Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Напевне, справжнє мистецтво не має просторових та часових меж. Досить часто твори, написані кілька десятиліть тому, до того ж письменником з іншої країни, сприймаються так, наче вони створені сьогодні і про нас.
Підтвердження цьому — вистава «Потрібен брехун» за п’єсою грецького драматурга Дімітраса Псафафаса, що не так давно поповнила репертуар Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки.
Хто ж він, цей брехун? Звичайний хлопець, що має талант обвести навколо пальця будь-кого. І, безумовно, він просто знахідка для народного обранця — депутата (ці діячі вже давно і всюди перетворилися на комічних персонажів), котрий, наобіцявши довірливому народу золоті гори, після виборів мирно спочивав на лаврах слави.
Так, брехун для нього — знахідка, якби не один нюанс — хлопець пристрасно закохався у дружину народного обранця. Ця вистава — не соціальна сатира, а просто відпочинок для всієї родини, а ще привід замислитися з приводу старої істини, про яку досить часто забувають: якщо весь час брехати, то тобі вже ніхто не повірить. Навіть якщо ти будеш говорити щиру правду.
19–22 березня в далекому Індійському місті Нашик проходив VII Міжнародний фестиваль документальних фільмів, участь у якому вперше взяли українські майстри короткометражних стрічок. На суд поважного журі вони представили сім документальних фільмів. Цікаво, що всі їхні автори — з Полтавщини.
Режисерів-аматорів об’єднали не лише спільне захоплення створенням короткометражних стрічок, але й щире прагнення відродити в Україні традиції документального кіно. А долали сходинки майстерності та набували досвіду вони як постійні учасники регіонального кінофестивалю «Полтава-Док», котрий цього року всьоме відкриє свої двері для українських кінодокументалістів.
З Індії директор полтавського кінофестивалю «Полтава-Док» Олександр Калашник повернувся не з порожніми руками. Одна із семи документальних стрічок, які конкурували на Міжнародному фестивалі з роботами маститих світових документалістів, отримала визнання і її автора було нагороджено Почесним дипломом. Після повернення додому українського документаліста з ним зустрівся кореспондент «ДУ» і попросив поділитися з читачами газети своїми враженнями від Міжнародного кінофестивалю.
— Олександре Павловичу, як узагалі українські документалісти регіонального рівня зуміли потрапити в число учасників такого престижного Міжнародного фестивалю документального кіно, та ще й повернутися додому з нагородою, адже не секрет, що в Україні справи з документальним кіно кепські?
Світ зі стрімко зростаючим населенням увійшов у ХХІ сторіччя — еру глобального полювання за енергоресурсами. Профіцитні в ресурсному відношенні країни становлять меншість і, як правило, належать до іншого цивілізаційного простору, аніж країни — споживачі енергоресурсів.
У свою чергу, країни-споживачі поділяються на промислово розвинені, що переймаються проблемами енергоефективності та енергозбереження, та ті, що розвивають своє енергоспоживання, нехтуючи вимогами енергозбереження і турботою про довкілля. Тому на глобальне полювання за енергоресурсами автоматично накладається конфлікт цивілізацій, що збільшує турбулентність розвитку світової енергетики, зауважують експерти.
Перехід до розробки покладів нетрадиційних вуглеводнів загострює конкуренцію енергоресурсних потоків у глобальному та регіональному вимірах. Тож деякі провідні країни-видобувачі сформували на певних експортних напрямках монополізм своїх держкомпаній і намагаються зберегти його всупереч тенденції зростання конкуренції на глобальних енергоринках. Це стає серйозним викликом для низки країн-споживачів, у тому числі й для України.
Міністр соціальної політики Павло Розенко сподівається, що обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів на 15% буде зняте вже в наступному році. Таку думку він висловив в ефірі Першого національного телеканалу.
