75 ро­ків то­му, 29–30 ве­рес­ня 1941 ро­ку, в оку­по­ва­но­му на­цис­та­ми Ки­єві бу­ло про­ве­де­но пер­ший ма­со­вий роз­стріл вій­сь­ко­ви­ми без­зброй­но­го ци­віль­но­го на­се­лен­ня.

Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста — понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, — ще близько 17 тисяч осіб.
Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр — балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50метрової глибини.

Во­че­видь, го­лов­ною по­ді­єю тиж­ня, що ми­нає, ста­ло опри­люд­нен­ня вис­нов­ків Між­на­род­ної гру­пи слід­чих сто­сов­но зби­то­го по­над два ро­ки то­му над Дон­ба­сом ма­лай­зій­сько­го лі­та­ка Boeing-777. Як і слід бу­ло очі­ку­ва­ти, екс­пер­ти вка­за­ли на те, що лай­нер був зби­тий ра­ке­тою, ви­пу­ще­ною із зе­ніт­но-ра­кет­но­го ком­плек­су «Бук».

Також слідчі довели, що смертоносний «Бук» був доставлений із Росії. У міжнародну групу розслідування входять експерти з Австралії, Бельгії, Малайзії і України. Керує групою представник Нідерландів.
Передусім коротко нагадаємо, що 17 липня позаминулого року проросійські бойовики із зенітно-ракетного комплексу збили літак Boeing-777, що здійснював рейс з Амстердама до Куала-Лумпура. Всі 298 людей, що перебували на борту, загинули.
У політичному сенсі нинішній звіт (як і його попередник, зроблений торік Радою з безпеки на транспорті Нідерландів — країни, котра під час катастрофи втратила найбільше своїх громадян) видається доволі оптимістичним для нашої держави.

Від­по­від­но до най­сві­жі­ших со­ціо­ло­гіч­них до­слі­джень 49,7% меш­кан­ців Ук­раї­ни ви­сту­па­ють за вхо­джен­ня на­шої дер­жа­ви до Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу. Про­ти цьо­го — 35,3%. По­при те що кіль­кість єв­ро­опти­міс­тів до­во­лі сут­тє­во пе­ре­ва­жає над єв­ро­скеп­ти­ка­ми, не вар­то за­бу­ва­ти, що ще зов­сім не­дав­но чис­ло при­біч­ни­ків ін­тег­ра­ції до ЄС пе­ре­ви­щу­ва­ло 50%. Від­так єв­ро­пей­ський «ма­ят­ник» у се­ре­ди­ні Ук­раї­ни тро­хи хит­нув­ся у зво­ро­тний від Єв­ро­со­юзу бік.

Навряд чи треба з цього робити якісь далекосяжні висновки. Зрештою, ситуація в самому Європейському Союзі нині не найкраща. Та й у нашій державі позитивного ефекту від реформ (котрі у своїй більшості ініційовані саме європейською спільнотою) поки що, на жаль, не надто помітно...