Відчуваєте різницю? А все тому, що поважні державні мужі зрозуміли: найбільший наш товариш, брат і союзник — український солдат. Принаймні, хочеться вірити, що саме так вони ставляться віднедавна до оборонців рідної землі, усвідомивши, нарешті, що якщо нашого Грицька не одягти як слід, не нагодувати і не озброїти, то може статися так, що доведеться годувати російського Івана. І не лише годувати, а й напувати...
Із зазначених 55,6 мільярда гривень, асигнованих цьогоріч на потреби армії, 11,5 мільярда передбачається витратити на розвиток озброєнь, військової техніки. Зокрема, на їх закупівлю буде витрачено 7 мільярдів, а на ремонт — 3,6 мільярда.
Нікого, мабуть, не потрібно переконувати у тім, що спроможність будьякої армії значною мірою залежить від її технічного оснащення. Локальні військові конфлікти, що час від часу спалахують у різних куточках планети, зайвий раз це підтверджують. Усі, хто хоч трохи цікавиться життям українського війська, знає: 90% техніки, озброєнь є морально і фізично застарілими, ресурс яких давно вичерпано. Дехто б’є на сполох, мовляв, усе пропало, бо військовопромисловий комплекс за попередні роки практично знищений.
Так, нищений, але не знищений. На підтвердження сказаного звернімося до офіційної інформації, а вона свідчить, що лише у 2015 році, згідно з державним оборонним замовленням, для Збройних Сил України було закуплено близько 4700 одиниць озброєння та військової техніки, а також понад 400 тисяч одиниць ракет і боєприпасів.
Окрім цього, розгорнута система технічного забезпечення Збройних Сил України дозволила відновити понад 34 тисячі одиниць озброєння та військової техніки, які відразу ж були відправлені у частини і підрозділи, що беруть участь в антитерористичній операції.
Збільшення фінансування потреб армії автоматично призводить і до збільшення навчань особового складу. Так, нещодавно на Одещині підрозділи реактивної артилерії ВійськовоМорських сил провели практичні стрільби по надводних цілях. А потім, здійснивши марш, зайнявши визначені позиції, знищили умовний ворожий десант. Подібні навчання провели і механізовані бригади, десантники.
Передбачається, що цьогоріч підрозділи Збройних Сил України братимуть участь у 10 багатонаціональних навчаннях, з них 4 пройдуть на теренах України, а 6 — поза її межами. Зокрема, на території Міжнародного центру миротворчості та безпеки, який розташований у Львівській області, відбудуться кілька багатонаціональних тактичних навчань.
Окрім цього, в акваторії Чорного моря, в Одесі та на полігоні Широкий Лан пройде традиційне щорічне українськоамериканське командноштабне навчання із залученням військ «Сі Бриз2016». Планується, що у ньому візьмуть участь понад 12,5 тисяч українських військовослужбовців.
Оборонка живе і працює...
У 1991 році ми успадкували могутній обороннопромисловий комплекс, підприємства якого були здатні продукувати високоякісну продукцію. Але з різних причин він почав гаснути на очах.
— Наш ОПК дійсно зазнав руйнувань, — каже Валентин Бадрак — директор Центру конверсії, роззброєння і досліджень армії. — Та не настільки, щоб панікувати: збереглися підприємства, здатні випускати продукцію якщо не кращих світових зразків, то таку, що здатна з ними конкурувати. Наприклад, нещодавно на одному з військових полігонів пройшли випробування бойової броньованої машини «Азовець», створеної на базі танка Т64.
За інформацією представників «Укроборонпрому», лише минулого року на підприємствах концерну виготовили 673 бронемашини, 275 автомобілів, 53 одиниці авіаційної техніки та майже дві тисячі одиниць ракетноартилерійського озброєння.
Не забували і про розробки новітніх зразків озброєнь і техніки. Зокрема, нового безпілотника, 120міліметрового самохідного міномета на базі БТР4Е, керованих протитанкових ракет. Є сподівання, що тенденція до заміщення старих зразків озброєння і військової техніки зберігатиметься й надалі.
До останніх успіхів вітчизняної оборонки варто включити і створення на Київському бронетанковому заводі нового кулеметногранатометного модуля для бойової техніки. На ньому встановлена інноваційна комп’ютерна система управління вогнем «Каштан», особливістю якої є те, що вона створена на базі електроніки універсального захищеного комп’ютера і мікропроцесорів. До системи можна підключити відеокамери різного типу і різної кількості.
Модуль, про який ідеться, призначений для ураження живої сили, транспортних засобів, наземних і низьколітаючих об’єктів. Він може встановлюватись як на колісні та гусеничні транспортні засоби, так і на стаціонарні об’єкти.
У цьогорічному бюджеті Міністерства оборони передбачено понад 600 мільйонів гривень на проведення науководослідних робіт. Для порівняння: у минулому ця сума була майже в 4,5 разу меншою. На сьогодні колективом Державного наукововипробувального центру Збройних Сил України виконано понад 30 науководослідних робіт, 250 випробувань і 100 оперативних завдань різної складності.
Фахівці Центру беруть активну участь у вдосконаленні наявних та розробці нових зразків озброєнь і техніки. Зокрема, вертольотів, бронетранспортерів, реактивних вогнеметів, мінометів, а також безпілотних авіаційних комплексів, систем залпового вогню тощо.
Державний концерн «Укроборонпром», що об’єднує головні обороннопромислові підприємства України, має намір у 2016 році зосередитися на серійному виробництві новітніх високотехнологічних радарів для задоволення внутрішніх потреб і поставок на експорт.
Нині «Укроборонпром» працює над відновленням потенціалу у сфері виробництва контрбатарейних радарів станцій радіотехнічної розвідки. Також серед пріоритетних напрямків роботи «Укроборонпрому» є реанімація виробництва комплексу дальньої радіотехнічної розвідки.
Сергій ЗЯТЬЄВ