Не про­хо­дить і тиж­ня, щоб ЗМІ не спо­ві­ща­ли про чер­го­ве за­хоп­лен­ня яко­гось гос­по­дар­сько­го об’­єк­та рей­де­ра­ми. А ближ­че до осе­ні по­час­ті­ша­ли на­па­ди на фер­мер­ські гос­по­дар­ства. Бо й справ­ді, що йо­го за­хоп­лю­ва­ти по­сі­ви? Їх же тре­ба до­гля­да­ти, вкла­да­ти кош­ти, пра­цю, щоб от­ри­ма­ти при­бу­ток. Ку­ди ви­гід­ні­ше за­хо­пи­ти го­то­вий уро­жай і ви­ко­рис­та­ти для влас­них по­треб.

«Бу­ло ва­ше, ста­ло на­ше»
Один з останніх прикладів такого рейдерства стався на Дніпропетровщині у Новомосковському районі. Фермерів кількох господарств ураз позбавили результатів річної праці: на їхні посіви рейдери загнали потужну техніку і вивезли невідомо куди весь урожай.
Оскільки управу на своїх кривдників селяни не знайшли, частина постраждалих узялася за мисливські рушниці й забарикадувалася за мішками з піском на підступах до своїх ланів. Решта подалася шукати правди в столицю. Пікетували Адміністрацію Президента, Генеральну прокуратуру.

На остан­ньо­му са­мі­ті G20 за­яв­ле­ні об­го­во­рен­ня пер­спек­тив ін­но­ва­цій­ної еко­но­мі­ки ві­ді­йшли на дру­гий план, по­сту­пи­вшись пе­ре­го­во­рам про Ук­раї­ну і Си­рію з учас­тю Ро­сії.

Київ за підтримки Парижа і Берліна інтерпретує зміст переговорів інакше, ніж Москва. Не вдаючись у хитрі пастки, розставлені в Мінських домовленостях для України, варто лише зазначити, що з цього приводу їх імплементація віддавна буксує, але саме від неї залежить пом’якшення антиросійських економічних санкцій і нормалізація відносин Росії із Заходом.
Без західної допомоги Путін не витягне Росію з рецесії. Він пам’ятає про часткову міжнародну ізоляцію Кремля, намагаючись розбити її коштовними військовими комбінаціями у формі сирійської інтервенції. Не були сприйняті навіть мирні сигнали, послані Путіним західним елітам в інтерв’ю агентству Блумберг, даному за день до китайського саміту.
Але за відсутності Порошенка в Китаї Олланд і Меркель не погодилися на тристоронній формат переговорів про Україну без України. Результатом двосторонніх зустрічей стали туманні обриси продовження нормандського чотирикутника. Проте навіть таку декларацію європейських лідерів не підтвердила офіційна заява Кремля.

11 ве­рес­ня у Бі­ло­ру­сі від­бу­ли­ся пар­ла­мент­ські ви­бо­ри. Згід­но з офі­цій­ни­ми ре­зуль­та­та­ми 108 зі 110 місць здо­бу­ли про­влад­ні кан­ди­да­ти, а два ман­да­ти здо­бу­ли пред­став­ни­ки де­мо­кра­тич­них сил.

За одностайною оцінкою незалежних білоруських спостерігачів, як під час формування виборчих комісій, так і під час голосування зафіксовано численні порушення виборчого права і принципів демократії, зокрема різкого завищення активності виборців.
Президент Олександр Лукашенко розраховує, що імітація демократичного характеру виборів буде достатньою підставою для продовження ініційованого на початку цього року діалогу з ЄС і США.
У білоруській авторитарній системі центром влади є президент і його адміністрація, а парламент відіграє другорядну роль, яка зводиться переважно до підтримки законів, підготовлених адміністрацією президента або урядом.
Під час каденції останнього білоруського парламенту він запропонував лише три проекти законів, що становить 1% від загальної кількості. Парламентські вибори у Білорусі — лише позбавлений змісту ритуал і становлять доповнення до головної маніфестації сили і стабільності режиму, тобто президентських виборів.

26 вересня 2016 року відбувся перший раунд телевізійних дебатів кандидатів на посаду президента США — Хілларі Клінтон і Дональда Трампа. Соціологічні опитування фіксують певну перевагу Хілларі Клінтон над Дональдом Трампом, але близько 10% виборців остаточно з вибором не визначилися. На цю групу виборців спрямовано телевізійні дебати.
Напередодні дебатів команда Хілларі Клінтон нанесла превентивний удар по Дональду Трампу, повідомивши, що республіканець Джордж Бушстарший оголосив про намір голосувати проти свого однопартійця. Ця інформація розколює Республіканську партію та, як сподіваються демократи, дезорієнтує електорат Дональда Трампа. Радники останнього «відіграли» цю інформацію, посилаючись на протестні настрої значної частини виборців.
Політичні технологи Республіканської партії намагаються грати на суспільних настроях тієї частини виборців, які невдоволені домінуванням політичних династій Бушів і Клінтонів.

