Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Червень 17, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 26 Серпень 2016 11:57

Щедрість людських сердець не має меж

Rate this item
(0 votes)

5 ВЕ­РЕС­НЯ — МІЖ­НА­РОД­НИЙ ДЕНЬ БЛА­ГО­ДІЙ­НО­СТІ

БЛАГОДІЙНО-ВОЛОНТЕРСЬКА ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКОМУ ВІЙСЬКУ, ЯКЕ НИНІ ПРОТИСТОЇТЬ РОСІЙСЬКО-ТЕРОРИСТИЧНІЙ ОРДІ, ВИМІРЮЄТЬСЯ МІЛЬЯРДАМИ ГРИВЕНЬ

«Нам завжди хлопці раді»
Жителі Вінниці добре знають Юлію Вотчер — миловидну жінку, яка від початку антитерористичної операції десятки разів побувала в районі бойових дій. Вона доставила солдатам і офіцерам тонни гуманітарних вантажів: продукти харчування, теплі речі. Ось і нещодавно ця мужня жінка привезла в один із госпіталів мобільний УЗД-апарат, за допомогою якого можна проводити якісну діагностику поранених.
А допомогли у його придбанні діти — вихованці Вінницького художньо-хореографічного центру «Барвінок». Гроші на нього малеча назбирала під час благодійних виступів.

Восени минулого року подібний апарат пані Юлія вже подарувала госпіталю, де теж лікуються вояки, котрі дістали поранення в боях з ворогом. За милосердя, мужність Президент України Петро Порошенко нагородив Юлію Луківну орденом Княгині Ольги.
— Солдати, до яких ми приїздимо, завжди раді нам, зустрічають нас, як рідних, — каже ця мужня вінничанка. — Хіба після таких теплих зустрічей можна забути про наших захисників?
Цілі трудові колективи третій рік поспіль допомагають Збройним Силам, іншим військовим формуванням подолати ворога. Наприклад, працівники Кам’янець-Подільської автошколи, якою керує полковник у відставці Володимир Демченко, теж не стоїть осторонь цієї важливої справи.
— Більшість моїх колег, зважаючи на вік і стан здоров’я, не можуть узяти до рук зброї і піти захищати Україну, — каже Володимир Миколайович. — Але це не означає, що нам не під силу інші добрі справи. Порадившись, одноголосно вирішили переказати на потреби армії кілька своїх одноденних зарплат.
На цьому благодійність кам’янчан не закінчилася: згодом вони організували збір продуктів харчування, засобів особистої гігієни, які теж відправили в район проведення антитерористичної операції. А учні шкіл, з ініціативи відставного полковника Володимира Демченка, сплели — під керівництвом учителів — маскувальні сітки, написали листи воякам-землякам. І теж відправили в АТО.
Віктор Тімченко— Саме завдяки таким небайдужим людям українське військо і зіп’ялося на ноги, — переконаний капітан Олександр Чорпіта — колишній десантник, нагороджений за участь в антитерористичній операції орденом Богдана Хмельницького. — Пам’ятаю, як ми раділи, отримавши чергову «гуманітарку»!..
Віталій Дейнега — випускник Національного університету «Київський політехнічний інститут». А ще він керує ІТ-відділом однієї зі столичних фірм, любить подорожувати, побував у багатьох країнах світу. У травні 2014-го — з початком подій на Донбасі — заснував волонтерську організацію «Повернись живим», яка ось уже понад два роки надає допомогу захисникам країни.
На рахунку Віталія та його побратимів — безліч добрих справ. Зокрема, вони зуміли зібрати понад 80 мільйонів гривень. Кошти, за словами Віталія, надходили як від окремих пересічних громадян, так і від людей заможних, трудових і творчих колективів, спортсменів.
За ці гроші було придбано близько 600 тепловізорів, котрі розійшлися по всіх бригадах, які беруть участь в антитерористичній операції. А ще — прилади нічного бачення, системи управління артилерією. Певні суми скерували і на ремонт та відновлення бойової техніки, підготовку фахівців для армійських підрозділів.

 

Мит­ці — за­хис­ни­кам рід­ної зем­лі
До благодійної діяльності долучаються і творчі люди, які, реалізуючи свою продукцію, надають допомогу бійцям АТО. Приміром, у Львівському гарнізонному храмі Петра і Павла було влаштовано благодійну виставку іконопису «Митці — воїнам». На ній демонструвалися роботи як львівських, так і дрогобицьких художників. Художники з Галичини спільно з громадською організацією «Допоможи фронту» збирали під час цього заходу кошти на придбання тепловізора.
Наталія Дзюба-Прилуцька — випускниця Київського національного університету культури і мистецтв, отримала фах менеджера з міжнародного туризму. Коли на Майдані почалися відомі події, спільно зі своїми однодумцями надавала протестувальникам всебічну допомогу. Зокрема, винаймали для них квартири, забезпечували продуктами харчування і навіть... «коктейлями Молотова».
Після того, як на сході загинули її майданівські друзі, зрозуміла, що не зможе залишатися стороннім спостерігачем. Тож в одному із сіл Київщини організувала хату під досить промовистою назвою «Врятуй солдата!» Разом із такими ж небайдужими жінками виготовляла ляльки-мотанки, намиста, а потім вони продавали їх. За виручені кошти купували продукти харчування, бронежилети, медикаменти, теплий одяг тощо. Згодом придбали дві автівки, які передали до війська.
Чимало бійців довго згадуватимуть цю благородну жінку, адже вона не раз потрапляла під обстріли, везучи бійцям найнеобхідніше: польові берці, камуфляжні однострої, різні смаколики.

