9–10 липня 2015 року в Уфі відбувся саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Країнами — учасницями ШОС є Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Росія, Китай. Узбекистан. Спостерігачі — Афганістан, Індія, Іран, Монголія, Пакистан. Партнерами по діалогу визнано Білорусь, Туреччину, Шрі-Ланку. Претендують на статус країни-спостерігача Сирія, Азербайджан, Вірменія, Бангладеш, Непал. Як бачимо, коло країн, які так чи інакше залучені до цього формату взаємодії, є доволі широким, так само як і строкатим.

Кри­за в Ук­раї­ні ви­кли­ка­ла по­чут­тя за­гро­зи у бал­тій­ських кра­їнах. Лит­ва, Лат­вія і Ес­то­нія від­чу­ва­ють на­слід­ки еко­но­міч­них санк­цій Ро­сії про­ти Єв­ро­со­юзу, ос­кіль­ки за­ли­шаю­ть­ся в зо­ні ро­сій­ських впли­вів.

Відносини балтійських держав із російським урядом завжди були складними. Але у зв’язку з кримською кризою вони сильно погіршились і нині ніщо не вказує на те, що ситуація зміниться на краще.

8–9 лип­ня 2015 ро­ку баш­кир­ська сто­ли­ця Уфа при­йма­ла учас­ни­ків Сьо­мо­го са­мі­ту БРІКС (аб­ре­ві­ату­ра за пер­ши­ми лі­те­ра­ми анг­лій­ських назв кра­їн-учас­ниць): пре­зи­ден­та Бра­зи­лії Діл­му Рус­сефф, пре­зи­ден­та Ро­сії Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на, прем’­єр-мі­ніс­тра Ін­дії На­ренд­ру Мо­ді, ген­се­ка Ком­пар­тії Ки­таю Сі Цзінь­пі­на та пре­зи­ден­та Пів­ден­но-Аф­ри­кан­ської Рес­пуб­лі­ки Джей­ко­ба Зу­му.

Нагадаємо, що форум БРІКС був створений у 2009 році у відповідь на розгортання світової економічної кризи. Тоді Світовий банк вважав, що задля подолання кризи важливо сприяти налагодженню співпраці між потенційними новими економічними центрами, якими на той час були Бразилія, Росія, Індія, Китай. У 2010 році до їхнього кола додалася Південно-Африканська Республіка.

Представники Малайзії в середу розповсюдили проект резолюції Ради Безпеки ООН про скликання міжнародного трибуналу у справі про катастрофу пасажирського «Боїнга МН-17» в небі над Донецькою областю в липні минулого року.
Про це повідомляє AFP.
У документі йдеться про створення трибуналу відповідно до норм сьомої глави Статуту ООН, присвяченої «діям щодо загрози миру, порушень миру й актів агресії». У цій главі згадуються «превентивні або примусові заходи» щодо держави-порушника, в тому числі різного роду санкції.

5 лип­ня у Гре­ції від­був­ся ре­фе­рен­дум з пи­тан­ня: при­йма­ти або від­хи­ля­ти ви­мо­ги кре­ди­то­рів? На­га­да­ємо, що та­кий ви­хід із глу­хо­го ку­та, в яко­му опи­ни­ли­ся пе­ре­го­во­ри з кре­ди­то­ра­ми, за­про­по­ну­вав грець­кий прем’­єр-мі­ністр Алек­сіс Ціп­рас. По­міт­ний вплив на на­строї гре­ків ма­ло рі­шен­ня грець­ких влас­тей до по­не­діл­ка 6 лип­ня за­про­ва­ди­ти «бан­ків­ські ка­ні­ку­ли».

Це було вимушене рішення, адже за тиждень до технічного дефолту Греції, який фактично відбувся 30 червня, коли Афіни не змогли обслужити черговий транш за відсотками кредиту Міжнародного валютного фонду, з банків громадяни забрали майже весь готівковий запас.

