Активні фізичні навантаження більш як чотири години на день можуть призвести до потрапляння у кров кишкових бактерій і викликати зараження крові. Це засвідчило нове дослідження співробітників університету Монаша в Австралії.
Науковці зробили забір крові в учасників різних змагань на витривалість, у тому числі 24-годинних марафонів і багатоступеневих ультра-марафонів, до їх початку і після закінчення. Отримані зразки дослідники проаналізували і порівняли із зразками контрольної групи.

Речовина, що додає кориці специфічного аромату і смаку, здатна впоратися з колоректальним раком, стверджують американські дослідники з університету Арізони.
Учені провели досліди на мишах. Вони додали коричний альдегід до раціону гризунів. Спостереження за тваринами показало, що ця сполука захищала мишей від колоректального раку. Завдяки коричному альдегіду клітини, які зазнали впливу канцерогену, змогли нейтралізувати токсичні речовини і відновитися.

Науковці виявили хімічну сполуку в крові, яка вказує, чи зіткнеться людина зі зниженням функції головного мозку, повідомляє ВВС.
Спостерігаючи ранні ознаки хвороби Альцгеймера, дослідники проаналізували 1129 білків, що циркулюють у крові 200 близнюків. Потім отримані результати порівняли з даними когнітивно-функціональних тестів протягом наступного десятиліття.

Лі­то — пе­рі­од від­пус­ток, по­до­ро­жей, від­по­чин­ку на при­ро­ді. Час на­со­ло­джу­ва­ти­ся жит­тям. Але до­ку­чає і спе­ка. А в літ­ню спе­ку не те що пра­цю­ва­ти важ­ко, а на­віть від­по­чи­ва­ти. У най­спе­кот­ні­ший пе­рі­од ро­ку, як ствер­джу­ють фа­хів­ці, зни­жую­ть­ся апе­тит та за­сво­юва­ність їжі, по­тре­ба в енер­гії (ка­ло­рій­ність до­бо­во­го ра­ціо­ну хар­чу­ван­ня) змен­шує­ть­ся при­близ­но на п’ять від­сот­ків.
У спе­ку та­кож втра­чає­ть­ся ба­га­то рі­ди­ни че­рез знач­не по­то­ви­ді­лен­ня, а ви­со­ка тем­пе­ра­ту­ра при­ско­рює втра­ту й ви­ве­ден­ня з по­том ві­та­мі­нів та мік­ро­еле­мен­тів. Втра­та рі­ди­ни з по­том змен­шує сли­но­ви­ді­лен­ня вдві­чі, че­рез це ви­ни­кає від­чут­тя су­хо­сті в ро­ті.
Як же до­по­мог­ти на­шо­му ор­га­ніз­му? З цією проб­ле­мою ми звер­ну­ли­ся до фа­хів­ця — лі­ка­ря-діє­то­ло­га Вла­ди­сла­ва Слас­ті­на.

Піс­ля ухва­лен­ня За­ко­ну Ук­раї­ни «Про осо­бли­во­сті здійс­нен­ня пра­ва влас­но­сті у ба­га­то­квар­тир­но­му бу­дин­ку», який пе­ред­ба­чає но­ву фа­зу ре­фор­му­ван­ня жит­ло­во-ко­му­наль­ної сфе­ри, у ба­га­тьох ви­ни­ка­ють пи­тан­ня — ко­му від­да­ти в управ­лін­ня свою ба­га­то­по­вер­хів­ку і де знай­ти для цьо­го спе­ціа­ліс­та, який мо­же ста­ти ді­ло­вим парт­не­ром, на­дій­ним по­міч­ни­ком та за­хис­ни­ком у бо­роть­бі з не­лег­ки­ми по­бу­то­ви­ми буд­ня­ми.
Про­фе­сія упра­ви­те­ля ба­га­то­квар­тир­но­го бу­дин­ку зно­ву стає за­тре­бу­ва­ною. Які су­час­ні під­хо­ди до управ­лін­ня ба­га­то­квар­тир­ни­ми бу­дин­ка­ми і до до­бо­ру про­фе­сій­них кад­рів, здат­них цим за­йма­ти­ся? По­го­во­ри­ти про це ми за­про­по­ну­ва­ли пре­зи­ден­ту Асо­ці­ації упра­ви­те­лів жит­ла Ва­си­лю Лі­ма­ну.

Наш спів­роз­мов­ник — Ігор Ґур­ґу­ла, ук­ра­їн­ський про­за­їк, по­ет, дра­ма­тург, пуб­лі­цист і ви­да­вець. Ре­дак­тор мис­тець­ко­го ча­со­пи­су «Но­ва Не­ді­ля». Ав­тор п’ят­над­ця­ти кни­жок.
Не­що­дав­но очо­лив Львів­ську ор­га­ні­за­цію На­ціо­наль­ної спіл­ки пись­мен­ни­ків Ук­раї­ни. То­рік став ви­пус­ка­ти фрон­то­ву га­зе­ту «Честь Віт­чиз­ни», от­же — по­ча­ли­ся від­ря­джен­ня в зо­ну АТО. Ви­йшла но­ва книж­ка смс-по­езій «Три­кут­ник». Сло­вом, у твор­чо­му са­мо­по­чут­ті па­на Іго­ря ба­га­то но­вих барв і «сві­жих, час­то тра­гіч­них віт­рів».