 

Наталія Дзюба-ПрилуцькаГо­то­ві від­зві­ту­ва­ти за кож­ну грив­ню
Не стоять осторонь благодійно-волонтерської діяльності і громадські організації. Товариство сприяння обороні України — одна з них. Працівники Рівненського обласного осередку з перших днів АТО переказали українському війську понад 30 тисяч гривень — свою одноденну зарплатню. Буквально за кілька місяців вони надали Рівненському військовому госпіталю ще майже 30 тисяч гривень, за які були придбані для поранених необхідні ліки.
— Ми також ініціювали збір благодійних коштів, — розповідає голова осередку Сергій Кошин. — Відгукнулися як окремі громадяни, так і трудові колективи, підприємці краю: лише на рахунок Радивилівської районної організації надійшло понад 260 тис. гривень. На ці кошти придбали і передали нашим підрозділам 45 бронежилетів, 25 камуфляжних костюмів, 30 пар берців, 2 тепловізори, 10 пар наколінників, 3 — окулярів нічного бачення тощо.
Оборонці Рівненщини допомагають і сім’ям загиблих земляків, які вже отримали десятки тисяч гривень. Співпрацюють і зі Збройними Силами. Зокрема, з оперативним командуванням «Захід», частини і підрозділи якого дислокуються на теренах краю. Інструктори автошкіл та спортивно-технічних клубів на одному з полігонів провели навчання з мобілізованими щодо вивчення будови автомобіля, допомогли удосконалити навички з його ремонту та водіння за складних умов. Загалом професійну допідготовку за нашого сприяння пройшли понад 200 чоловік. Безплатно.
Більшість оборонних осередків тісно співпрацює з міськрайвійськкоматами. Зокрема, виділяють техніку для оповіщення військовозобов’язаних, доставляють їх до призовних пунктів і пунктів збору.
Аналогічна робота щодо підтримки наших вояків ведеться в усіх без винятку обласних, районних організаціях, а також у навчальних закладах. І це притому, що останнім часом саме товариство перебуває у вкрай складному фінансово-економічному становищі!
— Так, нам важко зараз, — говорить голова ТСО України Віктор Тімченко. — Але ж нашим хлопцям, які сьогодні на передньому краї цієї неоголошеної війни щохвилини ризикують власним життям, набагато важче. Особисто я вважаю святим обов’язком допомагати їм, використовуючи для цього будь-яку можливість. Лише у 2014–2015 роках ми надали допомоги майже на 6 мільйонів гривень.
Усі вони до копійки витрачені на матеріальну допомогу пораненим бійцям та сім’ям загиблих, купівлю медобладнання і медикаментів для військових госпіталів, а також на придбання бронежилетів та іншої амуніції, надання гуманітарної допомоги підрозділам у вигляді теплих речей, продуктів харчування, інструментів та знаряддя тощо. Підтримавши ініціативу вінничан, інші організації активно підключилися до придбання та доставки власним транспортом у зону бойових дій питної води і цукру.
Чималі кошти були задіяні на оплату інструкторів, які готували хлопців, що мали відбувати до війська. Ми також відремонтували і передали у військові частини, задіяні в проведенні АТО, сотні автомобілів. Наші навчальні заклади передали чимало запчастин та паливно-мастильних матеріалів.
Особливо хочу звернути увагу на високий патріотизм колег із Донецької обласної організації, які працюють і живуть практично у прифронтовій полосі. Вони допомагають в обладнанні блокпостів, забезпечують ремонт бойової техніки у майстернях автошкіл і СТК, профінансували роботи, виконані членами інвалідно-пенсійного товариства «Данко» з плетіння маскувальних сіток і пошиття спеціального військового одягу.
Не забуваємо і про тих, хто вже повернувся з фронту, намагаємося працевлаштувати їх у наших організаціях або залучити до участі у військово-патріотичній роботі на громадських засадах. Але не тільки матеріальної допомоги потребують демобілізовані воїни, члени їхніх сімей та вимушені переселенці. Широку підтримку дістала ініціатива навчання водійській справі коштом наших навчальних закладів колишніх вояків та їх родин. Наприклад, лише у Вінницькій обласній організації отримали водійські посвідчення 49 осіб, теж безплатно.
Допомога воїнам, котрі нині перебувають у зоні антитерористичної операції, — цим заклопотана більшість долинчан, що на Кіровоградщині. Однією з потреб у зоні АТО є автотранспорт. Саме легковий транспорт, як наголошують бійці з передової, їм приносить неабияку полегкість під час виконання оперативних завдань по захисту кордонів держави.
Тому допомогу воїнам транспортом уже неодноразово надавали долинчани. Днями від них поїхали на схід УАЗ та «Москвич». Автомобіль УАЗ передав безплатно член районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Василь Мамаєнко із Молодіжного, а «Москвич» придбав житель міста Кривий Ріг Валерій Гресько.
Сергій ЗЯТЬЄВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».