«Здо­бут­ки» ми­ко­ла­їв­ських стра­жів по­ряд­ку на до­ро­гах, про які ми­ну­ло­го тиж­ня по­ві­до­ми­ли ледь не всі віт­чиз­ня­ні ЗМІ, та блис­ка­вич­на не­га­тив­на ре­ак­ція на ви­тів­ки там­теш­ніх даі­шни­ків, кот­рі за дві хви­ли­ни по­кла­ли до ки­ше­ні чо­ти­ри ха­ба­рі, мі­ніс­тра МВС Ар­се­на Ава­ко­ва за­тьма­ри­ли схо­жу по­дію на Пол­тав­щи­ні. А мар­но. Пол­тав­ські ли­ца­рі сму­гас­то­го жез­ла ще за кіль­ка тиж­нів ра­ні­ше за ми­ко­ла­їв­ських здир­ни­ків ус­та­но­ви­ли свій ре­корд: взя­ли чо­ти­ри ха­ба­рі від во­ді­їв за од­ну хви­ли­ну і дві се­кун­ди...

По­при се­зон­не по­лі­тич­не за­тиш­шя в су­спіль­стві за­ли­шає­ть­ся од­не ду­же важ­ли­ве пи­тан­ня, кот­ре не до­зво­ляє роз­слаб­ля­ти­ся на­віть у най­біль­шу спе­ку. Це — міс­це­ві ви­бо­ри, кот­рі ма­ють від­бу­ти­ся у жовт­ні цьо­го ро­ку. Але ни­ні пи­тан­ня про міс­це­ві ви­бо­ри, схо­же, та­ки за­ви­сло у по­віт­рі.

Принаймні, парламент поки що так і не встиг дійти до розгляду відповідного законопроекту. Тепер у Верховної Ради зостався останній пленарний тиждень (14–17 липня), коли вона може спробувати ухвалити новий закон про місцеві вибори.

Ще на по­чат­ку черв­ня Фе­де­ра­ція бас­кет­бо­лу Ук­раї­ни звер­ну­ла­ся до клу­бів із про­хан­ням під­твер­ди­ти участь у на­ступ­но­му се­зо­ні. Свою го­тов­ність то­ді ви­сло­ви­ли ві­сім ко­манд. По­пе­ред­ні за­яв­ки у ФБУ на­ді­сла­ли: ки­їв­ський «Бу­ді­вель­ник», «Чер­кась­кі Мав­пи», юж­нен­ський «Хі­мік», МБК «Ми­ко­ла­їв», БК «Ки­їв», «Фер­ро-ЗНТУ» та львів­ська «По­лі­тех­ні­ка».

За словами генерального секретаря ФБУ Володимира Драбіковського, це була не остаточна заявочна кампанія. Її мета — дізнатися приблизну кількість команд, які мають намір брати участь у сезоні суперліги 2015/16.

За під­сум­ка­ми остан­ньо­го се­зо­ну у ні­мець­кій бун­дес­лі­зі ук­ра­їн­сько­го тре­не­ра бре­мен­сько­го «Вер­де­ра» Вік­то­ра Скрип­ни­ка на­зва­но най­кра­щим на­став­ни­ком чем­піо­на­ту. Не по­свя­че­ній у спра­ви ні­мець­ко­го фут­бо­лу лю­ди­ні зро­зу­мі­ти, чо­му ж Вік­тор Скрип­ник, який по­сів зі своєю коман­дою міс­це ли­ше в се­ре­ди­ні таб­ли­ці й не здо­був жод­но­го тро­фею, є справж­нім ге­ро­єм у сві­ті фут­бо­лу, на­про­чуд важ­ко. Про­те на це є ва­го­мі при­чи­ни.

У Ба­ку за­вер­ши­ли­ся Єв­ро­пей­ські іг­ри, на яких про­тя­гом 16 днів у 30 ви­дах спор­ту ро­зі­гру­ва­ли­ся 253 ком­плек­ти на­го­род. У тур­ні­рі взя­ли участь по­над шість ти­сяч спортс­ме­нів з 50 кра­їн Єв­ро­пи, пе­ре­мож­ців ви­зна­ча­ли на­віть у нео­лі­мпій­ських ви­дах, як то сам­бо, ка­ра­те, стріт­бол чи пляж­ний фут­бол. Та й са­мі ці зма­ган­ня для Ста­ро­го сві­ту не­тра­ди­цій­ні, хо­ча на ін­ших кон­ти­нен­тах та­кі іг­ри від­бу­ва­ли­ся вже не раз.

«З п’яти олімпійських кілець було відсутнє тільки наше, європейське. Є Африканські, Азійські, Панамериканські та Ігри Співдружності Океанії. Дивно, що у Європи досі не було своїх континентальних ігор. Це слід було зробити давно. Ми раді, що нарешті і наше кільце матиме своє місце», — розповів президент Європейського олімпійського комітету Патрік Хіккі.