«Заходи, яких доводиться вживати, в тому числі і в пенсійному забезпеченні, є важкими і непопулярними, але вони необхідні і тимчасові, — сказав міністр. — Сподіваюся, що вже в наступному році обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів на 15% буде зняте».
За словами П. Розенка, для виплат пенсій у тих розмірах, які є сьогодні, Пенсійному фонду не вистачає близько 80 млрд грн: «Якщо говорити прямо: він — банкрут, і без допомоги держави ця фінансова інституція просто б не існувала».
Міністр зауважив, що завдяки спільній принциповій позиції Президента та урядової переговорної групи вдалося відійти від ключової вимоги МВФ щодо збалансування бюджету Пенсійного фонду за рахунок підвищення пенсійного віку до 65 років.
У травні українські родини, які захочуть скористатися своїм правом на отримання житлових субсидій, зможуть переконатися на власній кишені, наскільки дієвим стане анонсований нещодавно урядом спрощений порядок надання адресної допомоги держави в умовах різкого скачка цін на теплоносії.
За роз’ясненням із цього приводу Укрінформ звернувся до фахівців Міністерства соціальної політики.
Ось що сказав директор Департаменту державної соціальної допомоги міністерства Віталій Музиченко:
— У зв’язку з підвищенням цін і тарифів на газ і електроенергію Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо подальшого суттєвого спрощення процедури призначення житлової субсидії. Йдеться про постанову від 28 лютого 2015 року № 106 «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій», яка набирає чинності 1 травня нинішнього року.
Документ передбачає, що вже найближчим часом призначення субсидії відбуватиметься на підставі лише двох документів — заяви і декларації, форма яких спрощена максимально. Фактично кожна родина отримає разом із рахунком на оплату послуг бланк, який потрібно буде заповнити.
Далі зазначені заяву та декларацію слід буде подавати до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації заявника або особисто чи надіслати поштою.
На тлі нескінченних проблем — затяжної війни на Донбасі, знецінення гривні, захмарного подорожчання комунальних послуг, ліків та харчів, масового безробіття тощо, які перетворили наше життя на виживання, українці якось мляво спостерігають за реалізацією ще одного експерименту свого уряду. А марно, адже в результаті втілення його в реальність усі ми житимемо в заново перекроєній Україні...
Про нагальну потребу в проведенні адміністративно-територіальної реформи в Україні протягом останніх кількох років говорили практично у всіх урядах. І не лише говорили, але й намагалися щось зробити в цьому напрямку. Пам’ятаємо, як наполегливо втілював у життя цю ідею віце-прем’єр уряду Тимошенко Роман Безсмертний. Правда, його спроба перекроїти межі громад одного з експериментальних районів Київщини закінчилася фіаско, бо наштовхнулася на неприйняття змін самою громадою.
Після провалу нібито шляхетного нововведення, принаймні, на тому етапі наступні уряди не ризикували втрачати бали на балачках про адміністративно-територіальну реформу. Воно й зрозуміло, бо проблем у політично нестабільному суспільстві зі слабкою економікою вистачало й без цього...
Але після Майдану і приходу до влади чергової команди урядовців наверху знову згадали про зміну адміністративно-територіальної карти України. Випадково чи ні, але саме в День сміху — 1 квітня 2014 року — Кабмін схвалив «Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні».
Нещодавно Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань провів чергове засідання. Вкотре увага української громадськості була прикута до необхідності створення в Україні сімейних фермерських господарств. Це передбачається законопроектом № 1599 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств», який уже витримав перше парламентське випробування і тепер активно готується до другого читання.
Законодавчі новації
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа визнав, що проходження законопроекту № 1599 у парламенті було непростим. А все тому, що не всі народні депутати розуміють його важливість та актуальність.
У цілому законопроект запроваджує одразу кілька новацій. Одна з них стосується визначення сімейної ферми. Щодо цього Володимир Лапа висловився так: «У нас фермерське господарство може обробляти 10 гектарів, а може й 10 тис. гектарів. Усі розуміють, що це дещо різні господарства. Тому через визначення сімейної ферми ми даємо можливість акцентовано проводити державну політику щодо таких господарств».
