті ДБР оголошення про конкурс було проблематично, принаймні в розділі вакансій жодної інформації про це не було.
Очевидно, що його намагалися провести так, щоб про це не дізналися сторонні. Мені за два дні довелося зібрати потрібні документи. Я встигла податися. Але жодної комунікації після того з Державним бюро розслідувань у мене не було. Очевидно, мої документи не допустили на конкурс.
Підтвердити чи спростувати це я не змогла: телефон конкурсної комісії не відповідав. Не знаю, хто був у тій комісії, за якими критеріями відбирали документи та конкурсантів. Бо пані Венедіктова старий порядок проведення конкурсу скасувала, а нових критеріїв не повідомили ані громадськості, ані тим, хто подавався на посади.
І через це є сумніви, що результати взагалі можна буде оскаржити», — розповіла 20 січня під час засідання парламентського Комітету з питань антикорупційної політики колишня депутатка Олена Сотник, яка намагалася податися на вакантну посаду першого заступника голови ДБР.
Водночас ще в грудні окремі медіа повідомили про те, що заступником Венедіктової стане Олександр Бабіков. Ця інформація ще тоді насторожила родини Небесної сотні. Тому 14 січня вони пішли на зустріч з очільницею ДБР.
Як згодом розповідали учасники тієї зустрічі, вони сподівалися почути спростування інформації. Натомість Ірина Венедіктова підтвердила: Бабіков бере участь у конкурсі й пройшов майже всі перевірки. Понад те, вона нібито зазначила, що її заступник буде відповідальним за аудит справ Майдану, які нині фізично передаються з Офісу генпрокурора до ДБР.
«Слідчі дії у всіх справах зупинилися 20 листопада й не поновлені досі. Станом на 14 січня фізично встигли віддати лише шість проваджень. Ми досі не знаємо, хто саме зі слідчих перевівся до Держбюро. Вони не спілкуються ані з потерпілими, ані з їхніми представниками.
Що ж до можливого впливу заступників на справи Майдану, то під час зустрічі пані Венедіктова повідомила нам, що її заступники займатимуться їхнім аудитом. І лише після цього можна буде повноцінно продовжити роботу», — розповіла адвокат Євгенія Закревська на уже згадуваному засіданні парламентського Комітету з питань антикорупційної політики минулого понеділка.

Конфлікт інтересів
Власне, і в родин Небесної сотні, і в їхніх адвокатів претензії до Олександра Бабікова зводяться не до того, що він так чи інакше захищав Віктора Януковича. Йдеться лише про конфлікт інтересів, котрий також не надто складно довести попри всі спроби «завуалювати» деякі моменти діяльності пана Бабікова.
Отже, згідно з офіційною довідкою із сайта ДБР нинішній перший заступник Ірини Венедіктової з 1996-го по 2017-й рік працював у прокуратурах різних рівнів: із 1996-го до 2010-го — у прокуратурі Кіровоградської області; з 2010-го до 2016-го — у прокуратурі Харківської області, з 2016-го до 2017-го — у Генеральній прокуратурі.
Згідно з декларацією, поданою після звільнення, він обіймав посаду заступника начальника одного з управлінь ГПУ. Водночас на сайті ДБР ані слова про роботу пана Бабікова з 2017-го по 2020-й роки.
Проте з його декларації випливає що він працював з адвокатським об’єднанням Aver Lex. Наразі Бабіков уже не намагається абстрагуватися від цієї роботи. Навіть попри те, що ця фірма, як уже було сказано вище, відома тим, що представляє інтереси Віктора Януковича. Зокрема, у справах про державну зраду, про захоплення влади та про нібито замах на життя Януковича.
За даними Єдиного реєстру адвокатів України, Бабіков отримав адвокатське свідоцтво 7 липня 2017-го, а з осені того самого року, за інформацією джерел у прокуратурі, брав участь у засіданнях як захисник Віктора Януковича.
Цю функцію виконував до 28 грудня 2019-го: тоді він написав заяву про зупинення адвокатської діяльності. Хоч як це дивно, сталося це за день (!!!) до оголошення конкурсу на вакантні посади в ДБР.
І хоча пані Венедіктова ще раніше запевняла, що її майбутній заступник не є адвокатом Януковича, що він «просто ознайомлювався з матеріалами справи», документи доводять зовсім протилежне.
Так, 15 січня адвокат Євгенія Закревська на своїй сторінці у соціальних мережах опублікувала кілька судових ухвал, де Олександра Бабікова називають адвокатом, який «діє в інтересах Януковича».
Це, наприклад, матеріали, датовані листопадом 2017-го, січнем і березнем 2018-го. Понад те, у відритих реєстрах є провадження, у яких Олександр Бабіков фігурує саме як «адвокат заявника Януковича Віктора Федоровича».
Усі судові ухвали, де нинішній перший заступник Ірини Венедіктової згадувався в цій ролі, передали до ДБР. Проте ані в. о. директора Державного бюро розслідувань, ані конкурсна комісія чомусь не побачили в тому проблеми...
* * *
Ось тут і постає конфлікт інтересів, який не помітити просто неможливо. Як зазначалося вище, Олександр Бабіков попри всі його спроби це спростувати тривалий час представляв інтереси колишнього президента в судах.
А тепер він контролюватиме детективів, які займатимуться розслідуваннями, що мають стосунок до його колишнього клієнта. Оскільки попри заяви пані Венедіктової структура самого ДБР передбачає (увага!): відділ чи управління, яке займається розслідуваннями, підпорядковується саме заступникам голови ДБР.
Змінити ситуацію може хіба що Президент. А до того моменту фактично захисник Віктора Януковича перетворюється на державного обвинувача. Риторичним також залишається запитання: чи зможе він використовувати отриману під час захисту Януковича інформацію для просування розслідувань?
Або навпаки: чи зможе використати отриману від слідчих інформацію для захисту інтересів найодіознішого українського втікача? До речі, побоювання щодо останньої версії уже публічно висловили потерпілі в справах Майдану та їхні представники.
А поки що, здається, можливість впливу суспільства на призначення Олександра Бабікова доволі примарна. Принаймні, у своєму відеозверненні (данина новим технологічним віянням) Ірина Венедіктова прямо заявила, що вважає незгодних з її рішенням «проплаченими провокаторами».
Тож лишається сподіватися на якнайшвидше проведення відкритого та прозорого конкурсу з призначення директора Державного бюро розслідувань. Хоча... Ілюзій щодо того, хто переможе тут, також залишається не надто багато.

Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».