26 вересня 2016 року відбувся референдум щодо зміни до Конституції Азербайджану з приводу збільшення терміну президентських повноважень до семи років. Результат цього голосування є принципово важливим для збереження політичної стабільності в Азербайджані. Власний досвід дорослих поколінь азербайджанського суспільства переконує у важливості уникнення дезінтеграції держави і порушення суспільного консенсусу.
Ці процеси на початку 1990-х років привели до громадянської війни в Азербайджані та до територіальних втрат у Нагірному Карабаху. Лише в середині 1990-х років із поверненням до влади в Баку батька нинішнього азербайджанського президента Ільхама Алієва — Гейдара Алієва азербайджанське суспільство повернулося від фрагментального кланового принципу мислення до категорій національних інтересів.
Звичайно, ці зміни викликали різне ставлення азербайджанської опозиції. Її релігійне крило, яке домоглося незалежності Азербайджану на початку 1990-х років, було дискредитовано тогочасною громадянською війною. Не додав їм електоральної популярності й факт втрати Нагірного Карабаху.

25 вересня 2016 року відбулися вибори до парламенту Країни Басків. Уся Іспанія досить напружено стежила за цим баскським волевиявленням. Насамперед тому, що іспанська держава досить складно переживає світову економічну кризу. Вона розбалансувала внутрішньополітичну партійну систему Іспанії, яка сформувалася після смерті іспанського диктатора Франсіско Франко у листопаді 1975 року.
Відтоді у країні була відновлена конституційна монархія династії Бурбонів, яка стабілізувала систему поперемінної зміни при владі лівоцентристів Іспанської соціалістичної партії та правоцентристів Іспанської народної партії.
Ця внутрішньополітична спадковість курсу забезпечила Іспанії демократизацію і модернізацію, входження до НАТО та ЄС. Однак початок восени 2008 року світової економічної кризи суттєво збільшив боргове навантаження на іспанське суспільство та порушив загальнонаціональний консенсус.
Наслідками цих процесів стало посилення сепаратистських настроїв в Іспанії. Від ХV століття, коли завершився процес звільнення Іспанії від мусульманського правління, країна розбудовувалась як об’єднання різних народів Піренейського півострова.

На по­точ­но­му тиж­ні в Мос­кві від­бу­ла­ся дру­га кон­фе­рен­ція, на яку за­про­си­ли се­па­ра­тис­тів з усь­ого сві­ту. Пер­ший та­кий се­па­ра­тист­ський фо­рум був ор­га­ні­зо­ва­ний у ве­рес­ні 2015 ро­ку. Це ста­ло при­во­дом для гуч­но­го по­лі­тич­но­го скан­да­лу, адже на цій зу­стрі­чі бу­ли при­сут­ні оді­оз­ні по­лі­тич­ні ді­ячі зі скан­даль­ною ре­пу­та­цією уль­тра­пра­вих по­пу­ліс­тів.

Загравання Кремля із сепаратистською ідеологією використовується як для внутрішньополітичних, так і для зовнішньополітичних потреб. Вдома загравання із сепаратистами використовується як один зі способів виправдання підтримки сепаратизму від Абхазії до Криму, Південної Осетії і Придністров’я, а також «ДНР–ЛНР».
Цікаво, що спонсори цього скандального сепаратистського форуму заплющують очі на виклики внутрішньої дезінтеграції Російської Федерації.

Саме Бабин Яр став відправною точкою в історії Голокосту, вважає міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр.
Про це він заявив у середу з нагоди 75-ї річниці масового розстрілу євреїв у Києві.
Він нагадав, що через кілька місяців після приходу на українську землю нацисти знищили велику частину євреїв, які жили в Києві: за 48 годин в Бабиному Яру були по-звірячому вбиті 33 тисячі дітей, жінок і чоловіків. Але і до самого закінчення німецької окупації в 1943 році в цьому місці життя були позбавлені десятки тисяч військовополонених і мирних жителів — українців, росіян, білорусів та багато інших.

Про це заявив Президент Петро Порошенко у Музеї Шевченка, де він взяв участь у підписанні декларації про створення Меморіалу «Бабин Яр», передає кореспондент Укрінформу.
«75 років минуло з цієї трагічної дати, а Україна ще не має меморіалу в Бабиному Яру. І меморіал — це не лише те, щоб кожен із рідних жертв Бабиного Яру мав місце. Меморіал має стати місцем потужного щеплення, щоб ця трагедія ніколи не повторилася, символом шани і поваги всіх українців незалежно від національності», — наголосив Порошенко.
За словами Глави держави, для нього дуже важливо, що він як Президент разом з іншими українцями виступив з ініціативою створення цього меморіалу.

Про це гро­мад­ський ді­яч, ди­си­дент, го­ло­ва Асо­ці­ації єв­рей­ських ор­га­ні­за­цій і гро­мад Ук­раї­ни за­явив в ефі­рі «Гро­мад­сько­го ра­діо», ко­мен­ту­ючи за­яву пре­зи­ден­та Із­ра­їлю в ук­ра­їн­сько­му пар­ла­мен­ті.

«Я не можу з ним (президентом Ізраїлю. — Авт.) погодитися. Він — людина похилого віку. Він несе на собі стереотипи минулого, історіографію, яка на сьогодні не вважається об’єктивною. Він вихований на радянській історіографії. Ізраїль, принаймні старше покоління, досі живе під її впливом. Він не відображає думки молодих. Адже молоді, релігійні ізраїльтяни у нас стояли на Майдані. Такі погляди, як він висловив, — це вчорашній день», — зазначив Зісельс.
Він нагадав, що в 2007 році тодішній президент України Віктор Ющенко приїхав до Ізраїлю, делегація прийшла до Яд Вашем і попросила показати документи, які свідчать про причетність Романа Шухевича до подібних злочинів.