Най­більш від­по­ві­даль­на мить у жит­ті те­ат­ру — прем’­єра. Хви­лю­ють­ся ар­тис­ти, хви­лює­ть­ся ре­жи­сер, хви­люю­ть­ся гля­да­чі. Адже по­пе­ре­ду зу­стріч із но­вим, не­зві­да­ним. Що че­кає зов­сім ско­ро, які сюр­при­зи го­ту­ють те­ат­раль­ні лаш­тун­ки?
Са­ме та­ка ат­мо­сфе­ра дня­ми па­ну­ва­ла у Цен­трі мис­тецтв «Но­вий ук­ра­їн­ський те­атр», де ху­дож­ній ке­рів­ник те­ат­ру Ві­та­лій Кі­но здійс­нив по­ста­но­вку ви­ста­ви «Що по­тріб­но хо­лос­тя­ку» за п’єсою Вік­то­ра Ри­ба­чу­ка «Со­ло на двох».

Тре­тій між­на­род­ний му­зич­ний фес­ти­валь О-Fest-2015, як і по­пе­ред­ні два, три­вав два дні. Пер­шо­го дня він від­бу­вав­ся у Цен­траль­но­му місь­ко­му пар­ку міс­та Бу­ча, роз­та­шо­ва­но­го не­да­ле­ко від Ки­єва, а на­ступ­но­го дня йо­го мис­тець­кі ак­ції роз­гор­та­ли­ся на пло­щі пе­ред На­ціо­наль­ною опе­ре­тою Ук­раї­ни. Куль­мі­на­цією фес­ти­ва­лю бу­ли два Між­на­род­ні гранд-кон­цер­ти «В жан­рі мю­зик­лу» за учас­тю На­ціо­наль­ної опе­ре­ти Ук­раї­ни та ар­тис­тів про­від­них му­зич­них те­ат­рів сві­ту з 13 кра­їн, які з ша­ле­ним успі­хом прой­шли у Літ­ньо­му те­ат­рі місь­ко­го пар­ку міс­та Бу­ча та на го­лов­ній сце­ні На­ціо­наль­ної опе­ре­ти Ук­раї­ни.

Що­ра­зу ко­ло проб­лем в аг­рар­но­му сек­то­рі зрос­та­ти­ме, як­що їх ви­рі­шен­ням за­йма­ти­меть­ся ви­нят­ко­во вла­да. На те є ба­га­то при­чин. Од­на з них сто­сує­ть­ся гос­трої не­ста­чі у вла­ді кад­ро­вих, фі­нан­со­вих, тех­ніч­них та ін­ших ре­сур­сів. Як до­во­дить прак­ти­ка, ча­сом зна­хо­дять­ся чи­нов­ни­ки, які про­су­ва­ють свої ін­те­ре­си, а за пев­ну ви­на­го­ро­ду — ін­те­ре­си тих лю­дей, які цю ви­на­го­ро­ду їм за­без­пе­чу­ють.

Це — Хар­ків­ський на­ціо­наль­ний тех­ніч­ний уні­вер­си­тет сіль­сько­го гос­по­дар­ства іме­ні Пет­ра Ва­си­лен­ка— єди­ний про­від­ний ВНЗ в Ук­раї­ні ін­же­нер­но-тех­ніч­но­го сіль­сько­гос­по­дар­сько­го про­фі­лю чет­вер­то­го рів­ня ак­ре­ди­та­ції. У цьо­му ро­ці вуз від­зна­чає юві­лей — 85-річ­чя від дня за­сну­ван­ня. В уні­вер­си­тет­сько­му му­зеї на чіль­но­му міс­ці — пор­тре­ти ко­лиш­ніх ке­рів­ни­ків ВНЗ, до­клад­но роз­по­ві­дає­ть­ся про їх­ню ді­яль­ність. Ни­ніш­ній мо­ло­дий рек­тор ву­зу, за­слу­же­ний пра­ців­ник осві­ти Ук­раї­ни, док­тор тех­ніч­них на­ук, про­фе­сор, ака­де­мік На­ціо­наль­ної ака­де­мії аг­рар­них на­ук Ук­раї­ни Лео­нід Ті­щен­ко і йо­го коман­да час­то на­га­ду­ють сту­ден­там: «Во­ни, себ­то фун­да­то­ри ву­зу, бу­ли пер­ши­ми, ми — їх по­слі­дов­ни­ки, має­мо зро­би­ти знач­но біль­ше і кра­ще».