У питанні конфлікту на Сході України за останні 12 місяців із Німеччини лунали різні думки. Ми чули висловлювання, як правило, політичних авторитетів-ветеранів, які намагалися довести, що до дій Росії треба ставитись із розумінням. Також ми чули абсолютно протилежні голоси не менш авторитетних представників політичних еліт і спостерігали за надзвичайно критичною дискусією на тему Росії у німецьких медіа.
Помітними були зусилля федерального уряду щодо вирішення кризи дипломатичними методами. Знаковими стали промови канцлера Ангели Меркель у Сіднеї і керівника МЗС Франка-Вальтера Штайнмайєра в Єкатеринбурзі, у яких як мало хто вони висказали російському режиму все, що думають про нього.
Цей німецький дует часто свідчив про німецьку стурбованість, інколи про безпорадність, а переважно про труднощі знаходження місця у новій реальності. Але було б великою помилкою інтерпретувати це як відхід від Заходу і повернення до старого «німецького питання».
Раніше його суттю була нездатність Німеччини погодитись зі статус-кво. Вона хотіла більше місця під сонцем або життєвого простору, а також цілком мирно національної єдності у праві і свободі, майже втрачених у результаті Другої світової війни. Досягнення цих цілей кожного разу вимагало ґрунтовної зміни умов в Європі.
Заяву Жана-Клода Юнкера про створення європейської армії, зроблену 8 березня ц. р., підхопила німецький міністр оборони Урсула фон дер Ляйєн. Використовуючи постулати Юнкера, німці почали дискусію про поглиблення військової співпраці в ЄС, намагаючись реалізувати власні плани розвитку політичної, військової і промислової співпраці в Європі.
Інтерв’ю керівника Європейської комісії Жана-Клода Юнкера для газети «Ді Вельт» включає, зокрема, висловлювання на тему «спільної європейської армії, яка допоможе сформувати спільну закордонну і військову політику та показати відповідальність Європи». Юнкер говорив досить загальними словами і повторив уже відомі погляди, проте у контексті агресії Росії в Україні європейські медіа поставилися до них з особливою увагою.
У ФРН постулати створення європейської армії викликали скептичну реакцію німецьких експертів, але позитивну провідних німецьких політиків, канцлера через речника уряду, міністрів закордонних справ і оборони. До проєвропейської позиції у німецькому політичному дискурсі завжди було надзвичайно позитивне ставлення. Нинішній міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляйєн (ХДС) пішла на крок далі і на конференції у Брюсселі 20 березня оголосила створення європейської армії довготерміновою метою ФРН.
В Єгипті завершився щорічний саміт Ліги арабських держав. Спочатку здавалося, що головним на порядку денному буде питання чотирирічної громадянської війни в Сирії, але напередодні саміту свої корективи внесла громадянська війна в Ємені.
Навесні 2011 року в цій країні змінилася влада, але не трансформувалися звичаї силового вирішення суперечок між релігійними групами. У тому ж році в Ємені з’явилися загони «Аль-Каїди Аравійського півострова», які розглядали цю країну як тилову базу для своєї боротьби за встановлення контролю над Саудівською Аравією. Однак домогтися цього «Аль-Каїді» не вдалося через збройний опір єменських шиїтів.
Чотири роки позиційної громадянської війни в Ємені наприкінці березня 2015 року привели до помітних військових перемог єменських шиїтів. Проте цього не стерпіла Саудівська Аравія, яка має з власними шиїтами чимало суперечок, вважаючи їх п’ятою колоною шиїтського Ірану. У 2012–2014 роках Саудівська Аравія провела низку справжніх військових операцій проти своїх шиїтів та заодно вторглася на територію Бахрейну, аби не допустити перемоги шиїтів і там.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».